Рішення

від 08.11.2019 по справі 208/7099/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 208/7099/18

Провадження № 2/209/627/19

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2019 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.

за участі секретаря Драгунцевої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Координаційно-Диспечерський центр" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором від 04 червня 2015 року за послугою "Кредитний ліміт", котра виникла станом на 11 жовтня 2018 року у загальному розмірі 488553,55 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 04 червня 2015 р. між ПАТ КБ „ПриватБанк» та ТОВ "Координаційно-диспетчерський центр" укладений договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № б/н зі встановленням кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_1 шляхом приєднання до публічної оферти через підписання заяви про відкриття поточного рахунку від 03 червня 2015 року та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03 червня 2015 року. Договір від 04 червня 2015 року складається з заяви про відкриття рахунку від 03 червня 2015 року, заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03 червня 2015 року умов та правил надання банківських послуг за послугою «Кредитний ліміт» та тарифів банку. Відповідно до договору, ТОВ "Координаційно-диспетчерський центр" встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". 02 грудня 2015 року в забезпечення виконання умов договору від 04 червня 2015 року «Кредитний ліміт» між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № POR1449060281749, відповідно до умов якого відповідач зобов`язалась за угодою-приєднання до умов та правил надання банківських послуг до розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт» умов та правил надання банківських послуг, далі угода-1, а саме повернути кредит в розмірі 10000 грн., сплатити процентну ставку за користування кредитом за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.2 угоди-1 - 33 % річних та сплатити 66 % річних у разі порушення строків повернення кредиту, комісійної винагороди в розмірі 3 %, винагороди за користування кредитним лімітом в сумі 0,9 % від суми максимального сальдо ліміту, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Відповідно ч. 2 п. 1.1.1. договору поруки якщо під час виконання «угоди 1» зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшується, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладенні цього договору дає згоду на збільшення зобов`язань за «угодою 1» в розмірах таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні. Відповідно до п. 3.2.1.1.1. умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомить клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта. У відповідності до п. 3.2.1.1.3. умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Згідно 3.2.1.1.8 умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкритті поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг , банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. Тобто, в даному випадку строк дії договору від 04 червня 2015 року був до 04 червня 2016 року, але у зв`язку з відсутністю порушень умов договору та відсутності заперечень зі сторони відповідача за місяць до закінчення строку договору був продовжений та кінцевий строк договору до 04 червня 2017 року. За сумами кредиту, отриманими з 10 лютого 2017 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 28 % річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць (п. 3.2.1.4.1.2 Умов). У ТОВ "Координаційний диспетчерський центр» станом на 11 жовтня 2018 року існує заборгованість перед АТ КБ ПриватБанк по договору від 04 червня 2015 року за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок» в сумі 488553,55 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 189980,43 грн., заборгованості за відсотками - 165105,01 грн., заборгованість по комісії 8549,10 грн., пені - 124919,01 грн., тому ця сума підлягає стягненню з відповідача, як поручителя.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року справа була передана за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 лютого 2019 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

10 липня 2019 року представник відповідача - адвокат Чабаненко В.Т. - подала до суду відзив на позовну заяву, у якій просила відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. На обґрунтування відзиву зазначила, що 04 червня 2015 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ТОВ Координаційно-диспетчерський центр укладено договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № б/н зі встановленням кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_1 шляхом приєднання до публічної оферти через підписання Заяви про відкриття поточного рахунку від 03 червня 2015 року та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03 червня 2015 року. 02 грудня 2015 року в забезпечення виконання умов договору від 04 червня 2015 року Кредитний ліміт між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № РOR1449060281749, згідно умов якого відповідач зобов`язалася за угодою-приєднання до умов та правил надання банківських послуг та розділу 3.2.1. Кредитний ліміт умов та правил надання банківських послуг, далі - угода-1, а саме повернення кредиту в розмірі 10000 грн., сплати процентної ставки за користування кредитом за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди - 1 - 33% річних та сплати 66 % річних у разі порушення строків повернення кредиту, комісійної винагороди, в розмірі 3%, винагороди за користування кредитним лімітом в сумі - 0,9% від суми максимального сальдо ліміту штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Отже, на сьогодні позивач бажає стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором від 04 червня 2015 року за послугою Кредитний ліміт , яка, начебто виникла станом на 11 жовтня 2018 року у загальному розмірі 488553,55 грн. та складається з заборгованості за кредитом - 189980,43 грн., заборгованості по відсоткам - 165105,01 грн., заборгованості по комісії 8549,10 грн., та пені - 124919,01 грн. Витяг з умов та правил надання банківських послуг до послузі Кредитний ліміт , який долучено до позову, не містить дати затвердження, лише посилання на їх чинність станом на 17 лютого 2017 року, а також те, що згідно наказу від 04 січня 2017 року № АВ-РR-2016-7370743 були внесені до них зміни та доповнення, тобто вже після укладення кредитного договору від 04 червня 2015 року та договору поруки від 02 грудня 2015 року, що викликає сумніви стосовно того, що саме ці Умови були складовою спірного кредитного договору та договору поруки (солідарний боржник) та надавались їм на ознайомлення. Тобто, фактично відсутній доказ ознайомлення поручителя з умовами та правилами надання банківських послуг по послузі Кредитний ліміт на момент підписання договору поруки та відсутній витяг з них чинний на дату підписання договору поруки. Таким чином, беззаперечно встановити, що саме ці умови, були однією із складових спірного кредитного договору і договору поруки, не видається можливим, як і факт того, з якими саме умовами був ознайомлений відповідач, враховуючи, відсутність в матеріалах справи доказів, того, що їх копію він отримав та підписав. Кредитний договір укладався строком дії на один рік, згідно 3.2.1.1.8 Умов та правил надання банківських послуг, з 04 червня 2015 року до 04 червня 2016 року, та згідно вказаних умов і за відсутності прострочення платежів з боку позичальника його було автоматично пролонговано на один рік строком до 04 червня 2017 року. Строком припинення основного договору є 04 червня 2017 року, оскільки в цей період позичальником допущена прострочка та автоматична пролонгація не відбулась. Тобто, позивач станом на 08 вересня 2017 року використав своє право та звернувся до суду з позовом до основного позичальника, після чого отримав відповідне рішення суду. Представник позивача разом з позовом надав суду копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2017 року по справі № 904/8352/17, згідно якого вбачається, що з ТОВ Координаційно-диспетчерського центру , тобто з третьої особи (основний позичальник) на користь ПАТ КБ ПриватБанк стягнуто 189980,43 грн. заборгованості за кредитом; 46303,91 грн. - заборгованості за відсотками; 3799,60 грн. - заборгованості по комісії, 17563,28 грн. - пені; 3864,70 грн. - судового збору. Разом сума стягнута за рішенням суду по кредиту і відсоткам становить 257647,22 грн. Звертає увагу, що позивач, заявляючи позов, неправомірно, в порушення вимог цивільного кодексу та сталої судової практики, просить стягнути 488553,55 грн. при цьому різниця у вже стягнутій сумі та заявленій в цьому позові збільшена шляхом донарахування відсотків за користування, пені та комісії не зважаючи на те що таке донарахування зроблено після припинення дії основного кредитного договору. Фактично банк, пред`явивши вимогу дострокового повного погашення кредитного ліміту та нарахованих в межах його дії процентів та штрафних санкцій з дати пред`явлення позову, тобто договір припинив свою дію. Кредитний договір припиняє свою дію з дати направлення боржнику вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу, тому вимоги про стягнення процентів після цієї дати задоволенню не підлягають про що зазначив Верховний Суд КЦС у своїй постанові від 14 лютого 2018 року у справі №564/2199/15-ц та підкреслив, що згідно ст. 611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Тобто, визначений термін повернення кредиту частинами до 2022 року, був правомірно змінений кредитором на повернення всією сумою в термін 30 днів з моменту отримання вимоги. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту. У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме кредитор отримує право нараховувати 3 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати. З матеріалів даної справи не вбачається коли саме подана позовна заява, але ця інформація наявна в публічному доступі та згідно офіційному сайту Господарського суду Дніпропетровської області на ресурсі Судова влада електронний реєстр стан розгляду справи , відповідно до якого позовна заява подана 08 вересня 2017 року. Вказані вище правові позиції чітко регламентують незаконність донарахованих позивачем сум відсотків пені та штрафів за користування кредитом з 08 вересня 2017 року по день подання цього позову, тому просить відмовити у задоволенні позову.

19 липня 2019 року представником позивача була надана відповідь на відзив, у якій вони просили задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування відповіді на відзив зазначили, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем або основним боржником (позичальником) позивачу повністю чи частково позики у строк, встановлений кредитним договором №б/н від 04 червня 2015 року, то наявне право та підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення 189980,43 грн. грн. заборгованості за кредитом. Також наявне право на стягнення процентів за користування кредитом в сумі 165105,01 грн. за період з 01 березня 2017 року по 11 жовтня 2018 р., згідно з процентною ставкою 56 % річних (пункт 3.2.1.4.1.3 умов та правил надання банківських послуг, що є складовою кредитного договору № б/н від 04 червня 2015 року), з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 598 та статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Сторони окремо не визначили строк кредитного договору № б/н від 04 червня 2015 року, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін виконання зобов`язання - повернення кредитного ліміту. Так, 04 червня 2015 року позивач та основний позичальник уклали кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок строком до 04 червня 2017 року включно у національній валюті у розмірі 190000 грн., які зобов`язався повернути зі сплатою процентів у розмірі 28 % річних на суму щоденного поточного залишку заборгованості за кредитом, та 56 % річних на суму простроченого зобов`язання. Як зазначено відповідачем, банк скористався правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, звернувшись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до основного позичальника про стягнення всієї суми заборгованості, й в подальшому отримав рішення по справі № 904/8352/17 про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 04 вересня 2017 року в сумі 257647,22 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 189980,43 грн., заборгованості за відсотками - 46303,91 грн., заборгованість по комісії 3799,60 грн., пені - 17563,28 грн. Закінчення строку кредитування (04 червня 2017 року) та отримання рішення суду про стягнення заборгованості з основного позичальника (28 вересня 2017 року) зумовлює перебіг позовної давності, а банк втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, нарахованих за ставкою 28 % річних на підставі пунктів 3.2.1.4.1.3 цього договору з 05 червня 2017 року. Як наслідок, позивачем зазначено в позову та розрахунку про заборгованість, що розмір процентів, згідно з процентною ставкою 28 % річних у період з 05 червня 2017 року по 11 жовтня 2018 року не нараховувалися. Наведеним повністю спростовуються твердження скаржника, які передусім ґрунтуються на помилковому довільному тлумаченні змісту пунктів 35, 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12. Натомість позивач має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 05 вересня 2017 року по 11 жовтня 2018 року, нарахованих за процентною ставкою 56 % річних. За сумами кредиту, отриманими з 10 лютому 2017 року, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.3.2.1.4.1.3 Умов). Відповідно до пункту 3.2.1.4.1.3 умов, на якому власне ґрунтуються зазначені позовні вимоги банку, у випадку порушення позичальником встановленого договором строку погашення отриманого кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 56 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з пунктами 3.2.1.4.1.3 Умов цього договору. Відповідач, вважаючи що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення за період з 05 вересня 2017 року по 11 жовтня 2018 року заборгованості з процентів за неправомірне користування кредитом, визначеної банком як момент погашення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками за ним, виходив з того, що з цього моменту кредитний договір № б/н від 04 червня 2015 року припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача будь-яких процентів за цим договором. Отже, враховуючи викладене, позивач має право на отримання процентів за неправомірне користування кредитними коштами за період з 05 вересня 2017 року (заборгованість до 04 вересня 2017 року стягнута Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/8352/17), оскільки такий розмір визначено умовами договору, а висновки відповідача, викладені у відзиві на позов є неправомірними, та підлягають відхиленню.

Сторони у судове засідання не з`явилися, представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала повністю, просила відмовити у задоволенні позову, врахувавши наданий відзив.

Третя особа ТОВ "Координаційно-Диспечерський центр" у судове засідання не з`явилось, про час та місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відпоідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 03 червня 2015 р. між позивачем та третьою особою був укладений договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № б/н зі встановленням кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_1 шляхом приєднання до публічної оферти через підписання заяви про відкриття поточного рахунку від 03 червня 2015 року та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03 червня 2015 року. Відповідно до договору третій особі було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта, що підтверджується копією заяви про приєднання до умов и правилам надання банківських послуг від 03 червня 2015 року (а.с. 81), копією заяви на відкриття рахунку (а.с. 82).

02 грудня 2015 року в забезпечення виконання умов договору від 03 червня 2015 року Кредитний ліміт , між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № РOR1449060281749, яким був встановлений строк позовної давності тривалістю 15 років, що підтверджується копією договору поруки № РOR1449060281749 від 02 грудня 2015 року (а.с. 71-73).

Третя особа неналежно виконувала умови вищезазначеного кредитного договору. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2017 року (а.с. 100-102) з третьої особи на користь позивача було стягнуто заборгованість у сумі 257567,22 грн., яка складалась з 189980,43 грн. - заборгованості за кредитом, 46303,91 грн. - заборгованості за відсотками, 3799,60 грн. - заборгованості по комісії, 17563,28 грн. - пені, а також 3864,70 грн. - судового збору. Вказаним рішенням встановлено факт укладання між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ТОВ "Координаційно-Диспечерський центр" кредитного договіру від 03.06.2015 року, факт невиконання ТОВ "Координаційно-Диспечерський центр" зобов`язання по вказаному кредитному договору у встановлений строк, та встановлена сума заборгованості по тілу, відсотками, комісією та пенею, яка підлягає стягненню з ТОВ "Координаційно-Диспечерський центр" як з боржника . Вказане рішеннянабрало законної сили та ніким не оскаржувалось.

Таким чином, позивач, звернувшись до Господарського суду Дніпропетровської області з вимогою про стягнення заборгованості, в зв`язку з неналежним виконанням третьою особою умов договору, змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором і його позовні вимоги були задоволені у повному обсязі рішенням суду від 28 вересня 2017 року.

Отже, після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за рішенням суду позичальник був зобов`язаний повернути кредит із відсотками в повному обсязі й усі наступні щомісячні нарахування відсотків після звернення позивачем до суду не підлягали виконанню.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року № 6-1707цс15, яка, згідно з ч. 1 ст. 417 ЦПК України, є обов`язковою для суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача, як поручителя за кредитним договором від 03 червня 2015 року, суми заборгованості за відсотками, комісії та пені, після звернення позивача з вимогою про стягнення з третьої особи, як основного позичальника, суми заборгованості за кредитним договором до Господарського суду Дніпропетровської області, задоволенню не підлягає, оскільки кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків, пені та комісії за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Однак суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на покристь позивача заборгованості за тілом кредиту 189980,43 грн., а також заборгованості за відсотками в розмірі 46303,91 грн., заборгованості по комісії в розмірі 3799,60 грн., пені в розмірі 17563,28 грн., які були нараховані позивачем станом на дату звернення з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області та стягнуті рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2017 року з ТОВ "Координаційно-Диспечерський центр", оскільки зазначене рішення вступило у законну силу та ніким не оскаржувалось, а відповідач, як поручитель повина відповідати перед кредитором як солідарний боржник .

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати у справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 559, 610, 626, 628 ЦК України ст.ст. 12, 13, 76, 82, 141, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1"Д", адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Координаційно-Диспечерський центр" (ЄДРПОУ 39808881, юридична адреса: 51937, м. Кам`янське, вул. Наддніпрянський, 12) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором від 04 червня 2015 року за послугою "Кредитний ліміт" в розмірі 257647 (двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот сорок сім) гривень 22 копійки , яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 189980,43 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 46303,91 грн., заборгованості по комісії в розмірі 3799,60 грн. та пені в розмірі 17563,28 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3864 (три тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 71 копійка.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського Апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л.Шендрик