Рішення

від 16.12.2019 по справі 280/1179/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1179/19

Провадження № 2/280/783/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

за участі секретаря - Кумечко С.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Генеральною угодою б/н від 02.10.2014 року у розмірі 14098 грн. 06 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 02.10.2014 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5450,77 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 числа кожного місяця відповідач надає Банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду, про те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими позивачем Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає Кредитний договір.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за Генеральною угодою належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 18.06.2019 року утворилася заборгованість у розмірі - 14098,06 грн., з яких - 4215,92 грн. - заборгованість за кредитом, 1,98 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 8746,22 грн.- заборгованість за пенею та комісією, 1133,94 грн. - штраф відповідно до п.2.2. Генеральної угоди.

Посилаючись на викладене, АТ КБ ПриватБанк просить суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором від 02.10.2014 року та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирського району від 11.07.2019 р. відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирського району від 05.09.2019 р. призначено судове засідання з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення в справі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України , відзив на позовну заяву не подав, інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч.2 ст.247 ЦПК України .

Суд, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви позичальника відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, позивач 21.01.2013 надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.5).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли на підставі укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 02.10.2014 року, відповідно до якої відповідач отримав кредит у розмірі 5450,79 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 0,001 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком на 6 місяців з 02.10.2014 по 30.04.2015 ( а.с. 6).

Суд констатує, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України .

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України .

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом статей 626 , 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається із тексту Генеральної угоди від 02.10.2014 року, яка підписана відповідачем, останній погодився з розміром наданого йому кредиту, порядком сплати процентів за використання кредитних коштів та розміром фіксованого штрафу в разі недотримання ним своїх зобов`язань.

Згідно з розрахунком наданим позивачем, станом на 18.06.2019 року у ОСОБА_1 перед банком наявна заборгованість за кредитом у розмірі 4215,92 грн. та за процентами за користування кредитом - 1,98 грн., 1133,94 - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Таким чином, враховуючи, що відповідач погодився на умови, викладені у тексті Генеральної угоди від 02.10.2014 року, позовні вимоги банку в цій частині підлягають задоволенню.

Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 року, (справа №497/1623/17-ц, провадження №61-181 св 19), 02.10.2019 року (справа №466/7035/14-ц, провадження №61-27275 св 18), від 03.10.2019 року, (справа №645/4387/16-ц, провадження №61-30000св18), виклав відповідні правові висновки.

Разом з тим, згідно з п. 2.8 вказаної Угоди відповідач зобов`язався при порушенні ним умов даної угоди сплатити банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах надання банківських послуг у АТ КБ ПриватБанк .

Однак, як вбачається зі змісту Генеральної угоди від 02.10.2014 року, розмір пені та порядок її сплати не визначено.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Генеральною угодою від 02.10.2014 року, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/rules/, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Генеральну угоду від 02.10.2014 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені) та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, надані банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, який містяться в матеріалах даної справи не містить підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.10.2014 року шляхом підписання Генеральної угоди (Постанова Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі №332/1810/16-ц, провадження №61-19765 св18).

Таким чином, на думку суду відсутні правові підстави у стягненні з відповідача пені та комісії в розмірі 8746,22 грн.

З врахуванням встановлених вище обставин слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом, суму процентів за користування наданим кредитом та штраф, розмір якого був визначений сторонами у підписаній ними Генеральній угоді від 02.10.2014 року, всього в загальному розмірі 5351,84 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а саме в розмірі : 5351,84*1921,00/14098,06 = 729,24 грн.

На підставі ст. 526 , 527 , 530 , 1050 , 1054 ЦК України , керуючись ст. 12 , 13 , 89 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 273 , 280 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором б/н від 02.10.2014 року у розмірі 5351 (п`ять тисяч триста п`ятдесят одну) гривню 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК судові витрати у розмірі 729 (сімсот двадцять дев`ять ) гривень 24 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Коростишівський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення суду складено: 16.12.2019

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄРДПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя Янчук В.В.