КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2823/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБУД» (вул. Академіка Туполєва, буд. 18-В, офіс 4, м. Київ, 04128) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (вул. Лавандова (Тореза), 27-б, м. Кропивницький, 25030) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ПОДІЛЛЯБУД» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби від 25.09.2019 № 677/10/11-70/19;
- зобов`язати Кіровоградську митницю Державної фіскальної служби відновити режим вільної торгівлі за митними деклараціями: МД № UA901040/2018/001315 від 15.08.2019; МД № UA901040/2018/001326 від 16.08.2019.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 1).
Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 80).
У відповідності до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
П. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч. 4 ст. 257 КАС України.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, з урахуванням п. 20 ч. 1 ст. 4, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 257, ст. 258, ч. 5, 7 ст. 262 КАС України, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2019 |
Оприлюднено | 19.12.2019 |
Номер документу | 86378007 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
А.В. Сагун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні