Рішення

від 17.12.2019 по справі 400/3444/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 р. справа № 400/3444/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", вул. Миру, 57 Б,Штукар,Веселинівський район, Миколаївська область,57051

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003

про:визнання протиправними та скасування пунктів 17, 18, 24, 40, 41 припису від 17.04.2019 р. № 462,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Надія (далі-позивач) звернулось з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати пункти 17, 18, 24, 40, 41 припису відповідача №462 від 17.04.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно зобов`язано позивача у спірних пунктах припису вчинити дії щодо усунення порушень законодавства у сфері охорони праці, оскільки під час перевірки було відповідачем зроблено хибний висновок про вчинення позивачем даних порушень, а саме експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання зазначених робіт без отримання відповідного дозволу на це.

Ухвалою від 18.10.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки встановлені під час перевірки порушення позивачем законодавства про охорону праці мали місце, відтак відповідач правомірно склав припис щодо позивача, у тому числі і спірні пункти.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, позивач заперечив обґрунтуванням відзиву відповідача, надав додаткові пояснення та підтримав позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інші заяви і клопотання учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

У період з 09.04.2019 р. по 17.04.2019 р. на підставі наказу №126 від 29.11.2018 р., наказу №№152 від 15.11.2018 р., направлення 126 від 23.03.2019 р., посадовими особами відповідача проведено планову перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт перевірки від 17.04.2019 р. №462, в якому зафіксовано факт вчинення позивачем ряду порушень законодавства у сфері охорони праці.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено припис від 17.04.2019 р. №462.

Позивач вважає припис протиправним в частині п. 17, 18, 24, 40, 41, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зі ст.13 Закону України « Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» N 1107, 26.10.2011дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Отже, нормами Закону України « Про охорону праці» та Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 (далі-Порядок 1107), передбачено обов`язок роботодавця отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

При цьому, у Порядку №1107 визначений вичерпний перелік машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки щодо яких у роботодавця є обов`язок отримати відповідний дозвіл.

Так, згідно п. 17 припису відповідачем зазначено, що у позивача відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази господарства вимогам законодавства з питань охорони праці при експлуатації технологічних транспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства (трактори та комбайн, а. с. 11).

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; Допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Позивач зазначив у позовній заяві, що трактори та комбайн використовуються ним для обробки грунту при виконанні основних видів своєї діяльності, що не заперечується відповідачем.

Додатком 2 Порядку №1107 визначено перелік робіт підвищеної небезпеки: 1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. 3. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357). 4. Вибухові роботи та роботи, пов`язані з використанням енергії вибуху. 5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки. 6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах. 7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату. 8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом. 9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів. 10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин. 11. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом. 12. Підземні та відкриті гірничі роботи. 13. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників. 14. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин. 15. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов`язаних з видобутком корисних копалин. 16. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу. 17. Газополум`яні роботи. 18. Роботи із збагачування корисних копалин.

Таким чином, сільськогосподарські роботи з обробки грунту не входять до вищезазначеного переліку.

Додатком 7 Порядку 1107 визначено перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці: 1. Машини, механізми, устатковання для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря. 2. Технологічне обладнання з переробки природного каменю. 3. Ковальсько-пресове устатковання. 4. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).5. Технологічні транспортні засоби.

Таким чином, у вищезазначеному переліку вістуні трактори та комбайни, а тому вони не є технологічними транспортними засобами, для використання яких необхідно подавати декларацію.

Відсутні трактори та комбайн і у переліку, зазначеному у додатку 3, яким затверджено машини, механізми та устаткування підвищеної небезпеки.

Отже, у позивача відсутній обов`язок подачі декларації про відповідність на трактори відповідно до переліку, зазначеному у п. 17 Припису.

Також, вищезазначене спростовує і зазначене відповідачем у п. 18 Припису, адже позивач не володіє технологічними транспортними засобами, відтак не зобов`язаний проводити періодичний щорічний державний технічний огляд технологічних транспортних засобів.

Крім того, відповідно до ст. 35 Закону України Про дорожній рух , обов`язковому технічному контролю не підлягають технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України

Відповідно до ст.1 Закону України Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України технічні засоби для агропромислового комплексу - машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до Закону України Про дорожній рух , що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку.

У спірному п. 24 Припису, відповідач зазначив, що у позивача відсутній дозвіл на налагодження, ремонт, технічного обслуговування устаткування підвищеної безпеки, саме технологічних транспортних засобів (не надано договір із спеціалізованим підприємством), однак такий висновок відповідача спростовується, як встановлено вище за текстом, відсутністю у позивача технологічних транспортних засобів, а обслуговування і ремонт техніки позивача здійснюється спеціалізованими підприємствами, що підтверджується відповідними договорами (а. с. 20-24).

Щодо п. 40 та 41 Припису, відповідно до яких, відповідач зазначив, що позивачем не отримано дозвіл територіального органу Держпраці на експлуатацію, налагодження, ремонт, технічне обслуговування посудини, що працює під тиском, а саме ресивер ємн. 200 л зав. 3400, 1988 р., компресорної установки для підкачки шин транспортних засобів, а також не дотримання умови, зазначених виробником, під час експлуатації ресиверу, суд зазначає, що необхідною умовою для виникнення обов`язку позивача одержати відповідний дозвіл на експлуатацію є сам факт експлуатації, доказів наявності якого відповідачем не надано. В свою чергу, позивачем надано до суду Наказ №6/1-ОП від 01.03.2019 р. про виведення з експлуатації ресиверу ємн. 200 л зав. 3400, 1988 р., який підтверджує, що даний ресивер не експлуатується позивачем.

Таким чином, у позивача відсутній обов`язок на отримання дозволу на експлуатацію, налагодження, ремонт, технічне обслуговування посудини, що працює під тиском, а саме ресивер ємн. 200 л зав. 3400, 1988 р., компресорної установки для підкачки шин транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних пунктів припису, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0.0.1493435150.1 від 15.10.2019 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (вул. Миру, 57 Б, Штукар, Веселинівський район, Миколаївська область, 57051, ідентифікаційний код 00429306) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункти 17, 18, 24, 40, 41 Припису Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) №462 від 17.04.2019 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (вул. Миру, 57 Б, Штукар, Веселинівський район, Миколаївська область, 57051, ідентифікаційний код 00429306) судовий збір в розмірі 1921 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич