Рішення

від 11.12.2019 по справі 560/3135/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3135/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представників позивача: Білого В.В., Ахтимчук С.І. представника відповідачів: Грень Н.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Аслан-Текстиль" , третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Сіад-Сервіс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Аслан-Текстиль" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 05.09.2019 №0010621402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції з постачання товару приватним підприємством Аслан-Текстиль на користь приватного підприємства Сіад-Сервіс на загальну суму 4285511,58 грн є реальними, підтверджені належними первинними документами, а доводи відповідача ґрунтуються виключно на підставі припущень, зроблених без належного дослідження під час перевірки наявних документів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 позовну заяву приватного підприємства "Аслан-Текстиль" залишено без руху.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.11.2019.

До суду 06.11.2019 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що перевіркою не підтверджено реальний характер операцій з постачання приватним підприємством "Аслан-Текстиль" продукції власного виробництва (тканини трикотажні в асортименті) на загальну суму 4285511,58 грн, у тому числі ПДВ 714251,93 грн на адресу приватного підприємства Сіад-Сервіс , оскільки відсутні належним чином оформлені первинні документи, які опосередковують рух активу.

Перевіркою не заперечується факт, що тканини трикотажні на загальну суму 4285511,58 грн в тому числі ПДВ 714251,93 грн були реалізовані, враховуючи їх відсутність за даними бухгалтерського обліку на балансі приватного підприємства Аслан-Текстиль та у підприємства виникли податкові зобов`язання з ПДВ, податковий кредит при придбанні сировини для виробництва тканини, доходи та витрати.

Звернув увагу на те, що в ході проведення перевірки використано інформацію, надану слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області, якою підтверджено відображення операцій за даними бухгалтерського та податкового обліку виключно з метою формування податкового кредиту, та, як наслідок, мінімізації сплати приватним підприємством Сіад-Сервіс до бюджету податку на прибуток та ПДВ.

Підготовче засідання 20.11.2019 відкладено на 25.11.2019.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватне підприємство "Сіад-Сервіс". Задоволено клопотання про виклик в якості свідка головного бухгалтера приватного підприємства Аслан-Текстиль ОСОБА_1 . Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2019.

До суду 25.11.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав на необґрунтованість твердження відповідача щодо формального характеру складення документів, оскільки допущення орфографічної помилки в назві покупця (приватного підприємства Сіад-Сервіс ) не унеможливлює ідентифікацію господарської операції, наприклад, визначення обсягу товару та його вартості.

Вважає безпідставним використання відповідачем інформації слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області з метою встановлення реальності здійснення господарських операцій постачання приватним підприємством Аслан-Текстиль на адресу приватного підприємства Сіад-Сервіс у зв`язку з тим, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, а податкове законодавство не ставить податковий облік (стан) певного платника податку в залежність від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання останнім податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Звернув увагу на вчинення приватним підприємством Аслан-Текстиль дій та досягнення конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції. При цьому, відповідач не надав жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи про визнання недійсним правочину позивача з його контрагентом (приватним підприємством Сіад-Сервіс ).

До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказав на правомірність застосування ним матеріалів, наданих слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області, оскільки підпунктом 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим кодексом.

Разом з цим, змістом вказаних матеріалів не підтверджено фактичне використання приватним підприємством Сіад-Сервіс тканини трикотажної в його господарській діяльності. Вказано на проведення лише її списання з метою зменшення залишків запасів, що фактично не придбавалися. Зауважив, що тканина трикотажна використовується для пошиття трикотажних виробів, зокрема, футболок, спортивного одягу, а тому, її придбання взагалі є нетиповим для приватного підприємства Сіад-Сервіс .

До суду 06.12.2019 надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила про поставку на підставі договору від 08.09.2017 №21 приватним підприємством Аслан-Текстиль в період з вересня 2017 року по липень 2018 року приватному підприємству Сіад-Сервіс тканини трикотажної в асортименті загальною кількістю 32581,601 кг, на загальну суму 4285511,57 грн. Вважає, що зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем видатковими накладними та здійсненням приватним підприємством Сіад-Сервіс оплати отриманого товару. Зауважила, що в акті перевірки не зафіксовано жодних порушень при проведенні оплати за товар. Натомість, підтверджено факт надходження коштів за товар згідно з платіжними дорученнями.

Вказала на необґрунтованість твердження відповідача щодо нереальності господарських операцій за договором від 08.09.2017 №21 з мотивів відсутності товарно-транспортних накладних. Так, за змістом договору від 08.09.2017 №21 товар передається покупцеві на умовах самовивозу, а тому, з врахуванням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не оформляється, оскільки договір на перевезення не укладався.

Зазначила про безпідставність висновків Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо спростування головним інженером ТОВ Поділля Інвест Сіті ОСОБА_2 факту завезення приватним підприємством Сіад-Сервіс будь-якої тканини на територію складу за адресою : м. Хмельницький, вул. Заводська 46, а також зберігання її на складі. В протоколі допиту свідка ОСОБА_2 від 02.08.2019 не відображено відомостей щодо слідчого, який провів допит, відсутня конкретизація питань щодо тканини, про яку запитувалося, та місця її зберігання. Водночас, ОСОБА_2 не підтвердив факт відсутності тканини на складі, а зазначив про те, що ця інформація йому не відома.

Вказав на невмотивованість висновків відповідача щодо нереальності господарських операцій за договором від 08.09.2017 №21, які базуються на відсутності товарно-матеріальних цінностей на складі станом на 02.08.2019 (дата проведення огляду місця події), оскільки приватним підприємством Сіад-Сервіс 25.07.2019 було повернуто товар приватному підприємству Аслан-Текстиль , що підтверджується поверненням постачальнику №6 від 25.07.2019.

Протокольною ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 залучено як другого відповідача Головне управління ДПС у Хмельницькій області і за клопотанням та дорученням представника відповідачів розгляд справи продовжено.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

До суду 09.12.2019 надійшла заява, відповідно до якої приватне підприємство Сіад-Сервіс просить розглянути справу без участі його представника. Погоджується з позовними вимогами приватного підприємства Аслан-Текстиль .

У судовому засіданні 09.12.2019 оголошено перерву до 11.12.2019.

До суду 11.12.2019 надійшла відповідь Головного управління ДПС у Хмельницькій області на пояснення третьої особи. Зазначено, що повернення постачальнику №6 від 25.07.2019 не підтверджує те, що товар на момент огляду був відсутній у зв`язку з його поверненням приватному підприємству Аслан-Текстиль , оскільки згідно з податковою звітністю останнього, коригування податкових зобов`язань були здійснені на підставі розрахунків коригування, які були виписані приватним підприємством Сіад-Сервіс 08.08.2019, тобто, після фактичного огляду співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області складського приміщення, що орендує приватне підприємство Сіад-Сервіс за адресою: вул. Заводська 46, м. Хмельницький.

Представники позивача у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги. Додатково пояснили, що приватним підприємством Аслан-Текстиль було здійснено відповідне коригування на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Представник відповідачів у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

У період часу з 03.07.2019 по 13.08.2019 на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області, від 27.06.2019 №2006, від 27.02.2019 №2005, від 27.02.2019 №2007 та від 04.03.2019 №2008, відповідно до статі 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІІ квартал 2019 року, на підставі наказу від 20.06.2019 №1443, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка приватного підприємства Аслан-Текстиль з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 20.08.2019 №0616/22-01-14-03/33591036, відповідно до висновків якого встановлено порушення приватним підприємством Аслан-Текстиль , зокрема, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 771392 грн, в тому числі заниження на 1363214 грн (за І квартал 2018 року на 527240 грн, за півріччя 2018 року на 138009 грн, за 2018 рік на 577280 грн, за І квартал 2019 року на 120685 грн) та завищення на 591822 грн (за три квартали 2018 року на 591822 грн).

На підставі зазначених висновків Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 05.09.2019 №0010621402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 964240,00 грн, у тому числі 771392,00 грн за податковим зобов`язанням, 192848,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи питання про правомірність оскарженого індивідуального акту, суд встановив наступне.

Між приватним підприємством Аслан-Текстиль в особі директора Шишман Рамазана (постачальник) та приватним підприємством Сіад-Сервіс в особі директора ОСОБА_3. (покупець) 08.09.2017 укладено договір №21, відповідно до якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві тканину трикотажну, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію (пункт 1.1 договору);

- найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються згідно рахунків-фактур та видаткових накладних на кожну партію продукції (пункт 1.2);

- місце здійснення поставки продукції постачальником: смт. Базалія Теофіпольського району (пункт 2.2);

- продукція передається самовивозом в тарі і упаковці, що відповідає стандартам на даний вид продукції (пункт 2.3);

- загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором, визначається згідно видаткових накладних на кожну партію продукції (пункт 3.2);

- розрахунки за цим договором здійснюються безготівковим розрахунком шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3.3);

- порядок оплати продукції, що поставляється за цим договором: 100% попередня оплата відповідно до отриманого рахунка-фактури (пункт 3.4);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 7.1);

- строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31.12.2017 (пункт 7.2);

- якщо сторони не розірвали належним чином цей договір, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах без обмеження кількості таких пролонгацій (пункт 7.8).

Відповідно до видаткових накладних у період з вересня 2017 року по липень 2018 року приватним підприємством Аслан-Текстиль на адресу приватного підприємства Сіад-Сервіс поставлено продукцію власного виробництва (тканини трикотажної в асортименті) в загальній кількості 32581,601 кг, всього на суму 4285511,57 грн, у тому числі:

- №ПР-0000226 від 08.09.2017 - в кількості 3530,000 кг на загальну суму 360060,00 грн, у тому числі 60010,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000336 від 10.10.2017 - в кількості 1850,000 кг на загальну суму 210900,00 грн, у тому числі 35150,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000413 від 24.10.2017 - в кількості 1370,000 кг на загальну суму 189060,00 грн, у тому числі 31510,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000414 від 25.10.2019 - в кількості 2800,000 кг на загальну суму 386400,00 грн, у тому числі 64400,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000453 від 31.10.2017 - в кількості 1650,000 кг на загальну суму 237600,00 грн, у тому числі 39600,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000514 від 31.10.2017 - в кількості 1400,000 кг на загальну суму 201600,00 грн, у тому числі 33600,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000493 від 08.11.2017 - в кількості 400,000 кг на загальну суму 57600,00 грн, у тому числі 9600,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000608 від 24.11.2017 - в кількості 612,000 кг на загальну суму 88128,00 грн, у тому числі 14688,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000649 від 30.11.2017 - в кількості 1722,000 кг на загальну суму 247968,00 грн, у тому числі 41328,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000682 від 07.12.2017 - в кількості 583,300 кг на загальну суму 69996,00 грн, у тому числі 11666,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000734 від 11.12.2017 - в кількості 700,000 кг на загальну суму 84000,00 грн, у тому числі 14000,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000777 від 14.12.2017 - в кількості 840,000 кг на загальну суму 105840,00 грн, у тому числі 17640,00 грн;

- №ПР-0000785 від 20.12.2017 - в кількості 437,500 кг на загальну суму 63000,00 грн, у тому числі 10500,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000812 від 26.12.2017 - в кількості 620,000 кг на загальну суму 89280,00 грн, у тому числі 14880,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000813 від 27.12.2017 - в кількості 540,000 кг на загальну суму 77760,00 грн, у тому числі 12960,00 кг;

- №ПР-0000116 від 30.01.2018 - в кількості 452,381 кг на загальну суму 76000,01 грн, у тому числі 12666,67 грн ПДВ;

- №ПР-0000266 від 21.02.2018 - в кількості 1190,500 кг на загальну суму 200004,00 грн, у тому числі 33334,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000327 від 03.03.2018 - в кількості 654,750 кг на загальну суму 109998,00 грн, у тому числі 18333,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000546 від 30.03.2018 - в кількості 440,000 кг на загальну суму 73920,00 грн, у тому числі 12320,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000634 від 12.04.2018 - в кількості 520,800 кг на загальну суму 99993,60 грн, у тому числі 16665,60 грн ПДВ;

- №ПР-0000821 від 26.04.2018 - в кількості 547,500 кг на загальну суму 59130,00 грн, у тому числі 9855,00 грн ПДВ;

- №ПР-0000962 від 11.05.2018 - в кількості 552,037 кг на загальну суму 59620,00 грн, у тому числі 9936,67 грн ПДВ;

- №ПР-0000994 від 15.05.2018 - в кількості 462,963 кг на загальну суму 50000,00 грн, у тому числі 8333,33 грн ПДВ;

- №ПР-0001156 від 31.05.2018 - в кількості 1852,000 кг на загальну суму 200016,00 грн, у тому числі 33336,00 грн ПДВ;

- №ПР-0001243 від 31.05.2018 - в кількості 998,500 кг на загальну суму 107838,00 грн, у тому числі 17973,00 грн ПДВ;

- №ПР-0001196 від 08.06.2018 - в кількості 1390,000 кг на загальну суму 150120,00 грн, у тому числі 25020,00 грн ПДВ;

- №ПР-0001314 від 20.06.2018 - в кількості 370,370 кг на загальну суму 39999,96 грн, у тому числі 6666,66 грн ПДВ;

- №ПР-0001372 від 06.07.2018 - в кількості 730,000 кг на загальну суму 105120,00 грн, у тому числі 17520,00 грн ПДВ;

- №ПР-0001452 від 18.07.2018 - в кількості 725,000 кг на загальну суму 104400,00 грн, у тому числі 17400,00 грн ПДВ;

- №ПР-0001526 від 24.07.2018 - в кількості 2640,000 кг на загальну суму 380160,00 грн, у тому числі 63360,00 грн ПДВ.

За отримані товари приватним підприємством Сіад-Сервіс сплачено кошти у безготівковій формі, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 27.08.2018 та не заперечується відповідачем.

Відповідно до повернення постачальнику №6 від 25.07.2019 приватне підприємство Сіад-Сервіс (покупець) повернуло приватному підприємству Аслан-Текстиль товар, отриманий на підставі договору від 08.09.2017 №21, на загальну суму 2129280,00 грн.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.09.2019, розрахунку коригування сум податку на додану вартість від 18.09.2019, довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) від 18.09.2019, розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) від 18.09.2019, приватним підприємством Аслан-Текстиль здійснено коригування суми податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

При цьому, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з податку на прибуток є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Так, відповідач вважає, що у приватного підприємства Аслан-Текстиль відсутні належним чином оформлені первинні документи, які опосередковують рух активу (трикотажні тканини) безпосередньо до приватного підприємства Сіад-Сервіс . При цьому, внаслідок отримання позивачем коштів в сумі 4285509,57 грн від приватного підприємства Сіад-Сервіс , відбулося збільшення активів приватного підприємствам Аслан-Текстиль , та, відповідно, виникнення в нього доходу.

Суд зазначає, що загальне поняття "доходи" закріплене у підпункті 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, як будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Разом з цим, у разі збільшення активу підприємства на суму безоплатно отриманих оборотних активів, що зумовлює зростання його власного капіталу, підприємство зобов`язане віднести їх до складу доходів від безоплатного отримання оборотних активів (товарів).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Таким чином, умовою для віднесення робіт та/чи товарів до безоплатно отриманих платником є виконання (надання) робіт та/чи отримання товарів, які не передбачають висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності закріплені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - Положення (стандарт) 15).

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Таким чином, обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі, дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, право платника на формування витрат є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток суду необхідно з`ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З врахуванням вказаної позиції суд досліджує обставини щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентом - приватним підприємством Сіад-Сервіс .

Зі змісту акту перевірки від 20.08.2019 №0616/22-01-14-03/33591036 слідує, що на формування спірного податкового зобов`язання позивача у перевіряємий період вплинули його господарські операції з контрагентом - приватним підприємством Сіад-Сервіс , а також матеріали, надані слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

В акті від 20.08.2019 №0616/22-01-14-03/33591036 зазначено, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій між приватним підприємством Аслан-Текстиль та приватним підприємством Сіад-Сервіс у зв`язку з зазначенням замість вказаного контрагента - приватне підприємство Сіат-Сервіс , а також відсутністю товарно-транспортних накладних.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про відсутність факту реальної поставки товару приватним підприємством Аслан-Текстиль на адресу приватного підприємства Сіад-Сервіс з огляду на недоліки в оформленні первинних документів, а саме зазначення в преамбулі та в реквізитах договору від 08.09.2017 №21 покупця - ПП Сіат-Сервіс , а також допущення такої ж помилки в назві контрагента позивача в оформлені вказаних вище накладних та відсутність в останніх прізвища покупця та його посади з огляду на наступне.

Так, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, необхідно оцінити документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

Договір від 08.09.2017 №21 скріплений печаткою покупця, на якій зазначено ПП Сіад-Сервіс код ЄДРПОУ 36952814. Також такі ж відомості містяться на вказаних вище видаткових накладних. При цьому, в видаткових накладних №ПР-0000994 від 15.05.2018, №ПР-0001156 від 31.05.2018, №РП-0001243 від 31.05.2018, №ПР-0001196 від 08.06.2018, №ПР-0001314 від 20.06.2018, №ПР-0001372 від 06.07.2018, №ПР-0001452 від 18.07.2018 та №ПР-0001526 від 24.07.2018 одержувачем вказано вже приватне підприємство Сіад-Сервіс .

Первинні документи містять підпис керівника ПП Сіад-Сервіс , який є дійсним директором. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 36952814 зареєстроване приватне підприємство Сіад-Сервіс . Керівником з 21.04.2016 є ОСОБА_3 .

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №816/1118/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує покази свідка - головного бухгалтера приватного підприємства Аслан-Текстиль ОСОБА_1 , яка повідомила про допущення орфографічної помилки в назві контрагента позивача - приватного підприємства Сіад-Сервіс в договорі від 08.09.2017 №21 та в ряді видаткових накладних.

Отже, договір від 08.09.2017 №21 визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та його контрагентом факту вчинення правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд враховує, що приватним підприємством Сіад-Сервіс сплачено кошти за придбаний у позивача товар, що спричинило зміни у власному капіталі позивача.

Наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та його контрагентом господарських операцій. Зазначеним спростовується твердження відповідача про отримання позивачем безоплатних оборотних активів.

На час здійснення господарських операцій за договором від 08.09.2017 №21 та під час проведення перевірки, приватне підприємство Сіад-Сервіс було зареєстроване у встановленому законом порядку, знаходилося на обліку в контролюючому органі, мало статус платників податків. Докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Натомість, зазначена обставина встановлена в акті перевірки 20.08.2019 №0616/22-01-14-03/33591036.

Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсним у встановленому законом порядку договору від 08.09.2017 №21.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20.03.2018 у справі №805/10886/13-а, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

При укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, він спрямований на реальне настання правових наслідків, відповідає економічному змісту та чинному законодавству.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж реалізація товару та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача зі своїми контрагентом є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. Також свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового, що також підтверджено відповідачем під час проведення перевірки платника податків.

Щодо твердження про відсутність товарно-транспортних накладних, шляхових листів чи будь-яких інших документів, які підтверджують транспортування товару від позивача до приватного підприємства Сіад-Сервіс , суд зазначає наступне.

За змістом пунктів 2.2 та 2.3 договору від 08.09.2017 №21 транспортування продукції здійснюється з місця її виробництва шляхом самовивозу контрагентом позивача.

Суд зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Разом з цим, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 13.11.2018 у справі №822/6312/15, наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковою для застосування відправниками та одержувачами вантажів, оскільки є підставою для проведення розрахунків за договором перевезення.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди.

Водночас, суд зауважує, що концепція "наявності ділової мети" передбачає, що господарська операція має містити економічний сенс для підприємства і бути доцільною з погляду її проведення. Тобто навіть якщо операцію оформлено належним чином і є докази реальності її здійснення, проте причина здійснення такої операції не є економічно обґрунтованою для бізнесу, платник податків не має права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат і податкового кредиту.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі №816/4226/13-а ухвалив, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку сум такої вигоди. Окрім того, Верховний Суд додав, що здійснення позивачем як суб`єктом господарювання дій, які є нетиповими для певного виду діяльності або можуть не у повній мірі відповідати цільовому призначенню отриманих кредитних ресурсів, не може однозначно свідчити про невідповідність таких дій цілям господарської діяльності.

Тобто, здійснення реальних господарських операцій - не єдина передумова отримання податкового ефекту від здійснення господарської операції.

Також, Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 року у справі №809/117/13-а, від 22.03.2018 у справі №815/3666/16 та від 10.04.2018 у справі №815/24/17 дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає реальними операції між позивачем та приватним підприємством Сіад-Сервіс . Крім того, враховує, що свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без обмежень самостійно на власний ризик здійснювати з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання, а отже, господарської діяльності. Тому, безпідставним є посилання відповідача на здійснення приватним підприємством Сіад-Сервіс нетипової для нього діяльності з придбання товару в приватного підприємства Аслан-Текстиль .

Суд критично ставиться до посилань відповідача на матеріали, надані слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області з огляду на наступне.

Суд акцентує увагу на те, що контролюючим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача. Всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються лише на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов`язання, оскільки стосуються контрагента позивача - приватного підприємства Сіад-Сервіс .

При цьому, акт перевірки від 20.08.2019 №0616/22-01-14-03/33591036 не містить посилання на матеріали, надані слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області, які б містили аналіз дотримання приватним підприємством Аслан-Текстиль податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Відповідач не надав судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не надано судового рішення в порядку статті 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Суд також зважає на те, що посилання в матеріалах, наданих слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області на відсутність товару за зазначеною приватним підприємством Сіад-Сервіс адресою складу станом на 02.08.2019 (дата проведення огляду місця події), спростовується наданим третьою особою Поверненням постачальнику №6 від 25.07.2019. Разом з цим відповідачем не заперечено обставин щодо отримання позивачем зазначеного товару. Зазначене свідчить про те, що відсутність товару на складі, орендованому приватним підприємством Сіад-Сервіс , після 25.07.2019, не впливає на приватне підприємство Аслан-текстиль , оскільки відсутні докази як укладення між ними договору зберігання, так і оренди позивачем визначеного складу.

За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операції по списанню чи зарахуванню коштів з банківських рахунків платника податку чи на банківські рахунки призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, зазначені вимоги були дотримані приватним підприємством Аслан-Текстиль . При цьому, дотримання чи не дотримання вказаних вимог в частині співвідношення дати прийняття повернутого товару та дати коригування суми податкових зобов`язань не є предметом спору в цій справі.

Суд вважає помилковим твердження відповідачів про ненадання приватним підприємством Аслан-Текстиль договору відповідального зберігання, укладеного з приватним підприємством Сіад-Сервіс у період з вересня 2017 року по липень 2018 року, оскільки наявність такого зберігання не передбачена договором від 08.09.2017 №21.

Також безпідставними є висновки відповідачів щодо спростування ОСОБА_2 - головним інженером ТОВ Поділля Інвест Сіті , яке за даними матеріалів, наданих слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області, орендувало склади за тією ж адресою, що й приватне підприємство Сіад-Сервіс (м. Хмельницький, вул. Заводська 46) ввезення на територію складу будь-якої тканини та зберігання її на складі.

За змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 02.08.2019 йому не відомі зазначені обставини.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач на підтвердження реальності господарських операцій надав як до перевірки, так і до суду належно оформлені первинні документи, з яких можливо встановити суть та зміст господарських операцій, та які підтверджують фактичну поставку товару приватним підприємством Аслан-Текстиль , що безпосередньо пов`язане з його господарською діяльністю, та було предметом договору від 08.09.2017 №21, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

Разом з цим, суд зважає на те, що відповідачі під час розгляду справи не ставили під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання приватним підприємством Аслан-Текстиль незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 05.09.2019 №0010621402 є протиправним та його слід скасувати.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто "справедливого співвідношення" між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий, якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов`язки.

У цьому випадку не досягнуто "справедливого співвідношення", оскільки не відображення фактичних обставин спричинило покладення на позивача додаткового тягаря сплати відсутнього податкового зобов`язання, чим також порушено вимоги статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vдstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Європейський суд з прав людини визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем не спростовано, а позивачем підтверджено позовні вимоги, а тому, наявні підстави для їх задоволення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 визначено, що статтю 6 пункт 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "Р" Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 05.09.2019 №0010621402.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Аслан-Текстиль" судовий збір в сумі 14463,61 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 17 грудня 2019 року

Позивач:Приватне підприємство "Аслан-Текстиль" (вул. Залізняка, 1а, кв. 21,Хмельницький,Хмельницька область,29027 , код ЄДРПОУ - 33591036) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190 Головне управління ДПС у Хмельницькій області, вул.Пилипчука,17, Хмельницький, Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ - 43142957) Третя особа:Приватне підприємство "Сіад-Сервіс" (проспект Миру 78/5, кв.68, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 36952814)

Головуючий суддя Г.В. Лабань