Ухвала

від 03.12.2019 по справі 638/17261/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16892/19

Провадження № 1-кп/638/1521/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019220480004027 від 08.10.2019 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019220480004027 від 08.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

В підготовче судове засідання не з`явилась потерпіла, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання була повідомлена, надала заяву про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність. Учасники судового провадження вважали можливим проведення підготовчого судового засідання у відсутності потерпілої.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно в повній мірі відповідає положенням ст.291 КПК України.

Крім того, прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризику подальшим спробам переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків в цьому кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення - злочину.

Обвинувачена та її захисник заперечували протизаявленого клопотання,просили застосуватибільш м`якийзапобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Підстав для закриття провадження немає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 в судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачена, захисник обвинуваченої, потерпіла.

На даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.

Сторони вправі заявити клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей згідно положень ст.350 КПК України.

Відповідно до ст.ст.314, 314-1 КПК Україниз метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд зобов`язаний залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.

Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засіданнясуд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Разом з цим Конституційний Суд України (рішення від 23.11.2017 справа № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України(конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України) вважає, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для його застосування, за яких такий запобіжний захід був обраний на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України.

Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжний захід тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції Україниправо людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (ч.4 ст.176 Кримінального процесуального кодексу).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Злочин, в учиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч.4 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні - злочині, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово судима, не працює, була оголошена у розшук суд вважає, що застосування відносно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 31 січня 2020 року.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.314-316, 369,372 КПК України, суд,

постановив:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14-40 год. 03 грудня 2019 року.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинувачену, захисника обвинуваченої, потерпілу.

Доручити органу пробації у строк 15 днів з дня отримання даної ухвали скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_4 .

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 31 січня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1