Вирок

від 22.06.2020 по справі 638/17261/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/17261/16-к

Провадження № 1-кп/638/433/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова об`єднане кримінальне провадження за №12016220480004660 від 22.09.2016 року, №12019220480004027 від 08.10.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, громадянки України, з середньою освітою, незаміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, не є особою, яка має інвалідність, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

?14.02.2013р. Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 3 роки;

?29.07.2013р. Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, за ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік;

?03.10.2013р. Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

?29.01.2014р. Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі;

?11.02.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до двох років 1 місяця позбавлення волі;

?19.05.2014р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі;

?18.11.2014р. Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі.

?Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 08.12.2015 року застосовано покарання за наявності кількох вироків, на підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно визначено до відбування покарання три роки дев`ять місяців позбавлення волі;

?19.06.2016р.відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 11.02.2016 року звільнена на підставі ст.ст.6, 11 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року;

?09.08.2018р. Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі (відповідно до ухвали Київського районного суду м.Харкова від 27.03.2019р. вирок Київського районного суду м.Харкова від 06.07.2018р. та Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09.08.2018р. необхідно виконувати самостійно),

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

18.09.2016р., близько 17:30 годин, ОСОБА_6 , маючи заздалегідь виниклий умисел, спрямованим та таємне викрадення чужого майна, прийшла до магазину ТОВ «Віал-маркет», а саме супермаркету «Класс-4», який розташований за адресою: проспект Людвіга Свободи 43 в м.Харків. Знаходячись на другому поверсі супермаркету, біля однієї зі стійок з одягом, ОСОБА_6 побачила джинси марки «Moshino» моделі «7066-Каламбур», та реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяла зі стійки з одягом вказані джинси марки «Moshino» моделі «7066-Каламбур», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5090 від 12.10.2016 року - 1170 грн.00 коп. та поклала їх до своєї сумки.

Після чого направилася до виходу з магазину та, не оплативши вказаний товар, з місця скоєння злочину зникла, обернувши викрадене майно на свою користь. Своїми злочинними діями ОСОБА_6 спричинила ТОВ «Віал-маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 1170 грн. 00 коп.

06.10.2019р., близько 17:40 годин, ОСОБА_6 , знаходилася у приміщенні магазину «Ferzo», який знаходиться на третьому поверсі супермаркету «Рост», що розташований за адресою: м.Харків, пр.Перемоги 61-Ж, де в неї виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Після чого остання, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення вирішила таємно заволодіти майном належним вказаному магазину.

Реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе їй завадити, ОСОБА_6 , пересуваючись по торгівельній залі вищевказаного магазину, підійшла до стелажу де розміщена парфумерія, з нижньої полиці якого взяла жіночій дезодорант «Frank Oliver Passion Extremedeofw» 200 ml, вартість якого, згідно проведеної 18.10.2019р. інвентаризації становить 393,00 грн., сховала в жіночу сумку чорного кольору, що висіла у неї на лівому плечі, далі ОСОБА_6 пересуваючись по залі вищевказаного магазину підійшла до стелажу, де розміщена парфумерія, з середньої полиці якого взяла туалетну воду «Ungaro Man» 50 ml, вартість якої згідно проведеної 18.10.2019р. інвентаризації становить 778,00 грн., поклала дану туалетну воду до сумки, що висіла в неї на лівому плечі, після чого пройшовши трохи далі ОСОБА_6 з середньої полиці цього ж стелажу взяла чоловічу туалетну воду «Calvin Klein Obsessed Men Intenseedp» 125 ml, вартість якої згідно проведеної 18.10.2019р. інвентаризації становить 2228,00 грн., та поклала її до своєї сумки. Повертаючись назад та направляючись в сторону виходу, ОСОБА_6 зупинилась біля стелажу з парфумерією та з верхньої полиці взяла жіночу туалетну воду «Lacoste Pour Femme IntensefwEDT» 50 ml, вартість якої згідно проведеної 18.10.2019р. інвентаризації становить 2243,00 грн., та поклала її до сумки, що висіла у неї на лівому плечі та покинула приміщення.

В подальшому ОСОБА_6 викраденим майном розпорядилась на свій власний розсуд, чим спричинила магазину «Ferzo» матеріальну шкоду на суму 5642,00 грн.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, визнала у повному обсязі, підтвердила всі обставини викладені в обвинувальних актах та пояснила, що дійсно 18.09.2016р. прийшла до супермаркету «Класс-4» по проспекту Людвіга Свободи 43 в м.Харкові, на другому поверсі якого, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає взяла зі стійки з одягом джинси, які поклала до своєї сумки та вийшла з магазину, не оплативши вказаний товар.

За епізодом крадіжки в магазині «Ferzo» супермаркету «Рост» в місті Харкові по пр.Перемоги, повідомила що 06.10.2019р., у торгівельній залі вказаного магазину, зі стелажу, де розміщена парфумерія, взяла ряд товарів, помістила їх до сумки, що висіла у неї на лівому плечі та покинула приміщення.

В подальшому розпоряджалась викраденим майном на власний розсуд та вказала, що вчиняла крадіжки в супермаркетах через відсутність коштів, з метою збагачення. Об`єм викраденого визнає, у вчиненому щиро кається, просить суд суворо її не карати та наголошує, що має намір виправитися та більше не вчиняти злочинів. Цивільний позов в сумі 3021,00 грн, який заявлено за епізодом крадіжки в супермаркеті «Рост», визнає та зобов`язується відшкодувати у повному обсязі шкоду спричинену злочином.

Представник потерпілого ТОВ «Віал-маркет» цивільний позов не подавав, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказує, що претензій матеріального та морального характеру не має.

Потерпіла ОСОБА_8 звернулась до суду із заявою про розгляд кримінального провадження без її участі, у судове засідання не з`явилась.

Представником потерпілого ФОП « ОСОБА_8 » адвокатом ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину в сумі 3021,00 грн.

Винність обвинуваченої у вчиненні інкримінованого ій кримінального правопорушення ніким не оспорюється. Інші докази згідно ч.3 ст. 349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винність ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та кваліфікує її дії за ч.2 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, відомості про особу винної, наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Під час досудового розслідування обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , було визнано відповідно до ст. 66 КК України, активне сприяння розкриттю злочину, про що було зазначено в обвинувальному акті.

Слід зазначити, що активне сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

Однак, у кримінальному провадженні відсутні дані, що вказують на наявність активного сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченої, під час судового розгляду ця обставина не знайшла підтвердження, кримінальне правопорушення було розкрито працівниками правоохоронних органів, будь-яких даних про свою злочинну діяльність до його викриття ОСОБА_6 не надавала.

Також суд звертає увагу, що обвинувачена ухилялась від судового розгляду, що стало підставою для оголошення останньої в розшук, що також ставить під сумнів активне сприяння розкриттю злочину.

Щодо рецидиву злочинів, який встановлено та зазначено органом досудового розслідування в обвинувальному акті, як обставину, що обтяжує покарання, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч.4 ст.67 КК України визначено, що якщо будь-яка з обставин, яка обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Пленум Верховного Суду України у п.19 постанови №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» роз`яснив, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України та повторність є кваліфікуючою ознакою вказаного злочину, у зв`язку з чим суд, з урахуванням судимостей, які не зняті та не погашені також за злочини проти власності (ч.2 ст.185 КК України), не може враховувати рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_6 , раніше неодноразово судима за злочини проти власності, не працює, незаміжня, утриманців не має, перебуває на диспансерному обліку в КНП ХОР "Обласний наркологічний диспансер" з травня 2009 року (синдром залежності від психостимуляторів), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, має хронічні захворювання, не є особою, яка має інвалідність.

Згідно досудовоїдоповіді прообвинувачену укримінальному провадженнівід 22листопада 2018року виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Слід зазначити, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та її поведінка явно свідчить про стійку антисоціальну та кримінальну направленість і намагання забезпечити себе шляхом злочинної діяльності. При цьому, суд бере до уваги також той факт, що до обвинуваченої вже застосовувався інститут звільнення від відбування покарання, однак це не привело до позитивних змін в її особистості й не створило в неї готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки вона знову скоїла злочин проти власності.

Обвинувачена вже відбувала покарання у місцях позбавлення волі за вчинення аналогічних злочинів, крім того була звільнена з місць позбавлення волі по амністії і як свідчать матеріали цього кримінального провадження на шлях виправлення не стала, а вчинила корисливі злочини.

При призначенні ОСОБА_6 покарання, необхідного і достатнього для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, вищенаведені дані про особу обвинуваченої, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставини, що пом`якшує покарання, беручи до уваги відношення обвинуваченої до вчиненого, зокрема схильність на вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_6 неможливе без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити їй покарання у виді позбавлення волі та не вбачає підстав для призначення іншого виду покарання.

ОСОБА_6 вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09.08.2018р. засуджено за ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі, вирок набрав чинності 11.09.2018р. та призначене покарання невідбуте.

Суд бере до уваги, що епізод крадіжки в супермаркеті «Класс-4» ОСОБА_6 вчинила 18.09.2016р., тобто до вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09.08.2018р., а епізод від 06.10.2019р. вже після постановлення вказаного вироку.

Вказані крадіжки кваліфіковані за однією і тією ж частиною статті й не утворюють сукупності злочинів.

Виходячи з правового висновку Верховного суду, наведеного у постанові від 20.12.2018р. у справі № 334/2332/16, в якій зазначено, що зі змісту положень статей 70, 71 КК вбачається, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, деякі з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як статті 70 КК, так і статті 71 КК: спочатку - за правилами частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після чого - за правилами частини 4 статті 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. Якщо ж наявна повторність злочинів, передбачена статтею 32 КК, а саме вчинення двох і більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу, які не вимагають окремої кваліфікації за кожний епізод злочинної діяльності, то застосовуються до злочину, вчиненого після постановлення попереднього вироку, лише положення частини 1 статті 71 КК України.

Крім того, кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК України, а тому суд призначає покарання без застосування ч.4 ст.70 КК України, оскільки у даному випадку всі епізоди крадіжок відповідають одному і тому самому складу злочину, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, а останній з них вчинений після постановлення попереднього вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09.08.2018р., у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України та приходить до висновку про призначення остаточного покарання лише за сукупністю вироків на підставі положень статті 71 КК України.

Відповідно до положень ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред`явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні.

Нормами ч.1 ст.129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З урахуванням того, що сума завданої матеріальної шкоди, яка визначена у цивільному позові, підтверджується даними інвентаризаційної відомості від 18.10.2019р. та не оспорюється обвинуваченою ОСОБА_6 , суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов, заявлений представником потерпілого ФОП« ОСОБА_8 » адвокатом ОСОБА_9 в сумі 3021,00 грн.

Міру запобіжного заходу залишити без змін - тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015р.), з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17, обставин справи, відповідно до яких один із злочинів у об`єднаному кримінальному провадженні було вчинено у вересні 2016 року - до 20.06.2017р., суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_6 весь строк попереднього ув`язнення за даним об`єднаним кримінальним провадженням у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 30 жовтня 2019 року, тобто з моменту обрання запобіжного заходу (ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_10 від 30.10.2019р.).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09.08.2018р., остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 30 жовтня 2019 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015р.) зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 30 жовтня 2019 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ФОП ОСОБА_8 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ФОП ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди - 3021 (три тисячі двадцять одну) гривню 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 87 (вісімдесят сім) гривень 96 копійок на відшкодування процесуальних витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи №5090 від 12.10.2016 року.

Речовий доказ по справі диск СD-R Arena диску на 700 mb з камери відео нагляду, що розташована за адресою по АДРЕСА_3 (супермаркет «Класс-4»), яка фіксувала події, що мали місце 18.09.2016р. зберігати в матеріалах кримінального провадження №12016220480004660 від 22.09.2016 року.

Речовий доказ по справі диск «DVD+R 4,7 GB/120 min/16х із записами з відеокамер спостереження, які встановлені в магазині «Ferzo», який знаходиться на третьому поверсі супермаркету «Рост», що розташований за адресою: м.Харків, пр.Перемоги 61-Ж, на якому зафіксовано події 06.10.2019р. зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі сумку чорного кольору зі штучної шкіри «Reserved» , яка передана на зберігання до камери зберігання в Шевченківському ВП ГУНП в Харківській області (квитанція №238 від 27.10.2016р.) знищити.

Речові доказипо справі:туалетну воду«CalvinKleinObsessedMenIntenseedp» 125ml, дезодорант «Frank Oliver Passion Extremedeofw» 200 ml, які передані на зберігання ОСОБА_8 (розписка від 17.10.2019р.) - вважати повернутим законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Головуючий: суддя ОСОБА_1