Рішення

від 04.07.2019 по справі 321/585/19

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/585/19

Провадження № 2/321/275/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2019 смт Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.

при секретарі Цаплі Г.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Бондарєва О.Г.

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Першина В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Михайлівського селищної ради Михайлівського району Запорізької області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Михайлівського селищної ради Михайлівського району Запорізької області (далі - КУ КДЮШС ) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.1-5). В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на посаді тренера-викладача з греко-римської боротьби у КУ КДЮШС . 25 березня 2019 року на підставі наказу директора вказаного закладу № 07-к позивач був звільнений з займаної посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання обов`язків покладених на нього. Позивач вважає звільнення незаконним у зв`язку з порушенням відповідачем вимог п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, оскільки він не допускав систематичного невиконання без поважних причин трудових обов`язків, а винесені відносно нього накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконними. Крім того, незаконність свого звільнення позивач обґрунтував тим, що в наказі про звільнення не зазначено в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом для звільнення, відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Враховуючи викладене, позивач просив суд поновити його на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення по день поновлення на роботі з розрахунку його середньої заробітної плати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов на підставах викладених в позовній заяві. Вважали, що позивача двійчи притягнуто до відповідальності за одне порушення, пояснили, що про скасування наказу № 23 від 25.03.2019 року про оголошення догани від 15.05.2019 року йому не відомо і з наказом від 15.05.2019 року про внесення змін до наказу про звільнення він також не був ознайомлений, оскільки винесені вони після його звільнення.

Представники відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, були наданий відзив на позов (а.с. 55-58), відповідно до якого, на час звільнення позивача з роботи, накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не оскаржені та не були визнані незаконними, тому вказані накази в сукупності з останнім дисциплінарним проступком, давали підстави для звільнення позивача за п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи таке:

В ході судового розгляду справи, судом було встановлено, що наказом № 03-к від 1 вересня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в КУ КДЮШС на посаду тренера-викладача з греко-римської боротьби (а.с. 103).

Наказом директора КЗ КДЮСШ № 17 від 15 березня 2019 року (а.с. 21) на тренера-викладача з греко-римської боротьби ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (непристойна поведінка головного судді під час змагань)

Згідно наказу директора КЗ КДЮСШ № 19 від 20 березня 2019 року (а.с. 20) на тренера-викладача з греко-римської боротьби ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (за неодноразову відсутність на робочому місці).

Відповідно до наказу директора КЗ КДЮСШ № 07-к від 25 березня 2019 року тренеру-викладачу з греко-римської боротьби ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.19), який скасовано наказом директора КЗ КДЮСШ від 15.05.2019 року у зв`язку із процесуальними порушеннями (а.с.148)

Відповідно до наказу директора КЗ КДЮСШ № 07-к від 25 березня 2019 року позивача звільнено з посади тренера-викладача з греко-римської боротьби ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України ( за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього розпорядку, а саме ведення документації систематичний облік відвідування занять спортсменів, зміна розкладу на свій розсуд) (а.с. 18), до якого наказом директора КЗ КДЮСШ від 15.05.2019 року внесено зміни, а саме замість підстав: доповідна ОСОБА_2 та Журнали обліку роботи спортивної секції з греко-римської боротьби на 2018-2019 навчальний рік (а.с.18) викласти в наступній редакції : 1.наказ №17 від 15.03.2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 ;2. Наказ № 19 від 20.03.2019 р. про оголошення догани ОСОБА_1 ; 3. Журнали обліку роботи спортивної секції з греко-римської боротьби на 2018-2019 навчальний рік.. з метою виправлення технічної помилки (а.с.147).

У вказаному наказі зазначено про звільнення ОСОБА_1 тренера-викладача з греко-римської боротьби: за систематичне невиконання обов`язків покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією (ведення документації з систематичного обліку відвідування занять спортсменів, зміна розкладу занять на свій розсуд). Підстава: доповідна Шершньова С.О., журнал обліку роботи спортивної секції з греко-римської боротьби на 2018-2019 навчальний рік .

Згідно із п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи з наведеного, працівник може бути звільнений за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за певних умов. По-перше, працівника у визначеному законом порядку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. По-друге, протягом строку дії дисциплінарного стягнення, останній знову вчиняє дисциплінарний проступок, за який, при дотриманні встановлених законом умов, його можна звільнити з роботи.

При цьому, працівник має вчинити конкретний (визначений певними характеристиками) проступок, і є достатньо доказів тому. Узагальнюючі оцінки роботи працівника, не можуть слугувати підставою звільнення.

Так, при розгляді спорів про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст.40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України , дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, в наказі № 07-к від 25 березня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 взагалі не зазначено який саме проступок став підставою для розірвання трудового договору, укладеного сторонами, а також дати його вчинення, у зв`язку з чим неможливо перевірити правомірність застосування заходів дисциплінарного впливу, зокрема, звільнення. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на момент проведення звільнення, в редакції без урахування змін, внесених до даного наказу 15.05.2019 року.

Відповідно до ст. 140 КЗпП України метою застосування дисциплінарних стягнень є забезпечення трудової дисципліни.

Отже, встановлені судом обставини не підтверджують, що застосування крайнього дисциплінарного заходу, який позбавив ОСОБА_1 роботи, відповідає законній меті, передбаченій ст. 140 КЗпП України.

Крім того, відсутність у наказі про звільнення дати дисциплінарного проступку, за який звільнено ОСОБА_1 робить неможливим перевірку судом дотримання роботодавцем строку накладення стягнення, передбаченого ст. 148 КЗпП України.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено без законних підстав, оскільки: по-перше - в наказі про звільнення не конкретизований дисциплінарний проступок, що став підставою для звільнення; по-друге - не зазначено дати вчинення проступку; по-третє - роботодавцем не дотриманий порядок накладення дисциплінарних стягнень, передбачений ст. 149 КЗпП України.

У зв`язку з вище викладеним, позивач підлягає поновленню на роботі із застосуванням наслідків, передбачених ч. 2 ст. 235 КЗпП України, а саме: з відповідача на користь позивача належить до стягнення середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

При визначенні його розміру суд враховує наступне:

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Відповідно до Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Згідно Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до довідки від 17 квітня 2019 року про заробітну плату за шість місяців (а.с. 14), ОСОБА_1 отримував заробітну плату, зокрема за січень 2019 року в сумі 4919,20 грн., за лютий 2019 року - 4919,20 грн.

Так, термін розрахунку останні два повних робочих місяці (ч.2,3 п.2 Порядку), тобто січень 2019 року та лютий 2019 року. Середньоденна заробітна плата складає: 4919,20 грн. (січень 2019 року ) + 4919,20 грн. (лютий 2019 року) : 44 робочих дні за два місяці = 204,97 грн. ( п.8 вищевказаного Порядку).

Виходячи з наведеного, загальний розмір середнього заробітку за період з 25 березня 2019 року по 4 липня 2019 року складає 13937,96 грн. (204,97 грн. х 68 робочих дня) та підлягає стягненню в повному обсязі в відповідача та користь позивача.

Також суду слід зазначити, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

За таких обставин, суд вважає, що для вирішення питання, що є спірним за даною цивільною справою судом обов`язок щодо обґрунтування рішення виконано в повному обсязі.

Згідно ст. 144 ЦПК України з відповідача на користь держави належить до стягнення судовий збір у розмірі 2305 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268, 280-283 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, ЄДРПОУ 36141792, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 18, про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 07-к Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області Про звільнення ОСОБА_1 від 25 березня 2019 року.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на роботі на посаді тренера-викладача з греко-римської боротьби у Комунальному закладі «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області.

Стягнути з Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, ЄДРПОУ 36141792, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 18, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2019р. по 04.07.2019р. у розмірі 13937 (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 96 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць.

Стягнути з Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, ЄДРПОУ 36141792, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 18 в дохід держави судовий збір у розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 коп.

Повний текст рішення буде виготовлений 12 липня 2019 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко