Постанова

від 16.12.2019 по справі 640/3016/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3016/19 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року арбітражний керуючий ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати припис про недопущення повторних порушень від 13 грудня 2018 року № 10.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що відсутність печаток та штампів банкрута не є перешкодою для виконання арбітражним керуючим своїх повноважень. Також позивач вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття збори кредиторів та збори комітету кредиторів . Крім того скаржник просить врахувати, що строк проведення фінансового аналізу законом не визначений.

Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило підстави проведення перевірки та зміст виявлених порушень.

Позивач подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому додатково наголосив на обставинах, які були викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1. задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року - скасувати в частині та прийняти нову постанову про задоволення позову в цій частині виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Положеннями ч. 2 ст. 317 КАС України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи не заперечується, що постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2013 року у справі № 5010/946/2012-Б-23/27 Житлово-експлуатаційну організацію № 4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Лотоцького С.В.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2017 року арбітражного керуючого Лотоцького С.В. було усунуто від виконання обов`язків ліквідатора ЖЕО № 4, а ухвалою від 07 березня 2017 року - призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 ліквідатором Житлово-експлуатаційної організації № 4.

У зв`язку із надходженням звернення Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 26 вересня 2018 року № 5956/06, Міністерство юстиції України надало Головному територіальному управлінню юстиції в Івано-Франківській області доручення від 26 жовтня 2018 року № 940/19439-26-18/9.3.1 Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

Перевірка була проведена у період з 27 по 29 листопада 2018 року, а за її результатами складений акт від 11 грудня 2018 року № 18.

На підставі зазначеного акту Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області був складений припис про недопущення повторних порушень від 13 грудня 2018 року № 10.

Не погоджуючись із вказаним приписом, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що факт допущення порушень, зазначених в акті від 11 грудня 2018 року № 18, знайшов своє підтвердження.

Колегія суддів не у повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Положеннями ст. 106 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з п. 1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок), контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

У відповідності до п. 6.6.3 Порядку у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.

У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.

Відповідно до п. 6.9.1 Порядку орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.

Дослідивши припис від 13 грудня 2018 року № 10, колегія суддів встановила, що підставою для його складення стало виявлення під час перевірки порушень:

- вимог ч. 3 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме: ліквідатором не вжито достатніх заходів щодо отримання відповідних документів, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, в тому числі, звернення до суду у встановленому законодавством порядку з метою зобов`язання посадових осіб до вчинення відповідних дій, виготовлення дубліката печатки та штампів банкрута, здійснення заходів по відновленню документів боржника, притягнення винних осіб до відповідальності за не передання бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору та як наслідок ліквідатором не проведено аналіз фінансового становища банкрута;

- вимог абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме: ліквідатором повідомлено кредиторів про проведення засідання комітету кредиторів Житлово-експлуатаційної організації № 4 не за місцезнаходженням боржника, а за адресою місцезнаходження офісу арбітражного керуючого - м. Київ, вул. Шота Руставелі, 27, оф. 17.

У відповідності до ч. 3 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 41 вказаного Закону протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

У свою чергу ч. 4 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2017 року арбітражного керуючого Лотоцького С.В. було зобов`язано передати до 20 березня 2017 року новому ліквідатору ОСОБА_1 бухгалтерську та іншу документацію Житлово-експлуатаційної організації № 4.

У зв`язку з невиконанням зазначеної ухвали, арбітражний керуючий ОСОБА_1 направив арбітражному керуючому Лотоцькому С.В. вимогу від 23 березня 2017 року № 02-10/780 про передачу бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

На зазначену вимогу арбітражний керуючий Лотоцький С.В. передав наявні у нього документи та матеріали, які стосуються ліквідації Житлово-експлуатаційної організації № 4. Печатки та штампи серед таких документів були відсутні.

Листом від 20 квітня 2017 року № 02-10/820 позивач повернув частину документів та матеріалів, які не мають жодного відношення до справи № 5010/946/2012-Б-23/27.

Інших заходів, спрямованих на отримання від арбітражного керуючого Лотоцького С.В. бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей Житлово-експлуатаційної організації № 4 арбітражний керуючий не вживав.

Також арбітражний керуючий ОСОБА_1 надав на перевірку запит до ПАТ Кредобанк від 26 квітня 2017 року № 02-10/829 та повторний запит про надання інформації від 26 травня 2017 року № 02-10/879 про надання інформації про наявність або відсутність залишку коштів та їх суму на рахунку № 2600201248845 Житлово-експлуатаційної організації № 4. Крім того позивач направив запит від 26 квітня 2017 року № 02-10/830 та повторний запит від 26 травня 2017 року № 02-10/880 до AT УкрСиббанк .

На зазначені запити ПАТ Кредобанк та AT УкрСиббанк надали відповіді, у яких запропонували арбітражному керуючому ОСОБА_1 для отримання відповідної інформації прибути до відділення для проведення його ідентифікації як особи, що має право представляти інтереси Житлово-експлуатаційної організації № 4. Також позивачу було запропоновано мати при собі документи згідно з переліком.

У подальшому позивач 26 травня 2017 року та 12 жовтня 2018 року звертався до Господарського суду Івано-Франківської області із клопотаннями про витребування у ПАТ Кредобанк та AT УкрСиббанк відомостей про наявність чи відсутність залишку коштів та суму на рахунку Житлово-експлуатаційної організації № 4.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02 листопада 2018 року вказані клопотання були задоволені.

Однак, на час проведення перевірки та складання акту і припису запитувана інформація не отримана.

Згідно з актом перевірки від 11 грудня 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 надавав пояснення про те, що провести належний аналіз фінансової діяльності підприємства неможливо до отримання відомостей від ПАТ Кредобанк , АТ Ощадбанк , АТ УкрСиббанк .

Натомість комісія встановила, що арбітражний керуючий Лотоцький С.В. передав не всі документи щодо ліквідації Житлово-експлуатаційної організації № 4, повідомивши, що їх частина знаходиться у матеріалах судової справи та в архівних установах. Заходів для отримання документів із зазначених джерел позивач не вживав.

В апеляційній скарзі позивач наводить заперечення виключно щодо висновку про невжиття належних заходів для отримання та виготовлення дублікатів печаток і штампів Житлово-експлуатаційної організації № 4.

Арбітражний керуючий зазначає, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями використання печаток і штампів не є обов`язковим.

Колегія суддів враховує, що зазначений Закон набув чинності з 19 липня 2017 року. У свою чергу ОСОБА_1 був призначений ліквідатором Житлово-експлуатаційної організації № 4 з 07 березня 2017 року. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2017 року арбітражного керуючого Лотоцького С.В. було зобов`язано передати позивачу бухгалтерську та іншу документацію у строк до 20 березня 2017 року. Положення ч. 6 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлюють п`ятнадцятиденний строк з дня призначення ліквідатора для передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріалів та інших цінностей банкрута ліквідатору.

Разом з тим, у період з 07 березня по 19 липня 2017 року позивач не вжив дієвих заходів для отримання печаток та штампів Житлово-експлуатаційної організації № 4.

Крім того, як раніше зазначалося, відповідно до п. 6.6.3 та п. 6.9.1 Порядку у приписі зазначаються порушення, які були допущені, проте не можуть бути усунені арбітражним керуючим.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання арбітражного керуючого ОСОБА_1 на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями як доказ відсутності у його діях порушень.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не встановив: печатки та штампи Житлово-експлуатаційної організації № 4 були втрачені чи наявні у інших осіб, не перевірив їх місцезнаходження та можливості отримання у майбутньому.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також зазначає, що Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не встановлений строк, протягом якого необхідно здійснити фінансовий аналіз банкрута. У зв`язку з цим позивач вважає, що такий аналіз належить виконати до завершення процедури банкрутства Житлово-експлуатаційної організації № 4.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор з дня свого призначення аналізує фінансове становище банкрута.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 98 вказаного Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Положеннями ч. 9 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів, зокрема, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури.

Застосувавши зазначені норми права у сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач зобов`язаний був здійснювати аналіз фінансового становища Житлово-експлуатаційної організації № 4 протягом всього періоду її ліквідації.

Доводи апеляційної скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1. не спростовують зазначеного висновку суду першої інстанції.

Щодо посилань на порушення вимог абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом позивач зазначає, що відповідач та суд першої інстанції помилково ототожнив збори кредиторів та засідання комітету кредиторів.

У відповідності до абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.

У приписі від 13 грудня 2018 року № 10 дійсно зазначено, що позивач, в порушення зазначеної норми права, повідомив кредиторів про проведення засідання комітету кредиторів, а не зборів кредиторів Житлово-експлуатаційної організації № 4.

Порядок та підстави проведення збори кредиторів та комітет кредиторів визнані у ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів окремо; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, що має двадцять п`ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Порядок скликання комітету кредиторів та місце їх проведення ст. 26 зазначеного Закону не визначає.

У свою чергу п. 2 ч. 1 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачає, що арбітражний керуючий має право скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу.

Колегія суддів враховує, що зміст порушення був розкритий у акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11 грудня 2018 року № 18. Відповідно до зазначеного акту порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 повідоми кредиторів про проведення засідання саме комітету кредиторів Житлово-експлуатаційної організації № 4 - 12 червня 2017 року та 18 липня 2017 року не за місцезнаходженням боржника.

Також у матеріалах справи наявні копії листів арбітражного керуючого ОСОБА_1. від 19 травня 2017 року № 02-10/865 та від 30 червня 2017 року № 02-10/903, відповідно до яких кредиторів повідомлено про дату, час та місце проведення комітету кредиторів, а не зборів кредиторів.

Разом з тим, Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області, посилаючись в акті перевірки від 11 грудня 2018 року № 18 та приписі від 13 грудня 2018 року № 10 на порушення вимог закону щодо місця проведення комітету кредиторів, посилається на норму права, яка встановлює вимоги до місця проведення зборів кредиторів.

Обґрунтування причин, з яких дію абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом було поширено на проведення комітету кредиторів, відповідач у акті перевірки від 11 грудня 2018 року № 18, приписі від 13 грудня 2018 року № 10 та відзивах на адміністративний позов і апеляційну скаргу - не навів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що припис від 13 грудня 2018 року № 10 в частині встановлення порушення вимог абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при повідомленні кредиторів про проведення комітету кредиторів є протиправним.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що адміністративний позов арбітражного керуючого Гапоненка Р. І. підлягає частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача лише частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 30 серпня 2019 року.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належу оцінку дослідженим доказав під час оцінки припису в частині порушення ч. 3 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , однак перевіряючи наявність іншого порушення, зазначеного в приписі від 13 грудня 2018 року № 10 - помилково застосував норми матеріального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1. задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року - скасувати в частині та прийняти нову постанову про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування припису Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про недопущення повторних порушень від 13 грудня 2018 року № 10 в частині встановлення порушення вимог абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при повідомленні кредиторів Житлово-експлуатаційної організації № 4 про проведення комітету кредиторів 12 червня 2017 року та 18 липня 2017 року не за місцезнаходженням боржника - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

Є.В. Чаку