ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа №804/14079/15
касаційне провадження №К/9901/24969/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2015 (суддя Олійник В.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 (головуючий суддя - Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі № 804/14079/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський звернулось до адміністративного суду з позовом до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 № 0001462201.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 09.10.2015 адміністративний позов задовольнив повністю.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.07.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2015 залишив без змін.
Нікопольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 185, 188, 198, 201, 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 70, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на безтоварному характері розглядуваних господарських операцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю Гідролайн Контрол , Товариством з обмеженою відповідальністю Укршляхсервіс , Приватним підприємством Мальт , Приватним підприємством Фуд ПАК Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю ЗРТП Альфа, ЛТД у квітні 2015 року та подальшого використання в своїй діяльності отриманих товарів (робіт, послуг) у фактичних періодах їх здійснення, результати якої оформлено актом від 31.07.2015 № 739/04-07-22-01/36020648.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статей 185, 188, 198, 201, 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю Гідролайн Контрол модулів і датчиків, Товариства з обмеженою відповідальністю Укршляхсервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю ЗРТП Альфа, ЛТД шин і запасних частин для техніки, Приватного підприємства Мальт спецодягу, спецвзуття, господарчих товарів, Приватного підприємства Фуд ПАК Сервіс спецодягу, інвентарю, господарчих матеріалів.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на те, що контрагенти Товариства з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський не є виробниками реалізованих по ланцюгам постачання активів, не придбавали відповідні товарно-матеріальні цінності у вітчизняних виробників та не імпортували їх.
На підставі зазначеного акта перевірки Нікопольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 № 0001462201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 151321,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: рахунків-фактур; рахунків на оплату; видаткових накладних; податкових накладних; платіжних доручень; експрес-накладних кур`єрської служби; товарно-транспортних накладних; документів, що свідчать про господарський характер понесених позивачем витрат.
Органом доходів і зборів, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагентів, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
При цьому суди цілком об`єктивно відхилили посилання контролюючого органу на неналежне виконання контрагентами позивача своїх податкових зобов`язань та порушення ними податкової дисципліни як на підставу для позбавлення останнього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки зазначені обставини тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо для цих осіб, проте не є причиною для позбавлення платника податку-покупця права на формування даних податкового обліку, у разі якщо останній має всі необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність твердження відповідача про неправомірність відображення Товариством з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненими з Товариством з обмеженою відповідальністю Гідролайн Контрол , Товариством з обмеженою відповідальністю Укршляхсервіс , Приватним підприємством Мальт , Приватним підприємством Фуд ПАК Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю ЗРТП Альфа, ЛТД господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Більш того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що оскаржуваний акт індивідуальної дії прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), адже відповідно до пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Тобто, розмір штрафних (фінансових) санкцій визначається виходячи із суми податкового зобов`язання (основного платежу), збільшеного/зменшеного контролюючим органом.
Утім, у спірній ситуації судом апеляційної інстанції з`ясовано, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані до Товариства з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, визначено виходячи із суми податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованого позивачем, без збільшення/зменшення податковим органом суми основного зобов`язання (платежу), що не відповідає правилам Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі № 804/14079/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2019 |
Оприлюднено | 18.12.2019 |
Номер документу | 86387761 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні