Постанова

від 12.12.2019 по справі 922/1873/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2019 р. Справа № 922/1873/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.

та представників:

позивача - Коваль Г.Ю. (довіреність №08-21/3530/2-19 від 11.10.2019, посвідчення №3519 до 31.12.2020);

відповідача - Носов К.В. (посвідчення №2719 від 09.004.2019, довіреність б/н від 19.07.2019);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№3425Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2019 (суддя С.А.Прохоров, повний текст складено 18.10.2019) у справі №922/1873/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реметалл", м. Харків,

про стягнення 336140,55 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реметалл", м. Харків,

до Харківської міської ради, м. Харків,

про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реметалл" (далі - ТОВ "Реметалл"), в якому після остаточних уточнень (заяви: вх. №15483 від 25.06.2019, вх. №21321 від 09.09.2019) просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок у сумі 336 140,55 грн. Судові витрати просила покласти на відповідача

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за договором №6 про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства від 22.02.2019. В якості правових підстав, зокрема посилається на умови договору, положення ст. ст. 526, 610-612, ч. 1 ст. 625, 626 ЦК України.

ТОВ "Реметалл" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до Харківської міської ради, в якому просило визнати недійсним договір №6 про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства від 22.02.2019, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Реметалл". Судові витрати просило стягнути з Харківської міської ради.

В обґрунтування зустрічного позову вказує на те, що "Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства" № 1247/18 і затверджений ним договір №6 від 22.02.2019 є протиправними та такими, що не відповідають положенням нормативно-правових актів вищої юридичної сили, законодавству, регулює земельні відносини. В якості правових підстав посилається на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2019 у справі №922/1873/19 в позові Харківської міської ради до ТОВ "Реметалл" відмовлено повністю. Зустрічний позов ТОВ "Реметалл" до Харківської міської ради задоволено повністю.

Харківська міська рада з рішенням суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2019 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити повністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019 для розгляду справи №922/1873/19 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 залишено без руху апеляційну скаргу позивача на підставі п. 2 ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків. Також апелянту ухвалено надати уточнення до прохальної частини апеляційної скарги

У встановлений ухвалою суду від 18.11.2019 строк позивач подав заяву про усунення недоліків (вх.№11259 від 28.11.2019), в якій просить долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення від 22.11.2019 №2438 на суму 3106,50 грн.

Апелянтом також уточнено прохальну частину апеляційної скарги, а саме: просить прийняти апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2019 у справі №922/1873/19 до розгляду та відкрити провадження у справі. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2019 у справі №922/1873/19 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити, а позовні вимоги ТОВ "Реметалл" за зустрічним позовом залишити без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2019 у справі №922/1873/19. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу до 11.12.2019 (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України). Призначено справу до розгляду на 12.12.2019 о 12:00 год.

У встановлений ухвалою суду строк відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№11651 від 10.12.2019), в якому товариство проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2019 у справі №922/1873/19 без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Присутні в судовому засіданні 12.12.2019 уповноважені представники сторін свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, підтримують в повному обсязі.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог "Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1247/18 між Харківською міською радою та ТОВ "Реметалл" 22.02.2019 укладено договір №6 про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання у період з 01.02.2016 по 31.01.2019 земельної ділянки №1 площею 0,0141 га, земельної ділянки №2 площею 0,2108 га, земельної ділянки №3 площею 0,0013 га (загальна площа 0,2262 га) по вул. Каштановій, 29 в м. Харкові з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до п. 3 договору ТОВ "Реметалл" зобов`язалось сплатити на рахунок Управління Державної казначейської служби у м. Харкові (далі - Управління) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 346 140,55 грн. на умовах розстрочки на 6 (шість) місяців.

Станом на 23.05.2019 товариство повинно було внести на рахунок Управління 173 070,27 грн.

Згідно інформаційної довідки Управління на виконання умов договору 10.04.2019 ТОВ "Реметалл" сплатило безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 10 000,00 грн.

Решту коштів відповідно до таблиці платежів, зазначеної у п.3 договору, в порушення умов договору, ТОВ "Реметалл" у добровільному порядку не сплатило, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Харківською міською радою у сумі 163 070,27 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Реметалл" про стягнення 163 070,27 грн.

Протягом розгляду справи позивачем були заявлені клопотання про збільшення розміру позовних вимог (заяви: вх. №15483 від 25.06.2019, вх. №21321 від 09.09.2019), відповідно до яких позивачем заявлено до стягнення 336 140,55 грн. Вказані заяви прийняті судом до розгляду.

Вважаючи, що "Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства" № 1247/18 і затверджений ним договір №6 від 22.02.2019 є протиправними та такими, що не відповідають положенням нормативно-правових актів вищої юридичної сили, законодавству, регулює земельні відносини, ТОВ "Реметалл" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до Харківської міської ради, в якому просило визнати недійсним договір №6 від 22.02.2019, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Реметалл".

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції зазначив, що предметом первісного позову у цій справі є стягнення з Товариства як власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів - у вигляді орендної плати за фактичне користування земельними ділянками, на яких цей об`єкт розміщений, без належних на те правових підстав. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що оскільки відсутні об`єкти орендної плати (сформовані належним чином земельні ділянки), ХМР не дотримана процедура визначення орендної плати (відсутні відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, не укладений відповідний договір оренди) - безпідставним є твердження позивача про безпідставно збережені відповідачем кошти - у вигляді орендної плати за фактичне користування земельними ділянками, на яких розташований належний товариству об`єкт нерухомого майна.

Разом з тим, суд задовольнив зустрічний позов, визнавши спірний договір недійсним правочином у розумінні ст. 215 ЦК України, оскільки він суперечить положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, адже ані ЗК України, який регулює земельні правовідносини, і який має вищу юридичну силу, ніж нормативно-правовий акт ХМР, ані іншим законом України, не передбачено укладання договору про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельних ділянок і не передбачено здійснення оплати за таким правочином. Плата за користування земельної ділянкою здійснюється виключно у формі здійснення орендних платежів за договорами оренди/суборенди у випадку дотримання процедури укладення договору оренди, визначеного ЗК України та Законом України "Про оренду землі".

Однак, з такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відбувається вирішення питань регулювання земельних відносин.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 12 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Судом встановлено, що Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 за №634 "Про порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування" було розглянуто проект рішення Харківської міської ради "Про затвердження Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства" та документи, що надані до нього листом Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 12.10.2018 за №20541/0/226-18.

За результатами розгляду вищевказаного проекту рішення Державна регуляторна служба України листом №10598/0/20-18 від 31.10.2018 надала Департаменту територіального контролю Харківської міської ради пропозиції щодо удосконалення проекту регуляторного акта, зокрема зазначивши, що проект рішення не узгоджується з вимогами статті 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема з принципами доцільності - обґрунтована необхідність запровадження державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми, та адекватності - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятих альтернатив. Про результати розгляду просила проінформувати Службу (т. 1 а.с. 50-51).

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам ст.ст. 4 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжується проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам ст.ст. 4 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

На виконання вказаних законодавчих вимог, Харківською міською радою отримано експертний висновок постійної комісії з питань забезпечення громадського порядку, дотримання законності, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян Харківської міської ради, згідно п. 1 якого постійна комісія узагальнила, що проект регуляторного акту - проект рішення Харківської міської ради "Про затвердження Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства" відповідає усім принципам державної регуляторної політики, встановлених ст. 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме: доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки.

Про результати наданих пропозицій Департамент територіального контролю Харківської міської ради повідомив Державну регуляторну службу України листом №22990/0/226-18 від 22.11.2018 (т.1 а.с. 97-98).

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Враховуючи, що вказані дві умови було виконано, проект рішення розглянуто на засіданні Харківської міської ради, за результатами якого останньою прийнято рішення "Про затвердження Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства" від 17.10.2018 за № 1247/18.

Пунктом 5.8. вказаного Порядку передбачено, що у разі визнання землекористувачем факту використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства, а також розміру безпідставно збережених коштів за її використання та надання згоди на їх добровільне відшкодування між сторонами укладається договір про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства (далі - Договір) згідно з додатком до Порядку.

Відповідно до п. 5.9 Порядку добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів здійснюється шляхом укладання договору, який готується та візується посадовими особами Департаменту.

У разі прийняття пропозиції про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів та укладення Договору землекористувач подає до Департаменту: - заяву на укладання Договору (у довільній формі); - інформацію щодо державної реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, яка використовується з порушенням вимог законодавства; - інформацію з Державної фіскальної служби України щодо здійснення плати за використання земельної ділянки (за наявності); - топографічну зйомку координат земельної ділянки, оброблених та сформованих в електронному файлі; - технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна; - документи, що підтверджують функціональне використання об`єктів нерухомого майна та вид діяльності за вказаною адресою; - фотознімки земельної ділянки та об`єктів нерухомого майна.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Реметалл" 26.12.2018 звернулось до Департаменту територіального контролю ХМР з листом №26/12-18, в якому зазначило, що Товариство використовує земельну ділянку площею 0,2408 га по вул. Каштановій, 29 у м. Харкові без документів, що посвідчують право користування та визнає свої зобов`язання по сплаті коштів перед Харківською міською радою, які виникли за час використання земельної ділянки без оформленого права користування. Просило здійснити розрахунок недоотриманих коштів, які повинні були надійти до бюджету м. Харкова як плата за використання земельної ділянки, а також укласти з ТОВ "Реметалл" договір про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства (т. 1 а.с. 99).

За результатом розгляду вказаної заяви між Харківською міською радою та ТОВ "Реметалл" 22.02.2019 укладено договір №6 про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання у період з 01.02.2016 по 31.01.2019 земельної ділянки №1 площею 0,0141 га, земельної ділянки №2 площею 0,2108 га, земельної ділянки №3 площею 0,0013 га (загальна площа 0,2262 га) по вул. Каштановій, 29 в м. Харкові з порушенням вимог законодавства.

Аналізуючи висновок суду першої інстанції про те, що жодним нормативно-правовим актом, у тому числі із наведених у преамбулі Порядку №1247/18, міській раді не надано повноважень затверджувати власні порядки (положення) з питань, пов`язаних з відшкодуванням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земель комунальної власності з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим укладення спірного договору є безпідставним, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, ст. 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, належать, зокрема, повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства (п.п. а, є ст. 12).

Щодо повноважень міської ради у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, то відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень міської ради у даній сфері належать, зокрема, справляння плати за землю, а серед делегованих - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням І охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Спеціальною нормою ст. 189 ЗК України визначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Дійсно, жодним нормативно-правовим актом не врегульовано процедури, порядку здійснення такого самоврядного контролю за використання земель комунальної власності, на відміну від державного, здійснення якого регулюється окремим законом.

Так, з підстав, наданих законом, та на виконання наданих Харківській міській раді як органу місцевого самоврядування повноважень, на сесії міської ради прийняте рішення від 20.11.2015 за № 7/15, яким затверджені положення виконавчих органів міської ради 7 скликання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Додатком 13 до вказаного рішення затверджене Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі - Положення), відповідно до п. 2.2. якого основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України, забезпечення виконання повноважень з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 3.1.1. Положення визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює самоврядний контролю за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.

Пункт 3.1.5. Положення встановлює, що Департамент здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України при використанні земель комунальної власності фізичними та юридичними особами, виявляє та фіксує факти неодержання доходів за період тимчасового невикористання земельної ділянки (самовільного зайняття), використання земельної ділянки без документа, що посвідчує право на земельну ділянку, неодержання доходів унаслідок порушення умов договору оренди землі (нецільове використання), невідповідність розміру орендної плати за договором оренди землі вимогам чинного законодавства.

Для виконання покладених на Департамент функцій і завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки (п. 3.1.9. Положення).

Вищенаведене свідчить, що міська рада має виключні повноваження щодо справляння плати за землю комунальної власності, а також делеговані повноваження щодо здійснення контролю за використанням земель комунальної власності.

Отже, саме з метою забезпечення захисту прав та інтересів територіальної громади м. Харкова, виключно у межах як власних, так і делегованих повноважень, які покладені на міську раду як орган місцевого самоврядування, у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківською міською радою прийняте рішення № 1247/18, основною метою якого є забезпечення реалізації імперативного принципу платності землекористування в Україні.

Вказане рішення є дійсним, в судовому порядку не скасоване, на думку колегії суддів прийняте в межах наданих міській раді повноважень з дотриманням встановленої законом процедури, та в силу Закону є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку із прийняттям Порядку №1247/18 відповідач за первісним позовом був вимушений укласти з Харківською міською радою спірний договір, оскільки процедура укладення даного договору розпочинається виключно за ініціативою та за результатами вільного волевиявлення фактичного землекористувача на його укладення, для чого останній подає до Харківської міської ради необхідні документи.

Тобто, Порядок лише встановлює процедуру, передбачену для добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів, жодним чином не встановлює Імперативних правил та процедур, направлених на його укладення і, звісно, жодна особа не примушується до його укладання.

Як вже зазначалось вище, ТОВ "Реметалл" самостійно звернулось до Департаменту територіального контролю ХМР з листом №26/12-18, в якому визнало свої зобов`язання по сплаті коштів перед Харківською міською радою, які виникли за час використання земельної ділянки без оформленого права користування та просило здійснити розрахунок недоотриманих коштів, які повинні були надійти до бюджету м. Харкова як плата за використання земельної ділянки, а також укласти з ТОВ "Реметалл" договір про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

До вказаного листа заявником надані додатки в обґрунтування своєї позиції, зокрема, топографічна зйомка координат земельної ділянки по вул. Каштановій, 29 у м. Харкові.

Наведене свідчить про те, що площа земельної ділянки, яка використовується ТОВ "Реметалл", була визначена безпосередньо та на замовлення товариства шляхом проведення самостійної геодезичної зйомки земельної ділянки.

Підписавши зазначений договір та розрахунки до нього, ТОВ "Реметалл" погодилося з умовами вказаного договору, із сумою, яка підлягала сплаті, із правовою природою спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду про те, що оскільки відсутні об`єкти орендної плати (сформовані належним чином земельні ділянки), ХМР не дотримана процедура визначення орендної плати (відсутні відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, не укладений відповідний договір оренди) - безпідставним є твердження позивача про безпідставно збережені відповідачем кошти - у вигляді орендної плати за фактичне користування земельними ділянками, на яких розташований належний товариству об`єкт нерухомого майна, оскільки між сторонами був укладений договір №6 від 22.11.2019, тому предметом позову Харківської міської ради до ТОВ "Реметалл" є невиконання грошового зобов`язання за договором, а не земельна ділянка як об`єкт орендної плати.

При цьому, рішення суду першої Інстанції містить посилання та правову позицію виключно щодо застосування до спірних правовідносин інституту кондикційних зобов`язань, який визначений ст. ст. 1212-1214 ЦК України, з чим не може погодитись суд апеляційної інстанції, оскільки у спірних правовідносинах мова йде про неналежне виконання зобов`язань за договором, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами.

За спірним договором ТОВ "Реметалл" взяв на себе зобов`язання добровільно відшкодувати територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки по вул. Каштановій, 29 у м. Харкові у сумі 346 140,55 грн.

Пунктом 3 договору передбачена умова щодо розстрочки зазначеного платежу на 6 місяців.

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 ГК України).

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 Господарського кодексу України).

Аналогічна норма закріплена у статті 638 Цивільного кодексу України, за якою договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, обидві сторони при укладенні договору №6 від 22.11.2019 діяли відповідно до ст. 6 та ст. 627 ЦК України, згідно з положенням яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, укладений між сторонами договір №6 про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства від 22.02.2019 є належною підставою для виникнення у відповідача за первісним позовом зобов`язань зі сплати безпідставно збережених коштів (плати за землю) у строк, визначений його умовами, а саме п. 3 спірного договору.

Згідно з положеннями статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3 договору ТОВ "Реметалл" зобов`язалось сплатити на рахунок Управління Державної казначейської служби у м. Харкові безпідставно збережені кошти (плату за землю) на умовах наступної розстрочки на 6 (шість) місяців за наступним графіком:

- до 23.03.2019 - 57 690,09 грн.;

- до 23.04.2019 - 57 690,09 грн.;

- до 23.05.2019 - 57 690,09 грн.;

- до 23.06.2019 - 57 690,09 грн.;

- до 23.07.2019 - 57 690,09 грн.;

- до 23.08.2019 - 57 690,09 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Реметалл" 10.04.2019 була здійснена оплата у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою Управління Державної казначейської служби у м. Харкові (т. 1 а.с. 17).

Доказів на підтвердження сплати решти безпідставно збережених коштів (плати за землю) у строки, передбачені п. 3 договору, матеріали справи не містять.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Реметалл" у встановлений договором строк розрахунки не здійснило, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка не спростована відповідачем за первісним позовом та підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Харківської міської ради щодо стягнення з ТОВ "Реметалл" 336 140,55 грн. (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог: вх. №15483 від 25.06.2019, вх. №21321 від 09.09.2019) заборгованості за договором про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок. Позовні вимоги Харківської міської ради підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недійсності спірного договору, з огляду на таке.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні дійшов висновку про те, що спірний договір суперечить приписам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, тобто наявні підстави для визнання правочину недійсним, передбачені ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Крім того, суд зазначив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено здійснення плати за користування земельними ділянками на підставі такого правочину. Плата за користування земельної ділянки здійснюється у формі орендних платежів за договорами оренди, шляхом здійснення плати за землю, сплати земельного податку. Міській раді жодним нормативно-правовим актом не надано повноважень затверджувати власні порядки з питань, пов`язаних з відшкодуванням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Так, статтею 206 Земельного кодексу України закріплено принцип платності землекористування: використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати є земельна ділянка.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, (п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), які сплачують земельний податок, або землекористувачі, які сплачують орендну плату.

Проте, судом першої інстанції було надано вузьке тлумачення цивільно-правовим відносинам та поняттю платності землекористування, яке судом першої інстанції було пов`язано виключно із наявністю правових підстав для здійснення такої плати за землю - договір оренди, що має наслідком сплату орендної плати, або ж договір купівлі-продажу земельної ділянки - земельного податку.

Питання ж дотримання принципу платності землекористування за відсутності при цьому правових підстав такого землекористування судом першої інстанції досліджено не було.

З наведеного вбачається, що відшкодування безпідставно збережених коштів не відноситься до "власних порядків (положень)" міської ради, не є самостійним, автономним тлумаченням норм закону, а є чітко визначеним законодавчим положенням, з яким Закон пов`язує можливість повернення майна - грошових коштів - які недобросовісний землекористувач без достатніх на те правових підстав зберіг. При цьому власник земельної ділянки повертає своє майно, безпідставно набуте/збережене особою, а не відшкодовує шкоду, завдану йому.

Отже, повноваження міської ради/виконкому міської ради у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення міської ради/виконкому. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, як вже зазначалось вище, міська рада має виключні повноваження щодо справляння плати за землю комунальної власності, а також делеговані повноваження щодо здійснення контролю за використанням земель комунальної власності.

Саме з метою забезпечення захисту прав та інтересів територіальної громади м. Харкова, виключно у межах як власних, так і делегованих повноважень, які покладені на міську раду як орган місцевого самоврядування, у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківською міською радою прийняте рішення № 1247/18, основною метою якого є забезпечення реалізації імперативного принципу платності землекористування в Україні.

Вказане рішення є дійсним, в судовому порядку не скасоване, на думку колегії суддів прийняте в межах наданих міській раді повноважень з дотриманням встановленої законом процедури, та в силу Закону є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З урахуванням викладеного, зустрічні позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову та визнання договору недійсним є таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Крім того, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області вийшов за межі повноважень, надавши правову оцінку прийнятому Харківською міською радою Порядку № 1247/18 як такому, що прийнятий останньою поза межами повноважень, наданому органу місцевого самоврядування, та не відповідає вимогам законодавства.

Вказаний висновок суду першої Інстанції виходить як за межі зустрічного позову ТОВ "Реметалл", яким не оскаржувалося рішення суб`єкта владних повноважень, так і за межі справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів (ст. 20 ГПК України.)

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено Інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений Інший порядок судового вирішення.

Надаючи правову оцінку прийнятому Харківською міською радою Порядку як такому, що не відповідає закону, суд першої інстанції тим самим вийшов за межі предмета зустрічного позову у справі та за межі юрисдикції господарських судів.

З огляду на наведене, колегія суддів констатує про правомірність позовних вимог Харківської міської ради про стягнення заборгованості за договором №6 від 22.11.2019 та відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, в зв`язку з чим господарський суд Харківської області дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження вимог та заперечень сторін, колегія суддів вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, зустрічні - незаконними та необґрунтованими, а рішення суду таким, що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2019 у справі №922/1873/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМЕТАЛЛ" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, код 35073580) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) заборгованість за договором про добровільне відшкодування до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок від 22.02.2019 №6 в сумі 336140,55 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМЕТАЛЛ" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, код 35073580) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) 5042,11 грн. судового збору за подання позовної заяви та 10444,66 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17.12.2019.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.С. Хачатрян