Рішення

від 03.12.2019 по справі 910/13755/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/13755/19

За позовом Фермерського господарства "РОМА-СХ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг"

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Ковалишин Т.А. (адвокат);

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 03.12.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 17.12.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

03 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Фермерського господарства "РОМА-СХ" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 02.10.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- розірвати договір поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року, укладений між Фермерським господарством "РОМА-СХ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг" на користь Фермерського господарства "РОМА-СХ" 437 429,77 грн. попередньої оплати за договором поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року, зокрема, не здійснив поставку попередньо оплаченого позивачем товару, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 року у справі № 910/13755/19 позовну заяву б/н від 02.10.2019 року Фермерського господарства "РОМА-СХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг" про розірвання договору та стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Фермерському господарству "РОМА-СХ" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Фермерському господарству "РОМА-СХ" за адресою: 51310, Дніпропетровська обл., Юр`ївський район, с. Чернявщина, вул. Жовтнева, 44, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0103052025200 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 08.10.2019 року у справі № 910/13755/19 відправлено до точки видачі/доставки - 12.10.2019 року.

Крім того, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 року у справі № 910/13755/19 було направлено за адресою місцезнаходження представника Фермерського господарства "РОМА-СХ" - адвоката Ковалишина Т.А.: 02094, м. Київ, вул. Мурманська, 3, оф. 31, яка вказана в позовній заяві.

Згідно відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0103052026281 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 08.10.2019 року у справі № 910/13755/19 не було вручене під час доставки: інші причини - 10.10.2019 року.

Також, поштове відправлення (ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 року у справі № 910/13755/19) також було направлене на поштову адресу представника Фермерського господарства "РОМА-СХ" - адвоката Ковалишина Т.А.: 02094, м. Київ, а/с 208, яка вказана в позовній заяві.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0103052026273 вбачається, що ухвалу суду вручено уповноваженому представнику позивача - 10.10.2019 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 15.10.2019 року (включно).

16 жовтня 2019 року через відділ діловодства суду від Фермерського господарства "РОМА-СХ" надійшла заява б/н від 15.10.2019 року "Про усунення недоліків позовної заяви" (вказана заява була направлена засобами поштового зв`язку 15.10.2019 року, тобто подана до суду у встановлений строк).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13755/19, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.11.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 12.11.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/13755/19 до судового розгляду по суті на 03.12.2019 року, про що відповідача було повідомлено ухвалою-повідомленням від 12.11.2019 року.

В судовому засіданні 03.12.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 03.12.2019 року не з`явився.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Так, ухвали суду про відкриття провадження у даній справі від 18.10.2019 року та ухвалу-повідомлення від 12.11.2019 року було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг" за адресою: 03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 23.10.2019 року та 18.11.2019 року з відмітками у довідках відділення поштового зв`язку на відповідних конвертах "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - не розшукано", неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача - адресат відсутній .

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвал суду від 18.10.2019 року та від 12.11.2019 року у справі № 910/13755/19 є 22.10.2019 року та 14.11.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2019 року між Фермерським господарством "РОМА-СХ" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг" (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки мінеральних добрив № УХ-1559 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується передати у встановлені цим договором строки мінеральні добрива (в подальшому товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором.

В п. 1.2. договору визначено, що ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки товару обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які погоджуються сторонами та є невід`ємними частинами даного договору.

За умовами п. 4.3. договору, датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов`язань постачальника по передачі покупцю товару у погодженій ними кількості.

Відповідно до п. 4.4. договору, право власності у покупця виникає з моменту підписання видаткової накладної на товар.

Згідно з п.п. 6.3., 6.4. договору, покупець здійснює оплату наданих послуг не пізніше двох банківських днів з дня отримання відповідного рахунку постачальника, якщо інше не передбачено даним договором або додатками чи додатковими угодами до нього. Покупець має здійснити оплату передбачену специфікацією до даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 7.1. договору).

За умовами специфікації № 1 до договору відповідач зобов`язаний поставити позивачу товар: нітроамофоска NPK 16:16:16 в кількості 10 т, сульфоамофос 20:20:S14 в кількості 18,5 т, амофос NP 12:52 в кількості 2 т, карбамід 46,2% N в кількості 2,5 т, на загальну суму 437 429,77 грн. Термін поставки: 25.03.2019 року - 26.03.2019 року. Умови та термін оплати товару: покупець має здійснити попередню оплату 100% вартості товару.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року та виставленого відповідачем рахунку № УХ-1559 від 21.03.2019 року позивач здійснив попередню оплату у розмірі 100% вартості товару на суму 437 429,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 22.03.2019 року.

Проте, відповідач свої зобов`язання не виконав, поставку обумовленого сторонами товару позивачу не здійснив, чим допустив порушення господарського зобов`язання.

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року та повернення попередньої оплати в сумі 437 429,77 грн. Вказана пропозиція була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку 14.05.2019 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.05.2019 року та фіскальним чеком від 14.05.2019 року (копії містяться в матеріалах справи). Втім, поштове відправлення з вказаною пропозицією не було отримане відповідачем та було повернуте позивачу з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті за закінченням терміну зберігання, організація не розшукана .

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, оплачену продукцію позивачу не поставив.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Суд зазначає, що правова природа попередньої оплати внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми. Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих покупцем (позивачем) коштів, внаслідок не поставки відповідачем товару, - не настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача попередньої оплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, продукцію за договором не поставив.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 437 429,77 грн. матеріали справи не містять.

З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували поставку продукції чи повернення попередньої оплати за непоставлену продукцію в сумі 437 429,77 грн. не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 437 429,77 грн. попередньої оплати за договором поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року з підстав істотного порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторона, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Верховний Суд України у своїх висновках щодо застосування ст. 651 Цивільного кодексу України, які мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаної статті, зазначив, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13).

Зі змісту договору поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року вбачається, що при його укладенні позивач, як покупець, розраховував на поставку товару, а саме: нітроамофоска NPK 16:16:16 в кількості 10 т, сульфоамофос 20:20:S14 в кількості 18,5 т, амофос NP 12:52 в кількості 2 т, карбамід 46,2% N в кількості 2,5 т, проте в порушення умов договору відповідач у визначені договором строки та кількості товар позивачеві не поставив.

Таким чином, істотне порушення постачальником такої умови договору, як нездійснення поставки товару, що є предметом цього договору та підставою його укладення, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору в судовому порядку, при цьому судом враховано, що відповідно до п. 7.1. договору, останній діє по 31.12.2019 року, проте, суд відзначає, що в цьому ж пункті договору зазначено, що в будь-якому випадку він діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

З огляду на вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, тому позовні вимоги позивача про розірвання договору поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 8482,45 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Статтею 9 Закону України Про судовий збір передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України.

Судом встановлено, що в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви Фермерським господарством "РОМА-СХ" додано дублікат квитанції № 0.0.1482225109.1 від 02.10.2019 року на суму 6561,45 грн., платником судового збору за якою є Фермерське господарство Юлія-Вікторія , в той час, як позивачем за даним позовом є Фермерське господарство "РОМА-СХ", у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що зазначена сума судового збору підлягає стягненню з Фермерського господарства "РОМА-СХ" в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір поставки мінеральних добрив № УХ-1559 від 21.03.2019 року, укладений між Фермерським господарством "РОМА-СХ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохимхолдинг" (ідентифікаційний код 41897347, адреса: 03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24) на користь Фермерського господарства "РОМА-СХ" (ідентифікаційний код 32685201, адреса: 51310, Дніпропетровська обл., Юр`ївський район, с. Чернявщина, вул. Жовтнева, 44) грошові кошти: попередньої оплати - 437 429,77 грн. (чотириста тридцять сім тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 77 копійок) та судовий збір - 8482,45 грн. (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 45 копійок).

4. Стягнути з Фермерського господарства "РОМА-СХ" (ідентифікаційний код 32685201, адреса: 51310, Дніпропетровська обл., Юр`ївський район, с. Чернявщина, вул. Жовтнева, 44) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA608999980000034314206083017; код класифікації доходів бюджету 22030101) 6561,45 грн. (шість тисяч п`ятсот шістдесят одна гривня 45 копійок) судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.12.2019р.

Суддя О.В. Котков