Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 761/43775/17
провадження № 61-13946св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Житло-капітал ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета
спору : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 28 січня 2019 року, ухвалене у складі судді Волошина В. О., та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Сержанюка А. С. ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Житло-капітал (далі - ТОВ ФК Житло-капітал ) про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 березня 2015 року між нею та відповідачем ТОВ ФК Житло-капітал укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 37-1803/2015-1, відповідно до
пункту 1.1 якого вона зобов`язувалась передати відповідачу в управління грошові кошти з метою отримання у власність об`єкту інвестування, а відповідач зобов`язувався прийняти грошові кошти на рахунок фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ) у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, правилами ФФБ виду А ЖК Академ-Парк .
Позивач вказувала, що після внесення нею грошових коштів, на підставі пункту 5.8 договору відповідачем 19 березня 2015 року було видано їй свідоцтво про участь у ФФБ виду А ЖК Академ-парк та укладено із нею договір відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1 якого управитель передав, а довіритель прийняв майнові права на об`єкт інвестування. Однак, в подальшому відповідач відмовився видати їй довідку про підтвердження права на об`єкт інвестування, що перешкоджає їй здійснити дії щодо реєстрації права власності на цей об`єкт.
За таких обставин просила зобов`язати відповідача видати їй довідку про підтвердження права довірителя на отримання у власність закріпленого за нею об`єкту інвестування - двокімнатної квартири НОМЕР_2 на п`ятому поверсі першої секції попередньо визначеною загальною кількістю вимірних одиниць об`єкту інвестування 65,2 кв .м, що знаходиться в житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту виконання позивачем умов договору в частині сплати вартості об`єкту інвестування, що виключає можливість задоволення її позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з його висновками, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту внесення коштів за об`єкт інвестування згідно умов договору про участь у ФФБ, тому згідно з пунктом 7.7 договору відповідач не закріпив за позивачем об`єкт інвестування, обумовлений пунктом 1.9 договору, при цьому, сам договір вважається достроково розірваним (пункт 7.7). За таких обставин
ОСОБА_1 не набула статусу довірителя ФФБ та, відповідно, не набула жодних прав на об`єкт інвестування, в зв`язку із чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову і зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про підтвердження її права на отримання у власність закріпленого за нею об`єкту інвестування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 28 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва.
У серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій поданих нею доказів, а саме свідоцтва про участь у ФФБ та договору про відступлення майнових прав від 19 травня 2015 року, які ніким не оспорені, не визнані недійсними та не скасовані.
Заявник вказує, що суди помилково вважали доведеними доводи відповідача, що видача їй свідоцтва сталась внаслідок технічної помилки, а кошти від ОСОБА_1 не надходили на рахунок фонду.
На думку заявника, внесення нею коштів до фонду ФФБ підтверджується фактом видачі свідоцтва про участь у ФФБ і укладення із нею договору про відступлення майнових прав від 19 травня 2015 року, оскільки згідно з пунктом 2.1.1.6 договору № 37-1803/2015-1 від 18 березня 2015 року управитель зобов`язаний видати довірителю свідоцтво про участь у ФФБ тільки після внесення довірителем коштів до ФФБ. При цьому, відповідно до пункту 2.1.1.8 вказаного договору управитель зобов`язаний передати довірителю, в разі, якщо він повністю проінвестує закріплений за ним об`єкт інвестування, майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав.
Заявник вказує, що відповідач видав їй свідоцтво про участь у ФФБ та передав майнові права на об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав, що свідчить про належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за укладеним між сторонами договором.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ТОВ ФК Житло-Капітал подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому послалась на безпідставність касаційної скарги, оскільки її доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судові рішення ухвалені відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач вважав, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права.
Просило врахувати, що необхідною умовою для набуття статусу довірителя ФФБ є передача коштів управителю ФФБ, невиконання якої повністю виключає можливість набуття довірителем прав на об`єкт інвестування. При цьому, позивачем не доведено факту сплати нею коштів за вимірні одиниці об`єкту інвестування, а свідоцтво № С37-1803/2015-1
від 19 березня 2015 року про участь у ФФБ виду А ЖК Академ-Парк та договір № М37-1803/2018-1 про відступлення майнових прав
від 19 березня 2015 року видані позивачу помилково і не свідчать про внесення нею обумовленої договором суми грошових коштів.
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_1 .. Однак в порушення вимог частин четвертої та п`ятої
статті 178 ЦПК України до відзиву не додані документи, що підтверджують його надіслання (надання) всім учасникам справи, зокрема відповідачу та третій особі - ОСОБА_3 , а тому суд касаційної інстанції не враховує вказаний відзив при розгляді касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 18 березня 2015 року між ТОВ ФК Житло-Капітал та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого позивач (довіритель) зобов`язується передати відповідачу (управителю) в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність житла (об`єкт інвестування), а управитель зобов`язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, правилами ФФБ виду А ЖК Академ-Парк (І черга будівництва), затвердженими наказом директора управителя № 104
від 25 червня 2014 року, договором між забудовником та управителем № 25/06/14-1 від 25 червня 2014 року і чинним законодавством України.
Пунктом 1.9 договору визначено об`єкт інвестування, що підлягає передачі довірителю в порядку та на умовах цього договору після завершення будівництва, яким є: об`єкт будівництва - житловий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:057:0003 (І черга будівництва, І пусковий комплекс); об`єкт інвестування - двокімнатна квартира НОМЕР_2 ( перша секція, 5 поверх); попередньо визначена загальна площа об`єкту інвестування - 65,2 кв.м; планово-орієнтовний термін введення об`єкта будівництва в
експлуатацію - 30 червня 2016 року; планово-орієнтовний термін здачі об`єкта будівництва під заселення - 30 вересня 2016 року.
Суди встановили, що згідно з пунктом 2.1.1.6 договору управитель зобов`язаний видати довірителю свідоцтво про участь у ФФБ після внесення довірителем коштів до ФФБ; згідно пункту 2.1.1.8 договору управитель зобов`язаний передати довірителю, в разі, якщо він повністю проінвестує закріплений за ним об`єкт інвестування, майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав.
ОСОБА_1 отримала від ТОВ ФК Житло-капітал свідоцтво
№ С37-1803/2015-1 від 19 березня 2015 року про участь у ФФБ виду А
ЖК Академ-Парк . Крім того, між сторонами 19 березня 2015 року укладено договір № М37-1803/2015-1 відступлення майнових прав, згідно з пунктом 1.1 якого управитель передає, а довіритель приймає майнові права на об`єкт інвестування, що підлягає передачі довірителю в порядку та на умовах договору про участь у ФФБ після завершення забудовником будівництва.
Суди встановили, що згідно з умовами договору управитель зобов`язаний: після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, та здійснення довірителем остаточних розрахунків з управителем за даними бюро технічної інвентаризації (або іншого державного органу, що здійснює остаточні обміри об`єкта будівництва перед введенням його в експлуатацію), надати довірителю в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ, на умовах правил ФФБ, довідку за встановленою управителем формою, яка підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування (пункт 2.1.1.9 договору); за умови виконання довірителем своїх зобов`язань перед управителем щодо внесення до ФФБ коштів, внести довірителя в перелік довірителів, які мають право на отримання у власність закріплених за ними об`єктів інвестування, перелік яких управитель надає забудовнику (пункт 2.1.1.10 договору).
Із довідки ТОВ ФК Житло-капітал від 09 січня 2018 року за
№ 03-09/01/18 суди встановили, що станом на 20 грудня 2017 року від ОСОБА_1 грошові кошти за жодний із об`єктів інвестування до товариства не надходили.
Суди також встановили, що відповідно до довідки Дарницького відділення № 51 Акціонерного банку Укргазбанк (далі - АБ Укргазбанк )
від 17 квітня 2018 року на поточний рахунок № НОМЕР_1
ТОВ ЖК Житло-капітал в період з 18 березня 2015 року по 10 квітня
2015 року від ОСОБА_1 не надходили грошові кошти з призначенням платежу за фінансування об`єкту інвестування згідно договору
№ 37-1803/2015-1 від 18 березня 2015 року, без ПДВ .
Судом першої інстанції встановлено, що 26 травня 2017 року ОСОБА_2 уклав з відповідачем договір про участь у ФФБ, та сплатив вартість об`єкту інвестування (який був об`єктом інвестування за договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ ЖК Житло-капітал ), а 17 липня 2017 року прийняв об`єкт інвестування - квартиру.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша
статті 530 ЦК України).
Спеціальним законом, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами є Закон України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю (далі - Закон).
З метою отримання довірителями у власність житла фінансова установа, як управитель, створює фонд ФФБ, управління яким здійснює відповідно до затверджених правил фонду та договору управління майном (статті 5, 6, 7, 9 Закону).
Відповідно до частини другої статті 12 Закону правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об`єктів інвестування, порядок та умови закріплення об`єкта інвестування за довірителем, розмір винагороди управителя, відповідальність управителя і забудовника за невиконання прийнятих на себе зобов`язань, порядок отримання довірителем страхового відшкодування у разі несвоєчасного введення об`єкта будівництва в експлуатацію, невиконання робіт, передбачених договором між управителем і забудовником та договором між управителем і установником фонду, або неналежного виконання таких робіт та інші умови функціонування ФФБ.
Частинами першою та третьою статті 14 Закону визначено, що фізична або юридична особа, або спільний інвестор фонду операцій з нерухомістю
(далі - ФОН) стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Управитель ФФБ відкриває рахунок довірителю у системі обліку прав вимоги довірителів відповідного ФФБ. Для довірителя ФФБ, який є спільним інвестором ФОН, від імені та в інтересах якого діє управитель ФОН, рахунок відкривається на ім`я управителя ФОН з відповідною позначкою.
Таким чином, необхідною умовою для набуття статусу довірителя ФФБ являється передача коштів в управління управителю ФФБ, невиконання якої повністю виключає можливість участі довірителя у ФФБ та набуття ним відповідних прав на об`єкт інвестування.
Згідно з пунктом 7.7 договору у разі невнесення (внесення не в повному обсязі) довірителем коштів до ФФБ на умовах пункту 5.9 договору, управитель не закріплює за довірителем об`єкт інвестування, при цьому договір вважається достроково розірваним. У цьому випадку управитель не закріплює за довірителем вимірні одиниці об`єкту інвестування та сума коштів (внесених не в повному обсязі), що підлягає поверненню довірителю, визначається управителем на умовах та порядку, визначеному розділом 8 цього договору.
Пунктом 13.17 договору передбачено, що підписанням цього договору довіритель (позивач) свідчить про визнання ним правил ФФБ, крім того, позивач на останній сторінці договору окремим підписом засвідчив, що ним визнається та він зобов`язується дотримуватись правил ФФБ
виду А ЖК Академ-Парк (І черга будівництва).
Пунктами 6.2, 6.3 правил ФФБ виду А ЖК Академ-Парк передбачено, що внесення довірителем готівкових коштів до ФФБ можливо виключно шляхом їх переказу на рахунок ФФБ через банківську та/або фінансову установу. Датою внесення коштів до ФФБ вважається дата фактичного надходження коштів на рахунок ФФБ, що підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку ФФБ.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 стверджувала, що нею були виконані умови договору в повному обсязі та сплачено вартість об`єкту інвестування, про що свідчить видане їй свідоцтво № С37-1803/2015-1
від 19 березня 2015 року про участь у ФФБ виду А ЖК Академ-Парк та укладений між нею та ТОВ ФК Житло-капітал договір
№ М37-1803/2015-1 відступлення майнових прав.
Під час розгляду справи судом першої інстанцій було зобов`язано сторін провести взаємозвірку, щодо здійснення позивачем оплати вартості об`єкту інвестування за договором, однак така взаємозвірка проведена не була, оскільки позивач не з`явилась до відповідача з відповідними платіжними документами, як і не надала таких документів суду.
Встановивши, що позивачем на надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту внесення нею коштів за об`єкт інвестування згідно умов договору про участь у ФФБ, суди попередніх інстанцій суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не набула статусу довірителя ФФБ та прав на об`єкт інвестування, тому підстави зобов`язання відповідача видати їй довідку про підтвердження її права на отримання у власність об`єкту інвестування відсутні.
Доводи касаційної скарги про те, що внесення нею коштів за договором про участь у ФФБ підтверджується фактом видачі свідоцтва про участь у фонді фінансування будівництва та договору про відступлення майнових прав від 19 травня 2015 року і неврахування судами цих доказів, відхиляються касаційним судом, оскільки за змістом пунктами 6.2,
6.3 правил ФФБ виду А ЖК Академ-Парк передбачено, що внесення довірителем готівкових коштів до ФФБ можливо виключно шляхом їх переказу на рахунок ФФБ через банківську та/або фінансову установу. Датою внесення коштів до ФФБ вважається дата фактичного надходження коштів на рахунок ФФБ, що підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку ФФБ.
ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б підтверджували переказ нею коштів на рахунок ФФБ через банківську та/або фінансову установу.
При цьому, матеріали справи містять довідку Дарницького відділення № 51 Акціонерного банку Укргазбанк (далі - АБ Укргазбанк )
від 17 квітня 2018 року про те, що на поточний рахунок № НОМЕР_1 ТОВ ЖК Житло-капітал в період з 18 березня 2015 року по 10 квітня
2015 року від ОСОБА_1 не надходили грошові кошти з призначенням платежу за фінансування об`єкту інвестування згідно договору
№ 37-1803/2015-1 від 18 березня 2015 року . Доказів на спростування вказаних відомостей позивач суду не надала.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, заявляючи вимоги про зобов`язання відповідача видати довідку про підтвердження права довірителя на отримання у власність об`єкту інвестування - двокімнатної квартири НОМЕР_2 на п`ятому поверсі першої секції попередньо визначеною загальною кількістю вимірних одиниць об`єкту інвестування 65,2 кв.м, що знаходиться в житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не врахувала, що на час розгляду справи власником спірної квартири є ОСОБА_3 .
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишенню без змін.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України,
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2019 |
Оприлюднено | 18.12.2019 |
Номер документу | 86400936 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні