Рішення

від 10.12.2019 по справі 149/2142/19

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2142/19

Провадження №2/149/690/19

Номер рядка звіту 59

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.12.2019 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

за участі секретаря Лисої В.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Поворознюка Б.М.,

представника відповідача адвоката Зарічнюка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Вишеньківської сільської ради Хмільницького району, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини по закону (в порядку спадкової трансмісії) після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бердичів Житомирської області.

Позивач позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років в Бердичівському геріатричному пансіонаті помер рідний брат чоловіка позивачки - ОСОБА_4 . Спадкодавець ОСОБА_4 за життя хворів, страждав на дитячий церебральний параліч та слабоумство, потребував постійного догляду. За ним доглядала його матір - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті, чоловік позивачки - ОСОБА_6 забрав свого молодшого хворого брата ОСОБА_4 із села Малий Остріжок Хмільницького району проживати до себе у місто Бердичів. ОСОБА_4 постійно проживав у місті Бердичеві у брата ОСОБА_6 до 16 травня 2002 року. 17 травня 2002 року ОСОБА_4 був оформлений до Бердичівського геріатричного пансіонату. Там же й був він прописаний. ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бердичеві помер чоловік позивачки ОСОБА_6 . За життя чоловік позивачки ОСОБА_6 спадщину після смерті свого брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж шести місяців не встиг прийняти. Тобто, оскільки чоловік позивачки ОСОБА_6 помер до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті його брата ОСОБА_4 , право на прийняття спадщини, в порядку спадкової трансмісії, перейшло до позивачки ОСОБА_1 , яка постійно проживала з чоловіком на момент його смерті. Спадкоємцями по закону першої черги після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_6 - є позивачка ОСОБА_1 та її дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 залишилась спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,22 га, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району. Позивачка ОСОБА_1 спадщину після смерті рідного брата свого чоловіка в порядку спадкової трансмісії, не прийняла по поважній причині, оскільки їй не було відомо про наявність у померлого ОСОБА_4 на праві власності спадкового майна. Оскільки брат чоловіка - ОСОБА_4 був хворий, не працював та за станом здоров"я потребував стороннього догляду, тому позивачка не здогадувалась про можливу наявність у нього на правах власності земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Про наявність земельної ділянки ОСОБА_1 дізналась випадково, коли в своєму житловому будинку виявила документи про належність померлій свекрусі ОСОБА_5 сертифікату на право на земельну частку (пай) та свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП. Після цього позивачка почала цікавитись наявністю спадщини померлої свекрухи та випадково довідалась про наявність у померлого ОСОБА_4 земельної ділянки. Крім того на момент відкриття спадщини позивачка ОСОБА_1 була особою похилого віку. Їй було на той час 65 років, вона мала ряд захворювань. В лютому 2010 року смерть чоловіка негативно вплинула на її загальний стан здоров"я. Вона не була обізнана із встановленим у цівільному законодавстві України порядком прийняття спадщини. Усі ці обставини (необізнаність позивачки про наявність спадкового майна та встановлений у законодастві порядок прийняття спадщини, похилий вік та погіршення стану здоров"я, смерть чоловіка) у сукупності та взаємозв"язку, стали причиною пропуску строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. За таких обставин позивачка вимушена звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 15.08.2019 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

30.10.2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Поворознюка Б.М. про відвід судді.

Ухвалою суду від 30.10.2019 року клопотання про відвід судді задоволено.

Ухвалою суду від 01.11.2019 року справу прийнято до провадження судді Вергелеса В.О. та призначено підготовче судове засідання на 14.11.2019 року.

За клопотанням представника відповідача підготовче засідання у справі відкладено.

Ухвалою суду від 20.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019 року.

Представник відповідача подав суду заяву, якою просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Невизнання позову обгрунтовують тим, що у жовтні 2009 року до Вишеньківської сільської ради зателефонували з Бердичівського геріатричного пансіонату та повідомили, що помер ОСОБА_4 і запитали, чи буде сільська рада проводити поховання на кладовищі с. Вишенька, так як ніхто з рідних, з часу коли помістили його в 2002 році до пансіонату і до даного часу, його не відвідували і не цікавилися його долею. Через відсутність коштів у місцевому бюджеті сільська рада дала згоду на поховання ОСОБА_4 на кладовищі в м. Бердичів. Відповідач вважає, що брат ОСОБА_6 та його сім"я не цікавилися долею ОСОБА_4 , не здійснювали його поховання, відмовилися від нього, а тому не мають як юридичного так і морального права на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 .

Представник позивача адвокат Поворознюк Б.М. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні у вирішенні справи поклався на думку суду.

Судом встановлені наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 88 років у с. Малий Остріжок Хмільницького району померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 яка була матір" ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , копією свідоцтва про одруження ОСОБА_5 , копією свідотцва про народження ОСОБА_6 , витягом з по господарської книги Вишеньківської сільської ради Хмільницького району за 1958-1960 роки (а.с.16,15,17,25,98).

На день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею проживав і був зареєстрований за одною з нею адресою син - ОСОБА_4 , що підтверджується довідками виконкому Вишеньківської сільської ради № 210 від 17.04.2018 року та № 117 від 09.09.2019 року, копією домової книги (а.с.26-30,99-100).

ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 69 років у Бердичівському геріатричному пансіонаті помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 848 від 13.10.20109 року, складеного Бердичівським МРВ ДРАЦС ГТУ юстиції у Житомирській області (а.с. 75-76, 123-125).

Відповідно до довідки Бердичівського геріатричного пансіонату № 36 від 22.01.2018 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11, проживав у вказаному пансіонаті за адресою - АДРЕСА_1 з 17.05.2002 року і перебував на повному державному забезпеченні. Помер в пансіонаті 13.10.2009 року, актовий запис № 848, захоронений пансіонатом (а.с. 11,12).

З листа Бердичівського геріатричного пансіонату № 736 від 07.10.2019 року вбачається, що в особовій справі ОСОБА_4 значиться брат - ОСОБА_6 , який зареєстрований та проживав у АДРЕСА_2 . З боку брата ніяких застережень стосовно підопічного ОСОБА_4 не було. В особовій справі даних про відвідування ОСОБА_4 близькими рідними не має. За свідченнями працівників пансіонату, які особисто знали та обслуговували ОСОБА_4 , останнього ніхто не відвідував. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 помер. Поховання проводив пансіонат. Утримувався ОСОБА_4 за рахунок держави. Матеріальна допомога будь-ким із родичів ОСОБА_4 не надавалася. Своєї сім"ї ОСОБА_4 не мав (а.с.142).

Після смерті ОСОБА_4 , залишилася спадщина, яка зокрема складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,22 га, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, що підтверджується копією державного акту на право власності на землю (а.с.23).

З листа Бердичівської державної нотаріальної контори № 1999/01-16 від 14.09.2019 року вбачається, що спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , не відкривалася, спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.83,84).

За повідомленням Бердичівської державної нотаріальної контори № 1996/02-14 від 13.09.2019 року, в провадженні Бердичівської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа № 461/2010 щодо майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є дружина ОСОБА_1 та дочки померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які звернулися до Бердичівської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини (а.с.85-88).

Як вбачається з позовної заяви та показань позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, яка за її клопотанням була допитана в судовому засіданні як свідок відповідно до ст. 234 ЦПК України, вимогу про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини по закону у в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_4 , вона мотивує та обгрунтовує тим, що вона не подала своєчасно заяву про прийнятття спадщини після ОСОБА_4 нотаріусу так як її чоловік ОСОБА_6 забрав всі документи, які стосувалися спадщини після ОСОБА_4 і ходив з тими документами - це і документи на землю після ОСОБА_10 , так і документи на землю після ОСОБА_13 . Вона не знала, що на ОСОБА_12 є земля. В 2018 році знайшла в антресолях всі ці документи і почала звертатися про оформлення спадщини, в тому числі і до суду. Вважає, що спадщину після смерті рідного брата свого чоловіка в порядку спадкової трансмісії, не прийняла по поважній причині, оскільки їй не було відомо про наявність у померлого ОСОБА_4 на праві власності майна. Про наявність земельної ділянки ОСОБА_1 дізналась випадково, коли в своєму житловому будинку виявила документи про належність померлій свекрусі ОСОБА_5 сертифікату на право на земельну частку (пай) та свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП. Після цього почала цікавитись наявністю спадщини померлої свекрухи та випадково довідалась про наявність у померлого ОСОБА_4 земельної ділянки. Крім того вона на момент відкриття спадщини була особою похилого віку, їй було на той час 65 років, вона мала ряд захворювань. В лютому 2010 року смерть чоловіка негативно вплинула на її загальний стан здоров"я. Вона не була обізнана із встановленим у цівільному законодавстві України порядком прийняття спадщини. Усі ці обставини (необізнаність позивачки про наявність спадкового майна та встановлений у законодастві порядок прийняття спадщини, похилий вік та погіршення стану здоров"я, смерть чоловіка) у сукупності та взаємозв"язку, стали причиною пропуску строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1269, частиною 1 статті 1270 ЦК установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7, роз`яснено судам, що вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За змістом статті 1272 ЦК України, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала про те, що встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК строк для звернення із заявою про прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки після смерті рідного брата свого чоловіка ОСОБА_4 та після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 вона не знала, що у власності ОСОБА_4 є спадкове майно, що вона є людиною похилого віку, юридично необізнаною.

Наведені позивачем ОСОБА_1 причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3 ст.1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Похилий вік позивачки, відсутність у неї необхідних юридичних знань та необізнаність про наявність спадкового майна у власності спадкодавця, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Таким чином, позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк.

Оскільки ОСОБА_1 за відсутності будь-яких поважних причин не вчиняла дій щодо прийняття спадщини протягом 6 місяців з моменту її відкриття, то підстав для задоволення позову немає.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 № 6-85цс12, від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15, від 14.09.2016 № 6-1215цс16.

Відмовляючи у позові, суд також враховує, що з часу смерті спадкодавця ОСОБА_4 та смерті чоловіка позивача ОСОБА_6 і до моменту звернення позивача до суду, минуло більше 9 років, а також те, що під час перебування спадкодавця ОСОБА_4 у Бердичівському геріатричному пансіонаті з 17.05.2009 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 ні члени їх сім"ї, не цікавилися долею та життям ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог частини 2 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, так як позивачем не доведено обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, то у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15,16,1216,1269,1270,1272 ЦК України, статтями 12,13,76-81,258,259,263-265,354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначенння додаткового строку три місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини по закону (в порядку спадкової трансмісії) після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Бердичів Житомирської області, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

відповідач: Вишеньківська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, місце знаходження - вулиця Колгоспна, 19, с. Вишенька, Хмільницького району Вінницької області, ЄДРПОУ - 04331610;

третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;

третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя Вергелес В.О.