Рішення

від 16.12.2019 по справі 120/3308/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 грудня 2019 р. Справа № 120/3308/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Мусіровського О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Теплицької селищної ради

про: скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Теплицької селищної ради (далі - відповідач) про скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що рішенням Теплицької селищної ради від 20 вересня 2019 року №55-03 надано дозвіл голові правління Теплицької РСС Ковальчуку ОСОБА_2 А. на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду під житловим будинком, орієнтовна площа земельної ділянки 0,0192 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням - (02.01) - для будівництва і обслуговування житлової будівлі, господарських будівель і споруд із земель комунальної власності Теплицької селищної ради.

Разом із тим, вказане рішення позивач вважає протиправним та таким, що порушує її інтереси, як претендента на вказану земельну ділянку, а тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 28.10.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 14.11.2019.

Ухвалою від 14.11.2019 відкладено розгляд даної справи на 27.11.2019 за клопотанням представника позивача.

Ухвалою від 26.11.2019 відмовлено в задоволені клопотання представника Теплицької селищної ради про участь в судовому засіданні 27.11.2019 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 27.11.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Теплицьку районну спілку споживчих товариств.

З огляду на залучення до участі у справі третьої особи, судове засідання 27.11.2019 відкладено до 16.12.2019.

В судовому засіданні 16.12.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Зокрема зазначив, що в порушення положень ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідачем не було оприлюднено проект оскаржуваного рішення за 20 робочих днів до дати його розгляду. Також зазначив, що споруда, яка належить третій особі - Теплицькій районній спілці споживчих товариств, розташована на земельній ділянці 0,007 га, а оскаржуваним рішення надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0192 га. Крім того, вказав, що споруда, яка належить Теплицькій районній спілці споживчих товариств, знаходиться в аварійному стані. Представник позивача також зазначив, що аукціону щодо продажу спірної ділянки в порядку ст. 135 ЗК України, відповідачем не проводилось.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення він повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог викладена ним у відзиві на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що чинним законодавством та Регламентом Теплицької селищної ради передбачена можливість проведення позачергових сесій селищної ради. Також вказав, що оскільки заява від Теплицької районної спілки споживчих товариств надійшла 12.09.2019, а тому з метою не пропущення строків, встановлених на розгляд таких заяв, її включено на розгляд чергової сесії Теплицької селищної ради. Відповідний проект рішення був підтриманий профільною комісією Теплицької селищної ради. З огляду на викладене, вважає, що при розгляді заяви Теплицької районної спілки споживчих товариств Теплицькою селищною радою в повній мірі дотримано вимоги чинного законодавства. Крім того, вказав, що проект рішення неможливо було опублікувати за 20 днів у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки Земельним кодексом України встановлення інші строки для розгляду вказаних заяв. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву також зазначив, що не дотримання строків оприлюднення проекту рішення має наслідком притягнення винних осіб до відповідальності, а не скасування прийнятого рішення.

Представник Теплицької районної спілки споживчих товариств в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи у відсутність представника відповідача та третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши позицію представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 31.08.2018 позивач звернулась до Теплицької селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки для будівництва гаража орієнтовною площею 0,075 га, яка розташована за адресою смт. АДРЕСА_1 , вул. В.Стуса.

Як зазначає позивач у позовній заяві, розгляд зазначеної заяви було призначено на чергову сесію Теплицької селищної ради, яка відбулась 09.11.2018.

Разом із тим, за результатом голосування проект рішення щодо надання позивачу у власність земельної ділянки для будівництва гаража орієнтовною площею 0,075 га за адресою - смт. Теплик, вул. В.Стуса не взято за основу та не підтримано депутатами Теплицької селищної ради в цілому.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач оскаржила його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Встановлено, що рішенням від 18.02.2019 по справі 120/4554/18-а, яке набрало законної сили 21.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд, окрім іншого, зобов`язав Теплицьку селищну раду Теплицького району Вінницької області повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва гаража орієнтовною площею 0,075 га.

Разом із тим, як зазначає позивач, станом на 03.10.2019 Теплицькою селищною радою належним чином рішення суду не виконано.

В той же час, 16.09.2019 на офіційному веб-порталі Теплицької об`єднаної територіальної громади з`явився проект рішення Теплицької селищної ради "Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду Теплицькій районній спілці споживчих товариств для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Теплицької селищної ради по АДРЕСА_1 ".

Крім того, рішенням Теплицької селищної ради від 20.09.2019 №55-03 проект рішення було підтримано та надано дозвіл голові правління Теплицької РСС ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду під житловим будинком, орієнтовна площа земельної ділянки 0,0192 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням - (02.01) - для будівництва і обслуговування житлової будівлі, господарських будівель і споруд із земель комунальної власності Теплицької селищної ради.

Разом із тим, вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує її інтереси, як претендента на вказану земельну ділянку, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення від 20.09.2019 №55-03, представник позивача зазначає, що проект цього рішення було оприлюднено лише 16.09.2019, тобто не за 20 робочих днів до його розгляду, як це визначено ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI.

Разом із тим, зазначені вище посилання представника позивача, як на підставу для скасування рішення від 20.09.2019 №55-03, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет на єдиному державному веб - порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

При цьому, Законом України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування рішення, згідно Закону № 2939-VI.

Зокрема, ст. 23 Закону № 2939-VI встановлена можливість оскарження до суду в порядку визначеному КАС України рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, як наслідок, визначена ст. 24 Закону № 2939-VI. Пунктом 4 цієї статті передбачено, як можливість притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких порушень: не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 2939-VI особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Тобто, вищезазначеними нормами Закону № 2939-VI встановлено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації у вигляді відшкодування матеріальної та моральної шкоди особі, на думку якої її права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, що не є тотожною вимозі позивача про визнання такого рішення неправомірним та скасування з підстав порушення порядку оприлюднення проекту.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.07.2019 по справі №527/451/17.

В той же час, посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 26.09.2019 по справі №447/1627/15-а, на думку суду, є необґрунтованими, адже предметом дослідження у справі №447/1627/15-а була процедура розгляду детального плану території без виконання вимог норм Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою КМ України №555 від 25.05.2011, що є відмінним від предмету розгляду в межах даної справи.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що споруда, яка належить Теплицькій районній спілці споживчих товариств та знаходиться на спірній земельній ділянці, перебуває в аварійному стані, адже в даному випадку за Теплицькою районною спілкою споживчих товариств зареєстроване право власності на дану будівлю, тоді як питання набуття відповідного права та порядок проведення його реєстрації не входить до предмету дослідження в межах даної справи.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення представник позивача також зазначає, що аукціону щодо продажу спірної ділянки в порядку ст. 135 ЗК України відповідачем не проводилось.

Разом із тим, такі посилання суд також оцінює критично, з огляду на таке.

Так, ч. 1 ст. 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

В даному ж випадку, Теплицька РСС звернулась до відповідача із заявою щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі для передачі в оренду площею 0,02 га, для будівництва і обслуговування житлової будівлі, господарських будівель і споруд, саме в зв`язку з переходом до нього права власності на житлову будівлю, яка знаходиться на спірній ділянці.

З огляду на викладене, посилання представника позивача на необхідність проведення аукціону в порядку, визначеному ст. 135 ЗК України, на переконання суду, є необґрунтованими.

Крім того, суд також критично оцінює посилання представника позивача на те, що споруда, яка належить Теплицькій РСС, розташована на земельній ділянці 0,007 га, тоді як оскаржуваним рішення надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0192 га, адже жодних доказів на підтвердження наведених вище обставин матеріали справи не містять, а представником позивача не надано.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Теплицька селищна рада (вул. Незалежності, 34, смт. Теплик, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326193);

Теплицька районна спілка споживчих товариств (вул. Незалежності, 32, смт. Теплик, Вінницька область, код ЄДРПОУ 01741951).

Повний текст рішення складено 18.12.2019.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна