Постанова

від 16.03.2020 по справі 120/3308/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3308/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

16 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Вінниця, повний текст складено - 18 грудня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2019 року позивачка звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Теплицької селищної ради про скасування рішення Теплицької селищної ради від 20 вересня 2019 року №55-03.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначила про те, що в порушення положень частини 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідачем не було оприлюднено проект оскаржуваного рішення за 20 робочих днів до дати його розгляду. Також зазначила, що відповідач не забезпечив проведення аукціону з питань продажу прав на оренду спірної земельної ділянки.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням від 18 лютого 2019 року по справі 120/4554/18-а, яке набрало законної сили 21 березня 2019 року, Вінницький окружний адміністративний суд, зокрема, зобов`язав Теплицьку селищну раду Теплицького району Вінницької області повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва гаража орієнтовною площею 0,075 га.

Разом із тим, як зазначає позивач, станом на 03 жовтня 2019 року Теплицькою селищною радою належним чином рішення суду не виконано.

В той же час, 16 вересня 2019 року на офіційному веб-порталі Теплицької об`єднаної територіальної громади з`явився проект рішення Теплицької селищної ради "Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду Теплицькій районній спілці споживчих товариств для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Теплицької селищної ради по АДРЕСА_1 ".

Крім того, рішенням Теплицької селищної ради від 20 вересня 2019 року № 55-03 проект рішення підтримано та надано дозвіл голові правління Теплицької РСС ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду під житловим будинком, орієнтовна площа земельної ділянки 0,0192 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням - (02.01) - для будівництва і обслуговування житлової будівлі, господарських будівель і споруд із земель комунальної власності Теплицької селищної ради.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Стосовно посилань апелянта на те, що проект рішення від 20 вересня 2019 року №55-03 оприлюднено лише 16 вересня 2019 року, тобто не за 20 робочих днів до його розгляду, як це визначено частиною 3 статті 15 Законом України "Про доступ до публічної інформації", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет на єдиному державному веб - порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

При цьому, Законом України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності.

Проте, це не є підставою для скасування рішення, згідно з Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Зокрема, статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлена можливість оскарження до суду в порядку визначеному КАС України рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, як наслідок, визначена статтею 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Пунктом 4 цієї статті передбачена можливість притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких порушень: не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Таким чином, вищезазначеними нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації у вигляді відшкодування матеріальної та моральної шкоди особі, на думку якої її права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, що не є тотожною вимозі позивача про визнання такого рішення неправомірним та скасування з підстав порушення порядку оприлюднення проекту.

Така позиція узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, висловленою ним у справах № 810/1354/18 та № 527/451/17.

Посилання апелянта на протиправність оскаржуваного рішення з тих підстав, що аукціон щодо продажу спірної ділянки в порядку статті 135 ЗК України відповідачем не проводився, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Частиною 1 статті 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Колегією суддів встановлено, що Теплицька РСС звернулась до відповідача із заявою щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі для передачі в оренду площею 0,02 га, для будівництва і обслуговування житлової будівлі, господарських будівель і споруд, саме у зв`язку з переходом до нього права власності на житлову будівлю, яка знаходиться на спірній ділянці.

З огляду на викладене, твердження апелянта щодо необхідності проведення аукціону в порядку, визначеному статтею 135 ЗК України є необґрунтованим.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що захисту в судовому порядку відповідно до статті 5 КАС України підлягає не будь-яке право та інтерес особи, а лише ті, що є порушеними протиправними діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

При цьому, протиправними є дії, що вчинені суб`єктом владних повноважень в супереч вимог Закону, не на підставі та не в межах повноважень визначених Законами та Конституцією України.

Отже, для умов судового захисту порушених прав та інтересів особи необхідним є не лише факт наявності у останньої законного інтересу в реалізації певного права, а саме наявність порушення такого права внаслідок протиправних дій або бездіяльності відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за наслідками розгляду даної справи судом не встановлено протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 18 березня 2020 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.