Рішення

від 11.12.2019 по справі 160/9936/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

11 грудня 2019 року Справа № 160/9936/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.М.,

за участю:

представника позивача Волошина А.А.,

представника відповідача Подварченка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Снабторг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №332 від 14.08.2019 р.; зобов`язання виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Снабторг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №332 від 14.08.2019 р., та зобов`язати виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року у справі № 160/9936/19, після залишення ухвалою суду від 15.10.2019 р. даної позовної заяви без руху, провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Позивач зазначає про відсутність сформульованих підстав для віднесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку ризикових платників, тоді як про факт прийняття такого рішення позивач дізнався зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації поданих податкових накладних. Станом на час прийняття відповідного рішення та звернення до суду Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 13.08.2019 р. №26177/7/99-99-29-02-17 «Критерії ризиковості платника податків» , не затверджені будь-яким наказом ДФС України та не зареєстровані в Мінюсті. Тобто, позивача віднесено до переліку ризикових платників за відсутності будь-якого нормативно-правового акту, що регулює вказане питання. Крім того, позивач не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості, визначених вказаним листом.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає протиправним рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ СП Снабторг до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 14.08.2019 року №332, та просить суд визнати протиправним та скасувати відповідне рішення комісії Державної фіскальної служби України.

25.11.2019 року повноважним представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до тексту якого, з посиланням на відповідні норми податкового законодавства зазначено, що включення ТОВ «СП Снабторг» до переліку ризикових здійснено на підставі доведеної ДФС України податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій зазначеним платником.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище, відповідач просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити в повному обсязі.

25.11.2019 р. повноважним представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, в тексті якого зазначено наступне.

Зміст листа ДФС України від 13.08.2019 р. №26177/7/99-99-29-02-17 «Критерії ризиковості платника податків» , на який посилається представник контролюючого органу, позивачу невідомий.

При цьому зазначає, що ТОВ «СП Снабторг» взагалі не має обов`язку здійснювати перевірку своїх контрагентів з питань повноти і достовірності оформлення останніми трудових відносин з працівниками, порядку нарахування доходів, утримання і сплати податків, зборів з таких доходів.

Віднесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку ризикових створює перешкоди для здійснення господарської діяльності платника податку, а саме: зупиняється реєстрація кожної податкової накладної, яка виписується ТОВ «СП Снабторг» .

11.12.2019 р. повноважним представником відповідача було подано на адресу суду додаткові пояснення на позовну заяву, в тексті яких зазначено наступне.

Комісіями регіонального рівня здійснюється розгляд питань, щодо внесення/виключення платників податків відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до п.п. 12 п.1.6 критеріїв ризиковості платника податку, визначені листом ДФС України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-05-01-01 у разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідача критеріям ризиковості, що визначені у п.1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Віднесенню ТОВ «СП Снабторг» до переліків ризикових платників податків передувала інформація, зазначена в листі ДФС України від 13.08.2019 р. №26177/7/99-99-29-02-17 щодо виявлення підприємств, які здійснюють операції, що мають ймовірно безтоварний характер та які віднесені до переліку ризикових підприємств.

Щодо повноважень контролюючого органу стосовно збирання, опрацювання та використання інформації, представник відповідача посилається на відповідні норми ПК України, а саме: п.61.1 ст. 61 ПК України, ст.71 ПК України, та ст.74 ПК України.

В судове засідання, призначене на 11.12.2018 року, з`явився повноважний представник позивача та повноважний представник відповідача.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача, так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 11.12.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) є юридичною особою, зареєстровано 06.08.2014 р., та є платником податку на додану вартість з 01.10.2014 р., що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Основними видами економічної діяльності ТОВ «СП Снабторг» є:

Код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами;

Код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами;

Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автомобільних засобів;

Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);

Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем, відповідно до норм чинного податкового законодавства були виписані податкові накладні, а саме: №34 від 24.08.2019 р.; №26 від 20.08.2019 р. та №22 від 16.08.2019 р.

Так, згідно до поданих позивачем податкових накладних, останній отримав квитанції, згідно з якими податкові накладні, а саме: №34 від 24.08.2019 р.; №26 від 20.08.2019 р. та №22 від 16.08.2019 р. прийняті, але реєстрацію останніх зупинено, із зазначенням, що ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Листом від 11.09.2019 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про надання рішення про відповідність ТОВ «СП Снабторг» критеріям ризиковості платника податків та включення ТОВ «СП Снабторг» до переліку ризикових платників.

На зазначений вище лист від 11.09.2019 року, ГУ ДФС України у Дніпропетровській області надано роз`яснення від 19.09.2019 року № 4234/10/04-36-06-03-13, у якому зазначено наступне.

Комісія Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову, здійснює свою діяльність відповідно до Постанови КМУ від 22.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , та згідно листа ДФС України від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-05-01-01 «Критерії ризиковості платника податку» віднесено ТОВ « СП Снабторг» до переліку ризикових платників (Протокол від 14.08.2019 р. №332).

Відповідно до протоколу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №332 від 14.08.2019 р. при розгляді та врахування в роботі (внесення до бази даних ІС Податковий блок ) листа ДФС України від 13.08.2019 р. №26177/7/99-99-29-02-17 та інформації, отриманої в межах Алгоритму дій, щодо ТОВ СП Снабторг (код 39338587) постановлено 14.08.2019 р., за результатами розгляду листа ДФС України від 13.08.2019 р. №26177/99-99-29-02-17 та фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання та схеми роботи підприємства, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ) як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №332 від 14.08.2019 р.

Не погодившись із наведеним вище рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117 тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Пунктом 187.1 ст.187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі квитанція).

Відповідно до положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

У пункті 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів:

Моніторинг сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185,підпункту «а» /«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: DЦ?н; 0,03, РЦ?а; РмЧ1,4, де:

D розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

P сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Рм найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до положеннь пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (надалі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» згідно з п.1.6 Критеріїв.

У Листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-05-01-01 «Критерії ризиковості платника податку» , зокрема, зазначено: « 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби ;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і

пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті» .

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «СП Снабторг» до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-05-01-01 «Критерії ризиковості платника податку» Протокол №1 від 22.03.2018 р. також не містить.

Так, позивачем було надано до суду копію витягу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з протоколу №332 від 14.08.2019 р. засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ТОВ « СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що відповідачем під час судового розгляду справи не було надано у відповідності до норм ст.ст. 73, 74 КАС України ані переліків платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, які відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків та обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.

При цьому, суд ззаначає, що пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку» .

Водночас, суд зазначає, що станом на 11.12.2019 р., тобто на момент розгляду даної адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у формі листа ДФС України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-05-01-01 «Критерії ризиковості платника податків» , не затверджені нормативним актом Державної фіскальної служби України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, наказ ДФС України від 21.03.2018 року № 144, на який відповідач посилається, втратив чинність.

Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували затвердження Критеріїв ризиковості платників податків відповідним наказом Державної фіскальної служби України.

Отже процедура та порядок віднесення суб`єктів господарської діяльності до переліку ризикових законодавчо не визначена, а саме такий порядок відповідачем не дотримано.

При цьому, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117 (надалі - Порядок №117).

Водночас Порядком не визначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Натомість, пунктом 10 Порядку передбачено запровадження певного алгоритму визначення таких критеріїв ДФС України за погодженням з МФУ.

Проте, незважаючи на викладені застереження, ДФС листом від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-05-01-01 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно (наказ ДФС України від 21.03.2018 року № 144 втратив чинність).

У листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, суд зазначає, що ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, повноважним представником відповідача у даній справі не було спростовано жодного доказу наведеного повноважним представником позивача в обгрунтування заявлених позовних вимог як в позовній заяві, так і зазначених під час судового розгляду справи, в розумінні ст.ст.72-78 КАС України стосовно невідповідності ТОВ «СП Снабторг» жодному з Критеріїв ризиковості платника податків, у відповідності до пп.1.6 п.1 листа ДФС України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-05-01-01, а саме, стосовно того, що, платник податку має ймовірно безтоварний характер , що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Відтак, внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку ризикових платників податків перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє в Єдиному державному реєстрі податкових накладних позивача автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також підриває ділову репутацію позивача перед контрагентами останнього.

З огляду на викладене, що з метою ефективного захисту ТОВ «СП Снабторг» у сфері публічно-правових відносин, використовуючи право, надане суду згідно ч.2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом №332 від 14.08.2019 р. засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що протокол №332 від 14.08.2019 р. засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є формою рішення суб`єкта владних повноважень, яке передбачене Листом ДФС України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-05-01-01 «Критерії ризиковості платника податків» .

Віктак, рішення, яке оформлено протоколом від 14.08.2019 року №332, робочої групи ГУ ДФС із забезпечення функціонування Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є прийнятим відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані зазначені рішення.

Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості оформлене протоколом від 14.08.2019 року №332, є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги ТОВ «СП Снабторг» про зобов`язання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що остання є похідною від позовної вимоги про скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №332 від 14.08.2019 р.

Оскільки рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості оформлене протоколом від 14.08.2019 року №332, визнано судом таким, що підлягає скасуванню, то позовна вимога ТОВ «СП Снабторг» про зобов`язання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є такою, що також підлягає задоволенню, оскільки належним способом захисту ТОВ «СП Снабторг» у даній справі є як визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості оформлене протоколом від 14.08.2019 року №332, так і зобов`язання відповідача щодо виключення ТОВ «СП Снабторг» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості з моменту набрання законної сили зазначеним рішенням суду у справі 160/9936/19.

Відтак, з метою захисту порушеного права позивача - ТОВ «СП Снабторг» , суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «Актан-Дніпро» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості оформлене протоколом від 14.08.2019 року №332, та зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно статті 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 05.10.2019 року № 885 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Снабторг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №332 від 14.08.2019 р.; зобов`язання виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн., 00 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Снабторг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №332 від 14.08.2019 р.; зобов`язання виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СП Снабторг» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене Протоколом №332 від 14.08.2019 р.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СП Снабторг» (код ЄДРПОУ 39338587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Снабторг» з оплати судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 грудня 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова