Рішення

від 17.12.2019 по справі 520/10876/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 р. справа № 520/10876/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження заяву позивача про розподіл судових витрат по справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сто колес" доХарківська митниця Державної фіскальної служби проскасування рішення та картки відмови - встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Сто колес (далі за текстом - заявник, платник податків, платник, ТОВ, Товариство) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002434/2 від 04.07.2019 р.; 2) скасування картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01176 від 04.07.2019 р.

Рішенням від 26.11.2019р. зазначений позов було задоволено, визнано протиправним і скасовано повністю рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002434/2 від 04.07.2019 р. до 4,06 доларів Сполучених Штатів Америки за 1 кілограм, а загалом до 13.483,26 доларів Сполучених Штатів Америки за 3.321 кг товару; визнано протиправною та скасовано повністю картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01176 від 04.07.2019 р.

09.12.2019 р. представник позивача адвокат Єрьоменко А.В. звернувся до суду із заявою з питання винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просив стягнути на користь ТОВ 1.921,00 грн. судового збору, 19.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1353,00 грн. витрат на переклад документів з англійської та китайської мов.

16.12.2019 р. до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, мотивоване їх штучним завищенням.

17.12.2019 р. до суду надійшла уточнена заява з того ж самого питання, в якій було заявлено про стягнення 1.921,00грн. судового збору, 1.353,00грн. витрат на переклад документів та 15.500,00грн. на професійну правничу допомогу.

Розглядаючи подану заяву по суті, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем було судовий збір у розмірі 1.921,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №76 від 02.08.2019 р. на відповідну суму.

Беручи до уваги результат вирішення спору, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 139 КАС України, і присуджує позивачу 1.921,00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок владного суб`єкта.

Вказана сума збору підлягає стягненню з відповідача - владного суб`єкта у порядку ч. 1 ст. 139 КАС України.

Твердження представника митниці щодо повторного використання підприємством одного і того ж самого платіжного доручення у межах декількох різних справ не знайшло свого підтвердження за відомостями комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відтак, у цій частині вимог подана заява підлягає задоволенню.

Продовжуючи розгляд заяви у частині вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що у розумінні ч.1 ст.132 та п.1 ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу є витратами, пов`язаними із розглядом справи, і тому входять до складу судових витрат.

Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), де указано, що за положеннями ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009р. у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006р. у справі Двойних проти України , від 30.03.2004р. у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 .

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася заявнику адвокатом Єрьоменком Андрієм Володимировичем на підставі договору від 24.05.2019 р. та ордеру серії ХВ №1238 від 14.06.2019 р.

Як зазначено в наданому до суду уточненому детальному описі наданих адвокатом послуг, загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога клієнту у формі надання послуг, становить 17 годин, загальна вартість наданих послуг - 15500,00 грн.

Оплата наданих послуг підтверджується рахунком на оплату та платіжним дорученням №83 від 17.09.2019 р. на суму 19000,00 грн., як і було заявлено у первинно поданій заяві.

Суд зазначає, що первинний опис робіт містив такий пункт як представництво та захист інтересів в суді, на який, за твердженням представника позивача, витрачено 5 годин, вартість кожної години складає 2000,00 грн., а загалом 10.000,00 грн.

Між тим, розгляд та вирішення даної адміністративної справи здійснювалися у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Отже, судові засідання по справі не проводилися, присутність представників сторін у суді обов`язковою не визнавалася.

З цього приводу суд зазначає, що в уточненому описі робіт згаданий пункт взагалі виключений, що втім не призвело до зменшення очікуваної суми компенсації витрат на професійну правничу допомогу на 10.000,00грн.

Відтак, зміст поданого документа про структуру та вартість складових елементів професійної правничої домомоги носить штучно створений маніпулятивний характер шляхом заміни одних послуг на інші.

Продовжуючи вирішення заяви по суті, суд зауважує, що первинний опис робіт містив такий пункт як підготовка та складання процесуальних документів (складання заяв, клопотань, пояснень, відповіді на відзив), на яку витрачено 3 години вартістю 1000,00 грн. кожна, загалом 3000,00 грн.

В уточненому описі такий пункт також відсутній, натомість зазначений час на подачу окремо усіх клопотань про приєднання додаткових доказів (від 11.11.2019р. - 2 години по 1.000,00грн. кожна, загалом 2.000,00грн., від 18.11.2019р., - 2 години по 1.000,00грн. кожна, загалом - 2.000,00грн., від 20.11.2019р. - 1,5 години по 1.000,00грн. кожна, загалом -1.500,00 грн. та від 26.11.2019 р. - 2 години по 1000,00 грн. кожна, загалом - 2000,00грн.)

Однак, кожне із клопотань викладене на одній або двох сторінках друкованого тексту, половина змісту яких являє собою викладення посилань на норми КАС України, тому суд доходить до переконання, що складання згаданих документів не може потребувати від адвоката значних витрат часу, таких як загалом 7,5 годин.

Те ж саме стосується і клопотання про розгляд питання щодо судових витрат за відсутності представника позивача.

У ході розгляду заяви заявником не спростовані доводи митниці про явну та очевидну неспіврозмірність ймовірної майнової вигоди від успішного для платника розв"язання спору (у 59.083,71грн.) заявленій до відшкодування сумі витрат на професійне правничу допомогу (первісно - 19.000,00грн., остаточно - 15.500,00грн.).

При цьому, суд вважає, що до відносин із відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід застосовувати виключно положення ч.1 ст.77 КАС України.

Підсумовуючи викладені вище міркування і беручи до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 2.500,00грн.

Стосовно вимоги позивача про відшкодування 1.353,00 грн. витрат на переклад документів з іноземних мов на українську суд зазначає, що беручи до уваги ведення Товариством зовнішньоекономічної діяльності, ці витрати є звичайними витратами, пов`язаними із здійсненням господарських операцій з іноземними контрагентами, отже не можуть бути визнані такими, які зумовлені саме розглядом даної адміністративної справи, а тому у стягнення цих витрат з владного суб`єкта належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 132-139, 143, 241-243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (місцезнаходження - 610003, м. Харків, вул. Короленка, 16Б; ідентифікаційний код - 39534151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сто колес" (місцезнаходження - 61038, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 43; ідентифікаційний код - 41010041) 2.500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. у якості компенсації видатків на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (місцезнаходження - 610003, м. Харків, вул. Короленка, 16Б; ідентифікаційний код - 39534151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сто колес" (місцезнаходження - 61038, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 43; ідентифікаційний код - 41010041) судовий збір у розмірі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Решту судових витрат покласти на позивача.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що скарга може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.