Рішення

від 17.12.2019 по справі 826/10773/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2019 року № 826/10773/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Іноземного підприємства Торговий дім Авангард до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Іноземне підприємство Торговий дім Авангард (надалі по тексту також - позивач, ІП ТД Авангард ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2014 № 68326552201 та № 68426552201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що винесені із порушенням норм чинного законодавства та без належного врахування всіх обставин справи.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що спірні господарські операції не мають реального характеру, а є лише проведенням транзитних фінансових потоків з метою надання податкової вигоди для штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Представниками сторін подані клопотання від 20.06.2019 про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено планову виїзну документальну перевірку Іноземного підприємства Торговий дім Авангард з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.12.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 14.02.2013 №154/26-55-22-01/37449049.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України у зв`язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, податку на додану вартість та витрат відповідно за операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю Авіста-Логістік :

на підставі договору від 30.09.2011 №30/09-11 логістичних послуг, пов`язаних з обслуговуванням вантажів та/або з організацією виконання визначених договором послуг, які включають в себе, зокрема, розвантаження транспортних засобів та прийняття вантажів, внутрішньо складське транспортування та перевалка вантажів, організація з перевезення вантажів, комплектація замовлень, підготовка товару для відправлення та інше;

на підставі договору від 09.09.2011 №01/09-11 та додатку № 1 Умови перевезення вантажів до договору від 09.09.2011 №01/09-11 послуг транспортного експедирування, пов`язаних з організацією перевезення матеріальних цінностей, інших предметів автомобільним транспортом на підставі замовлення.

Відсутність права у позивача на формування даних податкового обліку за вказаними господарськими операціями податковий орган пов`язує з нікчемністю правочинів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю Авіста-Логістік , оскільки вони не мали реального характеру.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю Авіста-Логістік за адресою місцезнаходження. Крім того, податковий орган вказував на те, що контрагент позивача мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Акватрейдінг та Товариством з обмеженою відповідальністю Едвертайзінг Консалт , діяльність яких спрямована на надання податкової вигоди третім особам.

Відповідач також наголошує на неможливості здійснення спірних операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Авіста-Логістік з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, недостатньої чисельності трудових ресурсів тощо. Також вказує на відсутність ділової мети при укладенні договорів надання послуг, а також неможливості встановити ким саме здійснювалось виконання договірних зобов`язань: самостійними силами Товариством з обмеженою відповідальністю Авіста-Логістік чи із залученням третіх осіб.

Встановлені під час перевірки порушення позивачем вищезазначених вимог слугували підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 11.03.2014: №34726552201 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 935 773 грн, в тому числі: 748 618 грн основного платежу, 187 155 грн штрафних (фінансових) санкцій; №34626552201 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 1 108 252 грн, в тому числі: 915 043 грн основного платежу та 193 209 грн штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаних актів індивідуальної дії: податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 №34726552201 скасовано в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 60 874 грн. основного платежу та в сумі 15219 грн штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 №34626552201 скасовано в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 91 171 грн основного платежу та в сумі 16 868 грн штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладеного податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 №68326552201 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 859 680 грн., в тому числі: 687 744 грн основного платежу та 171 936 грн. штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 №68426552201 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 1 000 213 грн, в тому числі: 823 872 грн основного платежу та 176 341 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Окрім того, згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що підтверджують її здійснення. Таким чином, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як установлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 зазначеного Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як убачається з акту перевірки між ІП ТД Авангард (замовник) в особі директора Сарданова С.І. та ТОВ Авіста-Логістік (виконавець) в особі директора Хайлова О.А. укладено договір від 30.09.2011 №30/09-11 з надання логістичних послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати комплексі логістичні послуги, пов`язані з обслуговуванням вантажів замовника та/або з організації виконання визначених договором послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити (згідно з додатками №1, №2) надані виконавцем логістичні послуги, саме які включають в себе, але не точно: розвантаження транспортних засобів та прийняття вантажів; внутрішньо складське транспортування та перевалка вантажів; організація з перевезення вантажів; комплектація Замовлень за замовленням Клієнта Замовника ; підготовка товару для відправлення (пакування, укладання в тару, пакетування, маркування) Клієнту Замовника; підготовка необхідних документів (товарно-транспортних накладних, видаткова накладна); відвантаження вантажів у транспортний засіб; надавати інші допоміжні та супутні послуги, що не суперечать законодавству; транспортна експедиція вантажів.

За договором від 09.09.2011 №01/09/11 з надання транспортного експедирування ТOB Авіста - Логістік (експедитор) приймає на себе зобов`язання за оплату та за рахунок ІП ТД Авангард (клієнта) здійснити виконання зазначених цим договором транспортно-експедиційних послуг по організації перевезення матеріальних цінностей, інших предметів (надалі - вантажу) автомобільним транспортом, на підставі замовлення, що надається уповноваженою особою Клієнта з оформленням експрес накладної (ТТН) для кожного перевезення, що є невід`ємною частиною договору. За надані послуги замовник сплачує виконавцю винагороду, згідно з діючими у виконавця тарифів (додаток №2). До вартості послуг додається додаткова плата у розмірі 0,5% від оголошеної вартості вантажу. Тарифи можуть змінюватися при зміні цін на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію та при інфляції, про що виконавець інформує замовника. Розрахунки між вказаними підприємствами здійснювались у безготівковій формі.

Вказаний договір підписано з боку ІП ТД Авангард директором Сардановим С. І. та з боку TOB Авіста - Логістік Хайловим O.A.

До вказаних вище договорів з боку TOB Авіста - Логістік виписано акти виконаних робіт та послуг від 30.09.2011 № 318, від 30.09.2011 №317, від 3l.l0.20l1 №ПП/0-0000408, від 31.10.2011 №ПП/0-0000412, від 30.11.2011 №ПП/0-0000442, від 02.12.2011 №ПП/0-0000479, від 15.12.2011 №ПП/0-0000480, від 27.12.2011 №ПП/0-0000483, від 30.12.2011 №ПП/0-0000482, від 20.01.2012 №ПП/0-0000307, від 31.01.2012 №ПП/0-0000308, від 29.02.2012 №ПП/0-0000842, від 15.03.2012 №ПП/0-000І326, від 28.03.2012 №ПП/0-0001405, від 30.03.2012 №ПП/0-0001406, від 13.04.2012 №ПП/0-0001930, від 19.04.2012 №ПП/0-0001951, від 19.04.2012 № ПП/0-0001950, від 15.05.2012 №ПП/0-0002460, від 31.05.2012 № ПП/0-0002694, від 31.05.2012 №ПП/0-0002527, від 15.06.2012 №ПП/0-0002980, від 26.06.2012 №ПП/0-0003220, від 27.06.2012 №ПП/0-0003240, від 05.07.2012 №ПП/0-0003253, від 09.07.2012 №ПП/0-0003723, від 17.07.2012 №3366, від 20.07.2012 №3440, від 27.07.2012 №3442, від 31.07.2012 №ПП/0-0003965, від 31.07.2012 №3569, від 31.07.2012 №4403, від 08.08.2012 №ПП/0-0004000, від 15.08.2012 №ПП/0-0004586, від 23.08.2012 №ПП/0-0004587, від 23.08.2012 № ПП/0-0004592, від 31.08.2012 №ПП/0-0004593, від 31.08.2012 №ПП/0-0004594, від 31.08.2012 №ПП/0-0004596, від 04.09.2012 №ПП/0-0004639, від 05.09.2012 №ПП/0-0004783, від 06.09.2012 №ПП/0-0004857, від 06.09.2012 №ПП/0-0004797, від 07.09.2012 №ПП/0-0004636, від 25.09.2012 №ПП/0-0005396, від 10.09.2012 №ПП/0-0004871, від 11.09.2012 №ПП/0-0004873, від 13.09.2012 №ПП/0-0004661, від 14.09.2012 №ПП/0-0004851, від 14.09.2012 №ПП/0-0005496, від 18.09.2012 №ПП/0-0005310, від 18.09.2012 №ПП/0-0004817, від 19.09.2012 №ПП/0-0005394, від 20.09.2012 №ПП/0-0005116, від 20.09.2012 №ПП/0-0005417, від 21.09.2012 №ПП/0-0004881, від 21.09.2012 №ПП/0-0005056, від 24.09.2012 №ПП/0-0005040, від 24.09.2012 №ПП/0-0005627, від 25.09.2012 №ПП/0-0005311, від 25.09.2012 №ПП/0-0005463, від 26.09.2012 № ПП/0-0005465, від 26.09.2012 №ПП/0-0005494, від 27.09.2012 №ПП/0-0005494, від 27.09.2012 №ПП/0-0005495, від 28.09.2012 №ПП/0-0005392, від 28.09.2012 №ПП/0-0005208, від 10.10.2012 №ПП/0-0005626, від 19.10.2012 №ПП/0-0005738, від 31.10.2012 №ПП/0-0006204, від 31.10.2012 №ПП/0-0006106, від 05.11.2012 №ПП/0-0006071, від 08.11.2012 №ПП/0-0006146, від 12.11.2012 №ПП/0-0006229, від 14.11.2012 №ПП/0-0006326, від 15.11.2012 №ПП/0-0006688, від 16.11.2012 №ПП/0-0006695, від 19.11.2012 №ПП/0-0006796, від 20.11.2012 №ПП/0-0006831,від 21.11.2012 №ПП/0-0006831,від 22.11.2012 №ПП/0-0006841, від 23.11.2012 №ПП/0-0006729, від 26.11.2012 №ПП/0-0006935, від 27.1 1.2012 №ПП/0-0006805, від 28.11.2012 №ПП/0-0006808, від 28.11.2012 №ПП/0-0006938, від 29.11.2012 №ПП/0-0006811, від 29.11.2012 №ПП/0-0006940, від 30.11.2012 №ПП/0-0006936, від 30.11.2012 №ПП/0-0006933, від 06.12.2012 №ПП/0-0007002, від 14.12.2012 №ПП/0-0007156, від 21.12.2012 №ПП/0-0007296, від 28.12.2012 №ПП/0-0007555, від 28.12.2012 №ПП/0-0007566.

На підтвердження розрахунку між сторонами за договорами надано банківські виписки від 03.10.2011, від 08.11.2011, від 16.11.2011, від 17.11.2011, від 19.12.2011, від 05.01.2012, від 26.01.2012, від 02.02.2012, від 06.02.2012, від 13.04.2012, від 10.07.2012, від 16.07.2012, від 06.09.2012, від 11.09.2012, від 01.10.2012, від 03.10.2012, від 19.10.2012, від 24.10.2012, від 25.10.2012, від 02.11.2012, від 06.11.2012, від 21.11.2012, від 22.11.2012, від 21.12.2012, від 24.12.2012, від 26.12.2012, від 28.12.2012.

Також до матеріалів справи надано податкові накладні, виписані ТОВ Авіста-Логістік на ім`я позивача: від 30.09.2011 №319, від 30.09.2011 №320, від 31.10.2011 №395, від 31.10.2011 №411, від 30.11.2011 №431, від 02.12.2011 №316, від 15.12.2011 №372, від 27.12.2011 №455, від 30.12.2011 №456, від 31.01.2012 №310, від 02.02.2012 №456, від 02.02.2012 №457, від 02.02.2012 №458, від 06.02.2012 №465, від 06.02.2012 Дод 2 № 11, від 13.04.2012 №581, від 19.04.2012 №585, від 28.04.2012 №615, від 05.07.2012 №380, від 09.07.2012 №674, від 10.07.2012 №662, від 17.07.2012 №405, від 20.07.2012 №574, від 27.07.2012 №689, від 31.07.2012 №685, від 31.07.2012 №690, від 31.07.2012 №694, від 08.08.2012 №98, від 23.08.2012 №629, від 23.08.2012 №630, від 23.08.2012 №661, від 31.08.2012 №670, від 31.08.2012 №671, від 31.08.2012 №672, від 04.09.2012 №638, від 05.09.2012 №770, від 06.09.2012 №249, від 06.09.2012 №771, від 07.09.2012 №772, від 10.09.2012 №305, від 10.09.2012 №773, від 11.09.2012 №774, від 12.09.2012 №775, від 13.09.2012 №731, від 14.09.2012 №309, від 14.09.2012 №736, від 18.09.2012 №743, від 18.09.2012 №546, від 19.09.2012 №776, від 20.09.2012 №769, від 20.09.2012 №777, від 21.09.2012 №778, від 21.09.2012 №779, від 24.09.2012 №709, від 24.09.2012 №780, від 25.09.2012 №750, від 25.09. 2012 №781, від 26.09.2012 №711, від 26.09.2012 №782, від 27.09.2012 №783, від 27.09.2012 №784, від 28.09.2012 №764, від 28.09.2012 №717, від 10.10.2012 №745, від 19.10.2012 №756, від 31.10.2012 №770, від 31.10.2012 №772, від 05.11.2012 №409, від 06. 11.2012 №786, від 08.11.2012 №671, від 12.11.2012 №793, від 14.11.2012 №794, від 16.11.2012 №756, від 16.11.2012 №765, від 19.11.2012 №766, від 20.11.2012 №795, від 21.11.2012 №792, від 21.11.2012 №771, від 21.11.2012 №779, від 22.11.2012 №782, від 22.11.2012 №784, від 28.11.2012 №785, від 28.11.2012 №787, від 29.11.2012 №796, від 29.11.2012 №797, від 30.11.2012 №798, від 30.11.2012 №799, від 06.12.2012 №625, від 14.12.2012 №641, від 21.12.2012 №650, від 26.12.2012 №661, від 26.12.2012 №669, від 26.12.2012 №667, від 26.12.2012 №668, від 28.12.2012 №670, від 28.12.2012 №673.

До матеріалів справи також надано копії вантажно-митних декларацій та товарно-транспортних накладних, довіреності видаткові накладні.

Отже, позивачем надано до суду належним чином оформлену первинну документацію, що підтверджує виконання господарських операцій з придбання товару, отримання послуг від контрагента ТОВ Авіста-Логістік за спірний період.

Крім цього, до матеріалів справи долучено протоколи допиту свідків від 04.02.2019 та від 31.01.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.

Згідно з пояснень ОСОБА_2 , заступника директора з продажу ТОВ Авіста-Логістік , вона працювала на вказаному підприємстві з 05.09.2011 по 29.03.2013 (що також підтверджується наданими копіями трудової книжки) та їй відоме Іноземне підприємство Торговий дім Авангард , якому ТОВ Авіста-Логістік надавало послуги транспортного експедирування. Також вона вказала, що у підприємства був необхідний персонал для надання послуг, послуги транспортного експедирування виконувались підрядниками, частково - на постійній основі, частково - залучались додатково, транспортних засобів на балансі підприємства не було, транспорт надавався регулярно підрядчиками.

Аналогічні пояснення було надано ОСОБА_2 в судовому засіданні 20.06.2019, яку було допитано в якості свідка.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , який також працював в ТОВ Авіста-Логістік в період з 2013 по 2018, убачається, що підприємство здійснює господарську діяльність з транспортного експедирування та логістичних послуг. Щодо наявності транспортних засобів для здійснення перевезень зазначив, що загалом перевезення було здійснено фізичними особами-підприємцями на підставі договорів.

Отже, суд критично ставиться до висновків ГУ ДФС у м. Києві стосовно відсутності у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів для виконання зобов`язань за договором на підтвердження нереальності операцій, оскільки такі ресурси можуть бути залучені, шляхом укладення правочинів із третіми особами.

Також, суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Посилання відповідача на те, що контрагент позивача мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Акватрейдінг та Товариством з обмеженою відповідальністю Едвертайзінг Консалт , діяльність яких спрямована на надання податкової вигоди третім особам, також не заслуговує на увагу, оскільки до матеріалів справи не надано доказів щодо вказаних обставин, та до того ж ці контрагенти взагалі не мають жодного відношення до позивача.

Щодо посилань податкового органу, що деякі автомобільні номерні знаки, зазначені в товарно-транспортних накладних, не зареєстровані в інформаційній базі ДАІ України суд зауважує наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 №379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за №123/18861 затверджено Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Держававтоінпекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, яка встановлює порядок здійснення центрами надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центри), державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (далі - ТЗ), оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на ТЗ (далі - Інструкція №379).

Відповідно до пункту 3.5 розділу 3 Інструкції №379 на зареєстровані ТЗ Центром видаються реєстраційні документи, а також номерні знаки, що відповідають вимогам державного стандарту України.

На кожний зареєстрований ТЗ заповнюється електронна реєстраційна картка, у якій зазначаються всі необхідні реквізити щодо ТЗ та його власників (п. 3.17 розділу 3 Інструкції №379).

Згідно пункту 5.2 розділу 5 Інструкції №379 номерні знаки, які були закріплені за ТЗ, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка на заяві.

За письмовою заявою власника ТЗ (додаток 12) або уповноваженої ним особи на вказаний у заяві термін номерні знаки, які були закріплені за цим ТЗ і відповідають діючим стандартам, приймаються на зберігання Центром, яке проводило зняття з обліку ТЗ, за умови внесення плати за їх зберігання відповідно до вимог пункту 3.5 глави 3 цієї Інструкції. Зазначені номерні знаки за зверненням їх власника перезакріплюються за іншими придбаними ними транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників.

За відсутності такої заяви або після закінчення зазначеного в заяві терміну вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і при їх відповідності чинним стандартам можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку.

Номерні знаки легкових автомобілів, виготовлені відповідно до вимог державних стандартів, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, які здані до підрозділу Державтоінспекції МВС України без надання власником такого транспортного засобу письмової заяви про їх зберігання, знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знаку від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналіз наведеного дає суду підстави стверджувати, що спірні номерні знаки могли бути зняті з реєстрації, оскільки вказані обставини досліджувались податковим органом під час розгляду справи, в основу акту перевірки вони не були включені та у висновках такі порушення не відображені.

Отже, суд звертає увагу, що матеріли справи не містять в собі належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження зазначення недостовірних відомостей у транспортних накладних.

Також, під час розгляду справи позивачем надано до суду на підтвердження дійсності діяльності підприємства договір комісії ТОВ Трейд принт , умовами якого передбачено, що останній зобов`язується за комісійну плату здійснювати продаж поліграфічного паперу. Сторонами було погоджено, що поставка товарів покупцям здійснюється за рахунок ІП ТД Авангард , у зв`язку з чим було укладено договір з надання логістичних послуг та транспортного обслуговування зі спірним контрагентом ТОВ Авіста-Логістік .

До матеріалів справи долучено акти здачі/прийняття робіт, видаткові накладні.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи. Під час розгляду справи відповідачем також не надано переконливих, належних та допустимих доказів на підтвердження фіктивності спірних господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2014 № 68326552201 та № 68426552201 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Іноземного підприємства Торговий дім Авангард задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2014 №68326552201 та №68426552201.

Стягнути на користь Іноземного підприємства Торговий дім Авангард понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Позивач: Іноземне підприємство Торговий дім Авангард (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корп. А, кім. 18Б, код ЄДРПОУ 37449049).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко