Постанова

від 11.12.2019 по справі 820/5973/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 р. Справа № 820/5973/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Чалого І.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника позивача Овсяннікова О.К.,

представника відповідача Зекової С.П., Лютянського М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 15.08.19 року по справі № 820/5973/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області), в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000421412 від 04.12.2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області)про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.12.2017 року № 0000941412 Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області).

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Головного управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 01.11.2017 року по 07.11.2017 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з TOB "ТК "БІВІ-АНТ" за грудень 2014 року - березень 2015 року, TOB "ІМЕКС ПРОДЖЕКТ" за травень 2016 року, ТОВ "СПЕК- ТРЕЙД" за вересень-жовтень 2015 року (далі - контрагент).

За результатами проведеної перевірки складений акт від 14.11.2017 р. № 19765/20-40-14-12-11/36033968, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 та п.п. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податкових зобов`язань в сумі 2867,52 грн, в тому числі за вересень 2015 року 1132,8 грн, за жовтень 2015 року - 1734,72 грн; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 571665,89 грн, в тому числі за грудень 2014 року - 41033,19 грн, січень 2015 року - 73600,68 грн, лютий 2015 року - 131672,94 грн, березень 2015 року - 325359,08 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення (а.с.179-190, т.2), за результатом розгляду яких висновки акту залишені без змін (а.с.191-198, т.2).

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 04.12.2017 року № 0000941412, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 718167.50 грн., в тому числі за основне зобов`язання 574534.00 грн, та штрафні санкції 143633.50 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ" у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ "ТК "БІВІ-АНТ", TOB "ІМЕКС ПРОДЖЕКТ", ТОВ "СПЕК- ТРЕЙД".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "ТК "Біві-Ант" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 151214 від 15.12.2014 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, продавець зобов`язується передати, покупець зобов`язується прийняти і оплатити кабельну продукцію виробничо - технічного призначення. Номенклатура, кількість, ціна, строки і умови поставки товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах, доповненнях, специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. По факту відвантаження продукції продавець надає покупцю наступні документи: накладну, сертифікат якості (паспорт), податкова накладна оформлюється в день виникнення податкових зобов`язань у відповідності до ст. 187 Податкового кодексу України (п. 4.1 договору).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору, позивачем надано рахунки на оплату, податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, доручення на отримання ТМЦ, картки рахунків 631, 361, оборонто-сальдову відомість по рахунку 281, декларацію відповідності технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання (а.с.45-101, т.1).

Встановлено, що придбану у ТОВ "ТК "Біві-Ант" кабельну продукцію виробничо - технічного призначення попередньо імпортовано з Російської Федерації через відправника ТОВ "Транзит-Белгород", що підтверджується відповідними скан-копіями декларацій на товари, ВМД, СМR (автотранспортні перевезення), рахунками - фактурами, платіжними дорученнями, сертифікатами походження товару форми СТ-1 (а.с.141-191, т.1).

На підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ " Біві-ант" товару позивачем надано видаткові накладні, договори, виписки банків, довіреності на отримання ТМЦ (а.с.32-158, т.3)

З матеріалів справи слідує, що позивачем реалізовано на адресу ТОВ " Спект-Трейд" на підставі рахунків на оплату від 15.09.2015 року № 157, від 19.10.2015 року № 190 - провід СФКЭ-ХА2*05. Вказані товари отримані уповноваженої особою контрагента на підставі довіреностей на отримання ТМЦ, здійснення оплати підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок по рахунку позивача (а.с.102-110, т.1)

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій ТОВ "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ , які мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, а тому посилання податкового органу, на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими.

Однак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку помилково, оскільки не врахував вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.07.2016 року по справі 646/6316/16-к відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.205-1 КК України (а.с.225-227, т.1) та вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 16.06.2017 року у справі 642/2688/17-к, відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.205-1 КК України (а.с.228-231, т.1).

Так, з вироку Ленінського районного СУДУ М Харків від 16.06.2017 року по справі №642/2688/17-к встановлено, що у першій половині 2015 року гр. ОСОБА_2 перебуваючи у м. Харкові отримала від невстановленої слідством особи пропозицію щодо витати винагороди. Вказана особа повідомила ОСОБА_2 , що для отримання винагороди необхідно буде надати її особисті анкетні дані, які відповідно до чинного законодавства подаються для державної реєстрації юридичної особи ТОВ Спект-Трейд податковий номер 39877232 і, що вона не буде здійснювати ніякої фінансово-господарської діяльності та виконувати обов`язки директора, а лише формально рахуватиметься на даній посаді. Обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала свою вину у скоєнні кримінального правопорушення за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 205-1 КК України.

Також, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.07.2016 року по справі №638/8467/17 встановлено, що в вересні 2014 року ОСОБА_1 , перебуваючи у приватного нотаріуса, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме проводжання, від якої отримав попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів про придбання ним. суб`єкта підприємницької діяльності - TOB ТК Біві-Ант пкод ЄДРПОУ 39403341, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані йому на підпис проекти документів містять завідомо неправдиві відомості та необхідні для придбання (перереєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ ТК Біві-Ант пкод ЄДРПОУ 39403341, реалізуючи свій злочинний намір, засвідчив їх своїм підписом, серед яких призначення на посаду директора ОСОБА_3 . Таким чином, вчинив кримінальне правопорушення. передбачене частиною 1 ст. 205-1 КК України, оскільки обвинувачений вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості

З зазначених вище вироків, що набрали законної сили та які були враховані при проведенні перевірки контролюючим органом та при прийнятті даного рішення судом апеляційної інстанції, вбачається, що посадових осіб контрагентів позивача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців).

У відповідності до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вирок суду, який встановлює фіктивність господарської діяльності контрагента позивача за період, у який такий контрагент мав взаємовідносини з підприємством позивача, не може бути не врахований, оскільки статус фіктивного підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть у випадку формального підтвердження її первинними документами.

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що підписані від імені посадових осіб фіктивного підприємства документи не можуть бути підставою для формування платниками податків своїх даних податкового обліку за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність надання послуг та поставки товарів; за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит та валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право платника на їх формування.

Таким чином, колегія суддів вказує, що у даному випадку ТОВ "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ" взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року по справі № 804/7585/17, від 21.05.2019 року по справі № 810/2264/17 (№ К/9901/49208/18).

Сукупність обставин у даній справі, а саме, відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій та наявність доказів створення фіктивного підприємства, яке є учасником господарських взаємовідносин обумовлюють правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що надані до матеріалів справи позивачем первинні бухгалтерські документи, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які засвідчують факт купівлі-продажу товарів, а тому віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ спірних сум по придбанню товарів у ТОВ "ТК Біві-Ант " є безпідставним.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області) № 00000151411 від 16.01.2019 р. є правомірним, а позовні вимоги щодо його скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

З врахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про укладання цивільно-правових договорів та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ" та його контрагенти ставили за мету не виконання умов укладених договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов`язань та штучного формування податкового кредиту.

Вищевикладене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі по адміністративній справі №К/800/11127/15 (№810/6502/14) від 09.09.2015.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов правильних юридичних висновків, а суд першої інстанції при прийнятті рішення не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року по справі № 820/5973/17 - скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ" відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Чалий І.С. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 18.12.2019 року