Постанова

від 09.12.2019 по справі 909/478/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. Справа №909/478/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

Секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА", вих. №2309/19 від 23.09.2019 (вх. №01-05/3529/19 від 27.09.2019)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019

про залишення заяви без розгляду

у справі №909/478/18 (суддя Скапровська І.М.),

за позовом: Національного банку України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ- ЛАБ ГРУП", м. Житомир

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

-Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

-Товариство з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА", село Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

За участю представників:

від позивача: Колосюк С.Л. - представник;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: Кравченко О.Ю. - адвокат;

від третьої особи-2: Мицай С.В. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2019 у справі №909/478/18 ухвалено розгляд справи проводити у закритому судовому засіданні.

05.09.2019 до суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА" поступила заява про роз`яснення ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2019 у справі №909/478/18, якою третя особа просила суд роз`яснити: 1) оголошено судове засідання у даній справі закритим повністю чи закритою його частину; 2) для забезпечення нерозголошення якої інформації розгляд справи №909/478/18 відбувається в закритому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019 у справі №909/478/18 визнано подання заяви ТОВ «СКОРЗОНЕРА» про роз`яснення ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2019 у справі №909/478/18 зловживанням процесуальними правами та залишено заяву без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається тільки при наявності обставин, зазначених у ст.245 ГПК України, якою встановлено, що суд роз`яснює рішення, яке набрало законної сили на підставі заяви, подання якої допускається , якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.

Відтак, суд дійшов до висновку, що подання ТОВ "СКОРЗОНЕРА" заяви про роз`яснення ухвали про розгляд справи в закритому судовому засіданні, не має на меті вчинення такої дії, як сприяння суду під час розгляду справи для правильного її вирішення, відповідно, свідчить про вихід за межі дійсного змісту процесуального права, наданого законодавцем особам, які беруть участь у процесі, та свідчить про зловживання процесуальними правами.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019 у справі №909/478/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що:

- відповідно до ч.9 ст. 8 ГПК України суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину;

- відповідно до ч.10 ст. 8 ГПК України суд попереджає учасників справи про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні;

- матеріали справи свідчать, що не всі документи, подані позивачем в підтвердження позовних вимог містять інформацію, яка є банківською таємницею;

- з ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2019 у справі №909/478/18 не зрозуміло чи судові засідання є закритими повністю чи частково (в якій саме частині), а також для забезпечення захисту якої саме інформації розгляд справи відбувається в закритому судовому засіданні, що унеможливлює перевірку її публічної доступності;

- роз`яснення судового рішення не суперечить завданню господарського судочинства;

- суд не обгрунтував чому подана заява про роз`яснення судового рішення суперечить завданню господарського судочинства.

Сторони відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Однак, відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №909/478/189 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів - Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА", вих. №2309/19 від 23.09.2019 (вх. №01-05/3529/19 від 27.09.2019), на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019 у справі №909/478/18 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА" на ухвалу Господарського суду Івано- Франківської області від 06.09.2019 у справі №909/478/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 09.12.2019.

В судове засідання прибули представники позивача та третіх осіб.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019 у справі №909/478/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники позивача та третьої особи-1 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права зазначає наступне:

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частин першої і другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно положеннями частини першої, другої і третьої статті 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню для осіб, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №905/945/18.

Разом з тим, висновок суду про зловживання учасником судового процесу процесуальними правами не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання заяви є зловживанням процесуальними правами не буде переконливим і, відповідно, залишення заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права на судовий захист.

Відповідно до ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Відповідно до ч.1 ст.232 ГПК України судовими рішеннями є , зокрема, ухвали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА" подало суду першої інстанції заяву про роз`яснення ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2019 у справі №909/478/18 про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

Суд визнав подання вказаної заяви зловживанням процесуальними правами, зазначивши, що подання такої заяви не має на меті вчинення такої дії, як сприяння суду під час розгляду справи для правильного її вирішення, відповідно, свідчить про вихід за межі дійсного змісту процесуального права, наданого законодавцем особам, які беруть участь у процесі.

Однак суд не навів при цьому обставин, які свідчать про те, що дійсна мета подання такої заяви затягування або перешкоджання розгляду справи. З оскаржуваної ухвали суду не вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА" вже зверталось до суду з аналогічними заявами і такі судом вирішувались чи вчиняло інші дії, передбачені ст. 43 ГПК України.

Самі лише припущення без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності не можуть достеменно свідчити про зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА" зловживанням процесуальними правами в розумінні статті 43 ГПК України та залишення у зв`язку з цим заяви про роз`яснення ухвали суду без розгляду є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності, а місцевий господарський суд фактично ухилився від розгляду заяви по суті шляхом постановлення ухвали про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч.3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019 у справі №909/478/18 скасувати, а справу №909/478/18 передати на розгляд Господарському суду Івано-Франківської області.

При цьому колегія суддів зазначає, що розподіл судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку не здійснюється оскільки відповідно до п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОРЗОНЕРА" задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019 у справі №909/478/18 скасувати.

3. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області для розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

5. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст. 288- 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.12.2019.