Рішення

від 12.12.2019 по справі 908/2129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/150/19-28/148/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2019 Справа № 908/2129/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38025388 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72а)

до відповідача Комунального ремонтно-будівельного підприємства "Зеленбуд", код ЄДРПОУ 05398390 (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 7)

про стягнення грошових коштів

представники сторін:

від позивача - Галагуз М.О., довіреність №30-1165/12 від 04.04.2019;

від відповідача - Міщенко Ю.О., наказ №201лс від 30.06.2015; Маркіна Н.В., довіреність №1юр від 21.01.2019;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 14.08.2019 надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до відповідача: Комунального ремонтно-будівельного підприємства "Зеленбуд", про стягнення шкоди в сумі 52577,78 грн., завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу від 14.08.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2129/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито провадження у справі №908/2129/19 (номер провадження 9/150/19), справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.09.2019. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.09.2019, потім - до 17.09.2019. Судове засідання, призначене на 17.10.2019, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Боєвої О.С. на лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.10.2019 №П-552/19, враховуючи закінчення встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та перебування на лікарняному судді-доповідача Боєвої О.С. з 15.10.2019, призначено потворний автоматизований розподіл судової справи №908/2129/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 справу №908/2129/19 (номер провадження 9/150/19) передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2019 у справі №908/2129/19 прийнято справу №908/2129/19 до розгляду суддею Федоровою О.В. та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 9/150/19-28/148/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 19.11.2019.

В судовому засіданні 19.11.2019 оголошено перерву до 12.12.2019.

В судовому засіданні 12.12.2019 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом Акорд .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили, оскільки вважають, що в заявленому розмірі збитки державі не нанесено. Згідно з відзивом, відповідач не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що в період 2014 - 2015 років та з 27.04.2018 відповідач здійснив водозабір поверхневих вод з р. Дніпро в обсягах, що не перевищують встановлених у дозволах на спеціальне водокористування лімітів. Також вважає, що позивач неправомірно включив в розрахунок шкоди суму 12034,27 грн. за об`єм води 14500 куб.м., яку відповідачем використано в період з 01.01.2016 по 30.06.2016, оскільки щодо вимог про стягнення цієї суми сплив строк позовної давності. Крім того, вважає, що при розрахунку шкоди не враховано положення ст. 255.4.3 Податкового кодексу України і безпідставно включено до розміру шкоди суму 40543,47 грн. за об`єм води 48850 куб.м., яка була використана підприємством виключно до потреб зовнішнього благоустрою міста Запоріжжя. Вказує, що відповідач оплатив штраф за виявлене порушення, тому підстави для стягнення збитків відсутні.

Позивач у відповіді на відзив зауважив, що підставою для розрахунку шкоди у спірному випадку є саме відсутність дозвільних документів на спеціальне водокористування, а не перевищення лімітів водокористування. Щодо застосованої ставки для розрахунку збитків позивач зауважив, що визначений статтею 255.4 Податкового кодексу України порядок справляння рентної плати відноситься виключно до сфери оподаткування і не стосується порядку нарахування шкоди, що є деліктною відповідальністю, порядок застосування якої визначено Методикою.

В судовому засіданні 12.12.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно з п. 1, пп. 8 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 №249, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (далі - Інспекція, позивач у справі) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Згідно з п. п. 6, 7 даного Положення Інспекція розраховує розмір шкоди, збитків і витрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

В період з 01.04.2019 по 09.04.2019 Інспекцією відповідно до вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку дотримання Комунальним ремонтно-будівельним підприємством "Зеленбуд" (відповідач у справі) вимог природоохоронного законодавства.

За результатами вказаної перевірки 09.04.2019 складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №093/135/03, в якому зазначено, що відповідач здійснює господарську діяльність, яка пов`язана із забором води на лівому березі р. Дніпро з двох насосних станцій за адресами: бул. Парковий, буд. 1 д у м.Запоріжжя та вул. Тюленіна, буд. 2 д у м. Запоріжжя.

Відповідно до довідки відповідача насосна станція за адресою бул. Парковий, буд. 1 д у м. Запоріжжя підприємством не експлуатується.

Під час перевірки відповідач надав дозвіл на спеціальне водокористування №6278/Зап терміном дії з 17.04.2013 по 31.12.2015 та дозвіл на спеціальне водокористування №298/ЗП/49д-18 від 27.04.2018 терміном дії з 27.04.2018 по 27.04.2023.

Виходячи з цього Інспекцією встановлено, що в період з 01.01.2016 по 26.04.2018 відповідач здійснював господарську діяльність по забору води на лівому березі р. Дніпро з насосної станції за адресою вул. Тюленіна, буд. 2 д у м. Запоріжжя без відповідного дозволу на спеціальне водокористування.

Вказане порушення природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки від 09.04.2019 №093/135/03.

Згідно з довідкою відповідача за період з 01.01.2016 по 26.04.2018 відповідачем забрано на лівому березі р. Дніпро з насосної станції за адресою вул. Тюленіна, буд. 2 д у м. Запоріжжя 106769,3 м.куб. води.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (далі - Методика).

Пунктами 1.3, 1.4 Методики визначено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами. Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п. 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.), (23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м - 3 ; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м - 3 , води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м - 3 , води, яка входить до складу напоїв, - грн/м - 3 ). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Згідно зі статтею 255.5.1 Податкового кодексу України ставка рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод за 100 куб.м. для р. Дніпро на підведень від м. Києва (без Інгульця) складає 55,33 грн. Відповідно до ст. 255.7 Податкового кодексу України житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Відповідно до п. 9.2 Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

За самовільне використання водних ресурсів відповідачем Інспекція розрахувала на підставі Методики відповідно до даних довідки відповідача щодо обсягу забраної води суму завданих державі збитків у розмірі 88613,18 грн.

Інспекція направила відповідачу претензію від 27.05.2019 №2014/12 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду в розмірі 88613,18 грн. Відповідач визнав претензію частково на суму 36035,40 грн., яку сплатив платіжним дорученням від 27.06.2019 №1059.

Вимогу про відшкодування 52577,78 грн. шкоди відповідач відхилив з підстав необґрунтованості, що стало підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Господарського суду в даній справі про стягнення з Комунального ремонтно-будівельного підприємства "Зеленбуд" шкоди в сумі 52577,78 грн., завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли у сфері спеціального водокористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Частиною 1 статті 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з ч. 1, п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII Про охорону навколишнього природного середовища завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з викладеного, для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Обов`язок доведення вказаних обставин покладається на позивача. Також позивач повинен обґрунтувати розмір шкоди, яка заявлена до стягнення з відповідача. Відповідач повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди, оскільки відповідно до ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України наявність вини презюмується.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В даному випадку факт відсутності у відповідача дозволу на спеціальне водокористування у спірному періоді з 01.01.2016 по 26.04.2018 встановлений за результатом проведеного заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та засвідчений актом перевірки від 09.04.2019 №093/135/03.

Відповідач не надав дозволу на спеціальне водокористування за спірний період і не заперечує того факту, що у спірному періоді дозвіл був відсутній.

Доводи відповідача про те, що в період 2014 - 2015 років та з 27.04.2018 відповідач здійснив водозабір поверхневих вод з р. Днпро в обсягах, що не перевищують встановлених у дозволах на спеціальне водокористування лімітів, суд відхилив, оскільки відсутність дозволу на спеціальне водокористування є самостійною підставою для розрахунку розміру завданої шкоди відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Методики, поряд із таким правопорушенням як перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів. Виходячи з положень норм п. 9 ст. 44, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу. У спірному періоді відповідач не мав дозволу на спеціальне водокористування, однак здійснював забір води, що підтверджується довідкою відповідача, яка була надана під час перевірки, про те, що за період з 01.01.2016 по 26.04.2018 відповідачем забрано на лівому березі р. Дніпро з насосної станції за адресою вул. Тюленіна, буд. 2 д у м. Запоріжжя 106769,3 м.куб. води. Використані обсяги води підтверджуються актами приймання виконаних робіт по відпуску технічної води з насосної станції по вул. Тюленіна, 2 д за спірний період, які складені відповідачем та надані під час перевірки.

Також відповідач вважає, що позивач неправомірно включив в розрахунок шкоди суму 12034,27 грн. за об`єм води 14500 куб.м., яку відповідач використав в період з 01.01.2016 по 30.06.2016, оскільки щодо вимог про стягнення цієї суми сплив строк позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку позивач дізнався про відсутність у позивача дозволу на спеціальне водокористування під час перевірки в квітні 2019 року. З огляду на це строк для звернення до суду з позовом про стягнення шкоди у зв`язку з виявленим порушенням не сплив.

Посилання відповідача на те, що відповідач оплатив штраф за виявлене порушення, тому підстави для стягнення збитків відсутні, є необґрунтованими.

Згідно з ч. 5 ст. 68 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII Про охорону навколишнього природного середовища застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч. 3ст. 111 Водного кодексу України притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Отже, сплата штрафу не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати завдану шкоду.

Щодо доводів відповідача про те, що при розрахунку шкоди позивачем не враховано положення ст. 255.4.3 Податкового кодексу України і безпідставно включено до розміру шкоди суму 40543,47 грн. за об`єм води 48850 куб.м., яка була використана підприємством виключно до потреб зовнішнього благоустрою міста Запоріжжя, суд зазначає наступне.

Статтею 255.4.3 Податкового кодексу України встановлено, що рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів. Тобто даною нормою Податкового кодексу України встановлено порядок сплати рентної плати за спеціальне водокористування як загальнодержавного податку і збору, виходячи із фактичних показників водоспоживання.

Для мети розрахунку розміру шкоди відповідно до п. 9.1 Методики застосовується Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м - 3 , води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м - 3 , води, яка входить до складу напоїв, - грн/м - 3 ). Тобто визначаєтсья не фактична, а розрахункова вартість водокористування за загальною ставкою рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Такий порядок розрахунку вартості водокористування є заходом відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства, тому позивач вірно визначив розмір завданої шкоди відповідно до приписів Методики.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального ремонтно-будівельного підприємства "Зеленбуд", код ЄДРПОУ 05398390 (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 7) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38025388 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72а) 52577,78 грн . (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят сім грн. 78 коп.) збитків та 1921,00 грн . (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.12.2019.

Суддя О.В.Федорова