Рішення від 10.12.2019 по справі 911/2341/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2341/19

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаукртранс , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Мале впроваджувальне підприємство Релос , Київська обл., м. Ірпінь про стягнення 1909432,72 грн. за участю представників:

позивача:Софіщенко В.А. - адвокат, ордер від 15.10.2019 серія КС № 612312 відповідача:Захаревська Н.П. - адвокат, ордер від 09.10.2019 серія ЗП № 74706 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаукртранс (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Мале впроваджувальне підприємство Релос (далі - відповідач) про стягнення 1929432,72 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП, щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2019 відкрито провадження у даній справі, призначено проведення підготовчого судового засідання на 15.10.2019 та встановлено відповідачу строк до 14.10.2019 для подачі відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених вимог позивача не заперечував, проте зазначив про часткову сплату ним суми боргу в розмірі 20000 грн.

До початку підготовчого судового засідання від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог в частинізаявленої до стягнення суми основного боргу, в зв`язку з частковою сплатою боргу в розмірі 20000 грн. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1909432,72 грн. основного боргу.

Дослідивши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог на відповідність вимог ст. 46 ГПК України, суд дійшов висновку про прийняття вказаної заяви до розгляду.

За таких обставин, в даному провадженні, суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1909432,72 грн. основного боргу.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2019, відкладено підготовче судове засідання на 05.11.2019 та встановлено позивачу строк до 22.10.2019 для подачі відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що ним було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а відтак просить суд задовольнити його вимоги в редакція поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2019 відкладено підготовче судове засідання на 12.11.2019 та встановлено відповідачу строк для подачі заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

В судовому засіданні 12.11.2019 представниками сторін подано спільне клопотання про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12.11.2019 суд, закрив підготовче провадження у даній справі та перейшов до розгляду справи по суті про що відображено у протоколі судового засідання від 12.11.2019 у справі № 911/2341/19.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні, та повідомлено сторін, що розгляд справи буде продовжено 10.12.2019.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши представників сторін присутніх у судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП (далі - договір) відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором позивач - постачальник зобов`язується передавати у власність відповідача - покупця нафтопродукти, а покупець зобов`язується приймати ці нафтопродукти (в подальшому поіменовані - товар) та повністю оплачувати їхню ціну (вартість) (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору поставка (передача у власність) товару у рамках і на підставі цього договору здійснюється окремими партіями, відповідно до заявок покупця та/або додатків до цього договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок.

Згідно з п. 2.3 договору умови про кількість, асортимент, ціну (вартість), умови оплати та поставки окремої партії товару узгоджуються сторонами шляхом укладання (підписання) письмових додатків до цього договору або узгодженням постачальником поставки згідно заявки покупця шляхом виставлення рахунків-фактур та надання документів, що підтверджують поставку без підписання додатків.

Відповідно до п. 3.3. договору постачальник здійснює поставку товару окремими партіями в строки (терміни), вказані в додатках до цього договору, та за умови наявності заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. В заявці покупця обов`язково вказується найменування та кількість товару, реквізити вантажоотримувачів, а також інші умови поставки відповідної партії товару. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується в заявці, несе покупець.

Згідно з п. 4.2 договору кількість товару, поставку (передачу у власність) якого сторони планують здійснити в рамках та на підставі цього договору, вказується у заявках покупця та/або додатках до цього договору з можливим відхиленням фактичної поставки товару +/- 10 (десять) % (плюс/мінус десять відсотків) від кількості товару погодженої до поставки.

Постачальник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання щодо постачання товару з моменту передачі товару покупцю (представнику покупця) або транспортній організації, в залежності від умов поставки, вказаних у відповідній заявці покупця та/або додатку до цього договору. Факт передачі товару підтверджується відповідними відмітками в накладній (залізничній, товарно-транспортній) та підписання акту прийому-передачі. Датою поставки (передачі у власність) товару (нафтопродуктів) вважається дата вказана в актах прийому-передачі товару та/або видатковій накладній (п. 4.9 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору ціна (вартість) конкретної партії товару узгоджується сторонам у відповідних додатках до цього договору або вказується в рахунках-фактурах та документах що підтверджують поставку без підписання додатків. Ціна на товар, поставка (передача у власність) якого здійснюється відповідно до умов цього договору, встановлюється в національній валюті України - гривні. В ціну товару включено податок на додану вартість.

Згідно з п. 5.6 договору оплата товару здійснюється на умовах повної передоплати (авансу) товару (партії товару), якщо інше не встановлено у додатках до цього договору або не погоджено постачальником іншим чином. Строк (термін) оплати товару по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків.

Відповідно до п. 5.7 договору оплата товару проводиться покупцем безготівково в національній валюті України - гривні, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Оплата товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару (п. 5.8 договору).

Згідно з п. 5.10 договору загальна сума цього договору (тобто загальна вартість (ціна) всього поставленого за цим договором товару) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару та узгодженої на неї ціни (відповідно до видаткових накладних та/або актів прийому-передачі, які підтверджують факт передачі товару покупцю, його кількість та вартість).

Відповідно до п. 5.12 договору сторони по закінченню кожного звітного календарного місяця (надалі - звітний місяць) здійснюють звірку розрахунків за поставлений товар. Затверджений (підписаний) покупцем акт звірки взаєморозрахунків передається постачальникові до 10 (десятого) календарного числа календарного місяця наступного за звітним місяцем.

Договір набирає чинності з дати його укладання (підписання) сторонами та діє до 31.12.2019 року, чи до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором (абз. 1 п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 1 додатку № 35 від 20.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП постачальник зобов`язується здійснити поставку до 20.06.2018 партії товару, а покупець прийняти та сплатити за товар за цінами та в кількості, зазначеними у таблиці, а саме 216652,80 грн.

Умови оплати: 100% оплати до 27 червня 2018 року (п. 3 додатку № 35 від 20.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП).

Відповідно до п. 1 додатку № 36 від 20.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП постачальник зобов`язується здійснити поставку до 20.06.2018 партії товару, а покупець прийняти та сплатити за товар за цінами та в кількості, зазначеними у таблиці, а саме 216652,80 грн.

Умови оплати: 100% оплати до 27 червня 2018 року (п. 3 додатку № 36 від 20.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП).

Відповідно до п. 1 додатку № 37 від 21.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП постачальник зобов`язується здійснити поставку до 21.06.2018 партії товару, а покупець прийняти та сплатити за товар за цінами та в кількості, зазначеними у таблиці, а саме 820116,48 грн.

Умови оплати: 100% оплати до 05 липня 2018 року (п. 3 додатку № 37 від 21.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП).

Відповідно до п. 1 додатку № 38 від 22.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП постачальник зобов`язується здійснити поставку до 22.06.2018 партії товару, а покупець прийняти та сплатити за товар за цінами та в кількості, зазначеними у таблиці, а саме 134466,53 грн.

Умови оплати: 100% оплати до 06 липня 2018 року (п. 3 додатку № 38 від 20.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП).

Відповідно до п. 1 додатку № 39 від 11.10.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП постачальник зобов`язується здійснити поставку до 11.10.2018 партії товару, а покупець прийняти та сплатити за товар за цінами та в кількості, зазначеними у таблиці, а саме 607053,72 грн.

Умови оплати: 100% оплати до 18 жовтня 2018 року (п. 3 додатку № 36 від 20.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів від 12.07.2017 № 045ДП).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1994942,33 грн. по таким видатковим накладним: від 20.06.2018 № 90-06 на суму 216652,80 грн., від 20.06.2018 № 91-06 на суму 216652,80 грн., від 21.06.2018 № 92-06 на суму 820116,48 грн., від 22.06.2018 № 94-06 на суму 134466,53 грн., від 11.10.2018 № 259-10 на суму 607053,72 грн. які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар в повному обсязі не виконав, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 1909432,72 грн.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами у справі, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 01.09.2019 складає 1929432,72 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, у зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 1909432,72 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1909432,72 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1909432,72 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

В процесі розгляду справи від відповідача надійшла заява від 05.11.2019 про надання розстрочки, в якій відповідач посилаючись на ч. 6 ст. 238 та ч. 1 ст. 239 ГПК України просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Обґрунтовуючи подану заяву відповідач зазначає, що основним видом діяльності відповідача є оптова роздрібна торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З липня 2019 року відповідач призупинив роздрібну торгівлю пальним через необхідність отримання відповідної ліцензії, яку станом на час вирішення даної справи відповідач не отримав. Крім того відповідач зазначає, що має скрутний фінансовий стан, в зв`язку з наявністю дебіторської заборгованості його контрагентів. На підтвердження наявності скрутного фінансового становища відповідачем подано до суду фінансову звітність малого підприємства, в якій відображено баланс підприємства відповідача станом на 30.09.2019. Крім того, відповідач зазначає, що ненадання розстрочки виконання рішення призведе до зупинки діяльності його підприємства, та можливе банкрутство, через неможливість виконання грошових зобов`язань.

Від позивача надійшли заперечення на подану відповідачем заяву про надання розстрочки виконання рішення, в яких відповідач проти надання розстрочки заперечив, мотивуючи тим, що відповідачем не доведено наявності скрутного фінансового становища підприємства відповідача. Також представник позивача зазначив що відповідачем не надано доказів, що він вчиняв будь-які дії для стягнення, в тому числі примусового, з його контрагентів дебіторської заборгованості, що на переконання позивача свідчить про умисне ухилення відповідача від виконання ним своїх грошових зобов`язань перед позивачем.

Розглянувши подану заяву в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є винятковий випадок та наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідачем не доведено що, ненадання йому розстрочки виконання рішення призведе до негативних наслідків для його підприємства чи загрозу банкрутства. З наданої до суду фінансової звітності малого підприємства, не вбачається наявності скрутного фінансового стану відповідача. Також суд враховує доводи позивача, що відповідачем не надано доказів вчинення дій для стягнення з його контрагентів дебіторської заборгованості для здійснення розрахунку та погашення наявної заборгованості перед позивачем за поставлений товар.

Крім того, суд бере до уваги, те що відповідач своєї вини у виникненні спору даного спору не заперечує.

Також відповідачем не надано суду доказів відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Посилання відповідача на нездійснення ним з липня 2019 року господарської діяльності з роздрібної торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, в зв`язку з необхідністю отримання відповідної ліцензії судом не береться до уваги, оскільки отримання вказаної ліцензії не є безумовною підставою для надання розстрочки.

За вказаних обставин суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі, в зв`язку з чим відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мале впроваджувальне підприємство Релос про розстрочення виконання рішення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10800 грн., згідно договору про надання правничої допомоги від 12.08.2019 № 12/08-19.

В підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10800 грн., позивач посилається на договір про надання правничої допомоги від 12.08.2019 № 12/08-19, Ордер серії КС № 612312, рахунок на оплату від 15.10.2019 № 2 на суму 2700 грн., рахунок на оплату від 05.11.2019 № 3 на суму 2700 грн., рахунок на оплату від 13.11.2019 № 4 на суму 5400 грн., виписку по особовому рахунку Адвокатського об`єднання Баєрс за період з 12.08.2019 по 09.12.2019 в якій відображено інформацію щодо здійснення позивачем оплати за надані адвокатські послуги за договором про надання правничої допомоги від 12.08.2019 № 12/08-19, зокрема, в розмірі заявленому до стягнення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відшкодування витрат пов`язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням Баєрс (далі - виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги від 12.08.2019 № 12/08-19 (далі - договір № 12/08-19), відповідно до п. 2.1 якого, виконавець зобов`язується надати, а клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу, що складається з представництва інтересів клієнта у судовому процесі по стягненню дебіторської заборгованості з ТОВ Мале впроваджувальне підприємство Релос (ідентифікаційний код юридичної особи 16477069) та включає в себе:

- перевірку контрагента за державними реєстрами та правовий аналіз наданої документації для стягнення дебіторської заборгованості (п. 2.1.1 договору № 12/08-19);

- підготовку та направлення позовної заяви про стягнення дебіторської заборгованості (п. 2.1.2 договору № 12/08-19);

- підготовку та направлення заяви про забезпечення позову (п. 2.1.3 договору № 12/08-19);

- підготовку та подачу необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів (п. 2.1.4 договору № 12/08-19);

- підготовку та подачу необхідних заяв та клопотань, надання пояснень суду, підготовку заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 2.1.5 договору № 12/08-19);

- ознайомлення з протоколом судового засідання, здійснення запису фіксування судового засідання технічними засобами (за необхідності) та отримання копії судового рішення (п. 2.1.6 договору № 12/08-19);

- забезпечення представництва та прийняття участі у судових засіданнях (п. 2.1.7 договору № 12/08-19).

Відповідно до п. 3.1 договору № 12/08-19 оплата правничої допомоги здійснюється у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.2 договору № 12/08-19 договірна ціна (вартість) правничої допомоги обумовленої в п. 2.1 цього договору визначається за домовленістю сторін та складається з наступного:

- надання правничої допомоги з питань, передбачених п. 2.1.1 цього договору, становить 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот гривень, 00 копійок) без ПДВ (п. 3.2.1 договору № 12/08-19);

- надання правничої допомоги з питань, передбачених пп. 2.1.2 - 2.1.6 цього договору, становить 13500,00 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот гривень, 00 копійок) без ПДВ (п. 3.2.2 договору № 12/08-19);

- надання правничої допомоги з питань, передбачених п. 2.1.7 цього договору, становить 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот гривень, 00 копійок) без ПДВ ( п. 3.2.3 договору № 12/08-19).

Згідно з п. 3.3.3 договору № 12/08-19 сторони погодили наступний порядок розрахунків за договором, а саме оплата правничої допомоги, що визначена п. 3.2.3 цього договору та вартість витрат на відрядження сплачується клієнтом шляхом попередньої оплати 100% вартості, на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п. 3.5 договору № 12/08-19 сторони домовились, що до оплати правничої допомоги не включається сума судового збору та інших обов`язкових платежів, що необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 3.7 договору № 12/08-19 перелік наданої правничої допомоги за даним договором включається до акту здачі-приймання правничої допомоги, що підписується сторонами протягом 5 (п`яти) банківських днів після надання правничої допомоги, зобов`язання клієнта по оплаті правничої допомоги вважається виконаним в момент зарахування суми оплати на поточний рахунок виконавця.

Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами (така дата зазначена першою на першій сторінці) і діє протягом до моменту виконання сторонами своїх обов`язків.

На виконання умов договору № 12/08-19 адвокатом адвокатського об`єднання Баєрс Софіщенко Вадимом Аркадійовичем було надано клієнту адвокатські послуги визначені п. п. 2.1.7 договору № 12/08-19, а саме здійснення представництва інтересів замовника у чотирьох судових засіданнях, що відображено у протоколах судових засідань від 15.10.2019, від 05.11.2019, від 12.11.2019, від 10.12.2019 у справі Господарського суду Київської області № 911/2341/19.

Виконавцем було виставлено замовнику рахунок на оплату від 15.10.2019 № 2 на суму 2700 грн., рахунок на оплату від 05.11.2019 № 3 на суму 2700 грн., рахунок на оплату від 13.11.2019 № 4 на суму 5400 грн.,

За надані адвокатські послуги клієнт сплатив грошові кошти у розмірі 10800 грн., що відображено у банківській виписці виконавця за період з 12.08.2019 по 09.12.2019.

Згідно сформованого Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, адвокат - Софіщенко Вадим Аркадійович діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 08.10.2010 № 8289/10. Копія витягу міститься в матеріалах справи.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаною угодою відповідає вимогам Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

З огляду на зазначене, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Від позивача надійшла заява від 22.10.2019 про повернення суми сплаченого судового збору, в якому позивач посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір просить суд повернути йому суму сплаченого судового збору в розмірі 300 грн. у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Розглянувши вказану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про повернення судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем згідно платіжного доручення від 16.09.2019 № 3585 було сплачено судовий збір в розмірі 28941,50 грн. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру про стягнення 1929432,72 грн. В той же час, в процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою зменшив розмір позовних вимог на 20000 грн. та просив стягнути з відповідача 1909432,72 грн.

Таким чином, належна до сплати сума судового збору згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за вказаною позовною заявою про стягнення 1909432,72 грн. становить 28641,50 грн. (1,5 відсотки ціни позову).

З огляду на зазначене та враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сума сплаченого судового збору в розмірі 300 грн. підлягає поверненню у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, ст. 232-233, 236-239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаукртранс до Товариства з обмеженою відповідальністю Мале впроваджувальне підприємство Релос про стягнення 1909432,72 грн. боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мале впроваджувальне підприємство Релос (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 16, ідентифікаційний код 16477069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаукртранс (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 79А, каб. 615, ідентифікаційний код 35876790) 1909432 (один мільйон дев`ятсот дев`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 72 коп. боргу, 28641 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок одну) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору та 10800 (десять тисяч вісімсот) грн. витрат на послуги адвоката.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Нафтаукртранс (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 79А, каб. 615, ідентифікаційний код 35876790) судовий збір у розмірі 300 грн., сплачений до Державного бюджету України згідно платіжного доручення від 16.09.2019 № 3585 на суму 28941,50 грн.

4. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мале впроваджувальне підприємство Релос про розстрочення виконання рішення відмовити повністю.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 18.12.2019.

Суддя Ю.В. Подоляк