ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3032/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання: Тіщенко Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Алєксєєв C.C. (довіреність № 1157 від 06.08.2019р.)
від відповідача - Семко Н.О. (ордер серії ОД №372976 від 13.11.2019р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3032/19
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТІСТ-2011" (66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 307, код ЄДРПОУ 37549590)
про стягнення 92 865,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
11.10.2019р. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТІСТ-2011", в якій просило суд стягнути з відповідача штраф у сумі 92 865,00 грн., а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильно зазначену відповідачем у накладній № 32848335 від 03.04.2019р. маси вантажу у вагоні № 68974344.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2019р. відкрито провадження у справі № 916/3032/19, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на "14" листопада 2019 р. о 14:00.
11.09.2019 року до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№ 2-5516/19), згідно якого останній просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3032/19 в режимі відеоконференції, яке призначено до розгляду на 14.11.2019р. на 14:00 та визначити відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання Центральний апеляційний господарський суд.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2019р. відмовлено АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" у задоволенні зазначено клопотання відмовлено, у зв`язку з тим, що відповідно до WEB- програми "Бронювання систем відеоконференцзв`язку" у Господарському суді Одеської області не було технічної можливості для проведення судового засідання, призначеного на 14.11.2019 року о 14:00 в режимі відеоконференції, оскільки на визначену дату вже призначено до слухання інші судові справи, що унеможливлює проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції саме 14.11.2019 року о 14:00.
14.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог але, у випадку застосування судом штрафних санкцій до відповідача, зменшити суму штрафу до розміру однієї провізної плати 18 573 грн.
В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що позивач грубо порушив статті власного статуту залізниць, здійснивши перевірку маси вантажу на станції призначення безпідставно, оскільки повинен був видати вантажоодержувачу вантаж без перевірки кількості вантажу. Також, відповідач вказує, що відповідно до графи 26 залізничної накладної №32848335 від 03.04.2019 року, зваження вагону №68974344 здійснювалось 03.04.2019р. на тензометричних вагонних вагах ВТВ-1СБ, зав.№328 власності ТОВ «Київ Скрап Груп» при ст.Дарниця, які пройшли державну повірку, згідно якого маса нетто вагону №68974344 становила 64 350 кг., тара 21 050 кг. Таким чином, на думку відповідача, ним було вірно зазначено масу вантажу у залізничній накладній. Разом з тим, одержувач вантажу - АТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОВТОРМЕНТ також здійснив зваження вагону при одержанні вантажу на вагонних електронно-тензометричних вагах «ЕрМак ВВ 150-2-50» , які пройшли державну повірку, згідно якого нетто вантажу в вагоні №68974344 становило 64,00 т., що лише на 350 кг менше, ніж зазначено в залізничній накладній. Більш того, відповідач звертає увагу суду на те, що тара вагону, яка впливає на визначення ваги нетто, по результатам зваження на всіх трьох залізничних вагах: на станції відправлення, на станції призначення та у цехах одержувача була різною: на станції відправлення вона становила 21 050 кг, на станції призначення - 22 500 кг, у одержувача - 21 300 кг., що свідчить про те, що дані визначення ваги нетто, які були внесені залізницею в комерційний акт №450003/76, є невідповідаючими дійсності.
При цьому, відповідач зазначає, що ТОВ "АМЕТІСТ-2011", вказавши у накладній 32848335 масу вантажу - 64 350 кг (але фактично встановлено, що маса вантажу становила 62 650 кг, що на 1 700 кг менше, ніж вказано у накладній) та сплативши суму залізничного тарифу з розрахунку по більшій масі вантажу, ніж було потрібно сплатити, не завдав збитків ані позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій відповідач зазначає, що на даний час у ТОВ"АМЕТІСТ-2011" склалося скрутне фінансове становище, що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2019 року та балансом станом на 30.09.2019 р. Також, просить суд врахувати значний обсяг кредиторської заборгованості відповідача, який, згідно балансу станом на 30.09.2019 р., становить 381412 грн.
В судовому засіданні 14.11.2019р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 12.12.2019 р. об 10 год.30 хв.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2019р. повідомлено АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придністровська залізниця» АТ «Українська залізниця» про відкладення розгляду справи по суті на 12.12.2019р. о 10:30.
02.12.2019 року до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№ 2-5866/19), згідно якого останній просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3032/19 в режимі відеоконференції, яке призначено до розгляду на 12.12.2019р. о 10:30, та визначити відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання Центральний апеляційний господарський суд.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2019р. клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі задоволено та доручено Центральному апеляційному господарському суду проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" у судовому засіданні при розгляді справи № 916/3032/19, яке призначене Господарським судом Одеської області на 12.12.2019р. о 10 год. 30 хв.
В судовому засіданні 12.12.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву в розгляді справи по суті до 13.12.2019р. о 11:30.
13.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№25798/19), відповідно до якої останній, з посиланням на ст.24 Статуту залізниць України та п.3.19 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2009р., зазначає, що усі без виключень вантажі (у тому числі лом чорних металів), завантажені відправниками у вагони відкритого типу приймаються залізницею до перевезення без перевірки маси та кількості вантажу. При цьому, залізниця має право виключно в своїх межах (на станції відправлення, під час перевезення на попутніх станціях та на станції призначення) перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній. Позивач звертає увагу суду на те, що як вбачається з технічного паспорту ваг №2015-14, згідно яких відповідачем здійснювалось зваження вантажу до його відправки, місце розташування ваг - під`їзна колія №2 ТОВ «Київ Скрап Груп» , тобто колія незагального користування, яка знаходиться поза межами загальної мережі залізниць України. Також, з посиланням на абз.5 пункту 28 Правил приймання вантажів, позивач вказує, що залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж виключно в своїх межах, зокрема станції відправлення, а ваги, на яких проводилось зваження знаходяться, поза межами станції відправлення Дарниця і залізниці вцілому, з огляду на що, позивач ніяким чином не міг скористатись правом на контрольне зваження спірного вагону, оскільки, маса вантажу визначалась без участі працівників залізниці, а сам вантаж було прийнято лише шляхом візуального огляду.
Також, позивач зазначає, що із графи 28 залізничної накладної №32848335 «Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) » вбачається, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником, що автоматично свідчить про заповнення графи 19 саме представником ТОВ «АМЕТІСТ-2011» , та, оскільки, у накладній тара вагону 22 500 кг. внесена відправником, то на підставі п. 2 правил складання актів саме її було вписано у комерційний акт. При цьому, позивачем наголошено, що законодавством не передбачено обов`язок залізниці зважувати окремо тару (рухомий склад) вантажу на попутній станції.
Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2019р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні 13.12.2019р. представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов, а також просив суд зменшити суму штрафних санкцій за неправильно визначену масу вантажу до розміру однієї провізної плати, а саме, до 18 573,00 грн.
В судовому засіданні від 13.12.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
03.04.2019р. ТОВ «АМЕТІСТ-2011» за залізничною накладною №32848335 зі станції Дарниця Південно-західної залізниці відправлено вантаж «брухт чорних металів» на станцію призначення - Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, одержувачу - АТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОВТОРМЕНТ .
У залізничній накладній ТОВ «АМЕТІСТ-2011» зазначено, що вагон №68974344 ПВ, код вантажу 316073, тара - 22 500 кг., маса вантажу 64 350 кг., спосіб визначення маси «на вагонних вагах (150т)» , вантаж завантажено вантажовідправником.
10.04.2019р. на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 68974344, згідно якої встановлено, що фактична маса брутто вагона склала 85150 кг., тара вагона з ПД 22500 кг., маса вантажу нетто за ПД 64350 кг., фактична маса вантажу нетто 62650 кг, що менше документу на 1700 кг, про що складено акт загальної форми №629
Також, 10.04.2019р. станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідно до ст. 129 Статуту Залізниць України, складено комерційний акт № 450003/76, яким засвідчено, що вагон № 68974344 справний, вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантаженні визначена відправником, на вагонних вагах (150т). При переваженні вагону №68974344 в статистичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ОСОБА_1 КлюєваА ОСОБА_2 , АРВ Плітченко І.П., приймальника поїздів ОСОБА_3 , на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032, що пройшли держповірку 28.12.2018р., було встановлено, що фактична вага брутто - 85150 кг., тара за документом - 22500 кг, вага нетто-62650 кг, що менше ваги вказаної в документі на 1700 кг. Навантаження рівномірне нижче бортів на 10 см. Вантаж вкрито листами заліза, марковано. Листове покриття маркування не порушено. Вагон глуходоний. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась.
Про факт складання комерційного акту № 450003/76 від 10.04.2019р. зазначено у п. 49 залізничної накладної №32848335.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що при заповненні перевізних документів відповідачем було невірно зазначено масу вантажу, що було виявлено під час перевірки маси вантажу на станції призначення.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.
У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з п. 5.5 розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів» , затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.
Таким чином, позивачем відповідачу було нараховано штраф у розмірі 92 865,00 грн., на підставі чого АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" і звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТІСТ-2011» про стягнення відповідного штрафу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до ст. 27 Статуту залізниць України, вантажі, що потребують тари для їх збереження від втрат, недостач, псування та пошкодження, повинні здаватися до перевезення у непошкодженій тарі, яка відповідає стандартам (технічним умовам), а вантажі, на тару та упаковку яких стандартів не установлено, - у непошкодженій тарі, яка забезпечує їх збереження.
Згідно з ст. 37 Статуту залізниць України, передбачає, маса вантажів визначається відправником.
Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082 (далі - Правила приймання вантажів), п. 5, 7, 10, 13,15: Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Маса інших вантажів, які перевозяться навалом та насипом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчепленням вагонів або із зупинкою без розщіплення. Кількість місць вантажів, які пред`являються до перевезення, у всіх випадках визначає відправник. У разі приймання вантажів дрібними відправками на місцях загального користування через склади станцій залізниця приймає їх за кількістю місць і загальною масою, визначеною відправником як сума мас, зазначених на кожному вантажному місці. Залізничне маркування провадиться відправником - при навантаженні вантажів дрібними відправками на місцях не загального користування.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів), п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.4, 2.6, 5.5, 6.1, 6.7 встановлено наступне:
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом, відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542.
Накладна, згідно з цими Правилами, може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.
Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За одним перевізним документом на маршрут або групу вагонів приймаються до перевезення вантажі маршрутами відправників із дотриманням таких умов: вантажі мають бути однорідними;
вантажі приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу.
Номери вагонів, їх рід, число осей, маса тари, вантажопідйомність, маса вантажу, пломби (запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП)), сума платежів для кожного вагона зазначаються у відомості вагонів, яка додається до накладної та є її невід`ємною частиною. У верхній частині відомості зазначаються номер відправки (накладної), дата приймання вантажу до перевезення, коди станцій відправлення та призначення.
У кінці відомості зазначаються загальна маса вантажу і загальна сума платежів. Про відомість вагонів зазначається у графі 9 "Документи, що додані відправником".
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, п. 2.1: Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил, а саме: Пункти накладної: № 20 - найменування вантажу; № 24 - маса вантажу визначена відправником; № 26 - спосіб визначення маси (ВКАЗУЄТЬСЯ ВІДПРАВНИКОМ).
Відповідно до п. 1.3 вищевказаних правил - усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.
Як вбачається із залізничної накладної № 32848335, ТОВ "АМЕТІСТ-2011» було, серед іншого, внесено наступні відомості щодо вантажу, який перевозився у вагоні №68974344, вантаж - «брухт чорних металів» , маса тари - 22 500 кг., маса вантажу 64 350 кг.
10.04.2019р. станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було складено комерційний акт № 450003/76, яким засвідчено, що вагон № 68974344, справний, вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантажені визначена відправником, на вагонних вагах (150т). При переваженні вагону №68974344 в статистичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах було встановлено, що фактична вага брутто - 85150 кг., тара за документом - 22500 кг, вага нетто-62650 кг, що менше ваги вказаної в залізничній накладній на 1700 кг.
Відповідно до Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтранса від 20.08.2001 № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 10 вересня 2001р. за № 796/5987, п. 6: з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, що було виконано відповідачем.
А відповідно до пункту 1.2, частини 1, розділу 1 Порядку оформлення, розслідування та обліку незбережених перевезень вантажів - як розкрадання підлягають обліку втрати та недостачі вантажів, виявлені за таких обставин: за наявність ознак крадіжки вантажу, що перевозиться у відкритих вагонах - виїмки, порушення маркування та ін. Тобто, враховуючи дані, які були вказані у комерційному акті, таких ознак, як розкрадання не виявлено.
Згідно абз. 3 ст. 32 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України 06.04.1998 р. № 457, відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п. 5, 8, 11, Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 № 542, а також Технічних умов навантаження та кріплення вантажів виданих у відповідності до Статуту залізниць України, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов`язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов`язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів -відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
Відповідно до Правил складання актів затверджених наказом Мінтрансу від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 08 липня 2002 р. за № 567/6855, п. 1 - При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Це, також, вказано у ст. 129 Статуту залізниць України; п. 2 - Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. п. 9 - У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. п. 10 - Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Статтею 122 Статуту залізниць України, передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.
Так ст. 118 Статуту залізниць України, передбачено штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Як вбачається, із графи 28 залізничної накладної №32848335, вантаж у вагон завантажено відправником, також, відправником визначено масу тари - 22500 кг. та масу вантажу - 64 350 кг.
З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на різницю між показниками зваження вантажу залізницею, відправником та вантажоотримувачем, оскільки відомості щодо маси вантажу та маси тари у вагоні вносились до залізничної накладної безпосередньо відправником - ТОВ АМЕТІСТ -2011 .
Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо невідповідності даних зваження залізницею вантажу у вагоні №68974344 на станції ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, оскільки таке зваження здійснювалось з додержанням вимог чинного законодавства на 150-ти вагонних вагах, заводський №032, які пройшли державну повірку 28.12.2018р. (технічний паспорт №14).
Позивачем зазначено, що в залізничній накладній №32848335 вказана провізна плата в сумі 18 573,00 грн. По факту невірно вказаної маси вантажу в залізничній накладній, було складено комерційний акт № 450003/76 від 10.04.2019р., в якому встановлено, що у вагоні № 68974344 визначено невірну масу вантажу. Таким чином, залізницею, відповідно до ст. 118, 122 Статуту, нараховано відповідачу штраф у розмірі 92 865,00 грн. ( 18 573,00 грн. X 5).
Суд перевіривши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, встановив його правильність та відповідність матеріалам справи, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві на позов просить суд зменшити суму штрафних санкцій за неправильно визначену масу вантажу до розміру однієї провізної плати, а саме до суми 18 573,00 грн.
Вирішуючи питання щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд вказує наступне.
За змістом ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. ст. 230 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Штраф, який заявлено до стягнення з відповідача позивачем, не є договірною штрафною санкцією, з огляду на що, суд не знаходить підстав для його зменшення.
Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129,232,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТІСТ-2011" про стягнення 92 865,00 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТІСТ-2011" (66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 307, код ЄДРПОУ 37549590) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 92 865 (дев`яносто дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. - штрафу за неправильно визначену масу вантажу та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12. 2019 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2019 |
Оприлюднено | 19.12.2019 |
Номер документу | 86430645 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Бєляновський В.В.
Господарське
Господарський суд Одеської області
Мостепаненко Ю.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні