Постанова

від 11.12.2019 по справі 905/886/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/886/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. (головуючого), Банаська О.О., Васьковського О.В.

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

представники учасників справи в судове засідання не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод" арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019

у справі № 905/886/14

за заявою Дочірнього підприємства "ЮТЕМ-Кран"

до Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2014 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод" (далі - ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод", боржник, банкрут), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Лєснов С.О., визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора в сумі 1376095,59 грн, встановлено дату попереднього засідання суду.

Ухвалою суду від 12.05.2014 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.11.2017 відновлено втрачену справу №905/886/14 про банкрутство ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" на стадії розпорядження майном частково за наявними документами, припинено повноваження розпорядника майна у справі - арбітражного керуючого Лєснова С.О., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Карауш Ю.В.

Постановою Господарського суду Донецької області від 17.01.2018 ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. ліквідатором призначено арбітражного керуючого Карауш Ю.В., яку зобов`язано виконати ліквідаційну процедуру та надати на затвердження суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута.

25.02.2019 ліквідатор боржника звернувся до Господарського суду Донецької області з клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, до якого, зокрема, додано звіт ліквідатора від 15.02.2019, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва - ліквідаційний баланс ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" станом на 15.02.2019 .

У звіті ліквідатором вказано, що протягом ліквідаційної процедури нею проводились заходи у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), за результатами яких встановлено відсутність будь-яких активів, які можуть бути включені до складу ліквідаційної маси й використані для погашення зобов`язань банкрута.

Крім того, ліквідатором боржника подані клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу №02-25-19/19 від 19.02.2019, з додатками за переліком, в тому числі звіт ліквідатора з 17.01.2018 по 15.02.2019 та ліквідаційний баланс станом на 15.02.2019; клопотання №02-25-19/20 від 19.02.2019 про затвердження звіту про нарахування й виплату грошової винагороди, до якого додано звіт про нарахування й виплату грошової винагороди за період з 17.01.2018 по 01.02.2019 у справі 905/886/14.

АТ "ВТБ Банк" до Господарського суду Донецької області було подано заперечення на звіт ліквідатора.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у справі №905/886/14 задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Карауш Ю.В. від 19.02.2019 №02-25-19/19. Відмовлено в задоволенні вимог, викладених в наданому кредитором АТ "ВТБ Банк" "Запереченні на звіт ліквідатора" від 28.02.2019. Затверджено звіт ліквідатора від 15.02.2019 та ліквідаційний баланс ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод". Ліквідовано юридичну особу - ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод". Закрито провадження по справі №905/886/14. Постановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, а також вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Місцевий господарський суд визнав достатніми та належними здійснені ліквідатором заходи, які спрямовані на пошук, виявлення та включення до ліквідаційної маси майна банкрута, зазначив, що за відсутності доказів перевірки стану відповідного майна та можливого його місцезнаходження на підконтрольній українській владі території, ліквідатор не має можливості здійснити будь-яких додаткових заходів щодо його пошуку, крім фактично вжитих, та відхилив доводи ПАТ "ВТБ Банк", викладені у запереченнях на звіт щодо формального ставлення ліквідатора до своїх обов`язків в частині пошуку заставного майна, та порушення ним вимог Закону про банкрутство.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у справі №905/886/14 скасовано. Справу №905/886/14 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Донецької області.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована посиланням на норми ст.ст. 41, 46, 83 Закону про банкрутство та мотивована передчасністю подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на невчинення ліквідатором відповідних дій в частині вилучення з реєстру запису про обтяження майна боржника (товари в обороті), щодо його відчуження, за відсутності доказів перевірки стану відповідного майна та можливого його місцезнаходження на підконтрольній українській владі території, і як наслідок, передчасністю його затвердження судом першої інстанції та закриття провадження у справі у зв`язку з встановленими порушеннями останнім норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) ліквідатор ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" арбітражний керуючий Карауш Ю.В. просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.04.2019 у даній справі.

Скаржник вважає постанову апеляційного господарського суду необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, та процесуального права, а саме приписів ст. 86 ГПК України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Стверджує, що ліквідатором були здійснені всі необхідні дії в межах його повноважень щодо пошуку фінансово-господарської документації банкрута з урахуванням його місцезнаходження на території тимчасово непідконтрольній державні владі України.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо невчинення ліквідатором відповідних дій в частині вилучення з реєстру запису про обтяження майна боржника (товари в обороті) скаржник вважає такими, що суперечать ст. 43 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , ст. 38 Закону про банкрутство, а також п.24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830, з огляду на наявність наведених ліквідатором доказів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Від сторін та учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2019, що підтверджується витягом, для розгляду №905/886/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Банасько О.О., суддя - Васьковський О.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 905/886/14 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2019.

06.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.12.2019.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У ст. 7 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом.

Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.

Законом не визначено вичерпний перелік таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

Разом з тим, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №927/1191/14).

Відповідно до приписів ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення серед іншого здійснює такі повноваження:

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Пунктом 1 ст. 46 Закону про банкрутство визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

-відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

-відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

-копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

-реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

-документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;

-довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

-для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

-для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У наведеній нормі законодавець визначив обов`язковий перелік документів, без яких не може бути затверджений звіт ліквідатора господарським судом, який водночас не є вичерпним.

Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

Таким чином, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про ліквідацію банкрута та закриває провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки учасників провадження у справі, в тому числі кредиторів боржника.

Ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а й підсумовує хід усієї процедури банкрутства, починаючи від порушення провадження, та закриває провадження у справі про банкрутство.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, місцевим господарським судом при розгляді звіту та ліквідаційного балансу ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" наведеного не враховано.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд з урахуванням повноважень, визначених ст. 269 ГПК України, розглянув звіт ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, встановив, що ліквідатором не вжито всіх дій, об`єктивна необхідність яких передбачена Законом про банкрутство, з метою найбільш ефективного відшкодування кредиторської заборгованості.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, апеляційний суд вказав на те, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затверджено судом першої інстанції за відсутності доказів проведення ліквідаційних заходів у повному обсязі, зокрема, щодо роботи по розшуку заставного майна та вжиття заходів по отриманню документів про господарсько-фінансову діяльність боржника.

На думку суду апеляційної інстанції, наявність в реєстрі запису про право власності на такі активи (товари в обороті) банкрута, та не вчинення відповідних дій щодо його припинення унеможливлює ліквідацію юридичної особи та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наданого до ліквідатором до матеріалів справи, товари в обороті: група "чорні метали" та група "редуктори та обладнання", які належать банкруту на праві власності, є предметом застави за договором застави від 01.12.2010 р. №3гз-10з/2010, місцезнаходженням цього майна є - Донецька область, м. Харциск, м. Зугрес, вул. Леніна, б. 18а.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.10.2018 у даній справі ліквідатору було доручено надати суду докази реєстрації припинення обтяження з підстав фактичної відсутності такого майна.

Встановивши, що в матеріалах справи відсутні докази звернення безпосередньо ліквідатора до реєстраційної служби саме з заявою про скасування обтяження на майно боржника - товари в обороті, та у разі відмови у проведенні таких реєстраційних дій - оскарження їх в судовому порядку, суд апеляційної дійшов висновку, що відсутність таких дій з боку ліквідатора унеможливлює суд його вчинити дії щодо припинення права власності на таке майно, або відчужити його третім особам, та завершити ліквідаційну процедуру.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо вчинення ліквідатором дій стосовно отримання від колишнього керівництва документів фінансово-господарської діяльності підприємства, з яких вбачалась би наявність активів боржника, його кредиторської, дебіторської заборгованості тощо, ні шляхом звернення безпосередньо до керівництва, ні до суду - з зобов`язальною вимогою. Ліквідатор обмежилась лише зверненням до заставного кредитора із запитами про надання інформації про проведені перевірки заставного майна та його місцезнаходження, а також зверненнями до ДП "Національні інформаційні системи" з метою вилучення записів про обтяження майна, які, як зазначив суд, відповідно до діючого законодавства, вносяться лише на підставі заяви обтяжувача або уповноваженої ним особи.

Висновки суду першої інстанції про неможливість здійснення ліквідатором будь-яких додаткових заходів щодо пошуку відповідного майна (товари в обороті) та можливого його місцезнаходження на підконтрольній українській владі території, крім фактичного вжитих, судом апеляційної інстанції визнано такими, що зроблені лише на підставі невчинення банком дій щодо надання ліквідатору інформації про стан та фактичне місцезнаходження заставного майна, за відсутні докази, які б свідчили що заставне майно не знаходиться на підконтрольній українській владі території.

Апеляційний господарський суд зазначив про повноваження ліквідатора, що передбачені статтею 46 Закону про банкрутство, серед інших є повноваження щодо пошуку та виявлення майна банкрута, які ліквідатором в повному обсязі виконані не були.

Отже, як встановлено апеляційним судом, постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції на надано оцінки повноти вчинення ліквідатором заходів в ліквідаційній процедурі, об`єктивна необхідність яких передбачена Законом про банкрутство, з метою найбільш ефективного відшкодування кредиторської заборгованості.

Колегія суддів наголошує, що правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

З урахуванням сукупності наведених обставин, Верховний Суд погоджується із позицією апеляційного суду щодо передчасності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та ліквідації боржника.

Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неповноти оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі, оскільки вони фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, були неправильно оцінені судом апеляційної інстанцій під час апеляційного розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відтак, наведені ліквідатором ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування в даному випадку апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила порушень норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод" арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі №905/886/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Банасько О.О.

Васьковський О.В.