Постанова

від 18.12.2019 по справі 820/17795/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №820/17795/14

адміністративне провадження №К/9901/5596/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Західної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адмністратиного суду від 10 березня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Сіренко О.І., судді - Любич Л.В., Спаскіна О.А.)

у справі №820/17795/14

за позовом Приватного підприємства Інтемитсервіс

до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

22 жовтня 2014 року Приватне підприємство Інтемитсервіс (далі - ПП Інтемитсервіс , позивач, платник, Підприємство) звернулось до Харківського окружного адміністартивного суду з позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ м. Харкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10 червня 2014 року №0000222271.

В об`ґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що обов`язок підприємства - резидента здійснювати перерахування до бюджету курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, що виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенін позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0000222271 щодо визначення грошового зобов`язання у сумі 41 901, 27 грн за невиконання обов`язку по перерахуванню до Державного бюджету України позитивної курсової різниці, яка виникла при продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України. В цій частині ухвалено нову постанову про задоволення позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив про відстність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення статей 3, 5 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначив, що перевіркою встановлено неперерахування позивачем позитивної курсової різниці ПП Інтемитсервіс до Державного бюджету України, що є порушенням ст. 5 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2015 року відкрито касаційне .

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

18 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Західною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу від 08.05.2014 №1032 та п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 75, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Інтемитсервіс з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту від 01.03.2011 №01/03/11, який укладено з CLONE PROPERTIES INC. (Панама) за період з 29.10.2012 по 08.05.2014, по імпортному контракту від 18.10.2012 № 18/10/12, який укладено з CLONE PROPERTIES INC. (Панама) за період з 18.10.2012 по 08.05.2014.

За результатами перевірки складено акт №1788/20-33-22-06-08/36817563 від 26.05.2014 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (далі - Закон №185/94-ВР) в частині несвоєчасного повернення на територію України попередньої оплати по імпортному контракту №01/03/11 від 01.03.2011 у розмірі 753 453, 40 дол. США та несвоєчасного повернення на територію Україну попередньої оплати по імпортному контракту №18/10/12 від 18.10.2012 у розмірі 44 600 дол. США, що у відпоідності до ст. 4 Закону №185/94-ВР є підставою для нарахуванню пенюі за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості;

- ст.5 Закону №185/94-ВР;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 р.№15-93 (далі - Декрет) та п.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України (далі - Указ) зі змінами, п.3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами , зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.01.1996 р. за №18/1043 в частині не декларування валютних цінностей станом на 01.04.2013 та 01.07.2013 (далі - Наказ) Відповідно до п.2.7 Постанови НБУ №49 від 08.02.2000 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі Акту первірки Західною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222271 від 10.06.2014, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 411 768, 61 грн.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2014 №0000222271 в частині визначення грошового зобов`язання за порушення позивачем обов`язку щодо перерахування позитивної курсової різниці до Державного бюджету у сумі 41 901 грн 27 коп., виходячи з наступного.

Так, позивачем укладено договори поставки товарів з підприємством-нерезидентом CLONE PROPERTIES INC (Панама), згідно яких здійснено попередню оплату придбаного товару шляхом перерахування коштів на рахунок цього підприємства.

У зв`язку із нездійсненням поставок нерезидент повернув позивачу кошти в сумі 943 856, 28 доларів США (екв. 7 544 243, 25 грн) згідно контракту №01/03/11 від 01.03.2011, в сумі 44 600 доларів США (екв. 356 487, 80 грн) за контрактом від 18.10.2012 №18/10/2012.

Західною ОДПІ м. Харкова встановлено, що ПАТ "Діамантбанк" було здійснено обов`язковий продаж грошових коштів, які надійшли в якості повернення попередньої оплати по імпортному контракту, при цьому утворилася позитивна курсова різниця, яка не була направлена до Державного бюджету України і це порушення стало підставою для нарахування позивачу пені та штрафних санкцій.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про протиправність такого нарахування з наступних мотивів.

Згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.157 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до статті 3 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання обов`язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Статею 5 Закону №185/94-ВРвстановлено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 №281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за №950/11230, суб`єкт ринку зобов`язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п`яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв`язку з тим, що взаємні зобов`язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Суб`єктами ринку, відповідно до пункту 4 розділу І цього Положення, є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.

Таким чином, оскільки платник отримав грошові кошти внаслідок повернення передплати, а не внаслідок придбання іноземної валюти для забезпечення виконання зобов`язань перед нерезидентом, у контролюючого оргвну відсутні правові підстави для застосування положень ст. 5 Закону №185/94-ВР та застосування до позивача санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної існатнції про відсутність у контролюючого органу правових підстав для визначення позивачу податкового зобов`язання за платежем по коду бюджетної класифікації 21081000 Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 41 901 грн 27 коп.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №820/1758/15.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову Харківського опеляційного адмністратиного суду від 10 березня 2015 року без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Західної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського оаеляційного адмністратиного суду від 10 березня 2015 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова