Ухвала

від 18.12.2019 по справі 766/17877/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи № 766/17877/19

Провадження № 11-сс/819/642/19 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1

Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі - ОСОБА_5

З участю прокурора - ОСОБА_6

адвоката - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 42019231010000045 від 28.08.2019 року за апеляційною скаргою прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2019 року про арешт майна, -

в с т а н о в и л а :

Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2019 року відмовлено слідчому Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_8 в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме: торгово-офісний центр по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666957965101, який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Таврійський» (ідентифікаційний код 41429175); торгово-офісний центр по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666937165101, який належить на праві власності ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

На зазначенуухвалу прокурорХерсонськоїмісцевої прокуратуриХерсонської області подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що висновок слідчого судді про відмову у накладенні арешту на підставі, що об`єкти нерухомого майна не містять ознак речового доказу у кримінальному провадженні № 42019231010000045 і не можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні, а тому відсутні підстави передбачені п. 1 ч. 2 ст.170, п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України є помилковим та таким, що суперечать закону. В обґрунтування посилається на те, що слідчим суддею не враховано вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України, що слідчий суддя при розгляді клопотання вийшов за межі питань, передбачених ч.2 ст. 173 КПК України, що під час судового розгляду не надано належної оцінки доводам, які зазначались прокурором, а також в мотивувальній частині наведено відомості, які фактично надають оцінку відповідності обраної слідчої дії та прийнятого за її результатом рішення, що не передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України, що перешкодило слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Вимоги мотивує тим, що об`єкти нерухомого майна (вказані в клопотанні для накладення арешту) є речовими доказами, мають доказове значення для обставин, які досліджуються в рамках кримінального провадження № 42019231010000045, що державні реєстратори Херсонської міської ради ОСОБА_11 та Новозбурївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області ОСОБА_12 , зловживаючи своїми повноваженнями, діяли в інтересах саме ТОВ «ТРЦ «Таврійський», з метою реєстрації за останнім права власності на конкретні об`єкти нерухомого майна, які фактично є об`єктом вказаних кримінально протиправних дій. Разом з тим, апелянт зазначає, що повний текст ухвали виготовлено та проголошено слідчим суддею 19.11.2019 року, прокурором повний текст ухвали суду отримано 20.11.2019 року, що перешкодило прокурору подати апеляційну скаргу у встановлений ст. 395 КПК України 5-ти денний строк. Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2019 року, ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, а саме: торгово-офісний центр по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666957965101, який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Таврійський» (ідентифікаційний код 41429175) та торгово-офісний центр по вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, 26- Б у м.Херсоні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666937165101, який належить на праві власності ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора та просив їх задовольнити, думку адвоката, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Розглянувши клопотання прокурора про поновлення строку, суд вважає, що воно підлягає задоволенню у відповідності до вимог ч.1 ст. 117 КПК України, ст. 395 КПК України та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положеньЄвропейської Конвенції з прав людинита основоположних свобод (правова позиція в постанові Верховного Суду від 27.05.2019 року, справа № 461/1434/18 - у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України).

Апеляційну скаргу прокурора вважати поданою у визначений законом строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Відповідност. 404 КПК України- суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За правовим змістом ч. 1ст. 131 КПК Українипередбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя обґрунтував своє рішення посилаючись на те, що при розгляді клопотання суддя не встановлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України та не зазначено мети арешту, визначеної ч.2 ст. 170 КПК України. Слідчим суддею суду першої інстанції у рішенні вказано, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не містить ознак речового доказу, визначених ст. 98 КПК України, що продаж зазначених у клопотанні об`єктів не утруднить розслідування, оскільки є реєстраційна справа, в якій мають бути всі документи для здійснення первинної реєстрації права власності і на їх підставі має вирішуватися питання про правомірність для здійснення реєстрації, а відповідно і для встановлення порушень при реєстрації, оскільки змістом досудового розслідування є встановлення порушень, допущених при реєстрації прав на нерухоме майно, а відповідно перевірці підлягають документи, які стали підставою для реєстрації нерухомого майна, на яке слідчий просить накласти арешт.

Згідно п.1ч.2ст.170КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 ст.170КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КРК України) та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2ст.170КПК України - арешт майна з підстави, передбаченої ч.2ст. 170 КПК Україниу вигляді збереження речового доказу по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Колегією суддів апеляційної інстанції перевірено матеріали кримінального провадження №42019231010000045 від 28.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, правовстановлюючі документи на вказані у клопотанні слідчого об`єкти, постанову слідчого від 08.11.2019 року про визнання нерухомого майна речовим доказом.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, в якому слідчий суддя з наведенням достатніх мотивів та посиланням на норми закону обґрунтував своє рішення щодо відмови у накладенні арешту на торгово-офісний центр по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666957965101, який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Таврійський» (ідентифікаційний код 41429175) та торгово-офісний центр по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666937165101, який належить на праві власності ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та приймає доводи слідчого судді, що слідчий в клопотанні про накладення арешту, для переконливості твердження про можливість знищення майна, повинен був назвати хоча б один із способів спосіб, яким можуть бути знищені два торгово-офісних центри.

На підставі вищевикладеного, в сукупності з перевіреними доказами під час апеляційного розгляду та обставинами кримінального провадження, які свідчатьпро повнотуі об`єктивністьсудового розгляду, колегія суддів дійшла переконання, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенніклопотання слідчогоСВ ХерсонськогоВП ГУНПв Херсонськійобласті проарешт майнадіяв у спосіб та у межах законодавства, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту в рамках кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 42019231010000045 від 28.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Невідповідність висновку слідчого судді, викладеного у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається, а тому доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими та безпідставними,

Відповідно до п. 1 ч. 3ст.407КПК України -за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити прокурору Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2019 року.

Апеляційну скаргу прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2019 року, якою відмовлено слідчому Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_8 про арешт майна, а саме: торгово-офісного центру по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666957965101, який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Таврійський» (ідентифікаційний код 41429175); торгово-офісного центру по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666937165101, який належить на праві власності ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в рамках кримінального провадження № 42019231010000045 від 28.08.2019 року без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя ОСОБА_2