Ухвала

від 12.12.2019 по справі 796/165/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 796/165/18

провадження № 61-17843ав19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

за участю секретаря судового засідання Кальченко М. В.

учасники справи:

заявник - державна корпорація розвитку ВЕБ.РФ ,

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець Андрій Тарасович,

заінтересовані особи (стягувачі): товариство з обмеженою відповідальністю Еверест Істейт , приватне підприємство Едельвейс , приватне підприємство Фортуна , приватне підприємство ЮБК-Інвест , товариство з обмеженою відповідальністю Нива-Тур , товариство з обмеженою відповідальністю ІММЕ , приватне підприємство Планета , товариство з обмеженою відповідальністю Крим Дівелопмент , приватне підприємство Аеробуд , товариство з обмеженою відповідальністю Приватофіс , товариство з обмеженою відповідальністю Дайріс , товариство з обмеженою відповідальністю Ділайн ЛТД , товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса , товариство з обмеженою відповідальністю Приватленд , товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дан-панорама , товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Енергетик , товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий капітал , товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий вектор , ОСОБА_1 ,

заінтересована особа (боржник) - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,

представники учасників справи:

ОСОБА_2 ,

Юхименко Максим Петрович ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу державної корпорації розвитку ВЕБ.РФ на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Мазурик О. Ф., від 12 вересня 2019 року у справі за скаргою державної корпорації розвитку ВЕБ.РФ на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича, заінтересовані особи стягувачі: товариство з обмеженою відповідальністю Еверест Істейт , приватне підприємство Едельвейс , приватне підприємство Фортуна , приватне підприємство ЮБК-Інвест , товариство з обмеженою відповідальністю Нива-Тур , товариство з обмеженою відповідальністю ІММЕ , приватне підприємство Планета , товариство з обмеженою відповідальністю Крим Дівелопмент , приватне підприємство Аеробуд , товариство з обмеженою відповідальністю Приватофіс , товариство з обмеженою відповідальністю Дайріс , товариство з обмеженою відповідальністю Ділайн ЛТД , товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса , товариство з обмеженою відповідальністю Приватленд , товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дан-панорама , товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Енергетик , товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий капітал , товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий вектор , ОСОБА_1 , боржник - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У вересні 2019 року державна корпорація розвитку ВЕБ.РФ (далі - ДКР ВЕБ.РФ ) звернулася до апеляційного суду як до суду першої інстанції, зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича (далі - державного виконавця).

Скарга мотивована тим, що на виконанні у державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 59036926 з примусового виконання виконавчих документів, виданих Апеляційним судом м. Києва 19 лютого 2019 року у справі № 796/165/18 про стягнення коштів з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Істейт (далі - ТОВ Еверест Істейт ), приватного підприємства Едельвейс (далі - ПП Евельвейс ), приватного підприємства Фортуна (далі - ПП`Фортуна ), приватного підприємства ЮБК-Інвест (далі - ПП ЮБК-Інвест ), товариства з обмеженою відповідальністю Нива-Тур (далі - ТОВ Нива-Тур ), товариства з обмеженою відповідальністю ІММЕ (далі - ТОВ ІММЕ ), приватного підприємства Планета (далі - ПП Планета ), товариства з обмеженою відповідальністю Крим Дівелопмент (далі - ТОВ Крим Дівелопромент ), приватного підприємства Аеробуд (далі - ПП Аеробуд ), товариства з обмеженою відповідальністю Приватофіс (далі - ТОВ Приватофіс ), товариства з обмеженою відповідальністю Дайріс ( далі - ТОВ Приватофіс ), товариства з обмеженою відповідальністю Ділайн ЛТД (далі - ТОВ Ділайн ЛТД ), товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса (далі - ТОВ Телерадіокомпанія Жиса ), товариства з обмеженою відповідальністю Приватленд (далі - ТОВ Приватленд ), товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дан-панорама ( далі - ТОВ з іноземними інвестиціям Дан-панорама), товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Енергетик (далі - ТОВ Санаторій Енергетик ), товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий капітал ( далі - ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал ), товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий вектор ( далі - ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий вектор ), ОСОБА_1 Вказувала, що є учасником справи № 796/165/18 про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 02 травня 2018 року у справі ПТС №2015-36 за позовом стягувачів до Російської Федерації про стягнення сум з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації в якості компенсації за відповідне нерухоме майно.

ДКР ВЕБ.РФ стало відомо про те, що державним виконавцем 29 травня 2019 року, у рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 59036926, проведено опис та арешт майна (коштів) боржника, про що 29 травня 2019 року державним виконавцем складено постанову, за якою описано та накладено арешт на наступне майно, а саме: акція проста бездокументарна іменна, номінальною вартістю 10 грн у кількості 5 080 310 373 штуки, від загальної кількості 99,7726% міжнародний ідентифікаційний номер UA НОМЕР_1 , цінні папери публічного акціонерного товариства Промінвестбанк , код ЄРДПОУ:00039002 (далі - Акція).

10 червня 2019 року державний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості арештованого майна, залучив ТОВ Меркурій партнер .

Державним виконавцем здійснено заходи щодо передачі на реалізацію акцій до акціонерного товариства Фондова біржа ПФСТ ( далі - АТ Фондова біржа ПФСТ ).

Перший аукціон призначено на 28 серпня 2019 року, який не відбувся із-за відсутності заявок на участь у аукціоні, тому повторне проведення аукціона, якому передує уцінка акцій, призначено на 20 вересня 2019 року.

Посилаючись на порушення державним виконавцем вимог статті 61 Закону України Про виконавче провадження , ДКР ВЕБ.РФ просила суд визнати дії державного виконавця в частині повторної передачі до АТ Фондова біржа ПФСТ на реалізацію акцій неправомірними та незаконними; зупинити реалізацію арештованого майна - акцій; зобов`язати державного виконавця надати суду всі матеріали зведеного виконавчого провадження.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року скаргу ДКР ВЕБ.РФ на дії державного виконавця повернуто без розгляду.

Повертаючи без розгляду скаргу на дії державного виконавця, суд виходив з того, що заявник у даній справі ДКР ВЕБ.РФ не є стороною виконавчого провадження, тому не наділений процесуальним правом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця, в порядку, передбаченому статтею 447 ЦПК України.

Суд роз`яснив заявнику право на оскарження дій державного виконавця в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ДКР ВЕБ.РФ подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про повернення без розгляду скарги. Суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Вказує, що за приписами частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) оскаржити дії державного виконавця можуть учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій. Тоді як корпорація не є ані стороною виконавчого провадження, ані учасником, ані іншою особою, яка залучається до проведення виконавчих дій. При цьому вважає, що корпорація є учасником справи №796/165/2018, оскільки в рамках вказаної справи оскаржила ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року в апеляційному порядку до Верховного Суду, який 25 січня 2019 року її частково задовольнив.

Повертаючи без розгляду скаргу, суд першої інстанції не звернув уваги, що за приписами статті 74 Закону України Про виконавче провадження , статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України), статті 339,340 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини п`ятої статті 287 КАС України у разі оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства.

Крім того, правило частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження застосовується відносно осіб незалежно від наявності у них статусу учасників виконавчого провадження або особи, яка залучається до проведення виконавчих дій.

Доводи осіб, які подали відзив на апеляційну скаргу

У жовтні 2019 року стягувачі подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги щодо права ДКР ВЕБ.РФ подати апеляційну скаргу на дії державного виконавця як учасника справи № 796/165/18 на підставі частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження є помилковими, оскільки вона не є стороною у виконавчому провадженні, а є лише особою, що подала апеляційну скаргу, про що зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 25 січня 2019 року № 796/165/18.

Провадження у суді апеляційної інстанції

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

09 вересня 2019 року ДКР ВЕБ.РФ звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Назаровця А. Т., зокрема, просила визнати неправомірними та незаконними дії державного виконавця в частині повторної передачі до АТ Фондова біржа ПФТС на реалізацію (передачі для проведення аукціону з продажу цінних паперів) акцій простих бездокументарних іменних, номінальною вартістю 10 грн, у кількості 5 080 310 373 штук, від загальної кількості 99,7726%, цінні папери ПАТ Промінвестбанк ; зупинити реалізацію даного арештованого майна.

Встановлено, що у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №59036926 сторонами виконавчого провадження є ТОВ Еверест Істейт , ПП Евельвейс , ПП Фортуна , ПП ЮБК-Інвест , ТОВ Нива-Тур , ТОВ ІММЕ , ПП Планета , ТОВ Крим Дівелопромент , ПП Аеробуд , ТОВ Приватофіс , ТОВ Дайріс , ТОВ Ділайн ЛТД , ТОВ Телерадіокомпанія Жиса , ТОВ Приватленд , ТОВ з іноземними інвестиціям Дан-панорама , ТОВ Санаторій Енергетик , ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий вектор , ОСОБА_1 (стягувачі) та Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (боржник).

Мотивувальна частина

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник заінтересованих осіб ТОВ Крим Дівелопмент , ПАТ Аеробуд , ТОВ Приватофіс , ТОВ Дайріс , ТОВ Ділайн ЛТД , ТОВ Телерадіокомпанія Жиса Юхименко М. П. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржене судове рішення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином за наявною у матеріалах справи адресою. Причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною першою статті 431 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість скарження дій або бездіяльності державного виконавця.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Водночас за змістом положень статей 2, 4 та 19 КАС України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України Про виконавче провадження , згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Оскільки Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Тобто, відповідно до статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження та частини першої статті 287 КАС України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 червня 2019 року у справі № 917/2267/14 (провадження № 12-32гс19).

Вимогами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За матеріалами справи ДКР ВЕБ.РФ звернулася до суду загальної юрисдикції зі скаргою на дії державного виконавця щодо повторної передачі на реалізацію акцій простих бездокументальних іменних, номінальною вартістю 10 грн, у кількості 5 080 310 373 шт. від загальної кількості цінних паперів ПАТ Промінвестбанк , зупинення реалізації даного арештованого майна у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 59036926 з примусового виконання виконавчого документу, виданого Апеляційним судом міста Києва 19 лютого 2019 року в справі № 796/165/18.

Відтак, з огляду на вказані приписи Закону України Про виконавче провадження , скаржник ДКР ВЕБ.РФ , який оскаржує зазначені дії державного виконавця у межах цієї справи про стягнення коштів з боржника Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь стягувачів ТОВ Еверест Істейт , ПП Евельвейс , ПП Фортуна , ПП ЮБК-Інвест , ТОВ Нива-Тур , ТОВ ІММЕ , ПП Планета , ТОВ Крим Дівелопромент , ПП Аеробуд , ТОВ Приватофіс , ТОВ Дайріс , ТОВ Ділайн ЛТД , ТОВ Телерадіокомпанія Жиса , ТОВ Приватленд , ТОВ з іноземними інвестиціям Дан-панорама , ТОВ Санаторій Енергетик , ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий вектор , ОСОБА_1 , не є стороною вказаного виконавчого провадження.

Ураховуючи те, що ДКР ВЕБ.РФ не є стороною зведеного виконавчого провадження ЗВП № 59036926 і не наділене правом щодо оскарження дій державного виконавця щодо повторної передачі на реалізацію акцій та зупинення реалізації арештованого майна в передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України порядку, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанцій про неможливість розгляду скарги ДКР ВЕБ.РФ в межах цієї справи за правилами цивільного судочинства, оскільки згідно з приписами частини першої статті 287 КАС України та частини другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження розгляд цієї скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Доводи апеляційної скарги щодо права на оскарження дій та рішень державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від статусу особи, яка його оскаржує, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року в справі № 917/2267/14 (провадження № 12-32гс19), який є обов`язковим для врахування при застосуванні норми права за приписами частини четвертої статті 263 ЦПК України, особа, яка не є учасником виконавчого провадження, однак вважає, що діями чи рішенням виконавця порушено її права, може звернутися за захистом своїх порушених прав до суду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому колегія суддів вважає, що відповідно до пункту першого частини першої статті 186 ЦПК України суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У випадку, якщо провадження у справі вже відкрито, але під час розгляду з`ясувалося, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то за пунктом першим частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, встановивши, що скарга на дії державного виконавця подана не стороною виконавчого провадження, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження у справі, або у випадку, якщо провадження вже відкрито, закрити провадження в справі.

Відповідно до вимог частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, при тому, що суд першої інстанції правильно послався на те, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, але невірно повернув скаргу без розгляду, замість відмови у відкритті провадження, колегія суддів вважає необхідним залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, з урахуванням мотивів, викладених вище.

Згідно з пунктом чотири частини першої статті 375 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну оскаржуваної ухвали з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.

Керуючись статтями 24, 258, 351, 374, 376, 381 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної корпорації розвитку ВЕБ.РФ задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року змінити з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Кривцова

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник