Постанова

від 17.12.2019 по справі 469/775/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 469/775/16-ц

провадження № 61-31423св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації ,

відповідачі: Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 березня 2017 року в складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.

у справі за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство , про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство (далі - ДП Очаківське ЛМГ ), про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Березанської РДА від 22 березня 2013 року № 75 було надано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим № 4820983900:09:000:1541 за межами населеного пункту на території Рибаківської сільської ради для індивідуального дачного будівництва. На підставі вказаного розпорядження Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції ОСОБА_1 27 квітня 2013 року видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 827343. Згодом, за договором купівлі-продажу № 244 від 13 грудня 2013 року вказану земельну ділянку відчужено на користь ОСОБА_2 . Однак, при прийнятті даного розпорядження прокуратурою Миколаївської області виявлено порушення діючого законодавства.

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект від 03 червня 2016 року спірна земельна ділянка належала до земель лісового фонду державної власності та перебувала у постійному користуванні ДП Очаківське ЛМГ (урочище Рибаківка , квартал 41, виділ 4), тому повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на підставі статей 117, 122, 149 ЗК України, статті 31 ЛК України належать обласній державній адміністрації, у зв`язку з чим Березанською РДА вилучено земельну ділянку у постійного землекористувача та надано її ОСОБА_1 у приватну власність в односторонньому та позасудовому порядку, незаконно, поза волею належного власника (розпорядника).

Миколаївською обласною державною адміністрацією (далі - Миколаївська ОДА) будь-яких рішень щодо вилучення земельної ділянки не приймалось, погодження територіального органу центральної виконавчої влади, що здійснює реалізацію політики у сфері земельних відносин та органу лісового господарства, щодо проекту землеустрою з відведення вказаної земельної ділянки не надавались.

Крім того, на момент прийняття розпорядження Березанською РДА діяв мораторій, встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р, на прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення.

ОСОБА_1 оспорюваним розпорядженням Березанської РДА, всупереч статті 88 ВК України та статті 60 ЗК України виділено у власність для ведення індивідуального дачного будівництва земельну ділянку, яка розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та в зоні рекреації. При цьому можливість індивідуального дачного будівництва в межах прибережної захисної смуги Чорного моря та в зоні рекреації забороняється існуючими будівельними нормами та містобудівною документацією.

Прокурор просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської РДА № 75 від 22 березня 2013 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, видане 27 квітня 2013 року на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером № 4820983900:09:000:1541 та витребувати від ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської ОДА земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2017 року задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване пропуском Миколаївською ОДА позовної давності щодо вимог про визнання недійсним розпорядження, оскільки остання мала об`єктивну можливість довідатися про порушення законодавства, допущені при прийнятті оскаржуваного розпорядження у квітні 2013 року. Такий висновок щодо презумпції можливості та обов`язку особи знати стан своїх майнових прав та необхідність доведення позивачем того факту, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права суд обґрунтував правовою позицією, яка наведена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2496цс16 від 16 листопада 2016 року.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області задоволено.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ДП Очаківське ЛМГ , про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки - задоволено.

Визнано незаконним розпорядження Березанської РДА № 75 від 22 березня 2013 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером № 4820983900:09:000:1541 на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області для індивідуального дачного будівництва.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 видане 27 квітня 2013 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером № 4820983900:09:000:1541.

Витребувано від ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської ОДА земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнуто з Березанської РДА, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області з кожного по 2 893,40 грн судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що у даному випадку звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільних потреб у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, адже передача земельної ділянки державної власності у приватну власність, відбулася незаконно.При цьому колегія суддів вважала, що дане рішення направлено на збереження справедливого балансу між інтересами суспільства і інтересами окремої людини, оскільки порушення законодавства стало наслідком не лише неправомірних дій посадових осіб органів державної влади, а й на тлі недобросовісного використання своїх цивільних прав відповідачами. Зазначені обставини набувач має усвідомлювати, а тому його не можна вважати добросовісним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 469/775/16-ц, витребувано її з Березанського районного суду Миколаївської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

12 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не застосовано строки позовної давності, а також не враховано та не надано оцінку обставинам справи, які мають значення для вирішення справи.

У касаційній скарзі зазначається, що прокуратура та Миколаївська ОДА своєчасно дізналися про прийняття Березанською РДА оспорюваного розпорядження від 22 березня 2013 року № 75.

Доводи інших учасників справи

У липні 2017 року Миколаївською ОДА було надіслано заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначається, що апеляційним судом повно з`ясовано усі фактичні обставини справи та досліджено і надано належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

У запереченні на касаційну скаргу зазначається, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про обізнаність облдержадміністрації або про об`єктивну можливість дізнатись про порушення інтересів держави раніше, ніж її про це було повідомлено прокуратурою області.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що спірна земельна ділянка площею 0,1 га надана у власність відповідачу ОСОБА_1 за рахунок земель ДП Очаківське ЛМГ (урочище Рибаківка , квартал 41 виділ 4), які є державною власністю та розташовані в межах прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря (піски) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області і відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення.

Земельній ділянці надана адреса: Миколаївська область, Березанський район, сільська рада Рибаківська та змінено її цільове призначення: із земель лісового фонду вона віднесена до земель, призначених для індивідуального дачного будівництва.

Дозвіл на складання проекту землеустрою, його затвердження та надання у власність здійснено відповідно до розпоряджень голови Березанської РДА № 629 від 22 жовтня 2012 року та № 75 від 22 березня 2013 року.

На підставі прийнятих розпоряджень, відповідачем ОСОБА_1 27 квітня 2013 року отримано свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га № НОМЕР_1.

13 грудня 2013 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 244 ОСОБА_1 продано вказану земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витягом з Поземельної книги.

Нерухоме майно на спірній земельній ділянці відсутнє, що підтверджено земельно-кадастровою документацією та повідомленням Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 19 Конституції України та вимог статті 7 Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09 квітня 1999 року № 586 органи державної влади, їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт ґ частини другої статті 84 ЗК України).

Відповідно до пункту а частини першої статті 58 ЗК України, статті 4 Водного Кодексу України (далі - ВК України) до земель водного фондуналежать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами.

Крім того, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню водного фонду. До таких земель відносяться землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до статей 60 ЗК України та 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 89 ВК України).

З метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду статтею 84 ЗК України заборонено передавати їх у приватну власність.

Ураховуючи викладене, розпорядження спірною земельною ділянкою належить до компетенції держави в особі Миколаївської ОДА, яка рішень про попереднє вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП Очаківське ЛМГ не приймала.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскаржувані розпорядження районної державної адміністрації прийняті всупереч заборони, встановленої вищезазначеними положеннями закону, щодо передачі у приватну власність земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року № 469/347/16-ц (провадження № 61-31476св18).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Тобто, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Таким чином, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильність вирішення спору, дійшов правильного висновку про те, що строк позовної давності прокурором не пропущено.

Отже, доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська