Ухвала

від 18.12.2019 по справі 925/240/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/240/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Озерянка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 (головуючий суддя Разіна Т.І., судді Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019 (суддя Дорошенко М.В.) у справі № 925/240/19

за позовом Фермерського господарства "Озерянка"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Балаклеївська сільська рада Смілянського району Черкаської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Фермерське господарство "Озерянка" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання права на постійне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 31,1491 гектарів з кадастровим номером 7123780500:02:001:0821, розташованої в адміністративних межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Смілянською районною Радою народних депутатів на підставі її рішення від 26.03.1993 №15-21 громадянину ОСОБА_1 був виданий державний акт про надання йому у постійне користування 34,77 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для ведення фермерського господарства. Цей державний акт був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №23. 28.04.1993 відбулася державна реєстрація юридичної особи - фермерського господарства "Озерянка", заснованого ОСОБА_1 , яке фактично використовувало одержану ОСОБА_1 у постійне користування землю площею 34,77 гектарів для ведення фермерського господарства, яка включає спірну земельну ділянку, і у зв`язку з цим згідно із Земельним кодексом України і Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" відбулася фактична заміна постійного землекористувача щодо цієї земельної ділянки ОСОБА_1 на засноване ним фермерське господарство "Озерянка". Після смерті ОСОБА_1 право позивача на постійне користування вказаною земельною ділянкою не припинилося, проте, відповідач заперечує це право і тим самим порушує його, що й спричинило даний спір.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції вказав, що Фермерське господарство "Озерянка" і його члени не є суб`єктами, які згідно з ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою, у тому числі внаслідок спадкування, тому після смерті ОСОБА_1 вони і не набули такого права на спірну земельну ділянку. Тобто, у позивача не виникло права постійного користування спірною земельною ділянкою, тому й підстави для визнання за ним такого права відсутні.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами задоволення позовних вимог, викладених судом першої інстанції, та зазначив, що право постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину у постійне користування для створення і ведення селянського (фермерського) господарства, після створення останнього у цього громадянина не припиняється і не переходить до створеного ним селянського (фермерського) господарства, а лише використовується таким господарством за цільовим призначенням. З підстав, установлених ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 з урахуванням вимог Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991, посвідчене державним актом право ОСОБА_1 на постійне користування землею площею 34,77 гектарів, яка включає спірну земельну ділянку, не припинялося, отже, до набрання законної сили Земельним кодексом України від 25.10.2001 і Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 право постійного користування спірною земельною ділянкою належало ОСОБА_1 . Крім того, 01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001, відповідно до ст. 92 якого громадяни і такі юридичні особи як селянські (фермерські) господарства не можуть набувати права постійного користування землею. Апеляційний суд вказав, що оскільки ОСОБА_1 право постійного користування землею площею 34,77 гектарів, яка включає і спірну земельну ділянку, не було переоформлено, це право не припинялось з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001. Однак, враховуючи положення ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України, таке право припинилося з 21.08.2013, тобто, з дня його смерті.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На думку позивача, оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відсутність у фермерського господарства "Озерянка" як юридичної особи державного акта на право постійного користування землею в силу ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року означає, що такого права у цього господарства під час дії вказаного кодексу не виникло, оскільки з метою створення фермерського господарства ОСОБА_1 було виконано приписи Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", Земельного кодексу України для отримання даної земельної ділянки у постійне користування фермерського господарства.

Як зазначає скаржник, Державний акт на право постійного користування землею, рішення, на підставі якого видано зазначений акт та державна реєстрація ФГ "Озерянка" як юридичної особи є дійсними (чинними), докази протилежного в матеріалах справи відсутні. При цьому, отримання спірної земельної ділянки в постійне користування саме з метою створення фермерського господарства підтверджується відміткою в акті на право постійного користування землею.

Позивач вважає, що з моменту передачі земельної ділянки до створеного фермерського господарства, як юридичної особи, відбулася фактична заміна землекористувача у відносинах, а саме, фізична особа - фермер вибув зі спірних правовідносин землекористування, натомість, його місце у таких правовідносинах землекористування зайняло створене фермером господарство, як землекористувач. Відтак, обов`язки землекористувача земельної ділянки з дати реєстрації юридичної особи здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції протиправно не надав оцінки тому факту, що ФГ "Озерянка" систематично сплачувало плату за землю та інші податки, відповідно до чинного законодавства України.

Скаржник наголошує, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України. Водночас, позивач із заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою не звертався, земельна ділянка станом на день звернення до суду у позивача не вилучена, використовується за цільовим призначенням та способами, які не суперечать екологічним вимогам, отже, відсутні підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою, передбачені статтею 141 ЗК України.

Фермерське господарство "Озерянка" вважає, що зі смертю засновника фермерського господарства, якому земельна ділянка була надана у постійне користування, право постійного користування не є таким, що припинилося.

Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 925/240/19 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Озерянка", призначено її до розгляду на 04.12.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Фермерського господарства "Озерянка" до 18.12.2019.

18.12.2019 на адресу суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18, предметом дослідження у якій є питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів установила, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 справу №922/989/18 (провадження №12-205гс18) прийнято до розгляду та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 31.03.2020.

Підставою для передачі вказаної справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду є наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у вирішенні питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та зупинення провадження за касаційною скаргою, поданою у справі №925/240/19, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18 (провадження №12-205гс18).

Керуючись статтями 228, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 925/240/19 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Озерянка" до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/989/18 (провадження №12-205гс18).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.