Рішення

від 09.12.2019 по справі 920/204/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2019 Справа № 920/204/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю., суддя Джепа Ю.А., суддя Яковенко В.В., розглянувши матеріали справи №920/204/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (просп. Академіка Глушкова, 40, оф. 315, м. Київ, 03187, код 38039872),

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ОІЛ (вул. Київська, буд. 111, м. Ромни, Сумська область, 42010, код 39498983),

2. Приватного сільськогосподарського підприємства Шляховик (вул. Буйка, 28, с. Пришивальня, Фастівський район, Київська область, 08513, код 30786357)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД (вул. Данилевського, буд. 38, офіс 7, м. Харків, 61058, код 37461422),

треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог

на предмет спору: 1. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Олена Валентинівна (просп. Незалежності, буд. 7, м. Харків, 61058) ,

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович (вул. Саксаганського, 119, офіс 12, м. Київ, 01032),

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: 1. Кожина С.В., договір від 28.08.2019, свідоцтво серії ПТ №2516 від 17.01.2019, довіреність від 28.08.2019;

2. Поліщук Д.В., ордер серії АТ №1001145 від 09.12.2019

3. Данченко А.С., свідоцтво серії ІФ №001582 від 03.07.2019, договір №06/12 від 06.12.2019, свідоцтво серії ПТ №1748 від 11.07.2017, ордер серії ПТ №024496 від 07.12.2019

від третіх осіб: 1., 2. не з`явились

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 19.03.2019 провадження у справі №920/204/19 відкрите за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 09.04.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 09.04.2019 підготовче засідання у справі №920/204/19 відкладене на 16.05.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 16.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №920/204/19 на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 13.06.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 13.06.2019 підготовче засідання у справі №920/204/19 відкладене на 19.06.2019.

У зв`язку з відрядженням судді Соп`яненко О.Ю. судове засідання 19.06.2019 не відбулось, відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 01.07.2019 підготовче засідання у справі №920/204/19 призначене на 11.07.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 11.07.2019 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.07.2019 сформовано наступний склад колегії суду: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю., суддя Джепа Ю.А., суддя Яковенко В.В.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 17.07.2019 розпочато підготовче засідання спочатку, його призначено на 29.07.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 29.07.2019 у справі №920/204/19 залучено до участі в розгляді справи в якості співвідповідача ТОВ АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД , підготовче засідання відкладене на 04.09.2019

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 04.09.2019 підготовче засідання у справі №920/204/19 відкладене на 18.09.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/204/19 залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №920/204/19 на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 09.10.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 09.10.2019 підготовче засідання у справі №920/204/19 відкладене на 16.10.2019.

В судовому засіданні 16.10.2019 закрите підготовче провадження у справі №920/204/19, розгляд справи по суті призначено на 11.11.2019.

У зв`язку з відпусткою члена колегії суддів - судді Яковенко В.В. судове засідання 11.11.2019 не відбулось, відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 20.11.2019 розгляд справи №920/204/19 по суті призначено на 09.12.2019.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу будівель) загальною площею 11705,30 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 111, укладений 18.09.2015 між ПСП Шляховик і ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ та посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Оленою Валентинівною за номером 3425.

В заяві №02-1/09 від 02.09.2019 позивач просить суд вважати вірним наступне формулювання позовних вимог: визнати недійсним договір відчуження/продажу нерухомого майна (комплексу будівель) загальною площею 11705,30 кв.м., котрий знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 111.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач 1 в письмовому відзиві від 05.06.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що договору купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу будівель) загальною площею 11705,30 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 111, укладеного 18.09.2015 між ПСП Шляховик і ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ не існує, а зазначене майно відповідач 1 придбав у ТОВ АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД .

Позивачем подано письмові пояснення 20-2/06 від 20.06.2019 (вх. №5113 від 25.06.2019), в яких він зазначив про те, що оскільки належним чином право власності ТОВ АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД на спірне нерухоме майно не було зареєстроване, даний факт унеможливлює його подальшу передачу відповідачу 1.

Відповідач 2 в письмовому відзиві від 29.08.2019 (вх. №7009 від 30.08.2019) просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ПСП Шляховик не мав жодних правовідносин з ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ , зокрема не укладав спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна 18.09.2015.

Відповідач 3 в письмовому відзиві №28/08-02 від 28.08.2019 (вх. №7063 від 02.09.2019) проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що договір, який просить суд позивач визнати недійсним, між ПСП Шляховик і ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ не укладався.

Третя особа 1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В письмових поясненнях №603/01-16 від 27.08.2019 повідомила суд про те, що до реєстраційної служби міста Ромни Сумської області 22.09.2015 року було надіслано облікову справу 13372445 про перехід права власності на спірний об`єкт нерухомості, а в справах у нотаріуса зберігається лише опис вкладення, який було надіслано до реєстраційної служби та квитанція про відправлення.

Третя особа 2 в судове засідання не з`явилась, письмових пояснень по суті заявлених вимог суду не подала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

09.10.2019 електронною поштою відповідачем 1 та відповідачем 2 надіслано письмові пояснення.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Позивач мотивує свої вимоги тим, що рішенням господарського суду Одеської області по справі №916/1816/17 від 12 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено, та зокрема стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства ШЛЯХОВИК на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС заборгованість в загальному розмірі 41913,64 грн.

Зазначене рішення обґрунтоване неповним, несвоєчасним та неналежним виконанням ПСП ШЛЯХОВИК грошових зобов`язань по договору №53-04-2009 СФК купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі №916/1604/17 від 22 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено та зокрема стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства ШЛЯХОВИК на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС заборгованість у загальному розмірі 13169,68 грн.

Зазначене рішення господарського суду Одеської області обґрунтоване неповним, несвоєчасним та неналежним виконанням ПСП ШЛЯХОВИК грошових зобов`язань по договору №37-03-2009СФК купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24 березня 2009 року.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі №916/1910/17 від 29 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено, та зокрема стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства ШЛЯХОВИК на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС заборгованість у загальному розмірі 11103,58 грн.

Зазначене рішення обґрунтоване неповним, несвоєчасним та неналежним виконанням ПСП ШЛЯХОВИК грошових зобов`язань по договору №43-03-2009СФК купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30 березня 2009 року.

Позивач наголошує на тому, що рішення господарського суду Одеської області набрали чинності, проте ПСП Шляховик вони не виконані, проте з матеріалів виконавчого провадження щодо примусового виконання вказаних вище рішень та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивачу стало відомо про те, що 18 вересня 2015 року між ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ та ПСП Шляховик було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу будівель) загальною площею 11705,30 кв. м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, місто Ромни, вулиця Київська, 111, та належного на дату укладення договору ПСП ШЛЯХОВИК .

Даний договір посвідчено Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Оленою Валентинівною у реєстрі за номером 3425.

18 вересня 2015 року приватним нотаріусом Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Оленою Валентинівною зареєстровано перехід права власності на нерухоме майно (комплекс будівель) загальною площею 11705,30 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, місто Ромни, вулиця Київська, 111, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №24568677 від 18.09.2015 року, розмір частки 1.

Таким чином, позивач наголошує на тому, що ПСП Шляховик , будучи обізнаним про існування факту порушення строків виконання грошових зобов`язань по договорах №53-04-2009 СФК купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року, №37-03-2009СФК купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24 березня 2009 року, №43-03-2009СФК купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30 березня 2009 року, розуміючи вирогідність подання позивачем відповідних позовів до суду та прийняття в подальшому судових рішень та як наслідок їх добровільного невиконання подальше звернення стягнення на відповідне майно, активи, цінності ПСП Шляховик , свідомо здійснив відчуження нерухомого майна, у зв`язку з чим просить суд визнати недійсним з мотивів його фіктивності договір відчуження/продажу нерухомого майна (комплексу будівель) загальною площею 11705,30 кв.м., який знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 111.

Так, ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС в обґрунтування фіктивності вчинених правочинів зазначає, що ПСП ШЛЯХОВИК ще з 2009-2011 року було обізнане про існування порушення та/або невиконання грошових зобов`язань згідно договорів купівлі-продажу з приводу яких у 2010-2011 роках виносились судові рішення, з яких, посилаючись на норми чинного законодавства передбачалась можливість здійснення визначеного роду нарахувань, а судові рішення у справах №916/1816/17, №916/1604/17 та №916/1910/17 прийняті з аналогічних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом . Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованого Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту ст. 319 Цивільного кодексу України вбачається, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав

Статтею 334 Цивільного Кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Порядок державної реєстрації права власності на майно регулюється ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Так, відповідно до ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права, зокрема, право власності на нерухоме майно та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2019 р. у справі № 903/439/18 фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої сторони щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору, приховування справжніх намірів учасників правочину.

Судом встановлено, що 16.08.2011 року між ПСП Шляховик (іпотекодавець) та ПАТ Укрсоцбанк (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір з майновим поручителем, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 4179, відповідно до умов якого ПСП Шляховик передав у іпотеку ПАТ Укрсоцбанк в якості забезпечення виконання позичальником по договору відновлювальної кредитної лінії, наступне нерухоме майно цілісно-майновий комплекс (елеватор), що належить майновому поручителю ПСП Шляховик , що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Ромни, вулиця Київська, 111, загальною площею 11705,3 кв.м.

У зв`язку з посвідченням зазначеного договору іпотеки, нотаріусом було накладено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна.

Зазначений договір 16.08.2011 р. було внесено до реєстру іпотек за номером 11506883, про що свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.4.3. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої, забезпечені іпотекою, вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, судом встановлено, що з 2011 року по 2015 рік спірне нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна - 640251059107) перебувало в заставі у ПАТ Укрсоцбанк .

З дозволу іпотекодержателя, ПАТ Укрсоцбанк , який був оформлений листом № 09301-87/8414 від 20.05.2015 р., що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 20.05.2015 р. № 37820085, яка міститься в матеріалах справи, 20.05.2015 між ПСП Шляховик і ТОВ АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, (комплексу будівель) загальною площею 11705,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Ромни, вулиця Київська, 111.

За таких обставин, звернення стягнення саме на зазначене нерухоме майно на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс було б не можливе з огляду на те, що іпотекодержатель ПАТ Укрсоцбанк мав переважне право перед іншими кредиторами боржника задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна.

З письмових матеріалів справи вбачається, що в подальшому 18.09.2015 між ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ і ТОВ АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу будівель) загальною площею 11705,30 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 111.

Договір посвідчено за номером 3425 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Оленою Валентинівною.

Відповідно до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2019 р. у справі № 903/439/18 кваліфікуючими ознаками договору купівлі-продажу є передання (продаж) майна продавцем та оплата (прийняття) такого майна покупцем.

До договору купівлі-продажу нерухомості застосовуються загальні правила про договори купівлі-продажу. Договір продажу нерухомості вважається укладеним у момент досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами в формі., визначеній законодавством.

З огляду на предмет договору, останній посвідчений нотаріально, сторонами визначено його ціну та умови сплати.

На момент укладення зазначеного договору стосовно нерухомого майна відсутні були будь-які обтяження.

Отже, укладений між ТОВ АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД та ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ договір від 18.09.2015 р. купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу будівель) загальною площею 11 705,30 кв.м„ яке знаходиться за адресою: Сумська область, місто Ромни, вулиця Київська, 111, не має жодних ознак, що визначали б настання наслідків, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, та не суперечить чинному законодавству.

ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ повідомило суд про те, що використовує нерухоме майно у своїй господарській діяльності, не має жодних правовідносин з ПСП Шляховик . ПСП Шляховик відсутній за адресою місцезнаходження нерухомого майна.

Таким чином, ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ придбано нерухоме майно за адресою: Сумська область, місто Ромни, вулиця Київська, 111 на законних підставах та згідно чинного законодавства.

Верховним Судом України в Постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6- 197цс14, зазначено, що у разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

У позовній заяві, як на передумову вчинення фіктивного правочину позивач посилається на ухилення ПСП Шляховик від виконання грошових зобов`язань на користь позивача, які виникли на підставі рішень господарського суду Одеської області від 12.09.2017 р. № 916/1816/17, 22.09.2017р. № 916/1604/17 та 29.09.2017 р. № 916/1910/17.

ТОВ Компанія Ніко-Тайс зазначає, що маючи на меті не виконання рішень господарського суду Одеської області від 12.09.2017 р. № 916/1816/17, 22.09.2017р. № 916/1604/17 та 29.09.2017 р. № 916/1910/17 у майбутньому, після порушення строків необхідності виконання грошових зобов`язань ПСП Шляховик вжило заходів щодо відчуження належного собі нерухомого майна....із подальшим визначенням не можливості звернення стягнення на нього .

Суд не приймає до уваги вказані доводи позивача щодо ухилення ПСП Шляховик від виконання рішень суду, про які йдеться вище, з огляду на наступне.

Невиконання рішення суду може мати місце лише після набрання ним законної сили. Однак, в даному випадку рішення суду, на які посилається позивач були винесені у 2017 році, а з наявних матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно було придбане ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ у 2015 році.

Таким чином, навіть станом на момент відкриття господарським судом Одеської області проваджень у справах за позовами ТОВ Компанія Ніко-Тайс майно вже як 2 роки належить ТОВ ЕЛІТ-ОІЛ .

Окрім цього, як видно з матеріалів справи, що ТОВ Компанія Ніко-Тайс стала кредитором ПСП Шляховик у 2012 році на підставі угод про заміну кредитора у зобов`язанні.

При чому, стверджуючи, що ПСП Шляховик ухиляється від виконання грошових зобов`язань перед позивачем, зокрема і шляхом відчуження нерухомого майна на яке, на думку позивача, може бути звернуто стягнення, до суду не надано доказів того, що ТОВ Компанія Ніко-Тайс , як новий кредитор звертався до боржника з відповідними вимогами. Із наданих до суду рішень господарського суду Одеської області не вбачається, що ТОВ Компанія Ніко-Тайс на адресу ПСП Шляховик направляло вимоги про сплату грошових коштів. Натомість, зазначені рішення суду мають вказівки на те, що при укладенні угод про заміну кредитора у зобов`язанні, сторони не визначили обов`язковим повідомляти боржника про необхідність сплачувати грошові кошти новому кредитору. Тобто, доказів того, що ПСП Шляховик був обізнаний про заміну кредитора не має, доказів ухилення ПСП Шляховик від виконання зобов`язання не має.

До того ж, відповідно до рішень господарського суду Одеської області від 12.09.2017 р. № 916/1816/17, 22.09.2017р. № 916/1604/17 та 29.09.2017 р. № 916/1910/17 грошові кошти стягуються з ПСП Шляховик та ТОВ Совагро в солідарному порядку, проте, позивачем не надано доказів того, що зазначена заборгованість наразі не погашена іншим солідарним боржником.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи те, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження факту наявності умислу в діях ПСП Шляховик щодо відчуження нерухомого майна з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань перед позивачем, а також не наведено належних доказів, які б свідчили про порушення прав позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-ОІЛ , 2. Приватного сільськогосподарського підприємства Шляховик , 3. Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО КЕПІТАЛ ГРУП ЛТД ,за участю третіх осіб на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: 1. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Олена Валентинівна, 2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 18.12.2019.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ (підпис) О.Ю. СОП`ЯНЕНКО

СУДДЯ (підпис) Ю.А. ДЖЕПА

СУДДЯ (під пис) В.В. ЯКОВЕНКО