Рішення

від 17.12.2019 по справі 360/3198/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3198/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленку А.В.,

представника позивача - Усової К.В., ордер серії ЛГ № 018942;

представника відповідача - Подройко Н.А., довіреність від 13.09.2019 № П-2953/14/12-32-00;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Усової Катерини Вікторівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю АКШ до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Усової Катерини Вікторівни (далі - представник) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю АКШ (далі - позивач, ТОВ АКШ ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою суду від 24.07.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (т.2 арк.спр. 29-30).

05.08.2019 за вх. № 41098/2019 представником позивача усунуто недоліки позовної заяви (т.2 арк.спр. 36)).

Ухвалою суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, роз`єднано позовні вимоги у самостійні провадження, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.04.2019 № 00000271402 залишено на розгляді в адміністративній справі № 360/3198/19 (т.1 арк.спр.1-2).

Ухвалою суду від 20.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 26.11.2019 (т.2 арк.спр. 203-204).

Уточнений адміністративний позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення - рішення від 23.04.2019 № 00000271402 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно в сумі 118207,93 грн винесено відповідачем на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ АКШ від 03.04.2019 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 30.06.2018.

ТОВ АКШ оскаржував зазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку, ДФС України відмовлено у задоволенні скарги.

Основними видами діяльності ТОВ АКШ є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Інша діяльність: код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Сільськогосподарське виробництво здійснюється на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, позивач є платником єдиного сільськогосподарського податку 4 групи.

З 10.11.2010 ТОВ АКШ є власником нежитлового майнового комплексу за адресою: с. Шульгинка, вул. Театральна, 1-В, Старобільський район, Луганська область, на підставі договору купівлі - продажу від 10.11.2010, та нежитлової будівлі - насосної станції за адресою: вул. Миру, буд. 195-а, м. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область, придбаної 10.11.2010 за договором купівлі - продажу і призначеної для зрошування поливних культур.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. ж п.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

З положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 57, будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (код 1271) включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси на таке інше.

З посиланням на п.п.14.1.235 п. 14.1 ст. 14, ст. 1 Закону України Про сільськогосподарський перепис , Закон України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років , представник позивача зазначила, що ТОВ АКШ в своїй діяльності проводить сільськогосподарські роботи з вирощування зернових, збирання зернових і продаж сільськогосподарських товарів у загальній вартості всіх поставлених товарів, воно не може бути позбавлено пільги з податку на нерухомість, якщо така нерухомість використовується в сільськогосподарській діяльності, результатом якої є виробництво сільськогосподарських товарів.

В даному випадку важливо, щоб продукція (товари), вироблена підприємством, в принципі була сільськогосподарською.

Відповідно до п.п.14.1.234 ст. 14 Податкового кодексу України сільськогосподарська продукція (товари) - це продукція (товари), що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо вони вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо їх виробником.

Згідно із спецрежимом п.209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені в товарних групах 1-24 УКТ ЗЕД, товарних позиціях 4101, 04102, 4103, 4301 УКТ ЗЕД . Тобто цей пункт визначає сільськогосподарські товари навіть більш широко, ніж п.п.14.1.234 ст. 14 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.04.2019 № 00000271402, винесене ГУ ДФС у Луганській області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеному у позові та відповіді на відзив від 16.10.2019 (т.2 арк.спр. 172-173). Зокрема, зазначила, що будинки і споруди сільськогосподарського призначення - це споруди, основне завдання яких полягає в тому, щоб забезпечити оптимальний рівень продуктивності продукції основного призначення будови. Для успішної реалізації завдання, такі споруди повинні бути спроектовані і обладнані відповідно до норм і вимог будівель даного типу. Будівництво сучасних сільгоспбудов має враховувати тенденцію автоматизації багатьох технологічних процесів.

Будівлі сільськогосподарського призначення умовно поділяються на два види: основні споруди для вироблення і виробництва сільськогосподарської продукції (корівники, інкубатори, молочні і тваринницькі комплекси та інші); допоміжні будівлі, основне призначення яких полягає у зберіганні та переробці продукції.

Системи сільськогосподарського водопостачання за їх призначенням можна поділити на такі групи: 1) системи водопостачання селищ радгоспів і колгоспів, а також ремонтно - технічних станцій; 2) системи подопостачання тваринницьких промислових комплексів і окремо розташованих ферм; 3) сисеми пасовищного водопостачання; 4) системи польового водопостачання.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві від 13.09.2019 за вх. № 47087/2019 (т.2 арк.спр. 71-78).

Так, зазначила, що за наслідками документальної планової невиїзної перевірки ТОВ АКШ встановлено порушення п.п.266.1.1 п. 266.1, п.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України - підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період, що перевіряється, у сумі 94566,34 грн, у тому числі 1 квартал 2016 року - 8334,66 грн, 2 квартал 2016 року - 8334,66 грн, 3 квартал 2016 року - 8334,66 грн, 4 квартал 2016 року - 8334,66 грн, 1 квартал 2017 року - 9677,40 грн, 2 квартал 2917 року - 9677,40 грн, 3 квартал 2017 року - 9677,40 грн, 4 квартал 2017 року - 9677,40 грн, 1 квартал 2018 року - 11259,05 грн, 2 квартал 2018 року - 11259,05 грн.

В ході проведення перевірки ТОВ АКШ надано запити від 22.10.2018, 26.10.2018, 30.10.2018, 19.11.2018, 28.02.2019, 13.03.2019, 20.03.2019 про надання документів, які позивачем до перевірки не надано, про що складено відповідні акти.

20.03.2019 на адресу ТОВ АКШ направлено запит про надання інформації щодо наявних об`єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, з документальним підтвердженням (договори купівлі - продажу, договори міни, договори дарування, судові рішення, технічну документацію, тощо, підтвердження або спростування наявності пільг зі сплати даного податку, а саме надання документів, що підтверджують використання об`єктів нерухомого майна безпосередньо у сільськогосподарській діяльності згідно п.п .ж п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Документи надано не було, про що складено акт від 25.03.2019 № 282/12-32-14-02/36247859.

У періоді з 01.01.2016 по 30.09.2018 основним видом діяльності ТОВ АКШ є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Підпунктом ж п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2019) визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено, зокрема, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

На підставі відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що станом на 01.01.2016 на балансі ТОВ АКШ рахується нежитлова будівля (насосна станція), комплекс, які не відносяться до будівель, споруд, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Розрахунки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 - 2018 роки, наведені в Акті перевірки, і зроблено висновок, що в порушення п.п.266.1.1 п. 266.1, п.п.266.2.1 п. 266.2, п.п.266.3.3 п. 266.3, п.п.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період, що перевіряється у сумі 94566,34 грн, у т.ч. за: 2016 рік - 33338,64 грн, 2017 рік - 38709,60 грн, 2018 рік - 22518,10 грн. Також ТОВ АКШ на порушення п.49.2 ст. 49, п.п.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України не надано податкові декларації з податку на майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 - 2018 рік.

Також представник відповідача зазначила, що об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі одночасного існування двох умов, а саме якщо це будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, та призначені вони саме для використання ними безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Тобто правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. Надані до позову документи не містять жодних доказів фактичного здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Старобільський район, с. Шульгінка, вул. Театральна, 1-В, та нежитлової будівлі - насосної станції, розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Шульгінка, вул. Миру, 195-А, а отже відсутня одна із обов`язкових підстав для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати.

Позивачем не було надано до перевірки будь-яких первинних документів на підтвердження використання об`єктів нерухомості у сільськогосподарській діяльності за період, що перевіряється. Вважаючи, що ним не порушено норми податкового законодавства, позивач не був позбавлений можливості подати до контролюючого органу після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом первинні документи, які б підтвердили використання нерухомого майна у сільськогосподарській діяльності. Однак позивач правом додаткового надання документів після завершення перевірки та правом надання заперечень на акт перевірки не скористався, внаслідок чого збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно залишились непідтвердженими первинними документами.

З огляду на наведене, відповідач зазначив, що наданими доказами не спростовується обґрунтованість висновку контролюючого органу про заниження суми грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно та про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі № 820/1975/17, яка залишена без змін Верховним Судом постановою від 13.02.2018.

На підставі викладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю АКШ , код ЄДРПОУ 36247859, зареєстровано як юридична особа 10.03.2009, № запису 13771020000000669, перебуває на обліку у Старобільській ДПІ ГУ ДФС у Луганській області, місцезнаходженням юридичної особи є: 92764, Луганська область, Старобільський район, с. Шульгинка, вул. Миру, буд. 195А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 27.08.2019 за № 1005683306 (т.2 арк.спр. 62-64).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 31.10.2018, ТОВ АКШ належить на праві власності:

1) нежитлова будівля, насосної станції, реєстраційний номер 46979944251, номер запису про право власності на об`єкт нерухомого майна 745057, дата державної реєстрації - 22.04.2013, загальна площа - 119,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , с. Шульгінка, Старобільського району, Луганської області, що знаходиться на території Шульгінської сільської ради. Право власності набуто на підставі договору купівлі - продажу від 10.11.2010 № 3741;

2) комплексу, реєстраційний номер 46929244251, номер запису про право власності на об`єкт нерухомого майна 744272, дата державної реєстрації 22.04.2013, загальна площа 4718,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 буд. 1в, с. Шульгінка, Старобільський район, Луганської області. Право власності набуто на підставі договору купівлі - продажу від 10.11.2010 № 3737 (т.2 арк.спр. 156-159).

Згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст.77, ст.79 Податкового кодексу України відповідно до плану - графіка проведення планових перевірок суб`єктів господарювання на IV квартал 2018 року та відповідно до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 28.09.2018 № 1090, ОСОБА_1 , начальником відділу перевірок платників інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області, ОСОБА_2 , заступником начальника відділу перевірок платників інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області, Яйчун Людмилою Олександрівною, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області, ОСОБА_3 , головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області, Світличною ОСОБА_4 , головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області, ОСОБА_5 , заступником начальника відділу контрольно - перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Луганській області, Николенко Сергієм ОСОБА_6 , головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області, проведена документальна планова невиїзна перевірка ТОВ АКШ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 30.06.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.10.2015 по 30.06.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за наслідками якої складено Акт від 03.04.2019 № 178/12-32/14/02-36247859 (т.1 арк.спр. 13-103).

Згідно із пунктами 1 та 4 розділу IV Висновок Акта від від 03.04.2019 № 178/12-32/14/02-36247859перевіркою встановлено порушення ТОВ АКШ :

1. пункту 44.3 статті 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України - не надано первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

4. п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п. 266.2 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період, що перевіряється у сумі 101933,26 грн, у т.ч. 4 квартал 2015 року на 7366,92 грн, 1 квартал 2016 року на 8334,66 грн, 2 квартал 2016 року на 8334,66 грн, 3 квартал 2016 року на 8334,66 грн, 4 квартал 2016 року на 8334,66 грн, 1 квартал 2017 року на 9677,40 грн, 2 квартал 2017 року на 9677,40 грн, 3 квартал 2017 року на 9677,40 грн, 4 квартал 2017 року на 9677,40 грн, 1 квартал 2018 року на 11259,05 грн, 2 квартал 2018 року на 11259,045 грн (т.1 арк.спр. 95).

У підрозділі 3.1.4.1 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки розділу 3.1.4 Податок на майно Акта від 03.04.2019 № 178/12-32/14/02-36247859 зазначено, що за період з 01.10.2015 по 30.06.2018 ТОВ АКШ не декларувало податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В ході перевірки ТОВ АКШ було надано запит про надання документів щодо наявних об`єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, з документальним підтвердженням, проте відповідних документів на запит надано не було.

Наведено норми п.п.266.1.1 п. 266.1, п.п.266.2.1, п.п. ж п.п.266.2.2 п. 266.2, п.п.266.3.1 п. 266.3, п.п.266.5.1 п. 266.5, п.п.266.7.5 п. 266.7 статті 266, п.п.14.1.129-1 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, та зазначено, що у періоді з 01.10.2015 по 30.09.2018 основним видом діяльності ТОВ АКШ є _ 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. З врахуванням п.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (підкласи 1271.1-1271.9). До групи Будівлі офісні (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей. Враховуючи зазначене, нежитлова будівля, насосна станція та комплекс є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В Акті зазначено, що на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що станом на 01.10.2015 на балансі ТОВ АКШ рахується нежитлова будівля (насосна станція), комплекс, які не відносяться до будівель, споруд, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, та наведено розрахунки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, за 2016, 2017 та 2018 роки.

Так, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік проведено на підставі рішення Шульгінської сільської ради Старобільського району Луганської області сьомого скликання шостої сесії від 08.02.2016 № 06/02 Про внесення змін до рішення 45-ї сесії Шульгінської сільської ради № 45/01 від 23.01.2015 Про затвердження Положення та встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Шульгінської сільської ради , відповідно до якого встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб - 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 к.м бази оподаткування.

У відповідності до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 № 928-VIII розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складав 1378,00 грн.

Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік:

(119,8 + 4718,9) х 1378 х 0,5% = 4838,7 х 6,89 = 33338,64 грн, де:

119,8 кв.м - площа нежитлової будівлі (насосної станції);

4718,9 кв.м - площа комплексу.

Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, проведено на підставі рішення Шульгінської сільської ради Старобільського району Луганської області сьомого скликання дев`ятнадцятої сесії від 07.02.2017 № 19/01 Про внесення змін до рішення 45-ї сесії Шульгінської сільської ради № 45/01 від 23.01.2015 Про затвердження Положення та встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Шульгінської сільської ради , відповідно до якого встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб - 0,25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування).

У відповідності до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 № 1801-VIII розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 складав 3200 грн.

Розрахунок річної суми податку на 2017 рік:

(119,8 + 4718,9) х 3200 х 0,25% = 4838,7 х 8,00 = 38709,60 грн, де:

119,8 кв.м - площа нежитлової будівлі (насосної станції);

4718,9 кв.м - площа комплексу.

Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, проведено на підставі рішення Шульгінської сільської ради Старобільського району Луганської області сьомого скликання двадцять дев`ятої сесії від 20.12.2017 № 29/10 Про проведення у відповідність до форм типового рішення, затвердженого Постановою КМУ № 483 від 24.05.2017 рішення № 45/01 від 23.01.2015 Про затвердження положення та встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Шульгінської сільської ради зі змінами, внесеними до рішення 19/01 від 07.02.2017 Про внесення змін до рішення № 45/01 від 23.01.2015 Про затвердження Положення та встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Шульгінської сільської ради , відповідно до якого встановлено ставки податку для об`єктів іншої нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб - 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

У відповідності до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 № 2246-VIII розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 складав 3723 грн.

Розрахунок річної суми податку на 2018 рік:

(119,8 + 4718,9) х 3723 х 0,25% = 4838,7 х 9,3075 = 45036,20 грн, де:

119,8 кв.м - площа нежитлової будівлі (насосної станції)

4718,9 кв.м - площа комплексу

Сума податку за січень - червень 2018 року становить:

45036,20 грн /12 місяців х 6 міс. перевіреного періоду = 22518,10 грн.

На підставі Акта перевірки від 03.04.2019 № 178/12/32/14/02-36247858 ГУ ДФС у Луганській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 23.04.2019 № 00000271402, яким за порушення п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України та у відповідності до п.123.1 ст. 123, п.п.54.3.2 п. 54.3, п.58.1, п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України ТОВ АКШ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, код платежу 18010400, на 118 207,93 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 94566,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 23641,59 грн (т.2 арк.спр. 24).

Позивачем оскаржено зазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку, направлено до ДФС України скаргу від 07.05.2019 за вих. № 705/2019 (т.1 арк.спр. 110-113), у задоволенні якої рішенням ДФС від 03.07.2019 № 30318/6/99-99-11-06-01-25 відмовлено (т.1 арк.спр. 119-120).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

До спірних правовідносин застосовуються норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на дату їх виникнення.

Згідно із підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України).

Абзацом першим підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо доводів відповідача про ненадання платником первинних документів під час проведення перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України).

Абзацом першим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України регламентовано, що протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.

Судом встановлено, в ході проведення перевірки 22.10.2018, 26.10.2018, 30.10.2018, 19.11.2018, 28.02.2019, 13.03.2019 контролюючим органом направлено до ТОВ АКШ запити про надання документів (копій документів) за період з 01.10.2015 по 30.06.2018 (т.2 арк.спр. 139-140, 136-137, 142-143, 144-145, 152-153, 149зв.-150), які направлялися платнику поштою або електронною поштою та запит від 22.10.2018 вручений особисто (т.2 арк.спр. 140, 137 зв., 142-143, 145 зв., 153 зв., 149).

23.10.2018, 30.10.2018, 01.11.2018, 23.11.2018, 28.02.2019, 11.03.2019, 18.03.2019 відповідачем складено Акти про ненадання первинних документів № 1372/12-32-14-02/36247859, № 1384/12-32-14-02/36247859, № 1387/12-32-14-02/36247859, № 1438/12-32-14-02/36247859, № 197/12-32-14-02/36247859, № 232/12-32-14-02/36247859, № 257/12-32-14-02/36247859 (т.2 арк.спр. 140 зв.-141, 138, 143 зв., 146, 155, 154, 151).

Також 20.03.2019 відповідачем направлено позивачеві запит про надання документів (копій документів) в термін до 10 год. 00 хв. 25.03.2019, а саме - інформацію щодо наявних об`єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки з документальним підтвердженням (договори купівлі - продажу, договори міни, договори дарування, судові рішення, технічну документацію та тощо). У зв`язку з ненаданням ТОВ АКШ декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та ненаданням первинних документів, просили підтвердити або спростувати наявність пільг із сплати даного податку, а саме документи, що підтверджують використання об`єктів нерухомого майна безпосередньо у господарській діяльності згідно підпункту ж п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (т.2 арк.спр. 147).

Запит отримано платником 23.03.2019 (т.2 арк.спр. 148).

25.03.2019 відповідачем складено Акт № 282/12-32-14-02/36247859 Про ненадання первинних документів (т.2 арк.спр. 148зв.).

Таким чином, дійсно платником первинна документація під час проведення перевірки контролюючому органу не надавалася, що стало підставою для прийняття ГУ ДФС у Луганській області податкового повідомлення - рішення від 23.04.2019 № 00000291402, яким за порушення п. 44.3 ст.44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України до ТОВ АКШ застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи на суму 510 грн (арк.спр. 107), яке не оскаржено платником та суму штрафу сплачено, що визнається сторонами і не є спірним питанням у даній справі.

Разом з тим, в межах спірних правовідносин невиконання платником обов`язку, передбаченого статтею 44 Податкового кодексу України, не може бути беззаперечною підставою для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі, якщо таке майно у відповідності до вимог підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування.

Так, нормами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України регламентовано, що не є об`єктом оподаткування:

а) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

д) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об`єкта на дитину;

е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

з) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров`я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об`єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять та більше дітей.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л» ) передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є, зокрема, те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами «е» та «і» , на відміну від пункту «є» . Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д» ), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е» ), сільськогосподарський товаровиробник («ж» ), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з» ), релігійні організації («и» )), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ» ), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і» ), будівлі промисловості («є» ) тощо).

Зокрема, підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України у редакції, чинній протягом 2016 - 2018 років, визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін сільськогосподарський товаровиробник має інше змістовне навантаження.

Згідно із відомостями з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 27.08.2019 за № 1005683306 видами діяльності ТОВ АКШ є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів, 01.50 Змішане сільське господарство, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (т.2 арк.спр. 62-64).

Тобто, належність ТОВ АКШ до сільськогосподарських товаровиробників є однією з умов для застосування підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Щодо іншої умови - призначення об`єкта нерухомості для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, суд зазначає таке.

При проведенні перевірки контролюючим органом використано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 31.10.2018, з яких слідує, що ТОВ АКШ належить на праві власності: 1) нежитлова будівля, насосної станції, реєстраційний номер 46979944251, номер запису про право власності на об`єкт нерухомого майна 745057, дата державної реєстрації - 22.04.2013, загальна площа - 119,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 буд.195а, с. Шульгінка, Старобільського району, Луганської області, що знаходиться на території Шульгінської сільської ради. Право власності набуто на підставі договору купівлі - продажу від 10.11.2010 № 3741; 2) комплекс, реєстраційний номер 46929244251, номер запису про право власності на об`єкт нерухомого майна 744272, дата державної реєстрації 22.04.2013, загальна площа 4718,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 буд. 1в, с. Шульгінка, Старобільський район, Луганської області. Право власності набуто на підставі договору купівлі - продажу від 10.11.2010 № 3737 (т.2 арк.спр. 156-159).

Позивачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії договорів купівлі - продажу зазначених об`єктів, які є, на думку суду, належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 74 КАС України, оскільки, зокрема, містять інформацію щодо предмета доказування стосовно належності нерухомого майна до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і обмеження судом предмету дослідження в даному випадку може призвести до неповного встановлення обставин.

Відповідно до договору купівлі - продажу комплексу від 10.11.2010, посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Пульним С.М., укладеного між ТОВ Шільгінка (продавець) та ТОВ АКШ (покупець), продавець передає, а покупець приймає у власність комплекс, що розташований в селі Шульгінка по вулиці Театральній, будинок 1 В Старобільського району Луганської області і знаходиться на земельній ділянці, площа якої буде встановлена Державним актом або договором оренди (п.1), відповідно до відомостей, викладених у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27850913, виданого 02.11.2010 Старобільським районним бюро технічної інвентаризації, комплекс складається з: літ. А1 - контора шлакоблок, загальною площею 74,3 кв.м, з - комора дерево, загальною площею 30,4 кв.м, е - комора дерево, загальною площею 138,3 кв.м, г - тік блоки, загальною площею 1418,7 кв.м, в - тік блоки, загальною площею 1451,0 кв.м, б - склад шлакоблок, загальною площею 232,3 кв.м, л.л - зерносховище шлакоблок цегла, загальною площею 1169,2 кв.м, н н н1 - вісова цегла, загальною площею 31,1 кв.м, к - льох шлакоблок, загальною площею 173,6 кв.м, м - зерноочисники ЗАВ - 20,40 метал. Загальна площа комплексу складає 4718,9 кв.м (п.2) (т.2 арк.спр. 46-47).

Відповідно до договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 10.11.2010, посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Пульним С.М., укладеного між ТОВ Шульгинка (продавець) та ТОВ АКШ (покупець), продавець передає, а покупець приймає у власність нежитлову будівлю, насосну станцію, що розташована в селі Шульгинка по вулиці Миру, будинок 195 а Старобільського району Луганської області, і знаходиться на земельній ділянці, площа якої буде встановлена Державним актом або договором оренди (п.1); відповідно до відомостей, викладених у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27879098, виданого 04.11.2010 Старобільським районним бюро технічної інвентаризації, нежитлова будівля складається з: літ. А1 - будівля цегла, загальною площею 119,8 кв.м. Загальна площа нежитлової будівлі, насосної станції складає 119,8 кв.м (п.2) (т.2 арк.спр. 240-241).

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14-1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно із Державним класифікатором будівель та споруд. ДК 018-2000 , затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507 (далі - Класифікатор) до підрозділу 12 Будівлі нежитлові відноситься група 127 «Будівлі нежитлові інші» , до якої, в свою чергу, відноситься клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства , який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо, а саме:

Також у Класифікаторі міститься зауваження, що клас 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства не включає споруди зоологічних та ботанічних садів.

Таким чином, у відповідності до положень Класифікатора перелік будівель сільськогосподарського призначення не є вичерпним, за виключенням споруд зоологічних та ботанічних садів.

Відповідно, комплекс та насосна станція, які перебувають у власності сільськгосподарського товаровиробника, за умови відсутності доказів їх використання не у сільськогосподарській діяльності, можуть бути віднесені до будівель сільськогосподарського призначення.

Посилання відповідача в Акті перевірки на підпункт 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та на те, що до групи Будівлі офісні (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, і тому нежитлова будівля, насосна станція та комплекс є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд оцінює критично, оскільки визначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно належних позивачеві насосної станції та комплексу як нежитлових будівель не свідчить про їх належність до Будівель офісних , і, як зазначалося вище, згідно із Класифікатором клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства входить до групи 127 Будівлі нежитлові інші , яка, в свою чергу, входить до підрозділу 12 Будівлі нежитлові .

Щодо комплексу за адресою вул. Театральна, буд. 1 В с. Шульгінка Старобільського району Луганської області, судом та в ході перевірки встановлено, що він має загальну площу 4718,9 кв.м, і до складу якого входить контора літ. А1 , яка відносить до Будівель офісних , суд зазначає таке.

Відповідно до розділу 1 Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинно бути визначене таким чином:

- обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;

- потім будівля класифікується за методом «зверху - вниз» . Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі у межах групи.

З договору купівлі - продажу комплексу від 10.11.2010 слідує, що комплекс складається з: літ. А1 - контора шлакоблок, загальною площею 74,3 кв.м, з - комора дерево, загальною площею 30,4 кв.м, е - комора дерево, загальною площею 138,3 кв.м, г - тік блоки, загальною площею 1418,7 кв.м, в - тік блоки, загальною площею 1451,0 кв.м, б - склад шлакоблок, загальною площею 232,3 кв.м, л.л - зерносховище шлакоблок цегла, загальною площею 1169,2 кв.м, н н н1 - вісова цегла, загальною площею 31,1 кв.м, к - льох шлакоблок, загальною площею 173,6 кв.м, м - зерноочисники ЗАВ - 20,40 метал (т.2 арк.спр. 46-47).

Тобто, зважаючи на відсоткове співвідношення площ контори та інших складових комплексу (комори, токи, зерносховище, зерноочисник, льох), зазначений комплекс в цілому є будівлею сільськогосподарського призначення.

Спірним між сторонами є питання щодо тлумачення норми підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, а саме - чи встановлює ця норма обов`язок сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати такі будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, чи достатньо того, що вони відповідають критерію здатності такого об`єкта слугувати цілям сільськогосподарського товарного виробництва.

Звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги (підпункт г пункту 30.9 статті 30 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, обєкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пільга, встановлена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова призначення як мета використання чого - небудь , відповідати меті , можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться у цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) у сільськогосподарській діяльності текст цієї норми не містить.

На користь висновку, що норма підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не ставить у залежність право на податкову пільгу від фактичного використання об`єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII, підпункт ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно із якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Як і Законом України від 28.12.2014 № 71- VIII законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.10.2019 у справі № 0340/1905/18 (реєстраційний номер рішення у ЄДРСР 84954798).

У матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ АКШ протягом перевіряємого періоду використовувало насосну станцію та комплекс у будь-який іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.

Тому висновки відповідача, що ненадання платником документів, які підтверджують використання об`єктів нерухомого майна безпосередньо у господарській діяльності, є підставою для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є помилковими.

З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 23 квітня 2019 року № 00000271402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з первісним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9032,09 грн.

Так, ціна первісного позову становить 602 139,46 грн (100%), задоволена частина первісних вимог (справа № 360/3198/19) - 118207,93 грн (19,63 %).

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Луганській області на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 1772,99 грн (9032,09 грн х 19,63 %).

Також у прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача 10000 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частинами другою, третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Такі документи повинні містити відомості, що безперечно свідчать про здійснення позивачем відповідних витрат, пов`язаних із розглядом в суді даної справи. Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги від 15.07.2019 № 1507/2019, пунктом 3.1 якого визначено, що за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 30 000,00 грн, та згідно із пунктами 4.1 та 4.2 якого розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначається сторонами на договірній основі. За домовленістю сторін оплата правової допомоги може здійснюватись у вигляді передоплати або авансу (т.2 арк.спр. 22).

Станом на дату розгляду справи позивачем не надано детального опису виконаних адвокатом робіт (послуг), документів, що свідчать про оплату позивачем адвокату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвоката, тому на теперішній час відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Усової Катерини Вікторівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю АКШ до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23 квітня 2019 року № 00000271402, прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю АКШ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно на 118207,93 грн (сто вісімнадцять тисяч двісті сім гривень 93 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями 94566,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 23641,59 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю АКШ (код ЄДРПОУ 36247859, місцезнаходження: 92764, Луганська область, Старобільський район, с. Шульгинка, вул. Миру, буд. 195А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, код ЄДРПОУ 39591445) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1772,99 грн (одна тисяча сімсот сімдесят дві гривні 99 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2019 року.

Суддя А.Г. Секірська