Рішення

від 09.12.2019 по справі 826/8536/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2019 року № 826/8536/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Топчій В.М.,

від відповідача - Богодистої Т.С.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна група ІСТ доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2018 року №0016161209 та №0016121209, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автомобільна група ІСТ (далі - позивач, ТОВ Автомобільна група ІСТ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управляння ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС України у м. Києві), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 року №0016161209 та №0016121209;

- зобов`язати відповідача прийняти податкову декларацію від 15.07.2017 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати незаконно списані суми штрафу та пені в розмірі 21693,75 грн, нараховані по податковому повідомленню-рішенню від 09.01.2018 року №0016121209 в рахунок погашення податкового зобов`язання за податковою декларацією від 15.07.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки від 23.11.2017 року №19547/26-12-09-19/38245900, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 року №0016121209 та №0016161209 складено з порушеннями норм та приписів чинного податкового законодавства України, а висновки про неподання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2017 року та заниження суми податкового зобов`язання є такими, що суперечать нормам чинного законодавства. За твердженням позивача, контролюючим органом допущено чисельні порушення під час проведення камеральної перевірки, а також порушено процедуру винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своєму відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити, оскільки камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по єдиному податку з юридичних осіб, зазначена позивачем у податковій декларації від 02.11.2017 року реєстраційний №161820736 за три квартали 2017 року, є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки. Податкова декларація за півріччя 2017 року не подана, чим порушено пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 року позовну заяву залишено без руху та визначено строк для усунення виявлених судом недоліків.

22.06.2018 року на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 року відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

За наслідками розгляду доданих до позовної заяви документів та наведених відповідачем у відзиві заперечень, суд дійшов висновку щодо необхідності призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін і своєю ухвалою від 30.09.2019 року визначив дату судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.11.2017 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) за три квартали 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки №19547/26-15-12-09-19/38245900.

В ході перевірки відповідачем були зроблені висновки про те, що сума податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб, зазначена позивачем у податкові декларації реєстраційний номер №161820736 від 02.11.2017 року за три квартали 2017 року, є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки. Податкова декларація за півріччя 2017 року не подана, чим порушено пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України. У зв`язку з наведеним контролюючий орган прийшов до висновку щодо наявності підстав для збільшення суми грошового зобов`язання, що за результатами податкового періоду три квартали 2017 року підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 86775,00 грн .

Також, в акті перевірки зазначено, що відповідальність платника податків за заниження податкового зобов`язання передбачена пунктом 123.1 статті 123 та пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018:

- №0016161209, яким до позивача за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн;

- №0016121209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 86775,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21693,75 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу та наполягаючи на наявності підстав для зобов`язання останнього вчинити певні дії позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд при вирішенні питання щодо правомірності дій і рішень віповідача бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; далі - ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно вимог пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Однак, відповідачем не надано доказів своєчасного направлення або отримання безпосередньо уповноваженим представником платника акта камеральної перевірки від 27.11.2017 року №19547/26-15-12-09-19/38245900.

За правилами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України, у свою чергу, передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків , його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу , для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Встановлені у даній справі обставини вказують на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без дотримання вимог 86.8 ПК України, а саме: податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом з порушенням законодавчо визначених строків. Належних, достатніх і допустимих доказів на спростування даної обставини відповідачем суду не надано.

При цьому, оцінюючи зміст оскаржуваних податкових повідомлень рішень і підстави для їх прийняття, судом враховуються наступні положення податкового законодавства.

Так, пунктом 291.4 статті 291 ПК України встановлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Сторонами не оспорюється, що позивач є платником єдиного податку третьої групи.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Положеннями пункту 296.3 статті 296 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно із пунктом 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Таким чином, відповідно до вимог податкового законодавства, у платника податку наявний обов`язок звітування (подання податкової декларації) щодо податку, платником якого він є, за відповідний звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2017 року позивачем подана податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2017 року, якою визначено суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал у розмірі 86775,00 грн.

Зазначений пакет прийнято ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 15.07.2017 року 21:47:28.245+2.00 реєстраційний № 775758657, що підтверджується квитанцією №2.

Відповідно до платіжного доручення №196 від 17.07.2017 (проведено банком 20.07.2017 року), позивачем сплачено задекларовану суму податкового зобов`язання зі сплати єдиного податку в сумі - 86775,00 грн.

Також, 02.11.2017 позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2017 року та сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал визначено 145722,69 грн.

Зазначений пакет прийнято ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 02.11.2017 11:20:33.274+2.00 реєстраційний №1, що підтверджується квитанцією №2.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови .

При цьому, ні станом на час виникнення спірних правовідносин, ні на день звернення позивача до суду із даним позовом платник податків - позивач у даній справі відповідне повідомлення не отримував. Більше того, про прийняття відповідного рішення і складення повідомлення стало відомо лише під час розгляду справи у судовому засіданні, коли на вимогу суду щодо надання відповідної інформації про можливу наявність відповідного рішення контролюючого органу представником відповідача у судовому засіданні надано копію повідомлення, датованого 20.07.2017 року за №6170/10/2651-080411 зі змісту якого вбачається, що надіслана ТОВ Автомобільна група ІСТ в режимі он-лайн податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2017 року зареєстрована, але згідно пунктів 48.7 та пункту 48.3 статті 48 ПК України не вважається податковою звітністю, оскільки не вірно зазначено обов`язковий реквізит, а саме - звітний (податковий) період (електронний документ надійшов у звітний (податковий) період - червень 2017 року).

Водночас, зважаючи на те, що копію відповідного повідомлення надано представником відповідача до суду тільки під час розгляду справи по суті, і до стадії надання учасниками справи пояснень позивач не був обізнаний з приводу прийняття контролюючим органом відповідного рішення щодо відмови у прийнятті податкової декларації за півріччя 2017 року, - відповідні уточнення до предмета і підстав заявленого позову в частині вимог щодо зобов`язання відповідача прийняти податкову декларацію від 15.07.2017 року та зарахувати незаконно списані суми штрафу та пені в розмірі 21693,75 грн, нараховані по податковому повідомленню-рішенню від 09.01.2018 року №0016121209 в рахунок погашення податкового зобов`язання за податковою декларацією від 15.07.2017 року, позивачем не вносились.

Наведене позбавляє суд можливості задоволення позову у відповідній частині без оцінки рішення контролюючого органу, яке не є предметом оскарження у даній справі.

До того ж, у частині вимог щодо зобов`язання зарахувати незаконно списані суми штрафу та пені в розмірі 21693,75 грн, нараховані по податковому повідомленню-рішенню від 09.01.2018 року №0016121209 в рахунок погашення податкового зобов`язання за податковою декларацією від 15.07.2017 року позивачем не наведено ні обставин, які вказують на списання відповідачем відповідних сум, не надано доказів вчинення таких дій, ні наведене правового обґрунтування таких вимог.

Окрім наведеного, у даній частині заявлених позивачем вимог судом враховуються положення статті 43 ПК України, якою визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Так, згідно з підпунктом 43.2 цієї статті у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Підпунктом 43.3 цієї статті передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, із заявою про повернення коштів, що були зараховані в рахунок погашення пені, позивач не звертався.

Відтак, вказана позовна вимога не належить до задоволення через неправильно обраний спосіб захисту.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна група ІСТ задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.01.2018 №0016161209 і №0016121209.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна група ІСТ (код ЄДРПОУ 38245900, адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська