Постанова

від 16.12.2019 по справі 440/3348/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 р.Справа № 440/3348/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 08.11.19 року по справі № 440/3348/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Полтавській області "Щодо сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) в окремому місяці" №3667/М/16-31-13-02-09/ІПК від 06 серпня 2019 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що законодавчі зміни, якими зобов`язано сплачувати єдиний соціальний внесок осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, незалежно від наявності в них доходу, на виконання наданого їм права на соціальний захист, не відповідають меті та завданням Закону, а також ідеї соціальної справедливості, чим порушують статтю 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2700, видане Радою адвокатів Полтавською області 09 квітня 2019 року /а.с. 22/, та взятий на облік як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, в ГУ ДФС у Полтавській області 10 квітня 2019 року /а.с. 42/.

17 липня 2019 року ОСОБА_1 подано до Головного управління ДФС у Полтавській області Звернення на отримання індивідуальної податкової консультації від 17 липня 2019 року № 17/07 /а.с. 49-50/, в якому він просив надати індивідуальну податкову консультацію щодо того, чи повинен він, ОСОБА_1 , який є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, та не отримує дохід від такої діяльності в окремому місяці звітного року, сплачувати єдиний соціальний внесок за такі місяці.

06 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області надано ОСОБА_1 індивідуальну податкову консультацію "Щодо сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) в окремому місяці" №3667/М/16-31-13-02-09/ІПК /а.с. 47-48/, в якій повідомлено, що обов`язок визначати базу нарахування єдиного внеску законом покладено на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - як тих, що отримують дохід, так і тих, що не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Вважаючи, що висновок вказаної індивідуальної податкової консультації звужує зміст та обсяг його прав та свобод, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України /далі - ПК України/ визначено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Порядок звернення платників податків за податковими консультаціями та розгляду таких звернень і надання відповідей на них контролюючим органом врегульовано статтями 52 та 53 ПК України.

Так, згідно із статтею 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (пункт 52.1); податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2); за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі /пункт 52.3/.

Отже, у податковій консультації викладається платнику офіційне розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань застосування податкового та іншого законодавства.

Оцінюючи висновок відповідача, викладений в індивідуальній податкової консультації "Щодо сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) в окремому місяці" №3667/М/16-31-13-02-09/ІПК від 06 серпня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску унормовано Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ /далі - Закон №2464-VІ/.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 3 цієї ж частини застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом першим частини другої статті 6 Закону №2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З такого правового регулювання слідує, що перебуваючи на обліку в контролюючому органі, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до визначеної бази нарахування єдиного внеску. При цьому базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, як ті, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні перебувати на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску. При цьому з 01 січня 2017 року, якщо така особа не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від незалежної професійної діяльності, вона зобов`язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону 2464 (зі змінами) та п. 5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, платники, які обрали спрощену систему, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Відповідно п.6 ст.25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до частини 6 статті 31 та частини 7 статті 32 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю та відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Міністерством фінансів України офіційно надано відповідь вих. № 11220-16-10/10500 від 18.04.2017 року на звернення Національної асоціації адвокатів України, в якому роз`яснено, що фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про зміну організаційної форми.

В судовому засіданні позивачем визнано, що заява про зупинення адвокатської діяльності ним не подавалася та право на заняття адвокатською діяльністю в установленому законом порядку не зупинялося.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно роз`яснив позивачу обов`язок сплачувати єдиний внесок за ті звітні періоди, в яких дохід від незалежної професійної діяльності ним не отримується, у відповідності до норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у Полтавській області "Щодо сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) в окремому місяці" №3667/М/16-31-13-02-09/ІПК від 06 серпня 2019 року.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року по справі 440/3348/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року по справі № 440/3348/19 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 19.12.2019 року