Постанова

від 11.12.2019 по справі 420/3783/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/3783/19 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

при секретарі Чугунові С.О.,

за участю представників позивача Мораренка .В. та Хоменко Я.І., представників відповідача Михайловського О.О. та Кришкевича Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Головного управління Держпраці в Одеській області та Приватного підприємства Квіліс на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 07.10.2019р.) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Квіліс до Головного управління Держпраці в Одеській області та першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюка Сергія Васильовича про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2019 року ПП Квіліс звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до першого заступника начальника ГУ Держпраці в Одеській області Байдюка С.В., в якому просило суд визнати неправомірною та скасувати постанову №ОД583/1581/АВ/П/МГ-ФС від 30.05.2019 року про накладення штрафу у розмірі 166 920 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та прийнятою на підставі неправомірно проведеної перевірки.

Протокольною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року залучено у якості другого відповідача (співвідповідача) - Головне управління Держпраці в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року адміністративний позов ПП Квіліс - задоволено частково. Скасовано постанову ГУ Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД583/1581/АВ/П/МГ-ФС від 30.05.2019 року, винесену відносно Приватного підприємства Квіліс . В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, начальник ГУ Держпраці в Одеській області 05.11.2019 року та представник ПП Квіліс 06.11.2019 року подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року та прийняти нове, яким позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач, відповідно, - відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача не визнали апеляційну скаргу відповідача та підтримали свою апеляційну скаргу.

Представники відповідача відповідно, в судовому засіданні суду 2-ї інстанції не визнали апеляційну скаргу підприємства та підтримали свою апеляційну скаргу

Заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

28.02.2019 року на адресу начальника ГУ Держпраці в Одеській області надійшов лист слідчого СВ Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУ НП в Одеській області від 18.02.2019 року №40/1-1606 з проханням провести перевірку дотримання вимог трудового законодавства посадовими особами ПП Квіліс при проведенні ремонтно-будівельних робіт на території КУ Тарутинська ЦРЛ .

19.04.2019 року посадовими особами держпраці, на підставі вказаного вище звернення слідчого, наказу №552 від 05.04.2019 року Про проведення інспекційного відвідування , направлення на здійснення інспекційного відвідування від 05.04.2019 року №15/01-29-1208, у присутності уповноваженої особи ПП Квіліс Мораренко С.В. було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ПП Квіліс за адресою: м.Одеса, вул.Базарна,44, за наслідками якого складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ОД583/1581/НД/АВ.

В той же день, т.б. 19.04.2019 року, інспектором праці Михайловським О.О. складено вимогу про надання документів №ОД583/1581/ПД, якою зобов`язано керівника ПП Квіліс у строк до 09.05.2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

У період з 19.04.2019 року по 10.05.2019 року інспектором праці Михайловським О.О. проведено інспекційне відвідування ПП Квіліс , за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД583/1581/АВ від 10.05.2019 року, в якому було зафіксовано порушення підприємством приписів:

1) ч.1 ст.53 КЗпП України, т.б. не дотримання вимог трудового законодавства в час скорочення на одну годину тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, а саме виконання працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 своїх робочих обов`язків на умовах 5-денного 40-годинного робочого тижня протягом 8-ми годин;

2) ч.1 ст.106 КЗпП, а саме працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залучені до надурочних робіт у грудні 2018 року ( 24.12.2018р. ) в об`ємі, який перевищує нормальну тривалість робочого часу, проте їх робота у надурочний час не нарахована та не оплачена у подвійному розмірі, що підтверджується відомостями за нарахування та виплати заробітної плати за відповідний період;

3) ч.2 ст.97 КЗпП України і ч.1 ст.15 Закону України Про оплату праці , у разі відсутності на підприємстві колективного договору, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації працівників, в разі її відсутності - з іншим уповноваженим на представником трудовим колективом органом.

На вказаний вище акт перевірки позивачем були подані заперечення, в якому останній зазначив доводи своєї незгоди з висновками акту, та зокрема, посилаючись на те, що вже фактично сплатив за надурочну робочу годину зазначеним у акті працівникам у подвійному розмірі годинної ставки, додав до заперечень копію наказу №2/01-09 від 09.01.2018 року Про затвердження святкових днів та днів релігійних свят у 2018 році , розшифровку розрахункової відомості за грудень 2018 рік та штатний розклад станом на 01.07.2018 року, однак, ці зауваження були приєднані до акту, але фактично не взяті до уваги.

10.05.2019 року за наслідками вказаної перевірки винесено Припис про усунення виявлених порушень №ОД583/1581/АВ/П, яким директора ПП Квіліс було зобов`язано усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення у термін до 20.05.2019 року, а саме: не дотримання норм чинного трудового законодавства в частині зменшення тривалості роботи працівників на одну годину напередодні святкових та неробочих днів; в частині зобов`язання здійснення оплати роботи (за погодинною системою оплати праці ) в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки; в частині визначення умов оплати праці у колективному договорі, дотримання норм і гарантій, передбачених законодавством.

20.05.2019 року (т.б. у встановлений приписом строк ) позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про виконання припису від 10.05.2019 року, до якого було додано копія розрахункової відомості від 20.05.2019 року на підтвердження здійснення повторної оплати праці вказаним вище працівникам за надурочний час роботи 24.12.2018 року, копія відомості про виплату готівки №21, копія наказу №3/01-09 від 09.01.2018 року та копія Додатку 1 до наказу №3/01-09 від 09.01.2018 року Положення про оплату праці працівників .

Проте, 30.05.2019 року, не зважаючи на повне виконання припису та усунення виявлених порушень, 1-й заступник начальника ГУ Держпраці в Одеській області, на підставі рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 17.05.2019 року, прийняв постанову №ОД583/1581/АВ/П/МГ-ФС про накладення на підприємство позивача штрафу у розмірі 166 920 грн. за не дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Не погоджуючись з такими діями та спірною постановою відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як визначено статтею 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року Деякі питання реалізації ст.259 КЗпП України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні затверджено відповідний Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , відповідно до п.2 якого, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Як вбачається зі змісту п.п.4,5 цього Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Як визначено приписами п.п.9,10 даного Порядку, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Так, як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій та вже зазначалося вище, підставами для проведення спірного інспекційного відвідування (перевірки) стали: 1) лист-повідомлення слідчого Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області від 18.02.2019р. вих. №40/1-1606, в якому останній просив провести перевірку дотримання вимог трудового законодавства посадовими особами ПП Квіліс при проведенні ремонтно-будівельних робіт на території КУ Тарутинська ЦРЛ ; 2) наказ керівника ГУ Держпраці в Одеській області №552 від 05.04.2019р. Про проведення інспекційного відвідування та видане на його підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування від 05.04.2019 року.

Таким чином, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає доводи представників позивача щодо відсутності у відповідача законних підстав для проведення спірного позапланового заходу необґрунтованими та відхиляє їх, оскільки приписи ч.4 ст.2 та ч.2 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п.п.4,5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295 на той момент цілком дозволяли проведення таких заходів.

Також, при цьому, апеляційний суд вважає, що судом 1-ї інстанції цілком обґрунтовано було відхилено і доводи представників позивача щодо того, що відповідач нібито не мав законних підстав для прийняття за результатами перевірки оскаржуваної постанови від 30.05.2019р., оскільки Постанова КМУ від 26.04.2017р. №295 Про деякі питання реалізації ст.259 КЗпП України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні 14.05.2019р. була визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17, з огляду на наступне.

Так, як вже зазначалося вище, з матеріалів справи встановлено, що проведення посадовими особами держпраці спірного інспекційного відвідування відбулося на підставі наказу №552 від 05.04.2019р. Про проведення інспекційного відвідування та направлення від 05.04.2019 року.

При чому, це інспекційне відвідування фактично відбувалося в період з 19.04.2019 року по 10.05.2019 року та за його результатами 10 травня 2019 року був складений та підписаний акт перевірки.

Як зазначено вище, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №826/8917/17 було визнано нечинною Постанову КМУ від 26.04.2017р. №295 Про деякі питання реалізації ст.259 КЗпП України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю .

Відповідно до ч.1 ст.325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

А згідно із ч.2 ст.265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства, Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, яка є нормативно-правовим актом, є нечинною з дати набрання законної сили постановою 6ААС по справі №826/8917/17, а саме -з 14.05.2019 року.

Тобто, до 14.05.2019 року вказана вище Постанова КМУ №295 фактично діяла, т.б. була чинною, а тому, відповідно, усі дії посадових осіб відповідача, пов`язані з проведенням, відповідно до п.п.19-21 Порядку №295, спірного інспекційного відвідування, складанням акту перевірки та направленням припису, повністю відповідали вимогам чинного на той час законодавства.

При цьому, судова колегія одночасно вважає за необхідне зазначити, що визнання нечинним Порядку №295 (т.б. Постанови КМУ ) не є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу, оскільки ця постанова була прийнята на підставі іншого Порядку, а саме - Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення , затвердженого іншою Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, який є чинним.

Що ж стосується самої суті виявлених спірною перевіркою порушень, то судова колегія з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як встановлено судами обох інстанцій та вже неодноразово зазначалося вище, в матеріалах справи наявні розрахункові відомості працівників ПП Квіліс ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за листопад 2018 рік, грудень 2018 рік і січень 2019 рік, табель обліку використання робочого часу вказаних працівників за листопад 2018 рік, грудень 2018 рік, січень 2019 рік, відомості про виплату їм готівки №21 і №22 - за листопад 2018 рік, №23 і №24 - за грудень 2018 рік, №1 і №2 - за січень 2019 рік (а.с. 87-98 ), а також розшифровка розрахункової відомості та штатного розкладу, які, в свою чергу, на думку судової колегії, свідчать про те, що підприємством позивача, в даному випадку, дійсно не було повністю дотримано мінімальних гарантій оплати праці у грудні 2018 року.

Так, з розшифровки розрахункової відомості за грудень 2018 року вбачається, що оклад працівників складається з тарифної ставки за надурочну годину та премії.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці передбачена структура заробітної плати, яка, в свою чергу, включає в себе такі поняття:

- основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки ). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати , до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, із наведеного вище законодавчого визначення структури заробітної плати випливає, що тарифна ставка та оклад фактично є тотожними поняттями та відносяться до основної заробітної плати . В свою чергу, премія та інші виплати (компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати ) є додатковою заробітною платою та відповідно, не входять до складу основної заробітної плати , а тому, премія та оплата за надурочні години не можуть входити до окладу.

Крім того, з вказаних вище розрахункових відомостей за листопад 2018, грудень 2018 року та січень 2019 року вбачається, що підприємство позивача фактично щомісячно збільшувало своїм працівникам оклад на 10 грн., якщо порівнювати з наданим позивачем штатним розкладом станом на 01 липня 2018 року, то наприклад, директору встановлена тарифна ставка у липні 2018 року - 3830 грн., у листопаді 2018 року нараховано оклад 3870 грн., у грудні 2018 року - 3880 грн., у січні 2019 року - 3890 грн. При цьому, відповідно до табелю обліку використання робочого часу, у листопаді 2018 року не було святкових днів та працівники відпрацювали 22 дні, 172 години, без надурочних годин, та у грудні 2018 року працівники відпрацювали 20 днів, 159 години, без надурочних годин (а.с.88,92 ).

Отже, за таких обставин, враховуючи наведені вище приписи Закону України Про оплату праці , судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем, в даному випадку, було доведено факт несвоєчасного здійснення підприємством позивача нарахування та оплати працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за надурочну годину у подвійному розмірі.

Між тим, як вже вказувалося вище, судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що ПП Квіліс у встановлений відповідачем строк було виконано вимоги Припису від 10.05.2019р., складеного за наслідками інспекційного відвідування, а саме: надано копію наказу №3/01-09 від 09.01.2018 року з додатком №1 Положення про оплату праці працівників та надано докази повторної оплати праці вищезазначеним працівникам у надурочний час за 24.12.2018 року (а.с.100 ).

Даний факт повного і добровільного виконання цього Припису підтвердили в судовому засіданні і представники відповідача.

Як вбачається зі змісту приписів п.п.28-29 раніше діючого Порядку №295, у разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи щодо притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Так, як вже зазначалось вище, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року (по справі №826/8917/17 ) було визнано нечинною Постанову КМУ від 26.04.2017р. №295.

В той же час, Постановою КМУ від 21.08.2019р. №823 було затверджено новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , відповідно до п.п.28-29 якого, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто, даними нормами вже чинною Порядку №823 вже не передбачено притягнення до відповідальності об`єкта відвідування за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці навіть не зважаючи на виконання чи не виконання припису.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи, що на даний час у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці не вживаються та враховуючи факт добровільного і повного виконання ПП Квіліс у встановлений строк вимог припису №ОД/583/1581/АВ/П від 10.05.2019р., відсутність негативних наслідків, та приймаючи до уваги ст.58 Конституції України, як норму прямої дії, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що позивач, в даному конкретному випадку, не може бути притягнутий до такої суворої відповідальності, а тому, відповідно, оскаржувана постанова від 30.05.2019р. про накладення штрафу у сумі 166 920 грн., розмір якого, в свою чергу, є непропорційним і неспівмірним (що не відповідає критерію справедливості та завданню адміністративного судочинства, т.б. є порушенням п.8 ч.1 ст.2 КАСУ ) із розміром виявлених порушень (192,5 грн.), дійсно підлягає скасуванню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.316 КАС України, залишає ці апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Держпраці в Одеській області та Приватного підприємства Квіліс - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 16.12.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко