Постанова

від 18.12.2019 по справі 400/1389/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1389/19 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Южноукраїнський комбінат харчування" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2019р. ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.01.2019р. за №00004961401, за №00004951401, за №00004971401 та від 23.01.2019р. за №00004981305, за №00004991305.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у періоди з 6.08.2018р. по 20.08.2018р. та з 27.11.2018р. по 14.12.2018р. посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Южноукраїнський комбінат харчування", за результатами якої 21.12.2018р. складено Акт перевірки за №2966/14-29-14-01/36230520, у висновках якого встановлено порушення вимог:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму заниження, всього у сумі 1 827 948 грн.;

- п.198.1. п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, всього у сумі 2 050 012грн.;

- п.201.10 ст.201 ПК України, через реєстрацію податкових накладних із запізненням;

- п.п.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, а саме встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб;

- п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX, п.п.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, а саме встановлено несвоєчасне перерахування військового збору;

- абз.1 ч.8 ст.9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме встановлено несвоєчасну сплату (порушення граничних термінів сплати єдиного соціального внеску).

На підставі встановлених порушень ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 22.01.2019р. за №00004961401, за №00004951401, за №00004971401;

- від 23.01.2019р. за №00004981305, №00004991305.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що не відповідають чинним нормам законодавства України, у зв`язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області за №00004961401, №00004951401, №00004971401 від 22.01.2019р. та за №00004981305, №00004991305 від 23.01.2019р..

Стягнуто з ГУ ДФС у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" судові витрати у розмірі 19 210грн.. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені по час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, представником ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, інші сторони в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв не надав належну оцінку первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій між ним та його контрагентами і які спростовують порушення податкового законодавства.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.12.2008р. ПП Южноукраїнський комбінат харчування зареєстроване ВК Южноукраїнської МР у Миколаївській області як юридична особа, видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОІ №009920, про що зроблено запис 10.12.2008р. у журналі обліку реєстраційних справ за №15251020000000430.

У періоди з 6.08.2018р. по 20.08.2018р. та з 27.11.2018р. по 14.12.2018р. посадовими особами ГУ ДФС в Миколаївській області проведено виїзну документальну планову перевірку ПП Южноукраїнський комбінат харчування з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 1.07.2015р. по 31.03.2018р., валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 1.01.2015р. по 31.03.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1.04.2017р. по 31.03.2018р. відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами вищевказаної перевірки 21.12.2018р. ГУ ДФС в Миколаївській області складено акт перевірки за №2966/14-29-14-01/36230520, у висновках якого встановлено порушення вимог:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України від 2.12.2010р. за №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму заниження всього у сумі 1 827 948грн.;

- п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України від 2.12.2010р. за №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся всього у сумі 2 050 012грн;

- п.201.10 ст. 201 ПК України від 2.12.2010р. за №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено реєстрування 1 податкової накладної із запізненням на 15 і менше календарних днів на суму ГЩВ 118,92грн, 3 податкових накладних із запізненням від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 3449,29грн., 2 податкові накладні із запізненням від 31 до 60 календарних днів, 4 податкових накладних Із запізненням від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 26 004грн.;

- пп.168.1.2, п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Розділу ІV ПК України від 2.12.2010р. за №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме встановлено шість випадків не своєчасного перерахування податку на доходи з фізичних осіб, станом на 11.05.2017р. існувала заборгованість по сплаті податку на доходи з фізичних осіб в сумі 88 820,28грн., станом на 13.07.2017р. існувала заборгованість 12 148,19грн., станом на 15.09.2017р. існувала заборгованість 50 094,41грн., станом на 23.10.2017р. існувала заборгованість 145678,21грн., станом на 20.12.2017р. існувала заборгованість 159,93грн., станом на 19.01.2018р. існувала заборгованість 120 930,81грн.;

- п.16і підрозділу 10 Розділу XX, пп.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Розділу ІV ПК України від 2.12.2010р. за №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме встановлено чотири випадки не своєчасного перерахування військового збору, станом на 15.09.2017р. існувала заборгованість по сплаті військового збору в сумі 2 637,23грн., станом на 19.01.2018р. існувала заборгованість 8 842,75грн., станом на 22.03.2018р. існувала заборгованість 35,05грн.;

- абз.1 ч.8 ст.9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8.07.2010р. за №2464-УІ (із змінами та доповненнями) сплатили несвоєчасно із затримкою, а саме: порушення граничних термінів сплати єдиного соціального внеску.

У січні 2019р. ПП "ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХАРЧУВАННЯ" подало до ГУ ДФС у Миколаївській області заперечення до акту перевірки за №2966/14-29-14-01/36230520 від 21.12.2018р..

18.01.2019р. ГУ ДФС у Миколаївській області надано відповідь на заперечення за №331/10/14-19-14-01-10, та повідомило підприємство, що за результатами розгляду заперечень виявлено технічну помилку в акт перевірки, у зв`язку з чим внесено наступні зміни до акту перевірки:

- в абз.3 розділу ІУ Висновок замінено за 2017 рік на суму 347 407грн.(у т.ч. за IV квартал 2017р. у сумі 0грн.) на за 2017р. на суму 887 407грн. (у т.ч. за IV квартал 2017р. у сумі 0грн.);

- в абз.4 розділу ІУ акту перевірки стор. 78 суму 2050012грн. замінити на суму 1950012грн. ; суму 144525грн замінити на суму 44525грн. .

В подальшому, на підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.01.2019р. та 23.01.2019р.:

- за №00004951401, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 2 284 935грн., в т.ч. за основним платежем 1 827 949грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 456 987грн.;

- за №00004961401, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2 437 515грн., в т.ч. за основним платежем 1 950 012грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 487 503грн.;

- за №00004971401, яким визначено штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 17 521,87грн., в т.ч. за основним платежем 0грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 17 521,87грн.;

- за №00004981305, яким визначено штрафні санкції з податку на доходи з фізичних осіб, через несвоєчасне перерахування військового збору, на загальну суму 12 709, 11грн.;

- за №00004991305, яким визначено штрафні санкції з податку на доходи з фізичних осіб, через несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб, на загальну суму 265 926, 69грн.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся із скаргою до ДФС України.

Проте, рішенням ДФС України за №15793/6/99-99-11-04-01-25 від 4.04.2019р. скаргу підприємства залишено без задоволення.

Підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про те, що платником податку не підтверджено реалність господарських операцій між ПП Южноукраїнський комбінат харчування та його контрагентами: ТОВ Укр-Лайт , ТОВ Авю-Компані , ТОВ БСВ-Трейд , ТОВ КВ-Постач , ТОВ Далс-ЛТД , ТОВ Юрівік .

Перевіряючи правомірність та законність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини щодо формування витрат та податкового кредиту з ПДВ визначені Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246.

Приписами п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За правилами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України закріплено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Отже, вищенаведені норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат та вказують які первинні документи такі витрати підтверджують.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" укладено однотипні договори постачання з TOB «КВ-Постач» (від 4.05.2016р. за №10/02), ТОВ «УКР-ЛАИТ» (від 9.06.2016р. за №10/03), ТОВ «БСВ-ТРЕЙД» (від 25.02.2016р. за №10/01), ТОВ «ДАЛС-ЛТД» (від 30.12.2016р. за №10/07) TОB «АВЮ- КОМПАНІ» (від 31.10.2016р. за №10/06), ТОВ «ЮРІВІК» (від 14.07.2017р. за №10/02).

На виконання умов вказаних договорів ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" складені видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи та були надані під час перевірки, та перелік яких наведено в акті перевірки.

Видаткові накладні від постачальників заповнені належним чином, кожен з документів містить усі необхідні реквізити та відомості про зміст господарської операції у відповідності до вимог ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88. Податкові накладні складені у відповідності до вимог ст.201 ПК України.

Поставка товару із вказаними контрагентами здійснювались власним автотранспортом ПП "ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХАРЧУВАННЯ".

Окрім того, судова колегія зазначає, що реальність операцій з придбання товарів у контрагентів постачальників додатково підтверджується використанням результатів цієї операції для цілей господарської діяльності позивача, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Здійснення оплати за поставку товару за вищезазначеними договорами, підтверджується платіжними дорученнями щодо перерахування позивачем коштів контрагентам - постачальникам та банківськими та касовими документами щодо здійснення ПП "ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХАРЧУВАННЯ" розрахунків з TOB «КВ-Постач» , ТОВ «УКР-ЛАИТ» , ТОВ «БСВ-ТРЕЙД» , ТОВ «ДАЛС-ЛТД» , TОB «АВЮ- КОМПАНІ» , ТОВ «ЮРІВІК» в готівковій формі, про що також зазначається в акті перевірки та не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що надані підприємством документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП "ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХАРЧУВАННЯ" та його контрагентами - постачальниками, а саме: TOB «КВ-Постач» , ТОВ «УКР-ЛАИТ» , ТОВ «БСВ-ТРЕЙД» , ТОВ «ДАЛС-ЛТД» , TОB «АВЮ- КОМПАНІ» , ТОВ «ЮРІВІК» .

Що стосується несвоєчасності реєстрації податкових накладних, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із акту перевірки, що в ході планової виїзної документальної перевірки ПП "Южноукраїнський комбінат харчування", ДФС встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, а саме встановлено реєстрування 1 податкової накладної із запізненням на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 118,92грн., 3 податкових накладних із запізненням від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 3449,29грн., 2 податкові накладні із запізненням від 31 до 60 календарних днів та 4 податкових накладних із запізненням від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 26004грн..

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами п.201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як вбачається із матеріалів справи, що зазначені в розрахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість до податкового повідомлення-рішення від 22.01.2019р. за №00004971401 податкові накладні, а саме: №24 від 30.09.2017р.. №27 від 31.08.2017р.. №29 від 31.07.2017р., № 32 від 30.06.2017р., №29 від 30.06.2017р.. №26 від 31.05.2017р., №21 від 31.03.2017р., №14 від 28.02.2017р., №15 від28.02.2017р. та №145 від 29.12.2017р. відсутні в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідні періоди на підставі яких формується додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), а в подальшому і сама податкова декларація з податку на додану вартість.

Вказані податкові накладні: за №24 від 30.09.2017р., за №27 від 31.08.2017р., за №29 від 31.07.2018р., за №32 від 30.06.2017р., за №26 від 31.05.2017р. та за №21 від 31.03.2017р., за №14 від 28.02.2017р., а також за №15 від 28.02.2017р. були виписані помилково без фактичного здійснення господарської операції.

У листі за №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 3.10.2017р. зазначено, що у разі помилкового складання податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право скласти розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Позивачем, на всі вказані податкові накладні було складено розрахунки коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №3 від 6.11.2017р., №1 від 24.10.2017р., №6 від 25.10.2017р., №11 від 26.10.2017р., №7 від 15.08.20117р., №16 від 30.10.2017р., №18 від 30.10.2017р., №1 від 31.03.2017р. та №2 від 31.03.2017р..

Судова колегія зазначає, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами. Отже, у деклараціях з ПДВ підприємством зазначені дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у декларації з ПДВ.

Що стосується несвоєчасного нарахування військового збору та податку на доходи фізичних осіб, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки, що за період з 1.04.2017р. по 31.03.2018р. відповідно до карток особових рахунків ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» фактично сплачено податку на доходи фізичних осіб до бюджету в загальній сумі 1 986 183,43грн., в тому числі з заробітної плати 1 869 126,08грн., дивіденди 60 000грн., за актом попередньої перевірки 57 057, 35грн..

Залишок несплаченого податку на доходи з фізичних осіб з заробітної плати в сумі 167 133,57грн. сплачений в квітні 2018р..

За результатами проведеної перевірки, податковим органом було застосовано до підприємства штрафні (фінансові) санкції на підставі п.127.1 ст.127 ПК України, за несвоєчасне перерахування через несвоєчасне перерахування військового збору, на загальну суму 12 709,11грн. та, через несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб, на загальну суму 265 926,69грн..

У відповідності до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу. Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.54.1, п.54.2 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

За правилами пп.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 126.1 ст.126 ПК України визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, п.127.1 ст.127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст.126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, судова колегія зазначає, що у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст.126 ПК України.

Положеннями ст.127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст.126 ПК а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.11.2015р. по справі за №21-2919а15.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що підприємством було допущено несвоєчасне перерахування військового збору, а тому ст.127 Податкового кодексу не може бути застосована.

Таким чином, податковий орган безпідставно застосував до позивача штрафні санкції відповідно до ст.127 ПК України, якою передбачено накладення штрафу за не нарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, оскільки при розгляді справи встановлено, що такий обов`язок позивачем було виконано в повному обсязі, що відображено в акті перевірки, з якого встановлено, що під час виплати заробітної плати податок було утримано в повному обсязі та перераховано до бюджету.

Враховуючи усе вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволенні адміністративного позову ПП "Южноукраїнський комбінат харчування", оскільки податковий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв з порушенням норм податкового законодавства України.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв