Ухвала

від 16.12.2019 по справі 826/16655/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2019 року

м. Київ

справа №826/16655/17

адміністративне провадження №К/9901/34013/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Блажівська Н.Є., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 826/16655/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаріліт" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

5 грудня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 826/16655/17.

Одночасно податковий орган заявив клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Згідно з приписами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручення у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року ухвалена у відкритому судовому засіданні. Разом з тим, касаційну скаргу на судові рішення скаржник подав 5 грудня 2019 року.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута ухвалами Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року (оскільки до касаційної скарги долучено довіреність на підтвердження повноважень іншої особи) та від 14 листопада 2019 року (через ненаведення підстав касаційного оскарження).

Суд вважає, що вказана підстава пропуску строку касаційного оскарження є неповажною, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Водночас, заявлене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві клопотання про відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору до вирішення справи у Верховному Суді задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Із змісту чинного правового регулювання вбачається, що термін "майновий стан сторони" не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у даному спорі є Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1600 грн.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 5958,38 грн та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: " 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд".

Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та документ про сплату судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1.Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 826/16655/17.

2. У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору відмовити.

3. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 826/16655/17 залишити без руху.

4. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписН. Є. Блажівська підписЄ .А. Усенко