Постанова

від 19.12.2019 по справі 500/1776/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12781/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Качмара В. Я., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника відповідача Кущик А. Ю.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства М-буд на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (рішення ухвалено у м. Тернополі судом у складі головуючого судді Хрущ В. Л., повний текст рішення виготовлений 28 жовтня 2019 року) у справі № 500/1776/19 за адміністративним позовом приватного підприємства М-буд до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ПП М-буд звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Тернопільській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2019 № 0042975405 щодо застосування до нього штрафу в розмірі 55037,02 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, яке ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження, позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило приватне підприємство М-буд , подавши на нього апеляційну скаргу.

Приватне підприємство М-буд в апеляційній скарзі зазначає, що не оспорює факту реєстрації податкових накладних з порушенням строків, однак, вважає, що відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України накладення штрафу за прострочення реєстрації податкової накладної не здійснюється за умови реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно тлумачить норму статті 120-1 Податкового кодексу України. Так, суд в оскарженому рішенні зазначив, що позивач звільняється від обов`язку сплати штрафу за прострочення реєстрації податкової накладної за наявності одночасно двох умов, визначених вищевказаною статтею. На думку апелянта, достатньо наявності лише однієї з наведених умов для звільнення від обов`язку сплати штрафу.

Крім того, апелянт зазначає про неможливість вчасної реєстрації податкової накладної № 6 від 17.12.2018 в електронній системі, оскільки сума ПДВ в документі перевищувала суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки позивач не заперечує пропуску строку реєстрації податкових накладних. Підстави для звільнення від обов`язку сплати штрафу за невчасну реєстрацію податкових накладних відсутні, оскільки усі податкові накладні, подані ПП М-буд , містять наступні коди ставок податку на додану вартість, за якими здійснювалось оподаткування товарів та послуг: основна ставка суми ПДВ - 20% та ставка ПДВ - 7%, що свідчить про те, що податкові накладні, термін реєстрації яких порушено, складені за операціями, які оподатковуються.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що приватне підприємство М-буд зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області.

14.05.2019 посадовою особо Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) ПП М-буд за період з 27.12.2017 по 16.01.2019. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

За результатами даної перевірки складено акт № 2929/19-00-54-05/31021565 від 14.05.2019.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0042975405 від 13.06.2019 на загальну суму 55037,02 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзаци чотирнадцятий-п`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналізуючи положення статті 201, пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України колегія суддів доходить висновку, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням двох випадків:

1) порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування,

2) порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як встановлено судом, усі сім податкових накладних, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановлених термінів, видано на господарські операції які підлягали оподаткуванню, що видно зі змісту акту перевірки № 2929/19-00-54-05/31021565 від 14.05.2019. Тобто, позивач у господарських операціях по спірних податкових накладних не звільнений від оподаткування та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності підстав для застосування до нього штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН через те, що такі податкові накладні виписані за результатом неоподаткованих господарських операцій, й дані податкові накладні не підлягають наданню покупцю, є помилковими, тому апеляційний суд до уваги їх взяти не може.

Щодо доводів позивача про несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 6 від 17.12.2018, яка направлена для реєстрації 15.01.2019, однак відповідачем фактично прийнята 16.01.2019, то колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити про те, що апелянт не надав жодного доказу на підтвердження вчасної реєстрації даної податкової накладної.

Доводи апелянта в частині того, що відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України достатньо наявності лише однієї з наведених в цій статті умов для звільнення від обов`язку сплати штрафу, суд апеляційної інстанції з огляду на викладене, відхиляє, при цьому бере до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу наведеного, висновків суду першої інстанції не спростовують та на законність судового рішення не впливають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства М-буд залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 500/1776/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді В. Я. Качмар Д. М. Старунський Повний текст постанови виготовлений 19.12.2019.