Рішення

від 10.12.2019 по справі 699/52/19

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/52/19

Номер провадження № 2/699/228/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду з даним позовом, у якому просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 51581 грн 26 коп, яка виникла перед ОСОБА_5 на підставі виконавчого листа №2-671/06, виданого Корсунь-Шевченківським районним судом 24.01.2007 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що згідно виконавчого листа, виданого Корсунь-Шевченківським районним судом у справі №2-671/06, з нього на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня подачі позову, тобто з 17.10.2006 року і до повноліття дитини, який перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Заборгованість по сплаті аліментів виникла тому, що не працює, перебуває у зареєстрованому шлюбі, його дружина і дочка хворіють, дружина є інвалідом другої групи.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 (а.с.57-58).

Відповідачем ОСОБА_4 поданий відзив на позов, у задоволенні позову просить відмовити, оскільки хвороби близьких осіб та відсутність офіційного працевлаштування не є підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментах відповідно до ч.2 ст.197 СК України. Державним виконавцем вірно здійснено розмір щомісячних платежів по аліментах, оскільки ОСОБА_1 не працює, тому розмір аліментів визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Крім цього, позивач є власником двох земельних ділянок, набув житловий будинок у Київській області та транспортні засоби, у нього наявні договірні відносини з ТОВ ДП Малополовецьке, згідно яких він отримує орендну плату за земельні паї. Також позивач здійснює торгівлю на ринку м`ясом домашньої худоби, яку закуповує в населення. Відповідач зазначає, що її сім`я є малозабезпеченою, а будинок, в якому вона проживала з дочкою, був знищений вогнем (а.с.64-66).

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив (а.с.93-95), в якому просить задовольнити позов, враховуючи, що одна земельна ділянка набута ним як членом колгоспу в порядку розпаювання земель. Іншу земельну ділянку та житловий будинок він отримав у спадщину після смерті матері. Дійсно отримує орендну плату за земельні ділянки в розмірі близько 6000 грн в рік.

Крім того, відповідач зазначив, що в нього немає у власності транспортних засобів та він не здійснює торгівлю на ринку м`ясом домашньої худоби.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року у справу залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Брусилівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, оскільки з 13.12 .2018 року виконавче провадження за виконавчим листом №2-671 передано останньому (а.с.120-121).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 з`явився, позов підтримав. Пояснив, що заборгованість по сплаті аліментів виникла через скрутне матеріальне становище. Він намагався в позасудовому порядку вирішити питання щодо наявності заборгованості по аліментах, але дочка відмовила йому. Будинок, в якому він проживає є спадщиною його дружини. В розпорядженні сім`ї є легковий автомобіль, який зареєстрований на теперішню дружину та трактор Т-40, який зареєстрований за ним.

Крім того, позивач пояснив, що аліменти він не платив два місяці та просив врахувати, що з вересня 2019 року йому встановлено другу групу інвалідності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання з`явилася, позов не визнала та пояснила, що відповідач має необліковані доходи, останнім часом придбав квартиру в м.Житомирі, а також має у власності автомобіль і трактор, які зареєстровані на його теперішню тещу.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час, місце розгляду справи, звернувся до суду із клопотанням про заміну відповідача, оскільки 13.12.2018 року виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-671 передано Брусилівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.129).

Представник третьої особи Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1940202369185, 1940202412137, але причини неявки суду не повідомив (а.с.а.с.150,167).

Третя особа ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні позову та пояснила, що позивач перед судовим засіданням зателефонував до неї і просив відмовитися від боргу по аліментах, взамін чого обіцяв надсилати гроші на картку.

Свідок ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою позивача, показала суду, що її брат - позивач ОСОБА_1 працює на ринку в смт Брусилів, має постійний заробіток високого рівня. У брата є власне житло, окремий благоустроєний будинок, автомобіль і трактор. Жінка брата також торгує на ринку салом і м`ясом. Крім того, у брата є будинок у Київській області.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, третьої особи, показання свідка, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення частково в силу наступного.

У суді встановлено, що згідно виконавчого листа, виданого Корсунь-Шевченківським районним судом у справі №2-671/06, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня подачі позову, тобто з 17.10.2006 року і до повноліття дитини (а.с.7).

Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. 13.12.2018 року виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-671/06 передано Брусилівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.129).

Згідно актового запису про шлюб №07 від 22.10.2007 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_9 (а.с.50), чим спростовується твердження позивача, що позов подано до Половець, а документи надані на особу із прізвищем ОСОБА_9 .

В період часу з жовтня 2006 року по серпень 2018 року (досягнення дитиною повноліття) у позивача утворилася заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 51581 грн 26 коп, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, здійсненим старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.9-10, 168-169).

Як на підставу для звільнення від сплати заборгованості по аліментах позивач посилається на те, що 27.10.2004 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 (а.с.12), від якого мають дочку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Вказане також підтверджується довідкою від 26.12.2018 №2788, виданою Брусилівською селищною радою, з якої вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 входить його дружина ОСОБА_10 та дочка ОСОБА_11 (а.с.13).

Дочка ОСОБА_11 від народження часто хворіла, що підтверджується довідкою №62 від 19.12.2018 року про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною (а.с.21).

Позивач ОСОБА_1 працював трактористом тракторної бригади ТОВ Агрофірма Брусилів із 05.09.2000 року по 08.10.2010 року, з 13.12.2004 року по 09.10.2007 року йому була надана додаткова соціальна відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та з 08.10.2007 року по 08.10.2010 року - надана додаткова соціальна відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, що зазначено у довідках від 03.12.2018 року №488 та від 06.12.2018 року №495 та розпорядженнях (а.с.14, 15, 16, 17, 18).

З 25.10.2010 року по 15.12.2011 року ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний в Брусилівській районній філії Житомирського обласного центру зайнятості (а.с.19).

Згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА від 25.12.2018 року №271 ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.04.2007 року по 09.10.2007 рік (а.с.20).

З виписки №1084 із медичної карти стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 в період з 06.05.2014 року по 20.05.2014 року перебував на стаціонарному лікуванні в КУ Брусилівська ЦРЛ з приводу хронічного захворювання(а.с.22).

Дружина позивача ОСОБА_10 має негативний стан здоров`я (а.с.23-34).

Згідно довідки від 19.12.2018 року (а.с. 35) за підписом сімейного лікаря дружина позивача ОСОБА_10 є інвалідом ІІ групи загального захворювання з квітня 2017 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.03.2019 року (а.с.67-69) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3224984000:03:001:0088 площею 2,3999 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області та земельної ділянки з кадастровим номером 3224984000:03:001:0089 площею 2,4 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області. Згідно договорів оренди від 03.08.2015 року, які зареєстровані 14.08.2015 року вказані земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ ДП МАЛОПОЛОВЕЦЬКЕ , строк дії договору оренди по 03.08.2025 року. Згідно свідоцтва про право на спадщину виданого 14.04.2007 року Фастівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

У відзиві відповідач ОСОБА_2 посилається, що позивач здійснює торгівлю на ринку м`ясом домашньої худоби, яку закуповує в населення, що підтверджується квитанціями для сплати адміністративних послуг за видачу ветеринарних документів, про що надано копії реквізитів, які не підтверджують сплату саме позивачем вказаних послуг (а.с.70, 71) та показаннями рідної сестри саме позивача.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні праці та соціальної політики управління праці та соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА, за період з вересня 2018 року по лютий 2019 року соціальна допомога не нарахована (а.с.72).

Житловий будинок ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_2 02.07.2017 року внаслідок вибуху газового балону знищений вогнем (а.с.73).

Також позивачем надано докази щодо стану здоров`я, зокрема, що з 25.06.2019 року по 11.07.2019 року перебував на лікуванні в Житомирській обласній лікарні ім.О.Ф.Гербачевського, діагноз інфаркт міокарду (а.с.134).

З 20.08.2019 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності на строк до 01.09.2020 року, зазначено, що протипоказана важка фізична праця, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 12ААБ №543027 (а.с.147).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України .

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Згідно з частиною другою ст.197 СК України (редакція якої не змінювалася за весь період нарахування аліментів) за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Оцінюючи надані докази, суд не вбачає підстав повністю звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами, проте вважає, що наявні підстави частково звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем суду не надано доказів наявності в нього тяжкої хвороби в період сплати аліментів, а саме з жовтня 2006 року по серпень 2018 року.

Суд критично, як спробу уникнути цивільної відповідальності за несплату аліментів, оцінює посилання позивача на встановлення йому 20.08.2019 року групи інвалідності на строк до 01.09.2020 року, оскільки встановлення інвалідності в даному випадку настало після досягнення дитиною позивача повноліття, а тому заборгованість за аліментами в даному випадку не утворилася в зв`язку з даною хворобою.

Тобто, позивачу приблизно через рік після досягнення дитиною повноліття встановлено другу групу інвалідності на строк один рік, зазначено, що протипоказана важка фізична праця, але останній є працездатним, оскільки може виконувати роботу, яка не пов`язана з важкою фізичною працею. Крім цього, позивачем суду не надано доказів, що ним були витрачені кошти на лікування у вказаний період у зв`язку із встановленим діагнозом. У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 року №592/2683/17 зазначено, що вказані позивачем обставини не є належним доказом захворювання на тяжку хворобу та підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами у розумінні частини другої статті 197 СК України .

Разом з тим, судом встановлено, що в період з 13.12.2004 року по 08.10.2010 року позивач перебував у додатковій соціальній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею шестирічного віку і вказану обставину суд оцінює, як обставину, що має істотне значення у справі і може бути підставою для часткового звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла саме за даний період, оскільки у вказаний період часу позивач, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення шести років, отримував невелику соціальну допомогу, що істотно впливало на рівень його доходів у той час.

В статті 71 Закону України Про виконавче провадження закріплено порядок стягнення аліментів, зокрема згідно ч.4 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.

Із розрахунку заборгованості за аліментами (а.с.168-169) вбачається, що стягнення аліментів було розпочато з жовтня 2006 року, а в період часу з жовтня 2006 року по жовтень 2010 року утворилася заборгованість в сумі 9630,90 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вказана заборгованість є наслідком складних сімейних обставин у позивача, що має істотне значення у справі.

Разом з тим, твердження позивача, що з листопада 2010 року він не працював, як підстава для задоволення його позову, не може бути прийнятою судом, оскільки вказана обставина не відноситься до обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів (ст.182 СК України).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що після винесення 18.12.2006 року рішення Корсунь-Шевченківського районного суду у справі №2-671/06, яке набрало законної сили 28.12.2006 року, позивач не звертався до суду із позовом про зменшення розміру аліментів в порядку ст.192 СК України, якою передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, суд враховує, що за позивачем на праві власності зареєстровано нерухоме майно, в т.ч. дві земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ ДП Малополовецьке та від оренди яких позивач отримує регулярний дохід, що вказує на його спроможність своєчасно сплачувати встановлені рішенням суду аліментів.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та звільняє позивача ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 9630,90 грн за період з жовтня 2006 року по жовтень 2010 року, тобто в період коли позивач здійснював догляд за дитиною до досягнення ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шестирічного віку, оскільки саме в цей період він був тривалий час позбавлений можливості працевлаштуватися і отримував невелику соціальну допомогу. Вказану обставину суд оцінює як таку, що має істотне значення для розгляду даної справи, у зв`язку з чим частково задовольняє позов.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем по його клопотанню.

Керуючись ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 , Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі, від сплати заборгованості за аліментами, що утворилася за період з жовтня 2006 року по жовтень 2010 року в розмірі 9630,90 грн на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі згідно виконавчого листа, виданого Корсунь-Шевченківським районним судом у справі №2-671/06.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16.12.2019 року.

Суддя Свитка С.Л.