Постанова

від 12.12.2019 по справі 344/6701/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/6701/19

Провадження № 22-ц/4808/1480/19

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Матківський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Турів О.М.

з участю апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс про визнання незаконним та скасування наказу директора, стягнення моральної шкоди, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2019 року, постановленого суддею Домбровською Г.В.,

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2019 року позивач звернулася до суду із даним позовом та просила визнати незаконним та скасувати наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю Дімекс (далі - Товариства) №32 від 03 квітня 2019 року та стягнути з Товариства на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивувала тим, що наказом директора Товариства №32 від 03 квітня 2019 року, директора та її, як комерційного директора цього Товариства, зобов`язано розробити посадову інструкцію комерційного директора в термін до 19 квітня 2019 року. Вважає даний наказ незаконним, прийнятим директором з перевищенням наданих йому чинним законодавством та статутом товариства повноважень та з порушенням її прав. Згідно п.7.1 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників №47 від 14 лютого 2015 року, вищим органом Товариства є загальні збори учасників. Згідно п.п. з п.7.2. Статуту до виключної компетенції зборів учасників товариства відноситься, зокрема, вирішення питання щодо затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його структури.

Питання розробки будь-яких посадових інструкцій працівників, в тому числі і комерційного директора, на основі попередньо розробленої та затвердженої структури товариства, є виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства, тому не може вирішуватися директором одноосібно.

Крім того, директор Товариства протягом тривалого часу вчиняє неправомірні дії щодо працівників товариства, видає накази з перевищенням повноважень, визначених Статутом, та блокує нормальне функціонування юридичної особи.

Наказ №32, який просить скасувати, свідчить про порушення директором вимог п.7.1., 7.2., 7.13 Статуту товариства при вирішенні питання про розробку і затвердження посадової інструкції комерційного директора, яке належить до виключної компетенції загальних зборів, а не окремих посадових осіб товариства.

Незаконні дії директора Товариства щодо неї у сфері професійної діяльності порушують її право на повагу до приватного життя. У зв`язку з вчиненням відповідачем протиправних дій та безпідставного систематичного порушення трудових прав їй завдано моральної шкоди, розмір якої становить 5000 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2019 року у задоволенні клопотання представника Товариства про закриття провадження у частині позовних вимог у даній цивільній справі про визнання незаконним та скасування наказу №32 від 03 квітня 2019 року відмовлено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно п.п. з пункту 7.2 Статуту Товариства, до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відносить вирішення питання затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення його структури. Оскаржуваним наказом директора Товариства не затверджувалася посадова інструкція комерційного директора чи будь-які інші внутрішні документи товариства, а було доручено відповідним посадовим особам товариства спільно розробити таку посадову інструкцію у встановлений в наказі строк. Необґрунтованим є також посилання позивача, як на підставу заявлених позовних вимог, на положення пункту 7.13 Статуту Товариства ( Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників Товариства ), оскільки оскаржуваним наказом відповідне доручення було надано, зокрема, позивачу, як комерційному директору (посадовій особі), а не учаснику (засновнику) Товариства. Оскільки позовна вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень є похідною від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу, вона не підлягає до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що рішення прийнято в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із чинної редакції Статуту Товариства, вирішення питання посадових інструкцій має бути предметом розгляду на загальних зборах учасників Товариства, що оформляється відповідним рішенням у формі протоколу, а не у вигляді наказу директора.

Вважає висновок суду, що оскаржуваним наказом не затверджувалась посадова інструкція комерційного директора, а лише було доручено спільну розробку посадової інструкції, є суперечливим та не відповідає обставинам справи. Затвердження внутрішніх документів Товариства включає в себе також етап її розроблення, обговорення, погодження змісту, що має вирішуватися найвищим органом Товариства згідно Статуту, більше того, вказана посадова інструкція стосується її як комерційного директора Товариства, який одночасно є учасником Товариства із часткою 50%. Порядок розроблення посадової інструкції є також процедурним питанням, що доводить незаконність оскаржуваного наказу, оскільки п.п. з п.7.2. Статуту відносить це питання до виключної компетенції загальних зборів Товариства. Також не знаходить підтвердження висновок суду про те, що оскаржуваним наказом було доручено розробити посадову інструкцію, оскільки в силу норм трудового законодавства накази такого характеру носять обов`язковий характер, і позивача було зобов`язано розробляти таку посадову інструкцію.

Відповідно до ст.ст. 6, 11, 29-30, 40 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , п.п. 7.1., 7.2., 7.13. чинної редакції Статуту Товариства вирішення питання посадових інструкцій є повноваженням загальних зборів, а не директора.

Спірний наказ є вираженням власної упередженої позиції одного із співвласників Товариства - ОСОБА_3 , який одночасно є його директором, і в такий спосіб намагається одноособово, всупереч інтересів та волевиявлення іншого співвласника ОСОБА_1 впливати на діяльність Товариства. Позивач неодноразово ініціювала проведення загальних зборів, в порядок денний яких включались дані питання, однак такі збори було зірвано представником директора ОСОБА_7.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Директор Товариства подав відзив на апеляційну скаргу, просив її залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зазначив, що Статутом Товариства, який затверджено загальними зборами учасників Товариства 14 лютого 2015 року, та ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю не передбачено, що спільне розроблення директором та комерційним директором товариства посадової інструкції комерційного директора є виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства.

Крім цього, наказ №32 від 03 квітня 2019 року на даний час не має жодного юридичного значення, оскільки термін виконання наказу, 19 квітня 2019 року, минув. Позивач не надала доказів, що видача наказу призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи додаткових зусиль для організації свого життя.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками Товариства є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Органи управління юридичної особи: загальні збори; керівник - ОСОБА_3 (а.с.91).

ОСОБА_3 є директором Товариства, ОСОБА_1 - комерційний директор Товариства.

Наказом директора Товариства №32 від 03 квітня 2019 року (а.с.11) директору ОСОБА_3 та комерційному директору ОСОБА_1 доручено спільно розробити посадову інструкцію комерційного директора в термін до 19 квітня 2019 року.

18 лютого 2015 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів та затверджено нову редакцію Статуту Товариства (а.с.12-20).

Позиція суду апеляційної інстанції

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вислухавши апелянта та її представника, які вимоги скарги підтримали, відповідача та його представника, які вимоги скарги заперечили, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

Підставою звернення позивача до суду стало порушення її трудових прав та завдання моральної шкоди внаслідок зобов`язання директора Товариства спільно розробити посадову інструкцію комерційного директора.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно зі Статутом ТзОВ ДІМЕКС , затвердженим протоколом № 47 загальних зборів учасників від 14 лютого 2015 року, учасниками товариства є ОСОБА_3 із часткою 50 % статутного капіталу , ОСОБА_1 із часткою 50 % (а.с. 12-20 ).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ТзОВ ДІМЕКС є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 91).

Предметом оскарження у даній справі є наказ директора ОСОБА_3 № 32 від 03 квітня 2019 року про розробку посадової інструкції комерційного директора ОСОБА_1 , яку повинні спільно розробити директор ОСОБА_3 та комерційний директор ОСОБА_1 (а. с. 11).

Частина 1 ст. 98 ЦК України передбачає, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Компетенція загальних зборів визначена у ст. 30 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , де зазначено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства та у ст. 59 ЗУ Про господарські товариства .

Згідно ст. 30 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю до компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Згідно п. 7.2. Статуту ТзОВ ДІМЕКС до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься вирішення таких питань: а) визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін та доповнень до статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу; в) утворення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження Статутів та положень про них; г) прийняття рішень про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу; д) затвердження річних звітів, результатів діяльності Товариства, його філій та представництв, затвердження звітів ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків; е) винесення рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; є) встановлення розміру, форми, порядку внесення учасниками додаткових вкладів; ж) виключення зі складу учасників Товариства; з) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення його структури; и) вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника; і) визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його філій та представництв; ї) призначення та відкликання директора; й) інші питання передбачені чинним законодавством.

Пунктом 7.13 Статуту дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників Товариства.

Процедура затвердження посадової інструкції є тільки одним із етапів її розроблення, адже для її затвердження загальними зборами необхідно визначити зміст виконуваної за посадою роботи та підготувати проект посадової інструкції, перевірити на відповідність встановленим законодавством вимогам, і тільки після виконання наведеного, подати її на затвердження.

Суд першої інстанції правильно вважав, що Статут Товариства передбачає затвердження внутрішніх документів Товариства, а оспорюваним наказом було доручено посадовим особам тільки розробку посадової інструкції, що не можна вважати її затвердженням, та у зв`язку з цим порушенням прав одного із учасників господарського товариства.

Оскільки оскаржуваний наказ вичерпав свою дію, передбачав тільки спільну розробку посадової інструкції, відносився до діяльності дирекції, що підтверджується змістом наказу, вимоги позивача із посиланням на Статут Товариства про вирішення цього питання тільки загальними зборами, є необґрунтованими, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.

Враховуючи відсутність порушення прав позивача, відсутні і підстави для відшкодування моральної шкоди, заявленої позивачем, про що також правильно вказав суд першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Наведені апелянтом доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 грудня 2019 року.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Л.В. Василишин

І.О. Максюта