Постанова

від 11.12.2019 по справі 761/3395/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року місто Київ.

Справа № 761/3395/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15133/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.

секретар судового засідання Гордійчук Ж.В., Миронюк І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Черкасова Дениса Олеговича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Є Ідея , Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року (ухваленого у складі судді Фролової І.В., повний текст судового рішення складено 26 вересня 2019 року)

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Є Ідея , Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

У січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур на свою користь матеріальні збитки в розмірі 82 000,00 грн., стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Є ідея та товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур у відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн. та стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Є ідея та товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур понесені судові витрати при розгляді даного спору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 уклав з тур агентом ТОВ Є Ідея , який діє від імені та за дорученням туроператора ТОВ Туристична компанія Анекс Тур договір № 15112018 про туристичне обслуговування. Відповідно до умов Договору про туристичне обслуговування турагент зобов`язався видати позивачу і членам його сім`ї, зазначеним в п.2.1 Договору комплекс туристичних послуг в період з 29 грудня 2018 року по 05 січня 2019 року, які включають: транспортне обслуговування літаком за маршрутом Київ-Барселона-Київ, трансфер (аеропорт-готель-аеропорт), уміщення в готелі COSMOS 3* (Ескальдес) для чотирьох осіб, харчування (сніданки) та медичне страхування. Товариство з обмеженою відповідальністю Є Ідея прийняв кошти в розмірі 82 000,00 грн. на оплату туристичних послуг, що підтверджується фіскальними чеками № 0001 від 15.11.2018 р. на 40 000,00 грн., та № 0002 від 15.11.2018 року на 42 000,00 грн. 15 грудня 2018 року дружина позивача отримала травму, що підтверджується довідкою № 45 комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Подільського району м. Києва. 17 грудня 2018 року позивач подав заяву відповідачу з проханням повернути сплачені кошти за туристичні послуги в розмірі 82 000,00 грн. у зв`язку з відмовою від туристичних послуг через травмування дружини. 19 грудня 2018 року позивач вручив відповідачу вимогу про розірвання договору та повернення коштів в розмірі 82 000 грн. В свою чергу, відповідач відмовив у задоволені вимоги про повернення коштів. Враховуючи, що майнової шкоди позивачу було заподіяно внаслідок неправомірних дій відповідача, останній звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.

В ході розгляду справи представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути солідарно з ТОВ "Є-ідея" та ТОВ Туристична компанія Анекс Тур на користь позивача матеріальні збитки в розмірі 82 000,00 грн, стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Є ідея та товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур у відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн. та стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Є ідея та товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур понесені судові витрати при розгляді даного спору.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ТОВ Є Ідея та ТОВ ТК Анекс-Тур на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 82 000,00 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Є Ідея та ТОВ ТК Анекс-Тур на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ Є Ідея та ТОВ ТК Анекс-Тур на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати при розгляді даного спору в розмірі 17 741, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, 17 жовтня 2019 року, згідно відмітки суду (а.с. 221) Черкасов Д.О. в інтересах ТОВ Є Ідея звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до ТОВ Є Ідея .

В апеляційній скарзі вказує, на те, що судом порушено норми процесуального права, а саме, в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідач, в даному випадку скаржник в судове засідання не з 'явився, хоча був належним чином повідомлений однак останнього, як сторону по справі належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи, повісток відповідач-1 не отримував, вони були повернуті до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Таким чином вказує, що порушені норми ст 8, 130 ЦПК України.

Зазначає, що поклавши на відповідача-1 майнову відповідальність солідарно з відповідачем-2, суд не вірно застосував норми матеріального права, а саме ст. 20 ЗУ Про туризм , ст. 297, 301 ГК.

Посилається на те, що не в повній мірі з`ясовано судом обставини справи, не враховано, що відповідач-1 виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до Договору в повному обсязі - надав всю необхідну інформацію, надав послуги з підбору та організації туру, забронював відпвідний тур у Туроператора ( з урахуванням передачі коштів за тур), видав туристу необхідні документи та реалізував інші зобов`язання предбачені п. 5.1. Договору.

Крім того, судом першої інстанції не було з`ясовано такі обставини справи:

в чому полягає моральна шкода, яка за твердженням Позивача була йому завдана Відповідачем 1 та Відповідачем 2;

чим підтверджується факт заподіяння Позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру саме Відповідачем 1;

якими неправомірними діями чи бездіяльністю Відповідача 1 заподіяно моральну шкоду Позивачеві;

з яких міркувань Позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується;

наявність причинного зв`язку між завданням моральної шкоди і протиправним діянням Відповідача 1 та вини останнього в її заподіянні;

якими доказами підтверджується факт заподіяння такої шкоди.

Скаржник також не погоджується, із солідарним стягненням коштів з відповідачів у відшкодування збитків та з відшкодуванням повної вартості путівки.

В апеляційній скарзі просив суд стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. Попередній розрахунок витрат складається з професійної допомоги, вартості роботи адвоката за відпрацьовані години, вартості представництва інтересів в судових засіданнях.

Не погоджуючись з рішенням районного суду, 25 жовтня 2019 року, згідно поштової відмітки (а.с. 31 т. 2) ТОВ ТК Анекс-Тур звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема суд не встановив з чиєї вини позивач не скористався туристичними послугами, Посилається на норми ст.ст. 16, 20 ЗУ Про туризм .

На обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначав, що суд першої інстанції не врахував та не надав вмотивованої оцінки доводам відповідачів, а саме не дослідив: п.5.2.7 контракту 15/03 від 27.04.2015 року (а.с. 105-114 т.1), пояснення відповідача-2 від 17.12.2018 року (а.с. 42-13 т.1), визначення витрат туроператора, порядок перерахування коштів іноземному партнеру, договірні зобов`язання, що призвело до помилкового винесення рішення, щодо розрахунку матеріальних збитків.

Зазначає, що суд першої інстанції вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат пов`язаних з правничою допомогою, не врахував вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тому такі витрати є необґрунтованими та неспівмірними з предметом спору та складністю справи, яка є незначною та пілягають зменшенню.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ Є Ідея , доводи апеляційної скарги підтримав, з підстав в ній викладених, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позову.

Представник ТОВ Туристична компанія Анекс Тур доводи своєї апеляційної скарги підтримав, просив відмовити в задоволенні позову до ТОВ "Туристична компанія "Анекс Тур".

В судовому засіданні 04.12.2019 року, представник позивача - заперечувала проти доводів апеляційних скарг, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін та стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу за апеляційний розгляд 5 000 грн.

10 грудня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшла заява, підписана адвокатом Лелюх Л.П., в якій остання просила стягнути збитки з ТОВ "Є-ідея" 8573 грн. 92 коп. , у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., а з туроператора ТОВ "Туристична компанія "Анекс-Тур" 73 426 грн. 08 коп., понесених туристом збитків та 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, рішення районного суду не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ТОВ "Є-ідея", щодо порушення вимог процесуального Закону, апеляційним судом встановлено, що суд не виконав свій обов`язок, щодо повідомлення зазначеного відповідача про день і час розгляду справи, оскільки матеріали справи не містять жодного зворотного повідомлення з якого б вбачалось, що вказаний відповідач отримував ухвалу суду про відкриття провадження та виклики до суду першої інстанції.

Відсутність зворотних повідомлень з підписом уповноваженої особи про отримання судової кореспонденції свідчить про порушення судом вимог ст. 130 ЦПК України.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України таке порушення суду є обов`язковою підставою для скасування ухваленого районим судом рішення.

Вирішуючи спір по суті вимог про повернення коштів у зв`язку з відмововою від договору, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про туризм визначено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується його оплатити. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування перед туристом несе туроператор.

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також Законом України Про туризм .

Агентські відносини регулюються гл. 31 ГК України, відповідно до ст. 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

ст. 20 Закону України Про туризм зазначено, що турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про туризм за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Частиною першою статті 33 Закону України "Про туризм" встановлено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 623 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником, він зобов`язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором.

Відповідно до ч. 9, 15 ст. 20 Закону України Про туризм , туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України Про захист прав споживачів .

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України Про туризм якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Згідно п.п. 8, 9 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 уклав з турагентом ТОВ Є ідея який діє від імені та за дорученням туроператора ТОВ Туристична компанія Анекс Тур договір № 15112018 про туристичне обслуговування.

Відповідно до умов Договору про туристичне обслуговування турагент зобов`язався видати позивачу і членам його сім`ї, зазначеним в п.2.1 Договору комплекс туристичних послуг в період з 29.12.2018 року по 05.01.2019 року, які включають: транспортне обслуговування літаком за маршрутом Київ-Барселона-Київ, трансфер (аеропорт-готель-аеропорт), уміщення в готелі COSMOS 3* (Ескальдес) для чотирьох осіб, харчування (сніданки) та медичне страхування.

Товариство з обмеженою відповідальністю Є Ідея прийняв кошти в розмірі 82 000,00 грн. на оплату туристичних послуг, що підтверджується фіскальними чеками № 0001 від 15.11.2018 р. на 40 000,00 грн., та № 0002 від 15.11.2018 року на 42 000,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

15 грудня 2019 року дружина Позивача ОСОБА_2 отримала травму, що підтверджується довідкою № 45 комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Подільського району м. Києва.

17 грудня 2018 року позивач подав заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Є Ідея з проханням повернути сплачені кошти за туристичні послуги в розмірі 82 000,00 грн. у зв`язку з відмовою від туристичних послуг через травмування дружини ОСОБА_2 , яка зазначена в Договорі № 15112018.

Відповідно до п.4.2.2 договору № 15112018 турист має право відмовитися від замовленого турпродукту, при цьому сплативши турагенту реально понесені останнім витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за даним договором. При цьому заява про відмову від туристичних послуг в письмовій формі приймається турагентом до виконання з дня отримання такої заяви.

Пунктом 6 договору № 15112018 передбачена відповідальність за відмову туриста від туристичних послуг, але не зазначені а ні суми, а ні відсотки штрафних санкцій. Разом з тим, з листів, надісланих на електронну адресу дружини Позивача вбачається, що туроператор ТОВ Анекс Тур збирається застосувати штраф у розмірі 100 %, що протирічить умовам договору № 15112018 та Закону України Про туризм , оскільки розмір штрафних санкцій має бути узгоджений сторонами даного Договору.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що турист вправі відмовитись від виконання Договору до початку туристичної подорожі за умови сплати турагенту фактичних витрат в повному обсязі за послуги, які були надані до отримання повідомлення про відмову, а також сплати штрафних санкцій у відповідності до п.6.1. Договору. Однак, п.6.1 Договору № 15112018 штрафні санкції не передбачені, а тому і не можуть бути застосовані.

19 грудня 2018 року позивач вручив Товариству з обмеженою відповідальністю Є Ідея вимогу про розірвання Договору № 15112018 та повернення коштів в розмірі 82 000,00 грн., оскільки відмова від туристичних послуг пов`язана з травмуванням дружини ОСОБА_2 є об`єктивною.

Товариство з обмеженою відповідальністю Є Ідея відмовило у задоволенні вимоги про повернення коштів, надавши відповідь за № 27 від 27 грудня 2018 року та пояснив, що туроператор Товариство з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур застосує 100 % штраф у високий сезон, але будуть докладені максимальні зусилля для мінімізації штрафних санкцій.

Разом з тим, про такі можливі штрафні санкції, турист повідомлений не був та не надавав своєї згоди на застосування такого виду відповідальності. Договором було передбачено лише обов`язок сплатити турагенту фактичні витрати понесені у зв`язку з організацією подорожі.

З умов Договору № 15112018 випливає, що турагент надає туристичні послуги, а кошти за дані послуги в повному обсязі перераховує туроператору, про що зазначено у відповіді № 27 від 27 грудня 2018 року. Також у відповіді зазначено, що остаточні витрати, штрафи тощо по цьому Договору будуть відомі після закінчення дати туру 05.01.2019 року.

Але, а ні турагент, а ні туроператор не надали туристу інформацію про фактичні витрати за послуги, які були надані позивачу до 17 грудня 2018 року і в порушення прав споживача та вимог закону, відмовили в поверненні коштів, отриманих від туриста .

Враховуючи вимоги Закону, якими чітко визначено право туриста відмовитись від договору до початку подорожі, відповідачі зобов`язані були повернути позивачу кошти за мінусом реально понесених туроператором витрат на придбання туру.

Посилання відповідача ТОВ "Є-ідея" на те, що вони надали послуги та відповідно виконали роботу, а тому не зобов`язані повертати, різницю між тими коштами, що вони перерахували туроператору та отриманими від позивача коштами, що становить 8573 грн. 92 коп. не узгоджуються з вимогами закону, а саме ст. 20 Закону "Про Туризм", відповідно до якої турист має право відмовитись від послуг за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Тобто, законом передбачено лише обов`язок туриста відшкодувати фактично здійснені і підтверджені документально витрати, пов`язані з відмовою. Оскільки туроператор, через турагента взяв на себе обов`язок, придбати квитки на літка, забезпечити трансфер, поселення в готелі, харчування та страховку, такими витратами в розумінні закону, можуть бути різниця між ціною за оплачені квитки на літак та сумою отриманою після повернення таких квитків, якщо вони повертались, вартість бронювання отелю, вартість страховки, передплата за трансфер, якщо така здійснювалась і т.п.

Разом з тим, суду , жодним з відповідачів такі докази не подавались.

Суд також не приймає доводи ТОВ "Є-ідея", щодо посилання на п. 10.2. агентського договору, як підставу для не повернення отриманого ними доходу від позивача в сумі 8573,92 грн. , оскільки суд, з урахуванням положень Закону, щодо безумовного права туриста відмовитись від подорожі до її початку та обов`язку відшкодувати лише реально понесені витрати, вказаний пункт договору трактує на користь споживача і вважає, що в ньому також передбачено повернення лише реальних витрат на придбання подорожі для туриста, до яких не відноситься чистий дохід , який мав отримати турагент, в разі, якби турист не відмовився від послуг. Суд також враховує, що причина відмови від туру була поважною, а відповідно

ризик не отримання комерційного доходу, в разі відмови споживача від подорожі має нести саме надавач послуг.

Апеляційним судом також встановлено, що окрім 8573 грн. 92 коп., які отримав турагент у виді комерційного доходу за здійснення ним діяльності в сфері туризму, з останнього також необхідно стягнути суму 32 806 грн. 95 коп., які під час розгляду справи в судах туроператор перерахував турагенту для повернення туристу. Проте, останній замість того, щоб повернути ці кошти, став вимагати від туриста підписати розписку, що останній не має жодних матеріальних претензій, (в тому числі і щодо їх доходу) що було доведено представником позивача в судовому засіданні апеляційного суду, де був оглянутий лист на адресу туриста на звороті якого містилась розписка, яку зобов`язаний підписати турист, щоб отримати власні кошти через відмову від договору.

Апеляційним судом встановлено, що 32 806 грн. 95 коп. на час розгляду справи в апеляційному суді перебувають на рахунку ТОВ "Є-ідея", а тому саме з цього відповідача вказана сума має бути стягнута в судовому порядку, не зважаючи на посилання та вимоги Закону, що саме туроператор несе відповідальність перед туристом.

Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги туроператора ТОВ "Туристична компанія "Анекс Тур", що їх дійсними витратами є сума, яку вони перерахували іноземній компанії за замовлений тур з огляду на те, що письмових доказів про те, скільки коштів було витрачено на придбання квитків, трансферу , бронювання місця в отелі та страховку, у зв`язку з відмовою від подорожі за 10 днів до її початку, апеляційному суду надано не було, а тому за таких обставин, суд вважає довденою обставину, що туроператор не поніс реальних витрат, у зв`язку з відмовою позивача від туристичної подорожі, відповідно з туроператора підлягає стягненню решта суми, за мінусом тієї, що стягується судом з турагента, у виді їх доходу та коштів, що перебувають на рахунку турагента, які без поважних причин не повернуті туристу. Вказана сума становить 40 619 грн. 13 коп.

Апеляційний суд також погоджується, що притягуючи до солідарної відповідальності обох відповідачів, суд не врахував вимоги ст. 541 ЦК України та встановлені обставини, відповідно до яких зобов`язання обох відповідачів, щодо повернення туристу сплачених ним коштів , у зв`язку з відмовою від договору, можна розподілити, з урахуванням отриманих кожним з відповідачів коштів на їх банківські рахунки. Судові витрати також відповдіно до вимог закону стягуються пропорційно до задоволених вимог.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA , № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Зокрема, ст. 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до положень Конституції України і чинного цивільного законодавства фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їхніх прав і свобод та законних інтересів.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, якщо це встановлено договором або законом.

Частинолю 2 ст. 33 Закону "Про туризм" передбачено право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням законних прав туриста.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність причинного зв`язку між протиправним діянням і моральною шкодою, що є третьою підставою відповідальності за завдану моральну шкоду, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Особа, що заподіяла шкоду, несе відповідальність лише за ту шкоду, яка є необхідним наслідком його поведінки.

Порушення законних прав туриста з боку обох відповідачів полягало в тому, що останні відмовились від добровільного повернення хоча б частини коштів туристу, повідомивши, в порушення вимог закону, останнього про застосування 100% штрафу, на який турист жодної згоди, підписуючи договір не давав. При цьому листи на адресу туриста направляло саме ТОВ "Є-ідея" в договіних стосунках з яким і перебував позивач. В подальшому, отримавши частину коштів для туриста від турооператора "ТОВ "Є-ідея", замість того, щоб вжити негайних заходів для направленння таких коштів позивачу, в порушення вимог закону стало висувати умови для повернення коштів, вимагаючи підписання розписки про відсутність будь-яких майнових чи інших претензій. Туроператор також порушив права позивача, оскільки до цього часу не проінформував позивача про те, які ж реально були понесені витрати у зв`язку з відмовою останнього від подорожі. Не було надано доказів, щодо повернення квитків авіоперевізнику, вартості бронювання отелю та інших доказів на підтвердження фактично понесених витрат. Така поведінка надавачів послуг є грубим порушенням прав споживача,яка спричинила останньому моральних страждань, які полягали в тому, що він змушений протягом року вживати заходів для відновлення своїх порушених прав.

З урахуванням обставин даної справи, обсягу спричинених моральних страждань, апеляційний суд вважає за необхідне з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, засад розумності та справедливості стягнути з кожного з відповідачів у відшкодування моральної шкоди на користь позивача 2 000 грн. В решті вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити за їх недоведеністю.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З наявних в справі квитанціїй про сплату судового збору вбачається, що позивач за подачу позову сплатив судовий збір 2741 грн. Витрати на правовову допомогу позивача в суді першої інстанції склали 15 000 грн., в апеляційному суді - 5 000 грн.

Апеляційний суд погоджується з доводами відповідачів, що розмір витрат на правову допомогу, понесених в суді першої інстанції не узгоджується з ціною позову , складністю справи та обсягом тих дій, що були виконані адвокатом на здійснення правової допомоги, а тому вважає за необхідне до відшкодування позивачу за правову допомогу в судах двох інстанції присудити 15 000 грн. Такі судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених вимог. З ТОВ "Є-ідея" необхідно стягнути 7575 грн. витрат на правову допомогу та 1384 грн. 21 коп. судового збору, а з ТОВ "Туристична компанія "Анекс-Тур"- витрати на правову допомогу 7425 грн. та 1356 грн. 79 коп. судового збору.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є,зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи,які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, не повне встановлення тих обставин, які мали значення для її вирішення, безпідставне покладення солідарної відповідальності на обох відповідачів, без встановлення часток у грошовому виразі, які зобов`язаний повернути кожен з відповідачів, у зв`язку з відмовою від договору, не відповідність висновків суду встановленим обставинам справи, та керуючись ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасуваня рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення вимог позивача.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а)г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України .

На підставі викладеногота керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Черкасова Дениса Олеговича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Є Ідея , Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Є Ідея (ЄДРПОУ 37848042, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 20В) на користь ОСОБА_1 збитки 41380 грн. 87к. , 2000,00 грн. - моральної шкоди, 7575 грн. витрат на правову допомогу та 1384 грн. 21 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Анекс Тур (Код ЄДРПОУ 34 191244, 02121. м. Київ, Харківське шосе, 201-203. літ.2А, група нежилих приміщень №53 оф.1) на користь ОСОБА_1 40 619 грн. 13 коп., 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 7425 грн. витрат на правову допомогу та 1356 грн. 79 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 17 грудня 2019 року.

Суддя-доповідач

Судді: