Постанова

від 28.11.2019 по справі 924/1076/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року Справа № 924/1076/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників сторін:

від апелянта: Герасимчук О.О. (дов. № 374 від 11.02.2019),

від кредиторів: Саранюк В.М. (ПАТ НАК "Нафтогаз України", дов. № 14-156 від 23.04.19), Миханчук Л.К. (ГУ ДПС у Хмельницькій області, дов. №5673/22-01-08-03 09.10.2019),

від боржника: не з`явився,

арбітражний керуючий: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Полонської міської ради на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.05.2019 року у справі № 924/1076/17

за заявою Комунальне підприємство "Полонське підприємство теплових мереж"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.05.2019 року у справі № 924/1076/17 у задоволенні заяви Полонської міської ради ОТГ, м. Полонне № 1383 від 15.05.2019 про призначення судово-економічної експертизи та зобов`язання ліквідатора вчинити дії відмовлено; заяву ліквідатора Рудого А.М. про покладення на його власника субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн. задоволено; стягнуто солідарно з Полонської міської ради (30500, м. Полонне, вул. Л. Українки, 113, код ЄДРПОУ 04060743) та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади (30500, м. Полонне, вул. Л. Українки, 113, код ЄДРПОУ 04060743) на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" (м. Полонне, вул. Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 14151398) 13 464 634,27 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Полонська міська рада подала апеляційну скаргу від 27.05.2019 № 1505 в якій просить останню скасувати та ухвалити нове рішення про призначення судово-економічної експертизи; відмови в задоволенні заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення коштів.

В обгрунтування скарги зазначає, що для притягнення особи до субсидіарної відповідальності необхідно встановити факт доведення до банкрутства підприємства-боржника та наявність вини особи у доведенні до банкрутства. І лише при встановленні наявності факту доведення до банкрутства та вини ліквідатор має право звертатися до суду із заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності. Натомість в матеріалах справи відсутній висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої неспроможності, незаконних дій власника у разі банкрутства. Ліквідатором банкрута такий висновок не складено. З огляду на це, Полонською міською радою було заявлено клопотання до суду першої інстанції про призначення у справі судово-економічної експертизи, в задоволенні якого безпідставно відмовлено. Звертає увагу, що суд дійшов помилкового висновку вказавши, що основною причиною доведення підприємства до банкрутства є відсутність активів боржника та передача майна на новостворені підприємства без вирішення питання правонаступництва. Під час застосування позасудових ліквідаційних процедур було виявлено майно КП "Полонське підприємство теплових мереж", яке відноситься до об`єктів комунальної інфраструктури. Таке майно згідно ст. 42 Закону про банкрутство передається у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов. Зазначає, що судом взагалі не досліджувався факт того, з якої причини підприємство стало неплатоспроможним та з якого періоду часу.

Кредитор - АТ НАК «Нафтогаз України» у відзиві на апеляційну скаргу вважає ухвалу суду першої інстанції законною і обгрунтованою, а доводи апелянта безпідставними. Відзначає, що боржник є комунальним підприємством, утвореним Полонською міською радою, який здійснював свою виробничу діяльність за рахунок майна комунальної власності, закріпленим за ним на праві господарського відання. Особливості діяльності комунальних унітарних підприємств врегульовано ст.ст. 76-78 Господарського кодексу України. При цьому умовою покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за змістом ч. 7 ст. 77 та ч. 10 ст. 78 ГК України є недостатність коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства, що в даному випадку підтверджується матеріалами справи. Судом першої інстанції досліджено та встановлено, що вирішивши питання про вилучення з господарського відання та передання майна від боржника до іншої юридичної особи, Полонською міською радою не вирішено питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника. Отже кредиторська заборгованість боржника залишилась без майнового забезпечення. Зважаючи, що нормами ГК України визначено регулювання діяльності комунальних унітарних підприємств аналогічно до діяльності державних казенних підприємств, без наділення вказаних суб`єктів повною самостійною відповідальністю у відносинах з третіми особами, враховуючи що внаслідок рішень Полонської міської ради боржник був позбавлений можливості розрахуватися з кредиторами, наявні підстави для субсидіарної відповідальності Полонської міської ради за зобов`язаннями КП «Полонське підприємство теплових мереж» на суму, що складає різницю між сумою вимог кредиторів у справі про банкрутство і ліквідаційною масою. З огляду на вищевказане просить відмовити в задоволенні скарги.

Арбітражний керуючий-ліквідатор Рудий А.М. у поданому письмовому відзиві з твердженнями апелянта не погоджується та зазначає, що посилання на процедуру виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з прихованого банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства є неправомірним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Встановлення факту доведення до банкрутства вважає недоцільним, оскільки за результатами аналізу бухгалтерського та податкового обліку КП «Полонське підприємство теплових мереж» станом на 30.09.2016, проведеного ПП Калита Д.В. значиться висновок, що відповідно з розрахунком даного показника (прим. Показника вірогідності банкрутства К.Альтмана=1.7) станом на 31.12.2015 підприємству загрожує банкрутство. Однак жодних заходів направлених на відновлення платоспроможності боржника не здійснено. Посилання скаржника на правомірність чи не правомірність прийнятих Полонською міською радою рішень жодним чином не впливає на наслідки які ці рішення спричинили. Оцінка фінансового стану підприємства досліджувалась на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство, за заявою самого боржника та за погодженням скаржника. За наведених підстав просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали.

В судовому засіданні 14.11.2019 року оголошувалась перерва до 28.11.2019 року, про що присутні в засіданні представники сторін повідомлені під розписку, а відсутнім учасникам справи направлено відповідну ухвалу суду.

За умовами ст.. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява голови ліквідаційної комісії арбітражного керуючого Дейнеки М.І. про визнання банкрутом Комунального підприємства Полонського підприємства теплових мереж, м.Полонне з посиланням на п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Ухвалою суду від 21.11.2017 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства Полонського підприємства теплових мереж, м.Полонне до розгляду.

Постановою суду від 13.12.2017 визнано КП «Полонське підприємство теплових мереж банкрутом. Розпочато ліквідаційну процедуру на строк 12 місяців та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича.

Ухвалами суду від 31.01.2018 задоволено заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ №14/7-71 від 11.01.2018 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 12 027 335,50 грн. та заяву ПАТ КБ "Приватбанк", м.Дніпро №11/01-3 від 11.01.2018 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 3 240,74 грн.

Ухвалами суду від 12.06.2018 задоволено заяву Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області №1199-05 від 18.05.2018 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 679 538,44 грн. капіталізації платежів потерпілим на виробництві.

Ухвалою суду від 17.12.2018 строк ліквідаційної процедури по справі №924/1076/17 та повноваження ліквідатора Рудого А.М. Продовжено до 13 червня 2019 року.

На адресу суду 17.01.2019 від ліквідатора Рудого А.М. надійшла заява про покладення на його власника субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошових коштів в розмірі 13 464 634,27 грн.

В обґрунтування заяви ліквідатор зазначає, що в період з дати створення ліквідаційної комісії (11.10.2016р.) до затвердження проміжного ліквідаційного балансу КП "Полонське підприємство теплових мереж" за рішенням власника боржника усі ліквідні майнові активи, що належали боржникові на праві господарського відання і підлягали включенню до ліквідаційної маси, були вилучені та передані іншій юридичній особі, що зумовило необхідність звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство та стало підставою визнання підприємства банкрутом. Зокрема, ліквідатор стверджує, що 17-ю черговою сесію І скликання від 22.11.2016р. № 19 міською радою прийнято рішення здійснити передачу майна Полонського підприємства теплових мереж в оперативне управління на балансове утримання новоствореному підприємству Полонне тепловодопостачання . На виконання даного рішення актом приймання передачі все ліквідне майно було передано на баланс КП Полонне тепловодопостачання . Після вилучення вищезазначених активів, їх списання, у боржника залишилися лише дебіторська заборгованість його власника на суму 1408,0 тис. грн. (у зв`язку із невиконанням вказаних судових рішень) та 89709,67 грн. коштів на банківському рахунку, які залишені для покриття судових витрат. Відповідно до ліквідаційного балансу встановлено наявність дебіторської заборгованості на суму 1408,0 тис. грн., в тому числі по заборгованості на суму 1163256,92 грн. винесено судові рішення про стягнення з Полонської міської ради. При цьому, Полонська міська рада будучи основним дебітором підприємства, не ставила на розгляд питання стосовно долі наявних боргів комунального підприємства-боржника. Заборгованість перед кредиторами відповідно Реєстру вимог кредиторів складає 13464634,27 грн.

Внаслідок рішення власника, яким були вилучені ліквідні активи, та не виконані грошові зобов`язання власника, боржник під час самоліквідації, внаслідок неможливості погасити вимоги кредиторів, звернувся до суду про відкриття ліквідаційної процедури, що і призвело до його банкрутства. На претензію ліквідатора виконавчий комітет Полонської міської ради надав відповідь 21.11.2018 та у вимозі відмовлено. Оскільки предметом субсидіарної відповідальності є грошові кошти місцевого бюджету, обов`язок Полонської міської ради та Виконавчого комітету є неподільним, має виконуватися ними солідарно. З посиланням на ст. 215 ГК України, ст. 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 619 ЦК України та позиції Верховного Суду викладені у справах №923/1297/14 та №923/862/15 арбітражний керуючий Рудий А.М. просив суд задовольнити заяву від 17.01.2019.

За результатами розгляду даної заяви місцевий господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню з покладенням субсидіарної відповідальності на власника боржника - Полонську міську раду та орган управління майном - Виконавчий комітет Полонської міської ради, у зв`язку з доведенням до банкрутства КП "Полонське підприємство теплових мереж" та стягнення з них суми зобов`язань КП "Полонське підприємство теплових мереж" в розмірі 13464634,27 грн.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що в ході ліквідаційної процедури виявлено відсутність активів банкрута. Майнові активи КП "Полонське підприємство теплових мереж" на суму 2622991,86 грн. були безоплатно передані новоствореній юридичній особі Полонне тепловодопостачання на підставі рішення голови Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об`єднаної територіальної громади 17-ї сесії від 22.11.2016 №19. Крім того, згідно акту приймання-передачі майна від Полонського підприємства теплових мереж до КП „Благоустрій від 01.08.2014, на виконання рішення 47-й сесії Полонської міської ради VI скликання від 21.05.2014 передано майно КП „Полонського підприємства теплових мереж до „КП „Благоустрій вартістю 1384639,63 грн. Рішенням голови Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об`єднаної територіальної громади 16-ї сесії І скликання від 27.10.2016р. № 22 вирішено надати дозвіл Полонському підприємству теплових мереж на списання систем теплопостачання на загальну суму 951 070,82 грн. З наданих на виконання вказаного рішення актів на списання основних засобів затверджених членами ліквідаційної комісії вбачається списання майна, яке немає відношення до зовнішньо та внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Місцевим судом встановлено, що відповідно до вказаних рішень Полонської міської ради, вирішивши питання про вилучення з господарського відання та передання майна від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішено питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника у відповідності до п. 7.1 Статуту. Отже, кредиторська заборгованість боржника КП "Полонського підприємства теплових мереж" залишилася без майнового забезпечення.

Щодо поданої заяви Полонської міської ради ОТГ, м.Полонне №1383 від 15.05.2019 про призначення судово-економічної експертизи та зобов"язання ліквідатора вчинити дії, місцевим господарським судом зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, беручи до уваги також, що докази наявні у справі не є взаємно суперечливими, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника Полонської міської ради ОТГ, м.Полонне про призначення експертизи.

Колегія суддів за результатами перевірки обставин справи та застосованих судом першої інстанції норм законодавства при винесенні оскаржуваної ухвали звертає увагу на таке.

Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності свідчить і те, що законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 910/21232/16).

Разом з тим, у положеннях ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Приписи ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Відповідно до Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.02.2013 № 327/5, аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства проводиться згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361).

За вимогами п. 3 ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Виходячи з вищенаведених положень Закону про банкрутство слід дійти висновку, що для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (банкрута) на його засновника (керівника боржника або інших осіб), належним доказом вини останнього у доведенні до банкрутства є саме аналіз фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, який за визначеними Методичними рекомендаціями дає змогу встановити коло осіб, внаслідок дій яких боржник доведений до банкрутства.

Однак, як свідчать матеріали справи, ліквідатором КП «Полонське підприємство теплових мереж» не проводився аналіз фінансово-господарського стану банкрута щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства згідно з Методичними рекомендаціями.

За відсутності доказів здійснення ліквідатором такого аналізу, колегія суддів вважає непідтвердженим факт наявності вини Полонської міської ради, як засновника КП «Полонське підприємство теплових мереж» , у доведенні останнього до банкрутства. Зазначена обставина виключає можливість покладення субсидіарної відповідальності на засновника за зобов`язаннями підприємства-банкрута.

Разом з цим судовою колегією враховуються положення ст. 78 Господарського кодексу України, які регулюють діяльність комунальних унітарних підприємств по відношенню до КП «Полонське підприємство теплових мереж» .

Відповідно до Розділу 1 Загальні положення Статуту Полонського підприємства теплових мереж від 24.03.2006 зі змінами визначено, що Полонське підприємство теплових мереж є комунальним підприємством, яке має право юридичної особи та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з метою одержання відповідного прибутку. Власником підприємства є Полонська міська рада. Підприємство є правонаступником щодо усіх майнових прав і обов`язків Полонського району теплових мереж. Власник не несе відповідальності по зобов`язаннях підприємства, підприємство не відповідає по зобов`язаннях власника.

За змістом п. 3.1 Статуту майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод, закріплене за підприємством та належить йому на праві повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо будь-які дії, не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

Статутний фонд підприємства становить 3727250,81 грн. (п. 3.5 Статуту зі змінами).

Управління підприємством в межах встановлених законодавством повноважень здійснюються власником безпосередньо або через уповноважений ним орган (п. 4.2 Статуту).

За визначеннями ч.ч. 1, 3, 10 ст. 78 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Враховуючи положення статуту КП «Полонське підприємство теплових мереж» , останнє відноситься до комунальних комерційних підприємств, особливості господарської діяльності якого визначаються відповідно до вимог, встановлених для діяльності державних комерційних підприємств (ст.ст. 74-75 ГК України). За нормами ч. 5 ст. 74 ГК України держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Аналогічні положення, за якими власник не несе відповідальності по зобов`язаннях підприємства, підприємство не відповідає по зобов`язаннях власника, закріплені в статуті КП «Полонське підприємство теплових мереж» .

Стаття 136 ГК України, яка визначає право господарського відання, окрім іншого, встановлює право власника майна здійснювати контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

З огляду на наведене судова колегія відзначає, що КП «Полонське підприємство теплових мереж» , як комунальне комерційне підприємство, здійснює свою господарську діяльність та розпоряджається переданим на праві господарського відання майном на власний розсуд з метою отримання прибутку, а орган місцевого самоврядування як власник такого підприємства обмежений в праві втручання в оперативно-господарську діяльність, в тому числі і стосовно розпорядження переданим майном, та не відповідає за зобов`язаннями підприємства.

Тобто, Полонська міська рада, як засновник банкрута, в даному випадку не несе встановленої законом субсидіарної відповідальності на відміну від засновника комунального некомерційного підприємства, діяльність якого кореспондується з положеннями ст.ст. 76, 77 ГК України. Покладення субсидіарної відповідальності в цьому випадку має бути доведено відповідно до інших норм законодавства.

Підставою для покладення субсидіарної відповідальності на Полонську міську раду суд першої інстанції визначив безоплатну передачу активів боржника іншим особам за рішенням засновника, внаслідок чого боржник був визнаний банкрутом.

Зокрема, згідно акту приймання-передачі майна від Полонського підприємства теплових мереж до КП „Благоустрій від 01.08.2014, на виконання рішення 47-ї сесії Полонської міської ради VI скликання від 21.05.2014 передано майно КП „Полонського підприємства теплових мереж до КП "Благоустрій" вартістю 1384639,63 грн.

Даним актом також зафіксовано, що майно передається за рішенням Полонської міської ради № 7 "Про реорганізацію Полонського підприємства теплових мереж".

Однак належними та допустимими доказами не встановлено будь-якого причинно-наслідкового зв`язку, що рішення про реорганізацію підприємства та передачу вказаних майнових активів в 2014 році призвело до неплатоспроможності боржника та визнання його банкрутом.

Таким чином посилання ліквідатора на вказане рішення є безпідставним та необгрунтованим.

Також в якості позбавлення активів боржника суд першої інстанції зіслався на прийняття Полонською міською радою рішення від 27.10.2016 № 22 "Про надання дозволу на списання майна", яким вирішено надати дозвіл Полонському підприємству теплових мереж на списання систем теплопостачання на загальну суму 951 070,82 грн.

Однак із змісту зазначеного рішення вбачається, що міська рада за результатами розгляду листа Полонського підприємства теплових мереж від 26.10.2016 № 395, надала дозвіл на списання внутрішньо будинкових систем теплопостачання, що знаходяться в житлових будинках, які відключені від системи централізованого опалення.

Колегією суддів відмічається, що дане рішення приймалось в процесі самоліквідації Полонського підприємства теплових мереж та у висновках комісії на списання основних засобів зазначено, що внутрішньо будинкові системи теплопостачання відключені від теплових мереж та являються невід`ємною частиною приватизованих квартир, а тому підлягають списанню. При цьому ні судом першої інстанції, ні ліквідатором у поданій заяві не обгрунтовано, яким чином зазначені внутрішньо будинкові системи теплопостачання могли б бути реалізовані для задоволення вимог кредиторів.

Відтак, посилання на рішення ради "Про надання дозволу на списання майна", як на обставину що позбавляє боржника майнових активів, носить лише декларативний характер в частині визначення суми списаного майна без належного обгрунтування стосовно його впливу на доведення боржника до банкрутства.

Аналогічно безпідставними є посилання ліквідатора на прийняття Полонською міською радою рішення від 24.02.2017 № 24 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Полонського підприємства теплових мереж" в якості позбавлення майнових активів боржника. Ліквідатором не доведено можливість включення останніх до ліквідаційної маси та реалізації для задоволення вимог кредиторів. Відповідно не визначено вплив даного рішення на обставини доведення боржника до банкрутства.

Стосовно посилання на рішення Полонської міської ради від 22.11.2016 року № 19 "Про безоплатну передачу майна", відповідно до якого у зв`язку з ліквідацією Полонського підприємства теплових мереж вирішено здійснити безоплатну передачу майна в оперативне управління та балансове утримання новоствореному підприємству "Полонне тепловодопостачання" на суму 2622991,86 грн., судом відмічається слідуюче.

В даному випадку ліквідатором не враховано, що рішення прийнято за результатами розгляду листа голови ліквідаційної комісії Полонського підприємства теплових мереж від 14.11.2016, тобто в період здійснення позасудової процедури самоліквідації. Зазначеного листа голови ліквідаційної комісії в матеріалах справи немає. Згідно пояснень Полонської міської ради, викладених у відзиві на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, остання зазначає, що вказане майно не підлягало продажу в процесі ліківідації, оскільки відноситься до об`єктів комунальної інфраструктури.

Зазначеним обставинам не надано оцінки ні ліквідатором, ні судом першої інстанції та жодним чином не обгрунтовано неправомірність прийнятого радою рішення в процедурі самоліквідації боржника. Колегія суддів звертає увагу, що провадження у даній справі здійснюється з врахуванням особливостей, визначених ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за вимогами ч. 6 якої дії власника майна, керівника боржника та голови ліквідаційної комісії підлягають перевірці на предмет порушень в процедурі самоліквідації. Однак матеріали справи не містять такої інформації.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів вважає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на Полонську міську раду та виконавчий комітет Полонської міської ради ОТГ за зобов`язаннями боржника є необгрунтованою, безпідставною та задоволенню не підлягає. Відтак, ухвала Господарського суду Хмельницької області від 16.05.2019 року в частині задоволення заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн. та в частині стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн. підлягає скасуванню з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права з прийняттям в цих нового рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення коштів.

В частині відмови в задоволенні заяви Полонської міської ради № 1383 від 15.05.2019 року про призначення судово-економічної експертизи судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що остання не містить вказівок на обставини, які можливо встановити лише шляхом проведення економічної експертизи та не зазначено обгрунтованих підстав для призначення такої експертизи. Відповідно заявлені апелянтом в скарзі вимоги щодо призначення такої експертизи також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полонської міської ради задоволити частково.

Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16 травня 2019 року у справі №924/1076/17 скасувати в частині задоволення заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн. та в частині стягнення солідарно з Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь КП "Полонське підприємство теплових мереж" грошові кошти в розмірі 13 464 634,27 грн.

В цих частинах прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора Рудого А.М. про покладення субсидіарної відповідальності на власника та стягнення коштів.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1076/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "12" грудня 2019 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Демидюк О.О.