Рішення

від 10.12.2019 по справі 222/1075/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 222/1075/19

Провадження № 2/222/317/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Темрюцька сільська рада

Нікольського району

Донецької області,

представники учасників справи:

представник позивача - адвокат Танача Ю.А.,

представник відповідача - сільський голова Жуков О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Танача Ю.А., цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області про встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що вона є рідною онукою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті діда відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно, а саме на житловий будинок, загальною площею 81,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (в„– будинку до зміни адреси - АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, загальною площею 0,31 га, що розташована на території Темрюцької (Старченківської) сільської ради Нікольського (Володарського) району Донецької області для будівництва та обслуговування жилого будинку та госп. будівель 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,06 га., яке в свою чергу, у відповідності до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України було прийнято дружиною померлого ОСОБА_3 , так як остання на час смерті чоловіка проживала та була зареєстрована разом з ним за однією адресою і у встановленому законом порядку не відмовилася від прийняття спадщини. Також позивачка зазначила, що після смерті діда та баби, їх син, тобто її батько, як спадкоємиць першої черги спадкування за законом не прийняв спадщину, оскільки разом з батьками на час їх смерті не проживав, та не звернувся до нотконтори з відповідною заявою про прийняття спадщини, та цього робити наміру не має. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті баби не має. Вона також є спадкоємцем після смерті баби за законом, але не може оформити спадкових прав на майно, яке успадкувала баба після смерті діда, оскільки нотаріус постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2018 року їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок та земельну ділянку, які залишилися після смерті баби у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Проте, на час смерті діда та баби, вона, будучи зареєстрованою в місті Маріуполі, фактично проживала разом з ними в с. Старченкове Володарського району Донецької області, оскільки піклувалася та доглядала останніх до часу їх смерті. Таким чином встановлення факту її постійного проживання разом з бабою на час її смерті, тобто на час відкриття спадщини, підтвердить її право на спадщину, а тому вказаний факт має для неї юридичне значення. З огляду на викладене просить встановити факт її проживання з рідною бабою ОСОБА_3 , до дня її смерті - часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 (в„– будинку до зміни адреси - АДРЕСА_1 та визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті рідної баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок загальною площею 81,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (в„– будинку до зміни адреси - АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, загальною площею 0,31 га, що розташована на території Темрюцької (Старченківської) сільської ради Нікольського (Володарського) району Донецької області для будівництва та обслуговування жилого будинку та госп. будівель 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,06 га.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 03.07.2019 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з наданням останній десятиденного строку з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, а саме для доплати суми судового збору та для надання оригіналу документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

05.07.2019 року на виконання вимог зазначеної ухвали, представником позивача - адвокатом Танача Ю.А. було подано заяву про усунення недоліків з оригіналом ордеру та квитанцією про доплату суми судового збору.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 08.07.2019 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання.

Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Стороною відповідача у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано.

В ході підготовчого судового розгляду представником позивача заявлено клопотання про виклик свідків.

Інших клопотань учасниками судового процесу не заявлено.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 30.10.2019 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті. Також вказаною ухвалою заявлене клопотання представника позивача про виклик свідків задоволено та викликано в судове засідання під час розгляду справи по суті, для допиту свідків ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Танача Ю.А., під час судового розгляду справи позов по вищезазначеним підставам підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області - сільський голова Жуков О.А. в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву в якій позов визнав та просив справу розглянути без участі представника сільради.

Допитані під час судового розгляду справи свідки ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 пояснили, що вони як сусіди, дуже добре знають родину ОСОБА_3 , яка мешкала по сусідству в АДРЕСА_1 . В будинку мешкало подружжя ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Разом з ними мешкала їх онука ОСОБА_1 , яка за ними доглядала. В 2007 році вони померли. ОСОБА_2 помер в травні місяці, а ОСОБА_3 через три місяці після його смерті. Онука весь час, постійно мешкала разом з ними приблизно з 2005 року, коли вони вже потребували сторонньої допомоги в зв`язку з похилим віком. Щодо кола прописаних осіб в будинку, нічого пояснити не можуть, оскільки такі відомості їм невідомі.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу у відсутність нез`явившегося представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника, розглянувши письмову заяву представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 12.03.2005 року уклала шлюб з ОСОБА_8 і прийняла прізвище чоловіка ОСОБА_1 , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №150.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком зазначений ОСОБА_7 , а матір`ю ОСОБА_6 , про що зроблено запис в книзі реєстрації актів про народження № 99.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 13.02.2008 року, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 56.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №1146.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 померла10.08.2007 року, про що зроблено відповідний актовий запис №1831.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.02.1949 року уклали шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будівлю № 92 від 15.05.1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Володарської районної Ради народних депутатів №229 від 16.10.1986 року, ОСОБА_2 належить ціле домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДН № 041830 ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Старченківської сільської Ради народних депутатів від 21.08.1995 року №40 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,31 га на території Старченківської сільської ради.

Відповідно до рішення виконкому Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області від 12.06.2019 року №12 змінено адресу внаслідок ідентичності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на приватизованій земельній ділянці, що належить гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності - на поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області № 342 від 25.04.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно був прописаний та проживав за адресою: АДРЕСА_1 та на день смерті мав наступний склад сім`ї: 1. Дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 2. Без реєстрації проживала онука ОСОБА_1 , 1982 р.н.

Відповідно до довідки Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області №341 від 25.04.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно була прописана та проживала за адресою: АДРЕСА_1 та на день смерті мала наступний склад сім`ї: без реєстрації проживала онука ОСОБА_1 , 1982 р.н.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої державним нотаріусом Нікольської нотаріальної контори Ушкало М.К. від 05.12.2018 року №1539/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,31 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану у АДРЕСА_1 , яка залишилася після бабусі гр. ОСОБА_3 , 1924 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Згідно положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно положень ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Справи про спадкування за законом мають вирішуватися на основі правил глави 86 ЦК України.

Так, відповідно приписів ст. 1258 ЦК України спадкування за законом здійснюється почергово.

Статтями 1261-1266 ЦК України визначено п`ять черг спадкування за законом, та спадкування за правом представлення, зокрема ст. 1261 цього Кодексу визначено що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України).

Згідно з положеннями п.4.11 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцями, які прийняли спадщину, ніякими строками не обмежена. Тобто, якщо спадкоємець, прийнявши спадщину у порядку, передбаченому ст.1269 ЦК України, він має можливість отримати свідоцтво про право на спадщину у будь-який час.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Частиною 1 статті 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про паво на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як встановлено судом, і це підтверджено дослідженими доказами, бабця позивачки прийняла спадщину після смерті свого чоловіка у вигляді спірного майна, але майже через три місяці після смерті чоловіка сама померла і після її смерті відкрилася спадщина на вказане майно.

Між тим, особи, які прийняли спадщину за законом або за заповітом, після смерті бабці позивачки, судом не встановлені.

Позивачка, будучи онукою померлої, а відповідно спадкоємицею за законом після смерті бабці, на час відкриття спадщини після смерті останньої, була зареєстрована в м. Маріуполі, тобто не за місцем проживання спадкодавця, та у встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, відповідної заяви нотаріусу про прийняття спадщини не подала, в зв`язку з чим нотаріус і відмовив позивачки у видачі свідоцтва про спадщину на спірне майно.

Позивачка заявляє вимогу про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавицею (своєю бабусею) на час її смерті, оскільки це має для неї юридичне значення.

Як зазначалося вище, для прийняття спадщини за ч. 3 ст. 1268 ЦК України має значення саме постійне проживання з спадкодавцем на момент смерті.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

В той же час ЦК України не дає визначення постійного, переважного або тимчасового проживання.

Натомість ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні оперує визначеннями місце перебування та місце проживання: місце перебування - адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зазначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 цього ж Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008, № 7 Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.3.22. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Мінюстом від 22.02.2012 року № 296/5 (в редакції, яка діє з 08.12.2017 року) у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що проживання в певному місці буде постійним, якщо особа проживала в ньому понад шість місяців протягом року, та при цьому реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Для визначення, чи певне житло є місцем проживання особи, слід встановити існування достатніх і тривалих зв`язків особи з конкретним місцем такого проживання. Та при цьому першочергове значення в таких випадках мають, зокрема, довідка органу реєстрації місця проживання на день смерті спадкодавця та/або покази свідків, які безпосередньо (поблизу) проживають до спірного житла або в силу певних обставин періодично його відвідують.

Позивачкою належно і достатньо надано доказів на підтвердження того факту, що вона фактично проживала разом із спадкодавцем на день її смерті: а саме надано довідку про місце її фактичного проживання, а також вказані обставини підтвердженні показами допитаними під час судового розгляду двох свідків.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт проживання позивачки ОСОБА_1 разом зі своєю бабусею ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті останньої, і встановлення даного факту має для позивачки як спадкоємця юридичне значення, оскільки вона у відповідності до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину і має право на реалізацію своїх спадкових прав у встановленому законом порядку, суд вважає заявлені позивачкою в цій частині позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивачки про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове нерухоме майно, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, згідно роз`яснень, які містяться у листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , які також знайшли підтвердження у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК України.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Таким чином, після встановлення факту прийняття позивачкою спадщини, перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом не вбачається, у зв`язку з чим заявлені вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом слід залишити без задоволення.

Крім цього, позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 768, 40 грн. та за вимоги майнового характеру в розмірі 2159,05 грн. За наслідками розгляду даної справи позовні вимоги позивачки немайнового характеру задоволенні, а в задоволенні вимог майнового характеру відмовлено у повному обсязі. Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у виді судового збору за вимоги немайнового характеру в сумі 768,40 грн., а судові витрати у виді суми судового збору понесені позивачем за вимоги майнового характеру в розмірі 2159,05 грн. відшкодуванню позивачу, відповідачем, не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 98, 90, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355, пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261-1266, 1268 - 1270, 1272, 1297, 1298 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області про встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (ІПН НОМЕР_6 ) з рідною бабою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 (номер будинку до зміни адреси - 32).

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з відповідача Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області (ЄДРПОУ 04340767, адреса: Донецька обл., Нікольський р-н, с. Темрюк, вул. Шкільна, 17) на користь позивача ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Судові витрати у виді судового збору в сумі 2159 (дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень 05 копійок відшкодуванню на користь позивача ОСОБА_1 відповідачем Темрюцькою сільською радою Нікольського району Донецької області не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.12.2019 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець.