Рішення

від 02.12.2019 по справі 379/1208/19

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/1208/19

2/379/549/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степківської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 12.01.2012, не склавши за життя заповіт, помер батько позивача ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 . Обоє батьків позивача проживали до дня смерті та були зареєстровані по АДРЕСА_1 . Після смерті батька позивача належне йому майно, а саме дві земельні ділянки та житловий будинок успадкувала фактично мати позивача, в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті проживала разом із спадкодавцем, але юридично її не оформила. Позивач як спадкоємець матері за заповітом на дві земельні ділянки, які належали батькові та які його мати прийняла у спадщину фактично, але не переоформила на себе юридично та на житловий будинок по АДРЕСА_1 , звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із пропуском строку подання заяви нотаріусу для прийняття спадщини, в зв`язку з чим йому і було відмовлено. Даний строк, рішенням Таращанського районного суду Київської області від 01.03.2019 позивачу було продовжено. Позивач у зазначений строк звернувся знову до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після матері, проте, в зв`язку з відсутністю у нього документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, і як наслідок, неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, останній звернувся через свого представника до суду з даним позовом.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача на електронну адресу суду надіслав заяву з проханням розглядати справу без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов визнає в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, матеріали спадкової справи № 76/2015, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 12.01.2012, не склавши за життя заповіт, помер батько позивача - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 . (а.с. 9-10). Обоє батьків позивача проживали до дня смерті та були зареєстровані по АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

Після смерті батька позивача ОСОБА_3 належне йому майно, а саме дві земельні ділянки площами 2,2379 га. та 0,2800 га., кадастрові номери 3224487200:04:009:0007 та 3224487200:04:014:0046 відповідно, розташовані на території Степківської сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.10-11,15) та належну йому частку у вищезазначеному житловому будинку успадкувала фактично мати позивача - ОСОБА_4 , в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті проживала разом із спадкодавцем, але юридично своїх спадкових прав не оформила. Інших спадкоємців, які б бажали прийняти спадщину після померлого батька позивача не було.

За життя мати позивача ОСОБА_4 06.06.2011 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Степківської сільської ради Таращанського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за №82, яким визначене майно заповіла своєму онуку - ОСОБА_2 , а все інше майно рухоме і нерухоме де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день її смерті вона заповіла своєму синові, позивачу по справі - ОСОБА_1 (а.с. 58).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Так, у позивача виникло право на спадкування двох земельних ділянок, площами 2,2379 га. та 0,2800 га., кадастрові номери 3224487200:04:009:0007 та 3224487200:04:014:0046 відповідно, розташованих на території Степківської сільської ради Таращанського району Київської області, та житлового будинку по АДРЕСА_1 , які його мати успадкувала фактично в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті проживала разом із спадкодавцем, але юридично своїх спадкових прав не оформила.

З метою прийняття у спадщину вищезазначеного майна після смерті матері, позивач звернувся до Таращанської районної державної нотаріальної контори Київської області лише 04.09.2018, тобто із пропуском визначеного законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини, в зв`язку з чим державним нотаріусом йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 68).

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 01.03.2019, справа №379/36/19 провадження №2/379/190/19, позивачу було визначено додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.66-67).

23.05.2019 позивач знову звернувся до Таращанської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.69).

03.07.2019 позивач подав заву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.82).

Проте, у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 2,2379 га. та 0,2800 га., кадастрові номери 3224487200:04:009:0007 та 3224487200:04:014:0046 відповідно, розташовані на території Степківської сільської ради Таращанського району Київської області та житловий будинок по АДРЕСА_1 , в.о. державного нотаріуса Таращанської районної державної нотаріальної контори Київської області, постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії, було відмовлено у зв`язку з відсутністю у позивача документів, що посвідчують право власності його померлого батька ОСОБА_3 , після якого спадщину фактично прийняла його дружина (мати позивача) - ОСОБА_4 , але не оформила свої права на спадкове майно (а.с.21-22).

В зв`язку з відсутністю у нього документів, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно, і як наслідок, неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, останній звернувся через свого представника до суду з даним позовом.

Той факт, що вищевказані земельні ділянки належали батьку позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які успадкувала фактично в порядку ст. 1268 ЦК України, мати позивача оскільки на день смерті проживала разом із спадкодавцем, але юридично своїх спадкових прав не оформила, підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 773151, виданого 25.04.2006 року Таращанською районною державною адміністрацією Київської області, довідкою виконкому Степківської сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.11-12, 15).

За даними технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 до житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди: житловий будинок з прибудовою, погріб, господарський блок, прибудова, вбиральня, ганок, ворота з хвірткою огорожа. Загальна площа приміщень будинку становить 42,70 кв.м., житлова площа - 21,0 кв.м. (а.с.18-20).

Згідно звіту про оцінку майна №849-19, оціночна вартість зазначеного вище спадкового будинку становить 53375,00 грн, оцінка земельної ділянки площею 2,2379 га. кадастровий номер 3224487200:04:009:0007, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Степківської сільської ради Таращанського району Київської області складає 89516,00 грн, а земельної ділянки площею 0,2800 га., кадастровий номер 3224487200:04:014:0046 з тим же призначенням та розташуванням складає 11200,00 грн (а.с.23-26).

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз`яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

До першої черги спадкоємців за законом, за ст.1261 ЦК України, належать діти спадкодавця, у тому числі народжені після його смерті, другий з подружжя, який пережив спадкодавця, а також батьки спадкодавця .

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Ч.ч. 3, 5 цієї статті визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов?язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно зі статтею 68 Закону України Про нотаріат та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або не законність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Беручи до уваги вищевикладене, та, виходячи з того, що відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ПК України, статтями 182, 328,392, 1216, 1218, 1223, 1225,1268, 1270, 1276,1297 ЦК України, ст.125 ЗК України, 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 право власності на земельної ділянки площами 2,2379 га. та 0,2800 га., кадастрові номери 3224487200:04:009:0007 та 3224487200:04:014:0046 відповідно, розташовані на території Степківської сільської ради Таращанського району Київської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду і через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін