Постанова

від 20.08.2007 по справі 15/45

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/45

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.08.2007 р.                                                                          справа №15/45

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Величко  Н.Л.

суддів Алєєвої  І.В. , М'ясищева  А.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Вороніна Є.О., довіреність № 190  від 19.10.06,,

від відповідача:Копачевський Ю.В., довіреність № 3  від 20.03.07,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від06.06.2007 року

по справі№15/45 (Богатир К.В.)

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області м.Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім С.В.А.М." м.Донецьк

простягнення заборгованості по орендній плат у  сумі 57908грн.58коп.

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

          28.02.2007р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім С.В.А.М.” м. Донецьк про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 57908,58 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2007 р. порушено провадження у справі.

21.03.2007 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає.

Ухвалами суду від 26.04.2007 року та від 18.05.2007р. за клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений до 29.05.2007 р. та до 29.06.2007 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.06.2007р. (повний текст підписано 11.06.2007р.) у справі № 15/45 (суддя Богатир К.В.)  позов Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області задоволений частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім С.В.А.М.” м. Донецьк на користь Державного бюджету України суму 38499,93 грн. (а саме: 37547,32 грн. –суму заборгованості по орендній платі,  952,61 грн. –пеню).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім С.В.А.М.” м. Донецьк на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 385 грн.

В іншій частині позову відмовлено, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Загальний строк розгляду справи 4 місяців 9 днів.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

          Позивач з прийнятим рішенням господарського суду від 06.06.2007р. не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області у повному обсязі з урахуванням технічної помилки.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи та порушені норми матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що при винесенні рішення суд не прийняв до розгляду надані пояснення позивачем стосовно виправлення технічної помилки, яка виникла в результаті розрахунку орендної плати. Свою відмову суд обґрунтовує тим, що регіональне відділення неналежним чином подала заяву про збільшення позовних вимог. Вважає цей висновок суду не вірним, оскільки пояснення регіонального відділення за своєю природою не є заявою про збільшення позовних вимог. Поясненнями від 10.04.07р. регіональне відділення виправило технічну помилку, яка сталась в результаті пропуску при проведенні нарахування орендної плати в розрахунку заборгованості з орендної плати певного періоду дії спірного договору. Проте, регіональне відділення не змінювало ні підставу, ні предмет позову, також не змінювався період нарахування заборгованості. В своєму рішенні суд вірно встановлює період утворення заборгованості з 05.02.04р. по 31.01.2007р., що складає майже три роки, орендна плата складає приблизно п'ять тисяч грн. на місяць, якщо прорахувати 3 роки на 5 тисяч за кожний місяць можна дійти логічного висновку що заборгованість складає набагато більше ніж заявлена сума боргу, що ще раз підтверджує саме наявність технічної помилки, а не факту збільшення позовних вимог. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони у справі мають право надавати усні та письмові пояснення, цим правом і скористувалось регіональне відділення в процесі розгляду справи. Отже, вважаємо, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог регіонального відділення у цій частині.

Посилається на те, що судом вірно застосовані норми матеріального права, в частині зобов'язального та договірного права. Відповідно до ст. 638 ЦКУ договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору, що також відображено у ст. 180 ГКУ "...договір вважається укладеним якщо між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договору...".

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом правомірно задоволені позовні вимоги регіонального відділення в частині стягнення суми у розмірі 38499,93, та вірно визначені підстави задоволення цієї суми.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що рішення суду прийнято з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідач зазначив, що не платив орендну плату, оскільки вирішувалось питання щодо права власності на  об'єкт оренди між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ВАТ "Точмаш". Це питання було вирішено лише у жовтні 2006 року і з цього періоду відповідач почав сплачувати орендну плату.

4.Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім С.В.А.М.” м. Донецьк був укладений договір оренди № 1108/2004 від 20.01.2004р. (л.с.5-8).

Згідно п. 1.1. договору  Регіональне відділення Фонду державного майна по Донецькій області (орендодавець), а Мале приватне підприємство "Торговий Дім" (орендар), яке було реорганізоване у товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім С.В.А.М." згідно протоколу № 1 (л.с.20-22) установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім С.В.А.М." від 15.05.2004 року та рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Донецька № 201 від 29.03.2004 року (т.1,л.с.23). приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно –групу інвентарних об'єктів:

-          будівля профілакторію з підвалом –3076,1 кв.м;

-          замощення 2858,00 кв.м.

-          огородження з воротами 484,00 кв.м

-          благоустрій, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул.. Путілівська Роща, 4, що знаходиться на балансі малого приватного підприємства „Торговий Дім”.

Майно передається в оренду з метою розміщення оздоровчого центру та надання побутових послуг.

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2003) –3888,76 грн.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% до державного бюджету відповідно щомісяця на пізніше 25 числа.  

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідного до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

          Пунктом 5.2. договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Сторони в пункті 10.1. договору обумовили, що договір діє до 13.01.2005 року.

Згідно п. 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Об'єкт оренди був переданий відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.01.2004 року (т.1,л.с.10).

          У порушення умов договору відповідач  здійснював орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, через що утворилася заборгованість.  Згідно розрахунку за період з 05.02.2004 року по 31.01.2007 утворилася заборгованість у сумі 122426 грн.76 коп,  відповідно до пункту 3.5. договору позивач нарахував пеню у розмірі 2206,39 грн.

5.Мотиви, з яких апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови

Щодо доводів позивача про те, що при винесенні рішення суд першої інстанції не прийняв до розгляду надані позивачем пояснення від 10.04.2007р. стосовно виправлення технічної помилки, яка сталась в результаті пропуску при проведенні нарахування орендної плати в розрахунку заборгованості з орендної плати певного періоду дії спірного договору.

У позовній заяві від 19.02.02.2007р. № 14-2264 (т.1,л.с.3-4) та розрахунку заборгованості по орендній платі за період з 31.07.2004р. по 31.02.2007р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області просило стягнути 57908грн., з яких заборгованість з орендної плати 55702грн.19коп., пеня 2206грн.39коп.

Як вбачається з пояснень Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 10.04.07р. (вхідний номер 0241/14579) останній керуючись ст.18, ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" просив господарський суд Донецької області стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім С.В.А.М.” м. Донецьк заборгованість по орендній справі у сумі 122426,76грн., оскільки при нарахуванні орендної плати була припущена технічна помилка, в зв'язку з чим сума заборгованості по орендній платі за період з 20.01.2004р. по 23.02.2007р. відповідно до акту звірки розрахунків складає 122426грн. (т.1,л.с.52-53). У поясненнях не зазначено, що вони надані на підставі ст.22 ГПК України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони у справі мають право надавати усні та письмові пояснення, цим правом і скористувалось регіональне відділення в процесі розгляду справи.

Свою відмову у прийнятті пояснень позивача від 10.04.2007р., як виправлення технічної помилки, суд першої інстанції обґрунтовував тим, що регіональне відділення неналежним чином подала заяву про збільшення позовних вимог, тобто без дотримання вимог ст.22 ГПК України.

Судова колегія вважає, що сама лише відсутність посилання у зазначених поясненнях від 10.04.2007р. на  норми процесуального права не означає невідповідності такого пояснення вимогам закону. У вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

З пояснень позивача випливає, що він при визначенні розміру позовних вимог допустив помилку, ні період за який заявлено заборгованість ні підстави стягнення позивачем не змінені, фактично позивач до прийняття рішення у справі використав своє право на збільшення розміру  позовних вимог, яке передбачено ст..22 ГПК України.

За таких підстав, суд  першої інстанції не правомірно відмовив  позивачу у збільшенні позовних вимог та при розгляді справи керувався первісно заявленим позовом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що ним не сплачувалась орендна плата за період з 20.01.2004р. по 23.02.2007р.    

Сума заборгованості за вказаний період складає 122427грн.76 коп., підтверджена матеріалами справи (т.1 л.с.53,151-153) і підлягала стягненню повністю.

          Суд першої інстанції не правомірно прийняв до уваги доводи відповідача про те, що в період з 15.10.2006 р. по 05.02.2007р., у зв'язку з відсутністю опалення  він не міг використовувати орендовані приміщення за призначенням як профілакторій та оздоровчий центр у зв'язку з відсутністю належної температури у приміщеннях, передбаченої санітарними нормами.

У підтвердження цього  факту суд прийняв наданий відповідачем до матеріалів справи акт № 1438 від 05.02.2007 р., який складений майстром  котельної ВПУ-67 та директором готелю "Лесная поляна" у якому зазначено, що готель „Лесная поляна”, який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Путиловська роща, 4 не опалюється з 15.10.2006 рік по 05.02.2007 рік (л.с.17).

Судова колегія зобов'язувала відповідача надати пояснення з яких причин не було здійснено опалення приміщення готелю з 15.10.2006р. по 05.02.2007р., чи укладався договір з теплопостачальною організацією на постачання тепла, підтвердити повноваження майстра котельної ВПУ-67 та директора готелю на підписання акту.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що витребуваних документів він не може надати, оскільки відповіді на запити Київська тепломережа надає протягом 30 календарних днів. Опалення приміщення не здійснювалось не з вини теплопостачальної організації.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відмовляючи частково у позові про стягнення боргу у сумі 18154грн.87 коп. та пені у сумі 1253 грн.78 коп. суд застосував ч.6 ст. 762 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.

Суд звільняючи відповідача частково від сплати орендної плати, не з'ясував з яких причин теплопостачальною організацією не здійснювалось опалення об'єкту оренди, чи укладався договір на постачання теплоенергії, які обставини свідчать проте, що опалення приміщення не здійснювалося з причин за які  відповідач неповинен відповідати.

Судова колегія вважає, що акт № 1438 від 05.02.2007р., на який послався суд,  не може вважатись доказом не можливості використання об'єкту оренди відповідачем з обставин за які він не відповідає, оскільки не містить у собі відомостей про причини не опалення приміщення.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не довів, що він вжив всіх необхідних заходів для виконання зобов'язання.

За таких обставин, суд першої інстанції не правомірно відмовив позивачу у нарахуванні орендної плати та пені за період з листопада 2006 р. по січень  2007 р. з посиланням на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.101, п.2 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області по справі  № 15/45 від 06.06.2007 р.(повний текст підписано 11.06.2007р.) скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім С.В.А.М.” (юридична адреса: 83007, м. Донецьк, вул. Путиловська роща, 4; ЄДРПОУ 13482785; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 34687001; поточний рахунок 31112094700006 УДК у Київському районі м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області; МФО 834016) суму 124633,15грн. (а саме: 122426,76грн. –суму заборгованості по орендній платі,  2206,39 грн. –пеню).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім С.В.А.М.” (юридична адреса: 83007, м. Донецьк, вул. Путиловська роща, 4; ЄДРПОУ 13482785; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (рахунок 31111095700006 банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001, одержувач –УДК у Київському районі м. Донецька)  державне мито у розмірі 1246грн.

Господарському суду Донецької області видати накази.

Головуючий          Н.Л.  Величко

Судді:          І.В.  Алєєва

          А.М.  М'ясищев

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС