Рішення

від 20.12.2019 по справі 755/19567/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/19567/19

провадження № 2/755/7103/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чек Ін Сі про захист прав споживача та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач громадянин Республіки Казахстан ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чек Ін Сі на користь позивача кошти, сплачені на придбання туристичного продукту відповідно до Договору про організацію круїзу № 01-01/2019_1 від 11.01.2019 року у розмірі 214 464,11 грн., кошти за квитки на літак для подорожі відповідно до Договору про організацію круїзу № 01-01/2019_1 від 11.01.2019 року у розмірі 149 692,83 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., судові витрати у виді правничої допомоги у розмірі 11 400,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 855,58 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 11.01.2019 року між позивачем та відповідачем ТОВ Чек Ін Сі укладено Договір про організацію круїзу № 01-01/2019_1, відповідно до умов якого відповідач за встановлену Договором плату зобов`язався забезпечити (організувати) надання туристичних послуг, а саме: туристам у кількості 9 осіб, комплекс туристичних послуг, включаючи розміщення туристів на парусно-моторному катамарані в 2-х місній каюті в період з 02.02.2019 року по 09.02.2019 року, надати послуги шкіпера, індивідуальні консультації. Згідно пунктів 6.1, 6.2 цього Договору турист зобов`язався здійснити передоплату в розмірі 8 025,00 Євро не пізніше 15.01.2019 року, що було виконано позивачем відповідно до квитанції про переказ грошових коштів. Відповідач зобов`язався підготувати катамаран для виходу в море в день і в місці, зазначені в пунктах 3.1, 3.4 в період між 17-00 - 19.00 год. З метою прибуття до місця відправлення та початку круїзу позивач разом із іншими туристами, серед яких були і діти, оформили візи до Республіки Куба та придбали квитки на літак. Позивач в повному обсязі виконав всі взяті на себе зобов`язання по оплаті, прибуттю до Куби та був готовий до плавання на парусно-моторному катамарані. Однак, перебуваючи в орендованому будинку в м. Гавана, близько 09.30 год., з невідомих позивачу підстав, раптово прийшов офіцер міграційної поліції міста Гавана, перевірив документи та з невідомих причин здійснив затримання позивача та інших осіб, доставивши їх в офіс міграційної поліції м. Гавана. У міграційній ділянці позивач разом із іншими туристами перебували до 15.00 годин, в період якого було проведено допит кожного, та після допиту була накладена усна заборона виходити в море на оплачуваному позивачем катамарані, під санкцією арешу позивача та інших осіб. Про даний інцидент позивачем було повідомлено в центр консульської підтримки в м. Астана. Про ситуацію, яка склалась з позивачем знав безпосередньо директора ТОВ Чек Ін Сі ОСОБА_9. , який також разом із іншими туристами був викликаний до офісу міграційної поліції м. Гавана. У зв`язку із забороною покидати острів Куба, позивачем та іншими туристами був орендований будинок з 06.02.2019 року по 10.02.2019 року, в якому позивач та інші туристи перебували до закінчення візиту на Кубі, очікуючи літак для повернення додому. В результаті численних звернень до багатьох державних органів та представництв з`ясувалось, що головною причиною зриву круїзу були неправомірні дії з боку директора ТОВ Чек Ін Сі - ОСОБА_9. , який був депортований за порушення правового режиму перебування, так як здійснював діяльність туристичного оператора без дозволу від кубинської держави. Таким чином, у порушення п. 5.2.1 Договору, відповідач не надав та не забезпечив відповідно до Договору про організацію круїзу № 01-01/2019_1 від 11.01.2019 року комплексу туристичних послуг в період з 02.02.2019 року по 09.02.2019 року, включаючи вихід в море на парусно-моторному катамарані, та кошти, сплачені позивачем не повернув, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Крім того, позивач вважає, що окрім матеріальної йому завдано моральну шкоду, яка полягає в суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних із невиконанням з боку відповідача Договору про надання туристичних послуг, неповернення коштів позивачу, тому позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

04.12.2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чек Ін Сі про захист прав споживача та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідач ТОВ Чек Ін Сі , не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду від 04 грудня 2019 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть ста ти будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про туризм , учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, крім договорів, цивільні права та обов`язки виникають також з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положення частини 1 статті 5 Закону України Про захист прав споживачів , держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Згідно роз`яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів від 12.04.1996 року № 5 (із змінами), вирішуючи справи про захист прав споживачів, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів держава: забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів; надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг) та набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час вибору й використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб; гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я та життєдіяльності. Встановлений Законом перелік прав, якими користуються споживачі, не є вичерпним. Законодавчими актами і договорами, які не суперечать Закону, можуть бути передбачені й інші права споживачів та зобов`язання продавців, виготівників, виконавців.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України Про туризм , за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

Як убачається з матеріалів справи, 11.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Чек Ін Сі , в особі директора ОСОБА_9., та ОСОБА_1 укладено Договір про організацію круїзу № 01-01/2019_1, відповідно до умов якого Туроператор зобов`язався надати Туристам в кількості 9 чоловік замовлений комплекс туристичних послуг на острові Куба, включаючи розміщення туриста на парусно-моторному катамарані і 2-хмісній каюті з 02.02.2019 року по 09.02.2019 року, послуги шкіпера, індивідуальні консультації. (а.с. 11-12)

Згідно п. 5.2, 5.4 Договору, Туроператор зобов`язався забезпечити Туриста в повному обсязі і в строк оплаченими послугами, в кількості та якості, що обумовлені даним Договором. Туроператор зобов`язався інформувати Туриста, з яким уклав Договір, про права та обов`язки, надавати повну інформацію про організацію туру, умови страхування, правила перетину державного кордону, про порядок та умови перебування за кордоном, а також надавати Туристу всю необхідну інформацію згідно ст. 20 Закону України Про туризм .

Турист має право отримати комплекс туристичних послуг, передбачених даним Договором та на відшкодування шкоди Туроператором у випадку невиконання або неналежного виконання умов Даного Договору. (п. 5.3 Договору)

Згідно п. 6 Договору, вартість послуг по даному Договору становить 8 025,00 Євро на 9 чоловік. Повна вартість повинна бути сплачена не пізніше 15.01.2019 року. У вартість послуг не входить авіапереліт, харчування та вартість візи.

15.01.2019 року на виконання умов Договору про організацію круїзу № 01-01/2019_1 громадянином Республіки Казахстан ОСОБА_1 оплачено на рахунок туроператора ТОВ Чек Ін Сі 8 025,00 Євро, що підтверджено платіжним документом про переказ грошових коштів. (а.с. 13, 14-18)

03.04.2019 року та 03.07.2019 року громадяни Республіки Казахстан ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулись до Департаменту консульської служби МІД РК, Міністерства закордонних справ Республіки Казахставн, Консульства Республіки Казахстан в Республіці Куба м. Гавана із письмовим зверненням, в якому повідомили, що на підставі укладеного Договору про організацію круїзу № 01-01/2019_1 від 11.01.2019 року оплатили вартість послуги у розмірі 8 025,00 Євро, в наявності туристів були: паспорт, віза, курортний лист, запрошення, вартість отримання віз на групу 6-ти чоловік склала 660,00 Євро, вартість білетів Алмати-Гавана-Алмати на групу 6-ти чоловік складає 5 080,00 Євро. В орендований будинок у м. Гавана прийшов офіцер міграційної поліції, перевірив документи та без пояснення причин здійснив затримання туристів, яким було вручено повістки та заборонено вихід в море на оплачених катамаранах, погрожуючи арештом. З боку туристів про даний інцидент було повідомлено в центр консульської підтримки в м. Астана. 05.02.2019 року з туристами зв`язався секретар консульства Республіки Казахстан у Канаді і повідомив, що вони к консулом Республіки Казахстан в Канаді прилетять в м. Гавану, переговорили з міграційною поліцією, де було повідомлено, що до громадян Республіки Казахстан претензій немає. У зв`язку з викладеним, громадяни просять, зокрема, здійснити заходи в отриманні і повідомити про причини/підстави затримання Туристів міграційною поліцією на території Республіки Куба. (а.с. 22-25, 26, 27, 28, 29, 30-31)

Листом від 15.07.2019 року Генерального департаменту по консульським питанням і кубинцям проживаючим за кордом МЗС Республіки Куба повідомлено, що громадяни Республіки Казахстана ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_17 і ОСОБА_4 прибули на територію Куби в період з 30.12.2018 року по 01.02.2019 року і розмістились в апартаментах, які мають дозвіл на здачу в оренду. Під час перебування на території Куби вони були зв`язані із громадянином України ОСОБА_9 , який був депортований за порушення равового режиму перебування, так як здійснював діяльність туристичного оператора без дозволу від кубинської держави, при цьому гарантуючи поїздку за 1 000,00 Євро за людину. Було встановлено, що вказана особа мала намір сприяти їх виїзду із держави на прогулочному судні під видом туристичної поїздки, скористувавшись близькою відстанню кубинського побережжя від Сполучених Штатів. У даній ситуації було прийнято рішення контролювати цих громадян до їх повернення у країну походження, і не допустити, щоб хто-небудь з них залишив територію Куби нерегулярним, орським шляхом. Їх пересування в прибережній зоні було обмежено, але документи не вилучались. (а.с. 34-35, 36)

Листом від 26.07.2019 року № 30-39/112 радника Республіки Куба на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 повідомлено, що за інформацією МЗС Республіки Куба, із посиланням на відповідні компетентні органи даної держави, громадянин України ОСОБА_9 був депортований із Куби за порушення правового режиму перебування, так як здійснював діяльність туристичного оператора без дозволу від кубинської держави . Кубинською стороною було встановлено, що ОСОБА_9 мав намір сприяти виїзду Туристів із Куби до США на прогул очному судні під видом туристичної поїздки, скориставшись близькою відстанню між кубинським прибережжям до Сполучених Штатів. (а.с. 37)

Згідно тимчасового посвідчення, виданого Управлінням у справах іноземців Куби, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їхав до Куби 31.01.2019 року, знаходиться під наглядом імміграційної поліції, доки не легалізує свій стан або не повернеться до своєї країни. (а.с. 42)

За наявними в матеріалах справи виписками по рахункам, копіям авіаквитків, задля реалізації предмету Договору про організацію круїзу № 01-01/2019_1 від 11.01.2019 року туристами було сплачено 5 080,00 Євро, що станом на день звернення з даним позовом до суду становить 149 692,83 грн. (а.с. 47-93)

Відповідно до ч. 9, 15 ст. 20 Закону України Про туризм , туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України Про захист прав споживачів .

Відповідно до положень статті 6 Закону України Про захист прав споживачів , продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства та законодавства про захист прав споживачів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ТОВ Чек Ін Сі на користь позивача ОСОБА_1 матеріальних збитків, які становить вартість оплаченого позивачем туристичного продукту у розмірі 8 025,00 Євро, що еквівалентно 214 464,11 грн., та грошових коштів, сплачених на придбання авіаквитків для подорожі відповідно до Договору про організацію круїзу у розмірі 149 692,83 грн., - оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за Договором про організацію круїзу № 01-01/2019_1, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати Туристам в кількості 9 чоловік, в тому числі і позивачу, замовлений комплекс туристичних послуг на острові Куба, включаючи розміщення туриста на парусно-моторному катамарані і 2-хмісній каюті з 02.02.2019 року по 09.02.2019 року, послуги шкіпера, індивідуальні консультації, - що є підставою для повного відшкодування збитків замовникові туристичних послуг.

При цьому судом ураховано наявність в матеріалах справи доказів відсутності у відповідача дозвільних документів на надання ним туристичних послуг на території Республіки Куба, про що відповідач був обізнаний станом на день укладення Договору та отримання коштів від позивача за послугу, правом на надання якої відповідач не був наділеним, що призвело до вкрай негативних наслідків для сторони позивача, наслідком чого є зобов`язання відповідача на повне відшкодування матеріальних збитків позивачу.

В частині відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз`яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з`ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту немайнових прав, які є абсолютними, невідчужуваними і не можуть бути предметом зобов`язання.

Згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Отже порушенням договірних зобов`язань безпосередньо особисті немайнові права не зачіпаються.

Враховуючи, що між сторонами у справі виникли договірні зобов`язання, а Договором про організацію круїзу № 01-01/2019_1 від 11.01.2019 рокуне передбачено відшкодування моральної шкоди, тому дана правова норма не поширюється на випадки, коли моральна шкода завдається порушенням зобов`язання.

Таким чином, в частині заявлених позивачем вимог щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки дані вимоги суперечать нормам чинного цивільного законодавства, які регулюють питання неналежного виконання договірних зобов`язань та безпосередньо спірного Договору, факт заподіяння моральної шкоди з інших підстав позивачем не доведено.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чек Ін Сі про захист прав споживача та відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Як убачається з матеріалів справи, 05.11.2019 року між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро Вахненка Максима Вікторовича, предметом якого є надання Клієнту усіма законними методами і способами правової допомоги і юридичної консультації обумовленого виду щодо позову ОСОБА_1 до Туроператора ТОВ Чек Ін Сі . (а.с. 96-104)

Крім того, в матеріалах справи наявна копія банківської виписки для направлення коштів 12.11.2019 року із Республіки Казахстан на ім`я ОСОБА_16 у розмірі 630 доларів США. (а.с. 105, 106)

Разом з тим, суд не убачає підстав для розподілу витрат на правничу допомогу, про надання якої зазначено позивачем у позовної заяві, відповідно до змісту якої розмір правничої допомоги становить 11 400,00 грн., оскільки матеріали справи не містять акту виконаних адвокатом робіт, що позбавляє суд можливості надати оцінку наданим правничим послуга та їх відповідності здійсненій оплаті, яка є складовою позовних вимог в розрізі даного спору.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 3 641,57 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 19-1, 20 Закону України Про туризм , ст.ст. 1-9 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 6, 11, 14, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чек Ін Сі про захист прав споживача та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чек Ін Сі (Код ЄДРПОУ 41688187, м. Київ, вул. Сверстюка, 2-А, офіс 508),на користь громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) кошти, сплачені на придбання туристичного продукту відповідно до Договору про організацію круїзу № 01-01/2019_1 від 11.01.2019 року у розмірі 214 464,11 грн., кошти за квитки на літак у розмірі 149 692,83 грн. та судовий збір у розмірі 3 641,57 грн., а всього на загальну суму 367 798 (триста шістдесят сім тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень 51 копійку.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган