Рішення

від 03.12.2019 по справі 160/9057/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Справа № 160/9057/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

за участі:

представників позивача Тейтель О.В.,Хандога В.В.,

представника відповідача Безбабна М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ІСП (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 20 років Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 21869989) до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ІСП звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000501202 від 21.08.2019 р., яким позивачу зменшено на 8175,00 гривень суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2043,75 гривні;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000511202 від 21.08.2019 р., яким виявлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ІСП права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2019 року у розмірі 90325,00 гривень та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі акту № 39723/04-36-12-02/21869989 від 17.07.2019 р. про результати камеральної перевірки TOB Науково-виробничий центр ІСП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року склав та направив поштою на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000501202 від 21.08.2019 р. та податкове повідомлення-рішення № 0000511202 від 21.08.2019 р.

Із викладеними в акті перевірки № 39723/04-36-12-02/21869989 від 17.07.2019 р. висновками позивач не погодився, надав відповідачу письмові заперечення на акт, які відповідач залишив без задоволення.

На думку позивача, дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень є протиправними, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9057/19 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 р. постановлено подальший розгляд адміністративної справи № 160/9057/19 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення підготовчого засідання з повідомленням (викликом) сторін.

24 жовтня 2019 року відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ Науково-виробничий центр ІСП пп. 200.1 , 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 року № 21 (акт перевірки від 17.07.2019 року № 39723/04-36-12-02/21869989), у зв`язку з чим підприємством завищено суму бюджетного відшкодування на 8175,00 грн та відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 90325,00 грн.

Аналізом даних ЄРПН не встановлено понесення ТОВ Науково-виробничий центр ІСП витрат на виготовлення вікон металопластикових та підвіконня або витрат за послуги наданих сторонніми організаціями по виготовленню вказаних виробів. Відповідні витрати не декларувались товариством у порядку 10.1 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необорних активів на митній території України з основною ставкою податкових декларацій з ПДВ за січень-травень 2019 року.

Крім того, аналізом баз даних ДФС не встановлено по ТОВ Науково-виробничий центр ІСП витрат щодо страхування транспортного засобу, витрат з технічного обслуговування, ремонту, заправки паливно- мастильними матеріалами, зберігання транспортного засобу.

В порушення вимог п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу та Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 року № 21 ТОВ Науково-виробничий центр ІСП у декларації з ПДВ за травень 2019 року завищено суму бюджетного відшкодування на 8175,00 грн та відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 90325,00 грн., у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

08 листопада 2019 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідач не врахував додаткові документи, надані позивачем до заперечень на акт перевірки № 39723/04-36-12-02/21869989 від 17.07.2019 р., які (документи) спростовують зазначені в акті перевірки обставини. Відповідачем не було проведено дозволеної підпунктом 78.1.5 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової перевірки для дослідження викладених у додаткових документах обставин, що призвело до безпідставного винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ІСП зареєстровано як юридична особа 05.08.1994 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний видами діяльності TOB НВЦ ІСП є:

- КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна;

- КВЕД 71.12. діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- КВЕД 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний);

- КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

В порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України поведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий Центр ІСП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку у сумі 98 500,00 грн. за травень 2019 року, за результатами якого складено акт від 18.07.2019 року № 39723.

Перевіркою зроблено висновок про виявлення порушень з боку позивача наступних вимог закону:

- пункту 198.5 статті 198 та пункту 200.4 б статті 200 Податкового кодексу України;

- Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, з урахуванням наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 року № 381 Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 , у зв`язку з чим у позивача по декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року завищено суму бюджетного відшкодування на суму 8175,00 гривень та відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за травень 2019 року у сумі 90325,00 гривень.

В обґрунтування викладеного в акті перевірки висновку зазначено, що за результатами камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року, в якій позивачем заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 98500,00 гривень (рядок 20.2.1 декларації), встановлено недостовірність даних в частині визначення платником податку від`ємного значення, відображеного у додатку 3 (ДЗ) до декларації.

Не погодившись з актом перевірки ТОВ Науково-виробничий центр ІСП подано до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області заперечення від 18.07.2019 року № 39723, за результатами розгляду яких головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 16.08.2019 року № 95342/10/04-36-12-02-15 повідомлено позивача, що висновки, викладені в акті перевірки від 18.07.2019 року № 39723, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

З урахуванням висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 18.07.2019 року № 39723, відповідачем були винесені та направлені поштою на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000501202 від 21.08.2019 р., яким позивачу зменшено на 8175,00 гривень суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2043,75 гривні, і податкове повідомлення-рішення № 0000511202 від 21.08.2019 р., яким встановлено, що у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування за травень 2019 року у розмірі 90325,00 гривень та відсутнє право на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

На думку позивача, перевіркою встановлено арифметичні та методологічні порушення при заповненні TOB НВЦ ІСП податкової звітності з ПДВ за травень 2019 року, які призвели до неправомірного визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи при вирішенні справи по суті суд виходив з таких міркувань.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами

Так, п.73.5 ст.73 ПК України з метою підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування податковий орган має дослідити фактичну сплату (до виробника або імпортера) ПДВ до бюджету постачальниками товарів, у тому числі шляхом проведення зустрічної звірки.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Так, згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.п. б п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Стосовно завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на суму 8175 грн. суд встановив наступне.

ТОВ Науково-виробничий центр ІСП подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2019 року з заявленою сумою операції на митній території, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7% (у рядку 1.1) 138 928 грн, придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою 229 253 грн, від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (податкового) періоду у розмірі 39 974 грн, сума податкового кредиту (у рядку 17) у розмірі 269 227 грн., від`ємне значення різниці (у рядку 19) між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 130 299 грн. та сума бюджетного відшкодування (у рядку 20.2) 98500 грн.

Отже, від`ємне значення податку на додану вартість за травень 2019 року, яке відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України розраховується як різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (138928 грн. - 269227 грн.), складає 130299 гривень, що спростовує твердження відповідача про завищення позивачем суми від`ємного значення за травень 2019 року на 8175,00 гривень.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 90 325,00 грн. суд встановив, що у травні 2019 року ТОВ Науково-виробничий центр ІСП придбав на підставі договору купівлі-продажу № 01049/2019/292 від 13.05.2019 р. легковий автомобіль Mazda СХ-9 вартістю 1244000,00 гривень, в т.ч. ПДВ - 207333,33 гривні.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 власником автомобіля є позивач.

Позивачем сплачено збір в сумі 51833,33 гривні (5 % від вартості автомобіля) до Пенсійного фонду України.

Автомобіль включено до складу основних засобів ТОВ НВЦ ІСП та зараховано на баланс підприємства, що підтверджується наданими позивачем бухгалтерською довідкою та актом приймання-передачі основних засобів.

Цивільно-правову відповідальність позивача, як власника транспортного засобу, застраховано в ПрАТ СК АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ .

Вказані вище обставини відповідачем не заперечуються.

Придбаний позивачем автомобіль Mazda СХ-9 використовується ТОВ НВЦ ІСП у власній господарській діяльності, а також автомобіль надається в оренду товариству з обмеженою відповідальністю СКАНАР на підставі договору № 768/05 від 30.05.2019 р.

Позивач у 2018 році отримав дохід у розмірі 2855,2 тис. гривень, у першому півріччі 2019 року - дохід у розмірі 1375,4 тис. гривень.

Крім того, від надання автомобіля Mazda СХ-9 в оренду позивач у липні 2019 року отримав дохід у розмірі 7500,00 гривень, в тому числі ПДВ - 1250,00 гривень.

Згідно з п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставою для отримання бюджетного відшкодування є використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

У розумінні п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд критично оціную доводи відповідача та висновки акту перевірки, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування вартості придбаного автомобіля і не використовував його у власній господарській діяльності, оскільки зазначені вище такі обставини як утримання автомобіля на балансі підприємства, обслуговування та отримання доходу від здачі його в оренду, свідчать протилежне.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в сумі 3842,00 гривні, що документально підтверджується платіжним дорученням № 1380 від 16.09.2019 р.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір в сумі 3842,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ІСП (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 20 років Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 21869989) до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000501202 від 21.08.2019 р., яким позивачу зменшено на 8175,00 гривень суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2043,75 гривні;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000511202 від 21.08.2019 р., яким виявлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ІСП права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2019 року у розмірі 90325,00 гривень та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр ІСП (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 20 років Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 21869989) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати у розмірі 3842,00 гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 грудня 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук