Рішення

від 18.12.2019 по справі 160/9276/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Справа № 160/9276/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Ткач Л.А.

за участю:

представника позивача Тиховліса В.Р.

представника відповідача Єгорова А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Август Пром з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006234614 від 23.07.2019 р., винесене Офісом великих платників ДФС.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення винесено необґрунтовано, без урахування податковим органом всіх обставин, що мають значення для винесення рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач вказує підстави, за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до складу витрат підприємства при обрахунку податку на прибуток підприємства, а саме: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг); понесення витрат, у зв`язку з господарською діяльністю платника; факт понесення витрат має підтверджуватися відповідними первинними документами. Позивач вказує, що наявність чи відсутність взаємовідносин чи будь-які порушення при здійсненні таких взаємовідносин контрагента ТОВ Август Пром - ТОВ Трініті Схід по взаємовідносинах зі своїми контрагентами не повинна впливати жодним чином на право ТОВ Август Пром щодо відображення операцій з контрагентом в своєму податковому обліку. На думку позивача, придбання ТОВ Август Пром товару у ТОВ Трініті Схід та подальша реалізація товару підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Отже, висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, а винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства. Відповідач вказує, що позивач здійснював фінансово-господарські операції з ТОВ Трініті Схід на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції, в той час, як ТОВ Трініті Схід не є виробником соняшника та здійснювало імпорт вказаного товару. Окрім того, не встановлено придбання вказаним підприємством послуг з оренди складських приміщень та іншого майна для зберігання насіння соняшника та придбання автотранспортних послуг на його перевезення. За результатами аналізу баз даних Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС, з урахуванням кримінальних проваджень та наданих ТОВ Август Пром копій первинних документів встановлено, що ТОВ Трініті Схід у лютому 2017 року фактично не здійснювало постачання насіння соняшника у зв`язку з не підтвердженням факту поставки зазначеного товару по ланцюгу постачання та не встановленням первинного походження товару. Окрім того, в ході перевірки було встановлено, що перевізником сільськогосподарської продукції, є ТОВ Хімпродторг ЛТД . До перевірки позивачем були надані товаро - транспортні накладні, які містять недостовірну інформацію. Також, як вказує відповідач, позивачем до перевірки не надавались сертифікати та паспорти якості на товар, реалізований ТОВ Трініті Схід на адресу позивача. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано доказів щодо проведення всіх можливих дій щодо встановлення податкової сумлінності при виборі контрагентів-постачальників. За вказаних обставин, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

04.11.2019 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначає, що відповідачем у відзиві на позов не наведено належного обґрунтування правомірності винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник позивача під час судового розгляду справи підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Август Пром (код ЄДРПОУ 39176765) зареєстровано у встановленому законодавством порядку, перебуває на обліку Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби.

На підставі наказу Офісу великих платників податку ДФС від 30.05.2019 року № 1172 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Август Пром , згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 12.06.2019 року № 81/28-10-46-14/39176765 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Август Пром , код за ЄДРПОУ 39176765, з питання дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ Трініті Схід (код за ЄДРПОУ 39009938) за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податок на прибуток підприємств , оформлений відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 28.08.2015 року № 727 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами .

Судом встановлено, що в ході перевірки було встановлено порушення пп.14.1.13, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік, на суму 2 160 000 грн., в т.ч. за І квартал 2017 року на суму 2 160 000 грн.

В подальшому, на підставі акту від 12.06.2019 року № 81/28-10-46-14/39176765, було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 року №0006234614 (форма Р) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за заниження податку на прибуток у сумі 3 240 000 грн., у тому числі: основний платіж 2 160 000 грн. з визначенням відповідно до абз. 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, штрафної санкції у розмірі 50 %, що складає 1 080 000 грн.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, винесеним без урахування податковим органом всіх обставин що мають значення для винесення рішення, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.181п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.п. 14.1.202п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктами 44.1, 44.2, 42.3 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Разом з тим правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ч. 1,2 ст. 3 вказаного Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Україні Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2.1,ь 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 01.02.2017 року між позивачем та ТОВ Трініті Схід було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №ТВ-010217-С-П.

Відповідно до умов договору продавець зобов`язується поставити та передати у власність, покупець прийняти та оплатити насіння соняшникове насипом на умовах EXW X(Франко склад). Поставка товару здійснюється партіями. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі додаткових угод до цього договору. Пакування - насипом в автомобілях - зерновозах.

Загальна кількість товару, що поставляється за вказаним договором в заліковій вазі становить: насіння соняшникове - 1 180,0 метричних тон (МТ) з опціоном +/- 5% за вибором продавця. Фактична або залікова кількість поставленого товару визначається у відповідності до згідно всіх підписаних видаткових накладних. Ціна товару згідно даного договору складає 10 200,00 грн. у т. ч. ПДВ - 1 700,00 грн за 1 МТ.

Позивачем здійснено оплату за отриманий товар ТОВ Трініті Схід у безготівковій формі, згідно платіжного доручення № 1125 від 14.03.2017 року у сумі 1 080 000 грн. Проте, відповідно до умов договору поставки сільськогосподарської продукції №ТВ-010217-С-П, загальна сума контракту, складає 12 036 000, 00 грн.

Доказів в підтвердження руху активів, а саме, виконання умов договору та оплати, як під час перевірки, так і під час розгляду справи, позивачем не надано.

Разом з тим судом встановлено, що ТОВ Трініті Схід не є виробником соняшникового насіння та не здійснювало імпорт вказаного товару. Вказане підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області. Основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном і кормами для тварин, чисельність працюючих у лютому 2017 року складала 8 осіб, балансова вартість засобів складала 1976,62 тис. грн.

Судом встановлено, що ТОВ Трініті Схід у серпні 2016 року провело купівлю насіння соняшника у Фермерського господарства Лідер у кількості 7 368, 42 т. на суму ПДВ 11 666 673,08 грн. Разом з тим, відповідно до податкової інформації від 12.09.2017 року № 6504/7/14-29-14-08-09 Головного управління ДФС у Миколаївській області, від оперативного управління ГУ ДФС у Миколаївській області отримано службову записку від 16.01.2017 №38/14-29-21-05, відповідно до якої одним з основних постачальників сільськогосподарської продукції ТОВ Трініті Схід (код ЄДРПОУ 39009938) на суму ПДВ понад 3 млн. грн., є ФГ Лідер (код ЄДРПОУ 21964067). Оперативним шляхом встановлено, що у ФГ Лідер відсутня достатня кількість земельних ділянок, виробничих потужностей, спецтехніки, необхідної кількості працівників для вирощування задекларованих обсягів сільськогосподарської продукції. Відповідно до даних, наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ФГ Лідер не зареєструвало земельні ділянки.

Також, згідно єдиного реєстру судових рішень встановлено, що СУФР Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000156 від 23.06.2016 відносно службових осіб ТОВ СФС Трейд (код ЄДРПОУ 39548253) за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у ФГ Лідер відсутня достатня кількість земельних ділянок, виробничих потужностей, спецтехніки, необхідної кількості працівників для вирощування задекларованих обсягів сільськогосподарської продукції. Таким чином, операції здійснені ФГ Лідер по ланцюгу постачання до ТОВ СФС Трейд не мали реального характеру. Враховуючи вищенаведене, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ Трініті Схід (код ЄДРПОУ 39009938) з контрагентом-постачальником ФГ Лідер (код ЄДРПОУ 21964067) за період серпень 2016 року на загальну суму ПДВ 11 666 673,08 грн. .

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ Трініті Схід визнано банкрутом на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2017 року у справі № 915/1041/17.

В ході проведення перевірки було встановлено, що перевізником сільськогосподарської продукції, є ТОВ Хімпродторг ЛТД . Позивачем були надані товарно-транспорті накладні, які містять недостовірну інформацію, а саме:

- в товарно-транспортній накладній № 003710 від 09.06.217 року зазначено маса брутто сорок дев`ять тон 080 кг, на зворотній стороні в відомостях про вантаж маса брутто складає 43,080 т.;

- в товарно-транспортній накладній № 003714-3 від 09.06.2017 року зазначено маса брутто тридцять шість тон 690 кг, на зворотній стороні в відомостях про вантаж маса брутто - 36,600 т.;

- в товарно-транспортній накладній № 003742 від 16.06.2017 року зазначено маса брутто двадцять тон 580 кг, на зворотній стороні в відомостях про вантаж маса брутто - 36,600 т.;

- в товарно-транспортній накладній № 003747 від 16.06.2017 року зазначено маса брутто двадцять вісім тон 720 кг, на зворотній стороні в відомостях про вантаж маса брутто - 29,341 т.

В товарно-транспортних накладних № 00373701 від 08.07.2017 року та № 003702 від 08.07.2017 року не вказано масу брутто товару.

Двічі надано товарно-транспортну накладну № 003726 від 12.06.2017 року у кількості товару 22,960 т.

Окрім того, судом встановлено, що в товарно-транспортних накладних фактично зазначені недостовірні дані, а саме:

- в ТТН № 003742 від 16.06.2017 року та № 003742/1 від 16.06.2017 року здійснено перевезення на одному автомобілі МАН ВН 7220 ЕС, причіп/напівпричіп НОМЕР_1 одним водієм ОСОБА_1 за маршрутом м. Миколаїв, АДРЕСА_1 склад - АДРЕСА_2 за один день;

- ТТН № 003736 від 15.06.2017 року та № 003738 від 15.06.2017 року здійснено перевезення на одному автомобілі Камаз ВН 7994 НІ, причіп/напівпричіп НОМЕР_2 одним водієм ОСОБА_2 за маршрутом м. Миколаїв, АДРЕСА_1 склад АДРЕСА_2 за один день;

- ТТН № 003755 від 18.06.2017 року та № 003762 від 18.06.2017 року здійснено перевезення на одному автомобілі МАН ВН НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп НОМЕР_4 одним водієм ОСОБА_3 за маршрутом АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 за один день.

Відстань між місцем навантаження - м. Миколаїв, та місцем розвантаження - Одеська обл., смт Ширяєве складає приблизно 251,0 км.

Суд зазначає, що з урахуванням часу на завантаження та розвантаження, враховуючи той факт, що водієм була одна й та сама особа, фізично не можливо здійснити за один день зазначену кількість поїздок за маршрутом м. Миколаїв - смт. Ширяєве, Одеська обл. - м. Миколаїв - смт. Ширяєве, Одеська обл.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Суд зазначає, що вищевказані товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року № 363 та не відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто не є первинними документами та не можуть підтверджувати факт транспортування та фактичного отримання позивачем насіння соняшника від ТОВ Трініті Схід .

Суд вважає за необхідне вказати, що за вказаними товарно-транспортними накладними неможливо ідентифікувати водіїв, які мали здійснювати операції перевезення, оскільки, в ТТН відсутні номери посвідчень водіїв. Відповідно до податкової звітності встановлено, що зазначені особи не є працівниками ТОВ Хімпродторг ЛТД , найманих працівників підприємство не має. Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до листа МОУ ОВПП ДФС від 09.02.2018 року № 14/28-10-21-11, копія якого міститься в матеріалах справи, транспортні засоби, зареєстровані за ТОВ Хімпродторг ЛТД , відсутні (а.с. 89-96).

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов`язану сторону щодо доставки товару. При цьому, однак, такі товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо).

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № П/811/2247/14, постанові Верховного Суду від 05.09.2019р. у справі № К/9901/8996/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, судом встановлено, що позивачем не надавались до перевірки сертифікати та паспорти якості на товар, реалізований ТОВ Трініті Схід на адресу ТОВ Август Пром .

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Разом з тим, за приписами п. 44.16 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд зазначає, що у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 816/1422/17.

Таким чином, суд доходить до висновку, що необхідність наявності сертифікатів є не лише додатковим підтвердженням факту здійснення господарської операції, а й доказом прояву належної обачливості платника податків при виборі контрагента. При виборі контрагента суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова привабливість контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу), відповідного досвіду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), визначаючи принцип змагальності та рівноправності сторін, виходить з теорії рівності зброї , тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова ЄСПЛ у справі Рожков проти РФ від 31.10.2013 року, заява № 11469/05). Сам принцип рівності зброї передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

Відповідно до ст. ст. 74, 75, 76 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості винесеного рішення, у разі його судового оскарження, надано належні докази правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивачем у ході судового розгляду не надано належних та достатніх доказів, що свідчили б про протиправність, прийнятого відповідачем, податкового повідомлення-рішення № 0006234614 від 23.07.2019 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0006234614 від 23.07.2019 року, є правомірним та скасуванню не підлягає.

На відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладений обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20.12.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька