Ухвала

від 19.12.2019 по справі 260/1832/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 грудня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1832/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43197131) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, в якому позивач просить суд:

1) Відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до винесення судом рішення відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір ;

2) Визнати дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1928-25 від 04.11.2019 року протиправними.

3) Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1928-25 від 04.11.2019 року, прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Закарпатській області.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позові позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем підлягає сплаті в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривня, отже, сума судового збору за позовною вимого майнового характеру становить 768,40 грн.

Всупереч вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у вказаній справі. В обґрунтування клопотання позивач посилається на ст.8 Закону України Про судовий збір .

Розглянувши вказане клопотання суддя зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм процесуального закону та норм спеціального закону, яким є Закон України Про судовий збір , інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зазначений принцип кореспондується з вимогами ч.1 ст.8 КАС України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Виходячи з цього, суд повинен зважено підходити до вирішення питання про надання учаснику справи певних переваг у вигляді пільг зі сплати судового збору (у тому числі у спосіб відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати). Метою такого підходу є недопущення порушення принципу рівності сторін та дотримання балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку, з урахуванням цінностей демократичного суспільства.

Враховуючи наведене, висновок суду необхідність відстрочення (розстрочення чи звільнення від) сплати судового збору не може ґрунтуватись виключно на твердженнях особи, яка заявляє відповідне клопотання, про її незадовільний майновий стан, а повинен бути обґрунтований належними та допустимими доказами.

Зазначене свідчить про наявність обов`язку у особи, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення чи звільнення від) сплати судового збору, довести належними та допустимими доказами, що її майновий стан є настільки незадовільним, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивач не покликається на жодні підстави для відстрочення сплати судового збору та не подає жодних доказів, а тому таке клопотання не є обгрунтованим та підставним.

При цьому необхідно зазначити, що такими доказами можуть слугувати, наприклад (але не виключно), інформація контролюючого фіскального органу про одержані позивачем доходи за попередні періоди, індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про суми отриманої пенсії застрахованою особою тощо.

Таким чином, ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження свого рівня майнового стану, який перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі, позбавляє суд можливості задовольнити подану позивачем заяву про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення.

За таких обставин, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у сумі 768,40 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору на суму 768,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Ужгороді, 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38015610, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 34314206084005; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назви установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду де розглядається справа).

Згідно із п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п. 11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення п.7, 11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України Про судовий збір за подання адміністративного позову та власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43197131) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Я. М. Калинич