Рішення

від 19.12.2019 по справі 280/4683/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 грудня 2019 року ( 12 год. 27 хв.) Справа № 280/4683/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - Богославський В.А.,

відповідача -Куранова С.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Польова, буд.1, код ЄДРПОУ 38608714)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Голо вного управління ДФС у Запорізькій області від 28.05.2019 №0007141413 та №0007131413.

Ухвалою від 25.09.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 21.10.2019, яка занесена до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання позивача про виклик свідків, відклав підготовче засідання на 11.11.2019.

Протокольною ухвалою суду від 11.11.2019 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.

У судовому засіданні 11.11.2019 оголошено перерву до 09.12.2019.

У судовому засіданні 09.12.2019 оголошено перерву до 19.12.2019.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки позивача зроблено безпідставний висновок про нереальність операцій між позивачем і його контрагентами - TOB Торгспснснаб-2016 (ЄДРПОУ 40953630), TOB Бестопгорг (ЄДРПОУ 40953782), ПМП ВКФ Омега (ЄДРПОУ 19280781), що стало причиною для збільшення суми грошового зобов`язання позивача за платежем з податку на додану вартість, нарахування штрафних санкцій. Позивач стверджує, що, податковим органом не наведено переконливих доводів, що грунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності позивача, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Позивач зазначає, що відсутність у його контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Транспортні засоби використовувались позивачем ним на законних підставах, а саме договорах позички. Відсутність власних водіїв у позивача також не с доказом нереальності операцій та порушенням податкового законодавства. Також у позові позивач посилається на те, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній у задоволенні позову просить відмовити, з огляду на те, що проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за перевіряємий період між ГОВ Агрофірма Лев та контрагентами- постачальниками. Цього висновку відповідач дійшов, врахувавши, що в наданих до перевірки товарно - транспортних накладних неможливо ідентифікувати адресу місць навантаження та розвантаження вантажу, з метою підтвердження факту поставки товару; перевезення товару здійснювалось силами покупця (позивача), при цьому останній не має на балансі транспортних засобів, які зазначені в товарно - транспортних накладних. Також відповідач зважив не те, що на TOB Агрофірма Лев станом на 01 березня 2017року працювало 2 працівника, доказів укладання трудових договорів або договорів ЦПХ з водіями під час перевірки не надано. У відзиві відповідач зазначає, шо згідно отриманої податкової інформації постачальників TOB Торгснсцснаб-2016 , TOB Бестоптгорг та ПСП ВКФ Омега встановлено: відсутність трудових ресурсів, матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності на зазначених підприємствах. Також перевіркою встановлено відсутність руху товарів по ланцюгу постачання від контрагентів - постачальників до позивача, а саме: становлено невідповідність кількості придбання до кількості реалізації но ланцюгу постачання від контрагента-постачальника до контрагента- покупця нітроамофоски 16:16:16, невідповідність кількості придбання до кількості реалізації но ланцюгу постачання від контрагента-постачальника до контрагента- покупця арматури 12мм.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в заявах по суті. У судовому засіданні 11.11.2019 допитані свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 19.12.2019 справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 10.04.2019 по 16.04.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово- господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками TOB Торгспецснаб-2016 (ЄДРПОУ 40953630), ТОВ Бестопторг (ЄДРПОУ 40953782), ПМП ВКФ Омега (ЄДРПОУ 19280781) за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.04.2019 № 241/08-01-14-13-13/38608714, на підставі якого винесено 28.05.2019 №0007141413 прийнято податкове повідомлення-рішення за формою Р . яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 454 378.75 гри. (у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 363 503,00 гри., за штрафною (фінансовою) санкцією - 90875,75 грн.) і податкове повідомлення - рішення №0007131413 за формою В4 , яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 338 780.00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Відповідач пов`язує порушення позивачем податкового законодавства внаслідок господарських операцій з TOB Торгспецснаб-2016 (ЄДРПОУ 40953630), ТОВ Бестопторг (ЄДРПОУ 40953782), ПМП ВКФ Омега (ЄДРПОУ 19280781) .

Суд встановив, що господарська операція між позивачем і ТОВ Торгспецстанб-2016 опосередкована договором, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи. Так, 17.02.2017 між TOB Агрофірма Лев (Покупець) та TOB Торгспецснаб-2016 (Постачальник) було укладено Договір №17/02/1 на постачання дизельного палива та нітроамофоски на загальну суму 1 870 199,93грн. в т.ч. ПДВ 311 699,99грн. Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця: дизпаливо у кількості 43т, нітроамофоска 16:16:16 у кількості 114т згідно заявки Покупця, узгодженої сторонами засобами електронного чи факсимільного зв`язку або в усній формі, в кількості шляхом виставлення рахунку. Пунктом 1.2. Договору, встановлено, що передача товару за даним договором оформляється видатковими накладними на відпуск Товару, підписаними уповноваженими представниками обох Сторін. Право власності на Товар переходить Покупцю при передачі Товару та супровідних документів на Товар. З договору № №17/02/1 від 17.02.2017 вбачається, що сторони погодили усі істотні умови. Поставка товару на підставі договору підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № 29 від 24.03.2017, за якою поставлено нітроамофоску 16:16:16 у кількості 114 т, видатковими накладними № 34 і № 35 від 31.03.2017, за якими поставлено 43 т дизельного палива. З цих накладних вбачається, що поставка товару відбувалася в договірних обсягах. Також, на підтвердження факту перевезення товару до матеріалів справи додано товарно-транспортні накладні від 24.03.2017, 31.03.2017.

За подією постачання товару 24.03.2017 за накладною № 29 на суму 1197000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) ТОВ Торгспецснаб-2016 24.03.2017 видало позивачу податкові накладні №23 і № 24 на загальну суму 1197000,00 грн.; за подією постачання товару 31.03.2017 за накладною № 34 на суму 358199,93 грн. (в т.ч. ПДВ) ТОВ Торгспецснаб-2016 31.03.2017 видало податкову накладну № 30 на суму 358199,93 грн; за подією постачання товару 31.03.2017 за накладною № 35 на суму 315000.00 грн (в т.ч. ПДВ) ТОВ Торгспецснаб-2016 31.03.2017 видало податкову накладну № 29 на суму 315000.00 грн.

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до податкового кредиту за березень 2017року в повному обсязі.

Не є спірним між сторонами факт оплати поставленого товару позивачем на рахунок відповідача. Факт перерахування коштів податковим органом не оспорюється та заначений в акті перевірки.

Позивач відобразив операції оприбуткування отриманого від ТОВ Торгспецснаб-2016 товару в бухгалтерському обліку, що підтверджується аналізом рахунків № 201, 203, 311, 631.

Матеріалами справи підтверджується, що в 2017 році позивач мав господарські відносини з TOB Бестоптторг . Так, 30.03.2017 за видатковою накладною № 13 останній передав позивач нітроамофоску 16:16:16 на загальну суму 955500,00 грн, в т.ч. ПДВ 159250,00 грн, 31.03.2017 за видатковою накладною № 14 -нітроамофоску 16:16:16 на загальну суму 399000,00 грн, в т.ч. ПДВ 66500,00 грн. Також, на підтвердження факту перевезення товару до матеріалів справи додано товарно-транспортні накладні від 30.03.2017, 31.03.2017.

В подальшому, а саме 06.04.2017, між сторонами було укладено Договір №06/04/1 на постачання нітроамофоски 16:16:16.

За подією постачання товару 30.03.2017 за накладною № 13 на суму 955500,00 грн. (в т.ч. ПДВ) ТОВ Бестоптторг 30.03.2017 виписано позивачу податкові накладні № 22, 23, 24 на загальну суму 955500,00 грн; за подією постачання товару 31.03.2017 за накладною № 14 на суму 399000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) ТОВ Бестоптторг 31.03.2017 виписано податкову накладну № 25 на суму 399000,00 грн.

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до податкового кредиту за березень 2017р. в повному обсязі.

Не є спірним між сторонами факт оплати поставленого товару позивачем на рахунок відповідача. Факт перерахування коштів податковим органом не оспорюється та заначений в акті перевірки.

Позивач відобразив операції оприбуткування отриманого від ТОВ Бестоптторг товару в бухгалтерському обліку, що підтверджується аналізом рахунків № 201, 311, 631.

Господарські взаємовідносини позивача з ПМІІ ВКФ Омега відбулись на підставі укладеного договору від 16.03.2017 № 16-03/1, за яким останній зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти и оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у Заявках Замовлення (далі - Заявках) Покупця, що с невід`ємними частинами даного Договору. Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору. Відповідно до п. 1.4 договору. Поставка товару здійснюється Постачальником за адресою Запорізька обл. Оріхівський р-н, с. Комишуваха. вул., Польова буд. 1. У відповідності до п. 2.1 Договору, асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються па підставі Специфікації Постачальника погодженої Покупцем, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

На виконання зазначеного договору 17.03.2017 за накладною № 24 постачальник передав позивачу зерноочисний комплекс ЗАВ- 50 вартістю 654000,00 грн, за накладною № 27 від 20.03.2017 - арматуру 12 мм, трубу 60-80, уголок 10*100 вартістю 190000.02 грн, за накладною № 28 від 22.03.2017 - ваги автомобільні вартістю 100000,00 грн, за нкладною № 29 від 22.03.2017 - цемент М-400 вартістю 7500,00 грн, за накладною № 31 від 31.03.2017 - цемент М-400 вартістю 30000,00 грн. Також, на підтвердження факту перевезення товару до матеріалів справи додано товарно-транспортні накладні № Р2165 від 17.03.2017, від 20.03.2017, від 22.03.2017, від 31.03.2017.

За кожною видатковою накладною в день її виписки постачальником видано відповідні податкові накладні, а саме : № 15 від 17.03.2017, № 16 від 20.03.2017, № 17 від 22.03.2017, № 20 від 22.03.2017, №33 від 31.03.2017.

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до податкового кредиту за березень 2017року в повному обсязі.

Не є спірним між сторонами факт оплати поставленого товару позивачем на рахунок відповідача. Факт перерахування коштів податковим органом не оспорюється та заначений в акті перевірки.

Позивач відобразив операції оприбуткування отриманого від ПМІІ ВКФ Омега товару в бухгалтерському обліку, що підтверджується аналізом рахунків № 106, 311, 631.

З приводу отримання та можливості перевезення зерноочисного комплексу ЗАВ- 50, судом був допитаний свідок

Відповідач ставить під сумнів реальність зазначених вище господарських операцій, зокрема, з тієї підстави, що товаро-транспортні накладні на перевезення товару, яке здійснювалось позивачем, не містять посилання на пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси; транспортні засоби, зазначені в товарно-транспортних накладних, на балансі позивача не перебувають, позивач не мав трудових відносин з особами, які зазначені у товарно-транспортних накладних як водії. Оцінюючи ці доводи, суд зазначає, що товарно-транспортні документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а призначені для обліку їх руху. Тому суд вважає слушними посилання позивача на те, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна або недоліки у формуванні товарно- транспортної накладної, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 16 квітня 2019 року справа №804/5465/16.

Суд вважає, що не відповідають фактичним обставинам справи твердження відповідача, висловлені в акті перевірки, щодо відсутності у позивача транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення придбаних у контрагентів товарів. Судом встановлено, що перевезення придбаного позивачем товару здійснювалось саме підприємством позивача за допомогою автотранспорту, який позивач використовував на підставі договорів позички, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії таких договорів, а саме: договір позички № б/н від 02.01.2017 між позивачем як користувачем та ОСОБА_3 як позичкодавцем, за яким поивач прийняв в тимчасове безоплатне користування автомобіль Камаз, модель 5320, 1990 р. випуску, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та СЗАП, модель 8355. Причіп бортовий. 1990 р. випуску, шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , договір позички № б/н від 02.01.2017 між позивачем як користувачем та ОСОБА_4 як позичкодавцем, за яким позивач прийняв в тимчасове безоплатне користування ГКБ, модель 8551. 1988 р. випуску, шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , № б/н від 02.01.2017, укладений між позивачем та ОСОБА_5 , за яким позивач прийняв в тимчасове безоплатне користування Камаз, модель 5320, 1992 р. випуску, шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Крім того у судовому засіданні було допитано водія ОСОБА_1 , який надав пояснення щодо процесу транспортування товару починаючи з виїзду м. Запоріжжя до прибуття в пункт навантаження товарів у м. Дніпропетровську та назад до м. Запоріжжя, зокрема зазначив, що надавав послуги з перевезення товарно-матеріальних цінностей позивачу, однак достовірно зазначити, що саме перевозив не зміг у зв`язку з великим проміжком часу. На питання чи перевозили ви дизельне пальне лише пояснив, що пам`ятає, як проводилася погрузка у великих бочках.

Також у судовому засіданні було допитано ОСОБА_2 , який у 2017 році працював у позивача та на даний час працює механіком, підтвердив, що контролював виконання робіт по встановленню зерноочисного комплексу ЗАВ- 50, підтвердив, що ОСОБА_1 привозив товарно-матеріальні цінності.

Суд оцінює ці показання як такі, що підтверджують факт перевезення товару.

Суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, доводи відповідача про неможливість транспортування зерноочисного комплексу, придбаного у ПМП ВКФ Омега , так як даний зерноочисний комплекс є збірною конструкцією, що дозволяє його транспортувати вантажним автомобілем з причіпом, а тому суд не вважає такі доводи відповідача доведеними.

Щодо твердження відповідача про порушення контрагентами позивача при складанні податкових накладних вимог п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Торгспецснаб-2016 - при складанні податкової накладної № 23 від 24.03.2017, № 24 від 24.03.2017, ТОВ Бестоптторг - при складанні податкової накладної № 22 від 30.03.2017, № 23 від 30.03.2017, № 24 від 30.03.2017, суд зауважує, що відповідно до абз. 2 п. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому відповідачем не спростовано, що позивач відніс до складу податкового кредиту, по операціям з контрагентами, зазначеними в даній справі, суми податку на додану вартість по податковим накладним, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація яких була б неможлива у випадку відсутності в системі електронного адміністрування податку на додану вартість постачальника відповідної суми.

Правова позиція податкового органу, викладена як в акті перевірки, так і у відзиві на позов та безпосередньо в судовому засіданні також полягає і в тому, що відповідно до наявної інформації комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів встановлено податкову інформацію по TOB Торгспецснаб-2016 , ТОВ Бестопторг , ПМП ВКФ Омега , яка свідчить про невідповідність придбаного та реалізованого товару, обрив ланцюга постачання товару; відсутність первинних документів; неможливість встановити рух коштів за придбані та реалізовані товари та факт здійснення розрахунків між підприємством та контрагентами, наявність незначних трудових ресурсів у постачальника, виробничих активів, засобів для транспортування, навантаження та розвантаження, вказаних товарів згідно таких даних підприємство не придбавало.

Оцінюючи ці доводи суд зазначає, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкова інформація, надана іншим контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та сформована без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Посилання ж відповідача на інформацію, яка містить в базі даних контролюючого органу, або схеми , якими обґрунтовується обрив ланцюга, не може вважатись належним доказом нереальності господарської операції між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд зауважує, що контрагенти позивача, реальність відносин з якими поставлено під сумнів відповідачем, перебували на час здійснення господарських операцій на податковому обліку. Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Контрагенти позивача є самостійними, незалежними та непов`язаними між собою суб`єктами господарювання, за діяльність яких та можливі їх порушення позивач відповідальності не несе.

Порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Не можуть бути прийняті судом, в якості належних доказів нереальності господарських операцій, аргументи відповідача про наявність кримінальних проваджень фігурантами в яких є постачальники контрагентів позивача, оскільки сам факт наявності кримінальних проваджень, без ухвалення судових рішень, якими б було встановлено певні обставини, не може свідчити про фіктивну діяльність підприємств - постачальників.

Суд вважає хибною позицію відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з вказаними постачальниками, які, за твердженням відповідача, не могли виконати умови договорів через недостатність трудових та матеріально - технічних можливостей, оскільки такі доводи відповідача є лише припущеннями та жодними доказами не підтвердженні.

Також, слід зазначити, що законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

В той же час в матеріалах справи є належні первинні документи, перелічені вище. З їх аналізу, зокрема, вбачається, що укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами TOB Торгспецснаб-2016 , ТОВ Бестопторг , ПМП ВКФ Омега договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, ці документи підтверджують факт виконання господарських зобов`язань сторін.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов`язковою ознакою господарської операції. Позивачем підтверджено використання товару у власній господарській діяльності та правомірність відображення наслідків вказаних відносин у податковому обліку. Натомість відповідачем не доведений безтоварний характер господарських операцій, безпідставність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, в зв`язку з чим контролюючим органом неправомірно зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що в свою чергу, свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Польова, буд.1, код ЄДРПОУ 38608714) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Голо вного управління ДФС у Запорізькій області від 28.05.2019 №0007141413.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Голо вного управління ДФС у Запорізькій області від 28.05.2019 №0007131413.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Польова, буд.1, код ЄДРПОУ 38608714) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 11897,38 грн. (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 38 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 20.12.2019.

Суддя О.В. Конишева